Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Правова природа стартапу як учасника IT-відносин
(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2025) Маковій, Віктор Петрович; Makovii, Viktor
Статтю присвячено вивченню правової природи стартапу як учасника ІТ-відносин з огляду на наявні наукові підходи, економічну сутність цього поняття та положення чинного законодавства. Здійснено аналіз сутності стартапу як проєкту реалізації ідеї, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок у відповідній сфері людського буття. Встановлено, що стартап є однією з форм інноваційної діяльності, для якої вирізняльними є риси оперативного виробничого циклу та максимальної ефективності (співвідношення витрат до отриманої вигоди, висока вірогідність досягнення інноваційного результату у порівнянні з іншими формами такої діяльності). У порівнянні з іншими формами інноваційної діяльності комплексне поєднання засобів досягнення поставленої цілі та ймовірності формування визначальних рис стартапу (оперативність, обмеженість ресурсами, новизна, інноваційність) є найбільш ефектив ним. Для стартапу досить ефективною є процедура інвестування, яка забезпечує його розвиток у геометричній прогресії за рахунок різних джерел, не пов’язаних із автором проєкту і учасниками відповідної юридичної особи, яка є формою його реалізації. Договір є визначальною формою реалізації змісту правосуб’єктності стартапу, що відповідним чином диференціюється у можливих напрямках його діяльності. Стартап, як суб’єкт господарської діяльності відповідного виду, цілком ототожнюється з правосуб’єктністю фізичної особи-підприємця, приватного підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю або, навіть, структурним підрозділом певного господарюючого суб’єкта. Доведено, що організаційно-правова форма стартапу в переважній частині реалізується посередництвом одного з різновидів підприємницьких товариств, де пріоритет надається таким, які обмежують вклади учасників. Водночас, у випадку, коли проєкт стартапу реалізується в рамках структурного підрозділу юридичної особи, то остання може і не відноситись до підприємницьких товариств.
The article examines the legal nature of a startup as a participant in IT relations, taking into account the existing scientific approaches, the economic essence of this concept and the provisions of current legislation. The author analyzes the essence of a startup as an idea implementation project aimed at using and commercializing the results of scientific research and development in the relevant area of human existence. It is established that a startup is one of the forms of innovation activity, which is characterized by the features of an operational production cycle and maximum efficiency (the ratio of costs to benefits received, a high probability of achieving an innovative result compared to other forms of such activity). Compared to other forms of innovation activity, a comprehensive combination of means of achieving the goal and the probability of forming the defining features of a startup (efficiency, limited resources, novelty, innovation) is the most effective. For a startup, an investment procedure that ensures its development exponentially at the expense of various sources unrelated to the project author and participants of the relevant legal entity that is the form of its implementation is quite effective. The contract is the determining form of realization of the content of legal personality of a startup, which is appropriately differentiated in the possible areas of its activity. A startup, as a business entity of the relevant type, is fully identified with the legal personality of an individual entrepreneur, a private enterprise, a limited liability company or even a structural unit of a certain business entity. It is proved that the organizational and legal form of a startup is mostly implemented through one of the types of entrepreneurial companies, where priority is given to those that limit the contributions of participants. At the same time, if a startup project is implemented within a structural unit of a legal entity, the latter may not be an entrepreneurial company.
Теоретичні та практичні аспекти реалізації права на житло у формі індивідуального будівництва
(Юридичний науковий електронний журнал, 2025) Маковій, Віктор Петрович; Makovii, Viktor
Стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів реалізації права на житло у формі індивідуального будівництва з огляду на природу такого права й особливості його здійснення. Проаналізовано правову природу права на житло в конституційно-правовій, публічно-правовій й приватноправовій площині, де детерміновано змістовні елементи такого у відповідній інтерпретації, а також винайдено місце серед них саме права на індивідуальне будівництво. Підтримано позицію, що оскільки право на житло закріплено у конституційних нормах й забезпечує природне існування людини в сукупності визначених особистих немайнових прав, регламентованих книгою 2 ЦК, а Конституція України, книга 3 та 5 Цивільного кодексу надає можливість говорити й про майнову ознаку цього права, то вочевидь треба погодитись з комплексною його сутністю. Майнова суть права на житло може бути сформульована у вигляді: майновим змістом права на житло є право особи на здійснення відповідних повноважень щодо приналежного їй житла на тій чи іншій правовій підставі (речово-правова складова), а також на поліпшення власних житлових умов (зобов’язально-правова складова). Індивідуальне житлове будівництво необхідно розглядати у контексті реалізації саме зобов’язально-правової складової права на житло. Надано визначення індивідуального житлового будівництва як різновиду будівельної діяльності, яка здійснюється фізичними особами безпосередньо або за допомогою договору підряду, за власні кошти чи за кошти третіх осіб, з метою задоволення власних житлових потреб, що вбирає в себе всі умови для реалізації конституційного права на житло. До характерних рис такої діяльності також віднесено: волюнтаризм правового регулювання (з огляду на природу об’єкта будівництва, місця проведення такого та цілий ряд інших особливостей); виокремлення основного (житлового) та обслуговуючого об’єкта будівництва; розширення вимог суб’єктивного характеру до житла у порівнянні з об’єктивованими у законодавстві; суміжний розгляд з самочинним будівництвом та створення умов для легалізації останнього. Звернена увага на особливості конструювання конституційно-правового, адміністративно-правового та цивільно-правового захисту уповноваженої особи в межах реалізації права на житло у формі індивідуального будівництва з використанням відповідних правових конструкцій.
