repository.title.prefixbrowse.title.page

Перегляд за Автор "Матвєєва, Лілія Георгіївна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 47

Formation of institute of mediation in transitive development of Ukrainian society
(Accent Graphics Communications & Publishing, 2020) Matvieieva, Liliia; Матвєєва, Лілія Георгіївна; Konopelskyi, Viktor; Конопельський, Віктор Ярославович
Можна констатувати, що без законодавчого підґрунтя медіація в Україні все ж стає соціальним інститутом, який формується через об’єктивну потребу у допоміжній системі правосуддя, яка дозволить розвантажити судову систему, забезпечити її ефективне функціонування, вирішити існуючі спори в швидко, помірно економічно ефективно, конфіденційно та ефективно. На нашу думку, законодавче врегулювання процедури медіації розширить альтернативні способи вирішення спорів та дозволить сторонам вирішити спір у позасудовому порядку, що сприятиме вдосконаленню механізмів захисту прав людини та громадянина в Україні. Важливо те, що на відміну від процедури судового врегулювання спору, в якій завжди є сторона, яка не задоволена рішенням суду, у процедурі медіації сторони самостійно приймають рішення, яке задовольняє обидві сторони спору. Підсумовуючи, зазначимо, що запровадження в Україні інституту медіації як форми захисту прав громадян створює умови для пошуку неординарних, життєздатних, стійких рішень. У нинішніх умовах набирає обертів механізм запровадження інституту медіації. Науковці, судді, юристи та представники громадянського суспільства погоджуються, що медіація є ефективною альтернативою судовому розгляду. Розвиток досудового провадження в Україні стає все більш популярним і сприятиме швидкому становленню громадянського суспільства, в якому громадяни зможуть справді регулювати конфлікти без участі та контролю з боку держави. Крім того, медіацію слід розглядати як форму філософії діалогу, яку можна використовувати не лише як спосіб вирішення конфлікту, а й як форму продуктивного спілкування при активному використанні технік, якими повинен володіти медіатор. It can be stated that, without legislative basis, mediation in Ukraine nevertheless becomes a social institution, which is formed through an objective need for an auxiliary justice system, which will allow to unload the judicial system, ensure its effective functioning, resolve existing disputes in a fast, moderate cost-effective, confidential and efficient. In our view, the legislative regulation of the mediation procedure will broaden alternative ways of resolving disputes and will allow the parties to resolve the dispute out of court, which will help to improve the mechanisms of protection of human rights and citizens in Ukraine. What is important is that, unlike a court dispute settlement procedure, in which there is always a party that is not satisfied with the court's decision, the parties independently make a decision in the mediation procedure that satisfies both parties to the dispute. To summarize, let us note that the introduction of a mediation institute in Ukraine as a form of protection of citizens' rights creates conditions for finding extraordinary, viable, sustainable solutions. Under the current conditions, the mechanism of introduction of the Institute of Mediation is gaining momentum. Scientists, judges, lawyers, and civil society representatives all agree that mediation is an effective alternative to litigation. The development of the pre-trial procedure in Ukraine is becoming increasingly popular and will facilitate the rapid emergence of civil society, within which citizens can truly regulate conflicts without government involvement and control. In addition, mediation should be seen as a form of dialogue philosophy that can be used not only as a way of resolving conflict, but also as a form of productive communication when actively using the techniques that the mediator must possess.
