Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Басейнові ради у механізмі управління водними ресурсами в Україні: на шляху до Європейських стандартів
(Збірник наукових статей, 2025) Пащенко, Олександр Миколайович; Pashchenko, Oleksandr; Гоштинар, Світлана Леонідівна; Hoshtynar, Svitlana
Проаналізовано розвиток концепції управління водними ресурсами за басейновим принципом та роль басейнових рад у механізмі реалізації водної політики. Розглянуто юридичне визначення басейного принципу управління водними ресурсами у директивах ЄС, насамперед Директиви 2000/60/ЄС від 23.10.2000 року. Наголошено, що концепція управління водними ресурсами за басейновим принципом розширилася: від оцінки річкового басейну виключно як одиниці розробки ресурсів – до включення до неї питань захисту навколиш нього середовища, можливих наслідків зміни клімату, відновлення водних еко систем, пошкоджених втручанням людини в гідрологічний цикл тощо. Аналіз європейських національних практик реалізації водних політик свідчить про інтеграцію, взаємодію концепцій сталого розвитку і комплексного управління водними ресурсами та політики міського планування (так званих «територіаль них» політик розвитку та управління водними ресурсами). Компаративний аналіз практики реалізації вимог Директиви 2000/60/ЄС та правової регламентації діяльності консультативно-дорадчих органів – ко мітетів річкових басейнів, басейнових рад, які визнано важливими інструмен тами управління річковим басейном, дає підстави констатувати, що в Україні басейнові ради не мають такого впливу на реалізацію водної політики, як у кра їнах-членах ЄС, які стояли біля витоків формування Європейського Співтова риства, зокрема у Франції. Зазначено, що необхідно запозичувати досвід країн, які розробляють механізми, у яких басейнові ради набувають статусу активно го, дієвого інструменту управління водними ресурсами та використовуються як платформа для діалогу та інструменту його покращення, що передбачає різні форми державно-приватного партнерства, делегування їм певних владних по вноважень та контроль за їх діяльністю із залученням різних інституцій грома дянського суспільства. Участь громадськості слід підтримувати на ранніх ста діях процесу планування, щоб зробити його найбільш ефективним, при цьому важливо забезпечити прозорість процесу прийняття рішень, щоб стимулювати участь найбільшої кількості зацікавлених сторін у прийнятті рішень.
The purpose of the article is the analysis the development of the concept of water resources management according to the basin principle and the role of basin councils in the mechanism for implementing water policy. The legal definition of the basin principle of water resources management in the EU directives is considered, first of all Directive 2000/60/EC of 23.10.2000. It is emphasized that the concept of water resources management according to the basin principle has expanded: from the assessment of the river basin solely as a resource development unit to the inclusion in it of issues of environmental protection, possible consequences of climate change, restoration of aquatic ecosystems damaged by human intervention in the hydrological cycle, which has various designations. The analysis of European national practices in the implementation of water policies testifies to the integration, interaction of concepts of sustainable development and comprehensive water management and urban planning policy (the so-called «territorial» policies for the development and management of water resources). Comparative analysis of the practice of implementing the requirements of Directive 2000/60/EC and the legal regulation of consultative and advisory bodies - river basin committees, basin councils, which are recognized as important tools for river basin management, gives grounds to state that basin councils in Ukraine do not have the same influence on the implementation of water policy as in the EU member States, which stood at the origins of the creation of the European Community, in particular in France. It is noted that there is a need to draw on the experience of countries developing mechanisms in which basin councils acquire the status of an active, effective tool for water management and are used as a platform for dialogue and a tool for improving it, that envisages various forms of public-private partnership, delegating certain powers to them and monitoring their activities, involving various institutions of civil society. Public participation should be supported in the early stages of the planning process to make it most effective, at the same time it is important to ensure transparency in the decision-making process to stimulate the participation of the largest number of interested actors in decision making.