The article is devoted to the study of theoretical and practical aspects of the right to housing in the form of individual construction, with due regard to the nature of such a right and the specifics of its implementation. The author analyzes the legal nature of the right to housing in the constitutional, public and private law, and determines the substantive elements of this right in the appropriate interpretation, and also identifies the place of the right to individual construction among them. The author supports the position that since the right to housing is enshrined in constitutional provisions and ensures the natural existence of a person in the aggregate of certain personal non-property rights regulated by Book 2 of the Civil Code, and since the Constitution of Ukraine, Books 3 and 5 of the Civil Code also provide for the property feature of this right, it is obvious that we should agree with its complex essence. The property essence of the right to housing can be formulated as follows: the property content of the right to housing is the right of a person to exercise appropriate powers in relation to housing belonging to him/her on a particular legal basis (property component), as well as to improve his/her own living conditions (obligation component). Individual housing construction should be considered in the context of the realization of the obligation component of the right to housing. The author defines individual housing construction as a type of construction activity which is carried out by individuals directly or through a contractor agreement, at their own expense or at the expense of third parties, with the aim of satisfying their own housing needs, and which includes all the conditions for realization of the constitutional right to housing. The characteristic features of such activities also include: voluntarism of legal regulation (given the nature of the construction object, the place of construction and a number of other features); separation of the main (residential) and service construction object; expansion of subjective requirements to housing compared to those objective in legislation; related consideration of unauthorized construction and creation of conditions for legalization of the latter. Attention is drawn to the peculiarities of constructing constitutional, administrative and civil legal protection of an authorized person within the framework of realization of the right to housing in the form of individual construction using appropriate legal structures.
Імплементація міжнародних стандартів медіації як альтернативної форми вирішення приватних спорів: реалії та перспективи
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025-07-18) Маковій, Віктор Петрович; Makovii, Viktor
Тези містять дослідження міжнародних стандартів застосування альтернативних способів у сфері вирішення приватних спорів. Окремої уваги приділено вивченню характерних рис медіаційної процедури в окремих країнах сучасності на універсальному та регіональному рівнях, а також визначені шляхи імплементації позитивного міжнародного досвіду до релевантного законодавства України в цій частині, на прикладі Закону України «Про медіацію».
The abstract contains a study of international standards governing the use of alternative methods in the resolution of private disputes. Particular attention is paid to examining the characteristics of mediation procedures in various contemporary countries at the global and regional levels, and ways are identified for incorporating positive international experience into relevant Ukrainian legislation in this area, using the Law of Ukraine “On Mediation” as an example.
Публічно-правова та приватноправова природа договорів у сфері влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025-10-24) Маковій, Віктор Петрович; Makovii, Viktor
Тези містять дослідження публічно-правової та приватноправової природа договорів у сфері влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Серед іншого особлива увага звертається питанням визначення характерних рис договорів договір про патронат над дитиною та про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, де деталізовано особливості правового статусу сторін, зміст відповідних відносин та суміжні правові категорії.
The abstract contains a examine the public and private law aspects of contracts related to the placement of orphans and children deprived of parental care. Among other things, particular attention is paid to defining the characteristics of contracts for foster care and for the organization of family-type children’s homes, detailing the specific features of the parties’ legal status, the content of the relevant relationships, and related legal categories.
Правовий статус окремих учасників відносин в межах прийомної сім’ї
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025-10-07) Маковій, Віктор Петрович; Makovii, Viktor
Тези містять дослідження правового статусу учасників відносин в межах прийомної сім’ї. Окремої уваги приділено питанням участі у таких відносинах прийомних батьків, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, органів опіки та піклування, особливостям реалізації змісту відповідних відносин за вказаних обставин, а також спеціальним умовам прояву деяких рис сімейної правосуб’єктності наведених осіб в межах спеціального законодавства.
The abstract contains a examine the legal status of the parties involved in foster family relationships. Particular attention is paid to the participation in such relationships of foster parents, orphaned children, children deprived of parental care, and guardianship and custody authorities, the specifics of implementing the substance of such relationships under the circumstances described, as well as the special conditions under which certain aspects of the family legal capacity of these individuals are manifested within the framework of special legislation.