HATE CRIMES: INTERNATIONAL, REGIONAL, ECONOMIC, AND NATIONAL ASPECTS
(Baltic Journal of Economic Studies, 2022) Matvieieva, Liliia; Матвєєва, Лілія Георгіївна; Vitvickii, Serhii; Korniienko, Maksym; Корнієнко, Максим Вікторович
The subject of this study is the scientific and practical problems of defining the definition of "hate crime" in international, regional and domestic legal systems. General scientific, interdisciplinary and special scientific methods were used in the process of research. Thus, logical and systematic methods allowed us to select and analyze the information on the topic of research. Specific sociological method allowed to determine the social determinants of the existence of this type of crime. The formal-legal method allowed us to trace the level of institutionalization of hate crimes and formulate definitions of legal concepts and categories. The comparative legal method allowed for a comparison of international, regional and national legislation on combating intolerance and combating hate crimes. The purpose of this article is to identify the key areas for the formation of an active legal policy aimed at increasing the capacity to combat hate crimes. Analysis of experience in combating intolerance and discrimination and the development of proposals for improving domestic legislation. The main stages of the formation, development and legalization of hate crimes are highlighted. Such crimes in the modern world are considered to be the most dangerous type of criminal acts. Factors associated with the acquisition of the character of hate crime as an acute social problem since the second half of the 20th century are named. The main recommendations of modern human rights institutions regarding the fight against these crimes are considered. The most important guarantees of prevention of any human discrimination in the future, which are reflected in the international agreements on human rights and enshrined in the constitutions of modern states, are analyzed. The practice of the European Court of Human Rights in this direction is considered. The legal regulation of hate crimes in the national legislation of Ukraine is analyzed. It is emphasized that the main directions of implementation of domestic legal policy in the field of combating discrimination are carried out in accordance with the provisions of the Constitution of Ukraine, sectoral legislation and international obligations of Ukraine. Statistical data characterizing the level of hate crimes in the national legal system is presented. The characteristics of hate crimes are studied. It is emphasized that the motive itself is of key importance in establishing the corpus delicti and the correct qualification of hate crimes. It was concluded that the list of aggravating circumstances for hate crimes should be clearly defined at the national legislative level, which would avoid ambiguous interpretations of the wording contained in the articles of the Criminal Code of Ukraine providing for punishment for crimes committed on the grounds of intolerance. It was stressed that an effective response to hate crimes is necessary in order to prevent such crimes from becoming a serious public threat. In the opinion of the authors, such a problem can be solved through legal education of Ukrainian society and the formation of a culture of tolerant and respectful attitudes toward all people. It is the duty of a modern state to ensure the adoption of appropriate national legislation, the collection of statistical data, and the thorough investigation and prosecution of hate crimes.
Innovation and novation as a form of law renewal
(Hamilton: Accent Graphics Communications & Publishing., 2019) Matvieieva, Liliia; Матвєєва, Лілія Георгіївна
In a broad sense, innovation is a product of intellectual activity of people, designed as a result of fundamental, applied or experimental research in any field of human activity, aimed at improving its effectiveness. Innovation in worldview and ideology, in formation of new industries and directions, in radical change in management system is attributed to revolutionary changes, when the innovations themselves require breaking stereotypes of thinking, staff changes, training of new specialists, changes in rules and regulations, programs and projects, laws and even the constitutional norms of civil society. Therefore, innovations are often revolutionary in nature and are the basis of scientific and technical and any revolution. An innovation is a novation or introduction that significantly enhances the performance of an existing system. In jurisprudence, modern scholars also distinguish between legal novation and legal innovation. In the legal sphere Yu. M. Oborotov defines the novation concept as a departure from traditional experience associated with its creative development. This author reviews novations in law in one meaningful field with the innovation concept, emphasizing the subjective and objective nature of the latter. Innovation, in his opinion, is any discovery made at the personal level, but achieves social acceptance. The main condition for novations is thus their broadcasting [7, p. 100]. The authors note the social content of this definition in the absence of its purely legal characteristics.
Legal Process in the National Legal Doctrine of Ukraine through the Scope of the Case Law of the European Court of Human Rights’
(2022) Matvieieva, Liliia; Dorofeieva, Liliia; Burdin, Mykhailo; Durnov, Yevhen; Dei, Maryna; Матвєєва, Лілія Георгіївна
This article examines the theoretical problems of defining the concept and content of due process of law. It reveals the concept of due process and describes the main stages of its formation, development and legal design. The most important guarantees of liberty and non-freedom of person, which are reflected in international human rights treaties and enshrined in the constitutions of modern states, are examined. The purpose of this study is to examine the history, development and operation of the principle of due process of law in international, regional and national law. By analyzing international, regional and national law, the main elements of due process are identified. The most important guarantees of individual freedom and integrity are subsequently reflected in international human rights treaties.