The practice of the ECtHR in economic and civil law and process: international legal experience
(Amazonia Investiga, 2023) Tsal-Tsalko, Yuliia; Dryshliuk, Volodymyr; Дришлюк, Володимир Ігорович; Antonenko, Oleksandr; Антоненко, Олександр Анатолійович; Pashchenko, Oleksandr; Пащенко, Олександр Миколайович; Korshun, Anhelina
The article examines the practice of the European Court of Human Rights (hereinafter referred to as the ECtHR) in commercial and civil law and process, in particular, in the context of implementing compliance in the company. In particular, it is determined which complaints regarding which provisions of the Convention affect business compliance practices and which conclusions from relevant cases the business community implements when building a compliance system. The article examines the question of classifying compliance as an asset that constitutes the company's added value, namely, the category of "goodwill" in accordance with the practice of the European Court of Justice in this area. The purpose of the work is to analyze the international legal experience of using the practice of the ECtHR in economic and civil law and process. The methodological basis of this study is the following methods: methods of analysis and synthesis, methods of induction and deduction, the system method, structural method, functional method, technical-dogmatic method, special-legal method, comparative method, method of legal modeling, method of analysis and synthesis, a method of theoretical generalization and systematization. As a result of the study, the foreign experience of implementing the judicial practice of the ECtHR in economic and civil law and process was analyzed.
У статті досліджується практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) в господарському і цивільному праві та процесі, зокрема - у контексті реалізації комплаєнсу в компанії. Зокрема, визначається, скарги щодо яких положень Конвенції впливають на комплаєнс-практики бізнесу та які висновки з відповідних справ бізнес спільнота імплементує при побудові комплаєнс-системи. У статті досліджується питання віднесення комплаєнсу до категорії активу, що становить додану вартість компанії, а саме до категорії «гудвіл» відповідно до сформованої у цій сфері практики Європейського суду. Метою роботи є аналіз міжнародно-правового досвіду використання практики ЄСПЛ в господарському і цивільному праві та процесі. Методологічним підґрунтям даного дослідження слугують такі методи, як: методи аналізу та синтезу, методи індукції та дедукції, системний метод, структурний метод, функціональний метод, техніко-догматичний метод, спеціально-юридичний метод, порівняльний метод, метод правовогомоделювання, метод аналізу та синтезу, метод теоретичного узагальнення та систематизації. В результаті дослідження проаналізовано зарубіжний досвід впровадження судової практики ЄСПЛ в господарському і цивільному праві та процесі.
Суд присяжних в Україні та світі: порівняльна характеристика
(Правова позиція, 2024) Юрченко, Микола Миколайович; Yurchenko, Mykola; Ярмакі, Володимир Христофорович; Yarmaki, Volodymyr; Ніцевич, Аліна Сергіївна; Nitsevych, Alina
Недоліки роботи, які існують нині у системі українського правосуддя під час перебігу судової реформи, неодноразово стають актуальною темою обговорення в Європейських інституціях, а швидке їх усунення є однією із обов’язкових вимог перед Україною з боку Європейського союзу та інших міжнародних організацій.У процесі реформування судової системи України необхідним є врахування досвіду діяльності суду присяжних або
аналогічних інститутів інших країн та запозичити їх найефективніші способи участі народу у здійсненні правосуддя. Суди присяжних успішно функціонують у країнах Європи та США. Аналізуючи їх діяльність можна виділити безліч позитивних аспектів, зокрема щодо демократичності, змагальності сторін, збільшення ролі адвоката в процесі, підвищення рівня професійності сторін при розгляді справи у суді, тощо. Для кожної демократичної держави важливими є реалізація інститутів народовладдя та доступність громадськості до правосуддя. В Україні інститут присяжних є порівняно новим юридичним явищем і перебуває на етапі становлення та розвитку, зокрема регулюється статус, форма участі, порядок допуску присяжних до судового розгляду справ. Авторами проведено аналіз історичних аспектів виникнення та формування суду присяжних в зарубіжних країнах, а також вивчено історію їх розвитку та функціонування. Не менш важливим є розгляд законопроєктів, якими передбачено запуск повноцінного функціонування суду присяжних в Україні. Означено їх проблемні аспекти, а також надані певні пропозиції щодо удосконалення діяльності суду присяжних в нашій державі.
Порівняльний аналіз суду присяжних в Україні та світі свідчить про необхідність подальшого розвитку цього інституту в Україні з урахуванням міжнародного досвіду. Це дозволить забезпечити більш ефективне та справедливе здійснення правосуддя в нашій державі.
The shortcomings of the work that currently exist in the Ukrainian justice system during the course of judicial reform have repeatedly become a topical topic of discussion in European institutions, and their rapid elimination is one of the mandatory requirements for Ukraine from the European Union and other international organizations. In the process of reforming the judicial system of Ukraine, it is necessary to take into account the experience of jury trials or similar institutions in other countries and borrow their most effective methods of public participation in the administration of justice. Jury trials are successfully operating in European countries and the USA. Analyzing their activities, one can identify many positive aspects, in particular regarding democracy, adversarial nature of the parties, increasing the role of the lawyer in the process, increasing the level of professionalism of the parties when considering the case in court, etc. For every democratic state, the implementation of democratic institutions and public access to justice are important. In Ukraine, the jury institution is a relatively new legal phenomenon and is at the stage of formation and development, in particular, the status, form of participation, and procedure for admitting jurors to trial are regulated. The authors analyzed the historical aspects of the emergence and formation of jury trials in foreign countries, and also studied the history of their development and functioning. No less important is the consideration of draft laws that provide for the launch of a full-fledged jury trial in Ukraine. Their problematic aspects are identified, and certain proposals are made to improve the activities of the jury trial in our country. A comparative analysis of the jury trial in Ukraine and the world indicates the need for further development of this institu tion in Ukraine, taking into account international experience. This will ensure a more effective and fair administration of justice in our country.
Безбар’єрність в контексті реалізації трудових та соціальних прав осіб з інвалідністю
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2025) Пальшков, Костянтин Євгенович; Palshkov, Kostiantyn; Нівня, Ганна Олександрівна; Nivnia, Hanna; Ніцевич, Аліна Сергіївна; Nitsevych, Alina
Метою даного дослідження є встановлення взаємозалежності процесів формування безбар'єрного середовища та реалізації прав осіб з інвалідністю, зокрема, в сфері трудового права. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.
The purpose of this study is to establish the interdependence between the processes of forming a barrier-free environment and the realization of the rights of persons with disabilities, particularly in the field of labor law.
A barrier-free environment is understood as a space of unrestricted opportunities, free from discrimination, social prejudices, and stereotypes, where the interests and needs of every citizen are taken into account.
Сезонність шин колісних транспортних засобів: технічні вимоги та правова регламентація
(Аналітично-порівняльне правознавство, 2023) Червінчук, Андрій Васильович; Chervinchuk, Andrii; Пилипенко, Євгенія Олексіївна; Pylypenko, Yevheniia
Статтю присвячено дослідженню технічних вимог та правової регламентації використання на колісних транспортних засобах шин, тип яких відповідає сезону. Проаналізовано чинне законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке визначає вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх об-ладнання, а також нормативно-правові акти, що стосуються правил експлуатації пневматичних шин певних категорій колісних транспортних засобів, зокрема, накази Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Правил технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі» від 26.07.2013 року № 549 та «Про затвердження Правил експлуатації колісних транспортних засобів» від 26.07.2013 року № 550. З’ясована необхідність на законодавчому рівні закріпити обов’язок використання у зимовий період зимових/усесезонних шин на колісних транспортних засобах певних категорій та встановлення адміністративної відповідальності відносно особи, яка керує транспортним засобом, за невідповідність технічним вимогам, у тому числі, використання шин, що не відповідають сезону. Проаналізовано проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності транспортних засобів» від 19.01.2023 року № 8369, на основі якого запропоновано внесення змін до статті 37 Закону України «Про дорожній рух» щодо необхідності встановлення на транспортному засобі шин, тип яких відповідає сезону; до розділів 1 та 31 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міні-стрів України від 10.10.2001 року № 1306 щодо закріплення на законодавчому рівні визначень зимового та літнього сезонів, мінімально допустимої висоти рисунка протектора шин у зимо-вий сезон та обов’язку встановлення зимових/ усесезонних шин у зазначений період для певної категорії транспортних засобів; до частини 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невідповідність вимогам, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація транспортного засобу забороняється.