LEGAL PROTECTION OF VULNERABLE GROUPS OF POPULATION:: PRACTICE OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS
(Revista Gênero e Interdisciplinaridade, 2021) Matvieieva, Liliia; Матвєєва, Лілія Георгіївна; Baltadzhy, Polina; Балтаджи, Поліна Миколаївна; Shmalenko, Yuliia; Шмаленко, Юлія Іванівна; Ivanchenko, Olga; Yeftieni, Natalia
The relevance of the problem under study is due to the need to monitoring the general situation to respect to human rights. The establishment, provision and realization of human rights is an important indicator in a state, which indicates its democracy, sociality, as well as the fact that such a state is legal. Purpose of the article in the study the issues of legal protection of vulnerable categories of population in the context of formation of active human rights policy of state aimed at increasing the capacity of socially vulnerable groups and reducing the risks of growing social tensions in society. The leading method for studying this problem is the legal sociological method, which allows us to study the effectiveness of state and legal regulation of human rights protection. The article presents an analysis of the results of the European experience in combating intolerance and discrimination. Its types main determined have been. Highlighted the criteria by which discrimination is prohibited. The legal system of human rights protection mechanisms is analyzed. The article presents scientific categories: discrimination, hate crimes, vulnerable groups. The practical significance lies in the development of proposals for improving domestic legislation.
MODERNIZING HIGHER EDUCATION: A CHALLENGE OF TIME OR AN OBJECTIVE NECESSITY
(Centre for European Reforms Studies a.s.b.l. (Grand Duchy of Luxembourg), 2021) Baltadzhy, Polina; Балтаджи, Поліна Миколаївна; Matvieieva, Liliia; Матвєєва, Лілія Георгіївна
The education continues to have a distinctive function. It is an indicator of the intelligence level of the society. Today the conditions of the national education system are characterized by a crisis, reforms, transformation of new forms and methods of teaching. The modernization of the new educational system requires new approach. Освіті, традиційно відведена особлива роль. Вона є показником рівня інтелектуальності суспільства. Сьогодні стан національної системи освіти характеризується кризовим станом, реформуванням, трансформацією, новими формами та методами навчання. Модернізація національної системи вищої освіти потребує нових підходів та оцінки.
MODERNIZING HIGHER EDUCATION: A CHALLENGE OF TIME OR AN OBJECTIVE NECESSITY
(Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg, 2021) Baltadzhy, Polina; Балтаджи, Поліна Миколаївна; Matvieieva, Liliia; Матвєєва, Лілія Георгіївна
The education continues to have a distinctive function. It is an indicator of the intelligence level of the society. Today the conditions of the national education system are characterized by a crisis, reforms, transformation of new forms and methods of teaching. The modernization of the new educational system requires new approach. Освіті, традиційно відведена особлива роль. Вона є показником рівня інтелектуальності суспільства. Сьогодні стан національної системи освіти характеризується кризовим станом, реформуванням, трансформацією, новими формами та методами навчання. Модернізація національної системи вищої освіти потребує нових підходів та оцінки.
Sources of Law in the Conditions of Social Transition: Historical and Legal Aspect
(LEGEA ŞI VIAŢA, 2015) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia
The article analyzes the historical aspects of the formation and development of sources of law, the features of their development in the transitive period.
The Category of "Mentality" in Contemporary Scientific Discourse
(Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 2019) Baltadzhy, Polina; Балтаджи, Поліна Миколаївна; Matvieieva, Liliia; Матвєєва, Лілія Георгіївна
The article presents an overview of modern concepts and approaches to defining the concept of "mentality" in sectoral, scientific research. Mindset, as a conceptual innovation of humanitarian knowledge, is analyzed through definitions in philosophy, political science, linguistics, psychology, jurisprudence. Having received official recognition and design in industry dictionaries, the "mindset" retains dynamics, is filled with full content and expands its synonymic layer. The subject of study is actualized as an integral component of the mechanism of mankind unity, which is realized in the practice of solving contemporary problems of society, state formation, national revival. The influence of mentality on the level of development of a certain national community and society as a whole is also considered.
АКТИ ТЛУМАЧЕННЯ ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
(Одеса: НУ "ОЮА", 2003) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia
Метою нашого дослідження є визначення місця і значення інтерпретаційних актів Пленуму Верховного Суду України в період трансформації правової системи сучасної України. The purpose of our research is to determine the place and meaning of interpretative acts of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine during the period of transformation of the legal system of modern Ukraine.
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТРАНЗИТИВНИХ ПРОЦЕСІВ У ПРАВІ
(2015) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia
У статті представлено аналіз наукових досліджень, присвячених проблемам транзитивних процесів у праві. Аналізуються наукові дослідження, присвячені динамічним аспектам правової системи, а також дослідженням у сфері транзитивності окремих елементів правової системи. The article presents an analysis of scientific research devoted to the problems of transitive processes in law. Scientific studies devoted to dynamic aspects of the legal system, as well as studies in the field of transitivity of individual elements of the legal system, are analyzed.
Відновний підхід до здійснення правосуддя щодо неповнолітніх
(Державний заклад «Південноукраїнський національний університет імені К. Д. Ушинського», 2021) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia
Робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів впровадження відновного підходу до здійснення правосуддя щодо неповнолітніх. Доведено, що ефективна реалізація програм відновного правосуддя у національному праві потребує як нормативно-правого регулювання, так й набуття фахової компетенції та практичних навичок юристами. Розглядається проблематика впровадження системи відновного правосуддя в сучасне судочинство України. Аналізується досвід зарубіжних країн у сфері застосування різних форм відновного правосуддя, а також можливість застосування такого досвіду в Україні. The work is devoted to the study of theoretical and practical aspects implementation of a restorative approach to the implementation of justice in relation to minors It has been proven that effective implementation of recovery programs justice in national law needs as normative and legal regulation, as well as the acquisition of professional competence and practical skills lawyers. The issue of the implementation of the recovery system is considered justice in the modern judiciary of Ukraine. The experience of foreign countries is analyzed countries in the field of application of various forms of restorative justice, as well as the possibility of applying such experience in Ukraine.
Війна як форма соціального конфлікту
(Одеса: ОДУВС, 2022) Балтаджи, Поліна Миколаївна; Baltadzhy, Polina; Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia
Конфлікт як специфічний тип взаємодії, що полягає у зіткненні інтересів суб’єктів суспільних відно- син, виступає об’єктивною умовою розвитку цивілізації. Конфлікти супроводжують людство протягом усієї історії і знайшли висвітлення в історії, літературі та творах мистецтва різних країн і народів. В основу виникнення і розвитку будь-якого соціального протиріччя покладено об’єктивну суперечність між протиборчими силами. Конфлікт має не лише об’єктивний бік, де він розглядається як соціальне протиріччя, що виникає у певних умовах реальності, а й суб’єктивний, тобто особистісні властивості учасників конфлікту, які спонукають останніх вступати в конфліктну взаємодію, вибирати ті чи інші форми конфлікту. Не остання роль у таких процесах відводиться ментальним характеристикам. Під соціальним конфліктом слід розуміти будь-яку взаємодію сторін, що зумовлена протилежністю їхніх ціннісних установок і встановлених норм поведінки. Поняття політичного та міжнародного кон- флікту дедалі більше виходить за рамки, у яких вони розглядалися у ХІХ ст. Найвищою формою конфлікту, інструментом остаточного та радикального вирішення конфліктної ситуації і сьогодні виступає війна. Війна відноситься до історичних явищ і є однією з найсильніших, жорстоких і масових форм конфліктів, що впродовж історії зазнала безліч трансформацій. Війна як конфлікт між політичними утвореннями, що відбувається у формі озброєного протиборства, військових дій між збройними силами, представлена як у контексті історико-правових досліджень ХХ ст., так і у сучасному політико-правовому дискурсі. Ефективним підходом до відновлення довіри, що базується на розумінні, відповідальності, неприпустимості насилля, верховенстві права і турботі про майбутнє, є діалог – діалог цивілізацій. Основа і мета діалогу цивілізацій – взаєморозуміння в усіх аспектах сучасної життєдіяльності. Діалог цивілізацій – це взаємоповага, взаємовплив різних цивілізаційних явищ і тенденцій, конструктивна взаємодія в інтересах людства. Conflict, as a specific type of mutual modality, which opposes the interests of the subjects of suspility, acts as an objective intellectual development of civilization. Conflicts accompany the people through all the history and knowledge of the history, literature and works of art of various lands and peoples. The basis of the vindication and development of any kind of social resistance is based on the objective superhumanity between the opposing forces. Conflict is not the same side, de conflict rowing, yak is social, viniki, in the melodies of the real, and the submarine side, Tobto is the Personal Participation, Yaki to the reservation of conflicts, there is a configuration. Not the remaining role in such processes is given to mental characteristics. Social conflict as one of the characteristic phenomena of societal development encompasses a diverse range of contradictions in the surrounding reality. The emergence and development of any social contradiction is based on an objective contradiction between opposing forces. Social conflict has not only an objective side, where the conflict is seen as a social contradiction at the stage of resolution, but also a subjective side, i.e. a conflict. Social conflict should be understood as any interaction between the parties, caused by the opposing of their values and established norms of behaviour. The highest form of conflict, the instrument of the final and radical solution of the conflict situation is war. War is a historical phenomenon and is one of the strongest, most brutal and massive forms of conflict that has undergone many transformations throughout history. The 20th century, with mass wars, civil and political conflicts, total repression and genocide, formed an intellectual and political one public request for effective instruments of prevention, minimization of inter-group conflicts at the highest level. Dialog is an effective approach to restoring trust based on understanding, responsibility, the inadmissibility of violence, the rule of law and the care for the future. The dialog gives an opportunity to agree on a new political, administrative and economic order, which will be recognized by the participants of this process.
Глобалізаційні процеси в юридичній науці
(Одеса: ОДУВС, 2012) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia
ГОЛОДОМОР 1932–1933 РР. ЯК ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ОДИН ІЗ НАЙТЯЖЧИХ ЗЛОЧИНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПАРТІЇ
(Одеса: ОДУВС, 2020) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia; Тарасенко, Лідія Борисівна; Tarasenko, Lidiia
У статті досліджено одну з найтрагічніших сторінок нашої історії ХХ століття – Голодомор 1932–1933 рр. Зазначається, що ця спланована проти українського селянства акція повинна була ліквіду- вати основу української нації і національного відро- дження, унеможливити протистояння радянській владі. За роки непу (1921–1929) українське селянство через свою ментальність та економічні можливості змогло значно відродитися, стало заможним (мірою того часу, звичайно). Але більшовикам потрібно було контролювати ресурси селян, неп було згор- нуто, та почалася епоха колективізації, яка супро- воджувалася насильницькими хлібозаготовленнями, розкуркулюванням, терором тощо. Найактивніший спротив чинила Україна, яка мала досвід творення власної державності в попередній період. А найбільш дієвим засобом боротьби проти національного руху був терор голодом, «досвід» якого більшовики набули в період голодомору 1921–1923 рр. Наведено приклади наслідків, які мав Голодомор 1932–1933 рр. для нашого народу, звернуто увагу на те, що саме державна пар- тія стала організатором геноциду українців. Автори відзначають, що остаточну цифру заги- блих від голоду встановити дуже важко. Оскільки є як прямі, так і непрямі людські втрати від голоду. Проте точно відомо, що це мільйони людей. У статті зазначається, що люди гинули не тому, що бракувало продовольчих ресурсів, а тому, що все вирощене ними збіжжя влада силоміць забрала. Автори зазначають, що радянська влада нама- галася зробити все, щоб викреслити навіть згадки про Голодомор із суспільної свідомості. Більше того, заперечувала сам факт голоду, забороняла відкрито говорити про голод у СРСР. Лише за горбачовської гласності науковці, громадськість отримали змогу повернутися до цієї проблеми та досліджувати її. Аналіз тих подій переконливо свідчить, що в україн- ському селі мали місце всі елементи політики гено- циду, що був свідомо організований державною пар- тією. The authors examines one of the most tragic historical periods of the twentieth century – Ukrainian Famine – the Holodomor of 1932–1933. It is noted that it was a planned action against the Ukrainian peasantry to destroy the basis of the Ukrainian nation, eliminate national revival and prevent the opposition to the Soviet government. During the years of NEP (1921–1929), the Ukrainian peasantry due to its mentality and economic opportunities, was able to revive significantly and became wealthy (by the standards of the time, of course). But the Bolsheviks needed to control the resources of the peasants, the NEP was collapsed and the era of collectivization began, which was accompanied with forced grain harvesting, dekulakization, terror, and so on. The most active opposition was made by Ukraine, which had the experience of its own statehood in the previous period. And the most effective means of combating the national movement was famine terror, the experience of which the Bolsheviks gained during the Holodomor of 1921–1923. Famine became a weapon of mass destruction against Ukrainians. Examples of the consequences of the Holodomor of 1932–1933 for our people are given. The attention is drawn to the fact that the party, which was at the head of state, became the organizer of the genocide of Ukrainians. The authors note that the final number of deaths from hunger is very difficult to establish. Because there are both direct and indirect human losses from hunger. However, it is well known that this is a huge number, millions of people. The article notes that people died not because of lack of food resources, but because the authorities forcibly took away all the grain they grew. The authors note that the Soviet authorities tried to do everything possible to erase even the mention of the Holodomor from the public consciousness. Moreover, she denied the very fact of the famine and forbade talking openly about the famine in the USSR. Only with Gorbachev's publicity did scientists and the public have the opportunity to return to this problem and study it. Analysis of those events convincingly shows that all elements of the policy of genocide, which was deliberately organized by the state party, took place in the Ukrainian countryside.
Державно-правове вчення Станіслава Оріховського в українській політико-правовій думці ренесансної доби
(Одеса: ОДУВС, 2023) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia; Тарасенко, Лідія Борисівна ; Tarasenko, Lidiia
У статті йдеться про державно-правові погляди однієї з найвизначніших постатей східнослов’янського Відродження, українця за походженням, священика-гуманіста, публіциста, філософа, історика, письменника, оратора Станіслава Оріховського, який першим із українських мислителів ренесансної доби на основі еллінської філософської традиції сформулював власні ідеї щодо державно-правових інститутів і виклав їх у своїх латиномовних творах. Розглядаються міркування Оріховського щодо важливості консолідованості влади і суспільства, дотримання державою права, взаємних обов’язків держави і громадян, природних прав людини. Зазначається, що Оріховський-Роксолан вихідним принципом функціонування держави вважав принцип вільного блага, основними ідеями якого є патріотизм, служіння державі, підпорядкування інтересів громадян спільному благу. Указується, що Оріховський-Роксолан відстоював концепцію суспільного договору в походженні держави. У статті наводиться думка Оріховського, що першоосновою права є справедливість, а найвищим у державі є тільки закон, який стоїть над владою і повинен правити в державі. Розглядається ідея Оріховського щодо поділу влади в державі, розподілу повноважень, необхідності створення незалежної судової системи, обмеження законом кожної з гілок влади. Цікава також його думка про те, що тільки людина з високими моральними чеснотами може бути призначена на керівні посади в державі. У статті зазначається, що вищим від людських законів гуманіст вважав природне право як першооснову закону, запоруку свободи, рівності і справедливості. Свободу він вважав найбільшим надбанням людини, завдяки якій особистість може реалізувати свою сутність. Оріховський також розвивав ідею рівності народів, доводив право і необхідність народу боротися проти завойовників, інакше з власної волі народ втратить своє майбутнє. The article deals with the state-legal views of one of the most prominent figures of the East Slavic Renaissance, a Ukrainian by origin, humanist priest, publicist, philosopher, historian, writer, orator Stanislav Orikhovsky (1513–1566), who was the first of the Ukrainian thinkers of the Renaissance based on the Hellenic philosophical tradition, he formulated his own ideas about state-legal institutions and set them out in his Latin-language works. Orikhovskyi's considerations regarding the importance of the consolidation of authority and society, the state's observance of the law, mutual obligations of the state and citizens, and natural human rights are also considered. It is noted that OrikhovskyiRoksolan considered the principle of free good to be the initial principle of the functioning of the state, the main ideas of which are patriotism, service to the state, subordination of the interests of citizens to the common good. It is indicated that Orikhovskyi-Roksolan defended the concept of a social contract in the origin of the state. The article cites Orekhovskyi's opinion that the primary basis of law is justice, and the highest in the state is only the law, which stands above the power and should rule in the state. Orekhovskyi's idea of the separation of powers in the state, the distribution of powers, the need to create an independent judicial system, and the limitation of each branch of power by law is considered. Also interesting is his opinion that only a person with high moral virtues can be appointed to leading positions in the state. The article notes that the humanist considered natural law to be higher than human laws as the basis of law, a guarantee of freedom, equality and justice. He considered freedom to be the greatest asset of a person, thanks to which a person can realize his essence. Orekhovsky also developed the idea of the equality of peoples, argued for the right and necessity of the people to fight against the conquerors, otherwise the people would lose their future of their own free will.
Дискретність права як прояв транзитивності в праві
(ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, 2014) Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia
У статті розглядається проблематика дискретності права як загальнотеоретичної категорії, аналізуються різніточки зору щодо сутності дискретності права. The article examines the issue of discreteness of law as a general theoretical category, analyzes different points of view regarding the essence of discreteness of law.
ДО ПИТАННЯ НЕЗАКОННОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ МІГРАНТІВ НА ШЛЯХАХ МОРСЬКОГО СПОЛУЧЕННЯ
(2021-12-23) Березовенко, Любов Сергіївна; Berezovenko, Liubov; Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia
Загальна теорія права та держави
(Одеса: НУ "ОЮА", 2022) Крижановський, Анатолій Федорович; Kryzhanovskyi, Anatolii; Крестовська, Наталя Миколаївна; Krestovska, Natalia; Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia; Скуріхін, Сергій Миколайович; Skurikhin, Serhii; Іванчук, Віра Євстафіївна; Ivanchuk, Vira
Навчально-методичний посібник містить систематизоване викладення ключових тем навчальної дисципліни «Загальна теорія права та держави». Він призначений для підготовки студентів Національного університету «Одеська юридична академія» (факультети: ФПС, СПФ, ФМПВ) до семінарських занять, заліків та іспитів. У цілому, зазначений посібник розрахований на студентів, аспірантів та викладачів юридичних вищих навчальних закладів. The textbook contains a systematic presentation of key topics of the discipline "General Theory of Law and State". It is designed for training of students of the National University "Odesa Law Academy" (faculties: FPS, SPF, FMPV) for seminars, tests and exams. In general, this manual is intended for students, graduate students and teachers of law universities.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ТА ЮРИДИЧНИЙ ОБОВ’ЯЗОК В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВІ
(Одеса: ОДУВС, 2021-11-18) Гаманюк, Л.О.; Матвєєва, Лілія Георгіївна; Matvieieva, Liliia
У цілому права особистості без обов’язків залишаються незахищеними і нереальними. Юридичні обов’язки – це важливий спосіб забезпечення суб’єктивних прав. In general, individual rights without obligations remain unprotected and unrealistic. Legal duties are an important means of ensuring subjective rights.

Перегляд за Автор "Матвєєва, Лілія Георгіївна"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування