Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Міжнародний досвід регулювання штучного інтелекту у сфері безпеки
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Моргунова, Тетяна Іванівна; Morhunova, Tetiana; Мʼясоєдова, Анастасія Григорівна; Mʼiasoiedova, Anastasiia
У тезах досліджено міжнародний досвід правового та інституційного регулювання систем штучного інтелекту (ШІ) й аналітики великих даних (Big Data) у сфері громадської, національної та кібербезпеки. Розглянуто особливості ключових світових моделей регулювання: формалізованого ризик-орієнтованого підходу Європейського Союзу, що обмежує масове спостереження заради захисту прав людини; гнучкого ринкового підходу США, заснованого на саморегулюванні та активному впровадженні ШІ правоохоронними органами; а також централізованої державної моделі Китаю з масштабними системами цифрового контролю. Особливу увагу приділено рекомендаційним ініціативам міжнародних організацій (ООН, ОЕСР) щодо формування етичних стандартів, прозорості алгоритмів і підзвітності ШІ, а також проблемам контролю автономних систем у військовій сфері. Окреслено специфіку адаптації цього досвіду до умов України з урахуванням безпекових факторів воєнного стану. Обґрунтовано, що ефективне регулювання потребує гармонізації нормативних вимог, подолання проблеми «чорної скриньки» (непрозорості алгоритмів) та пошуку балансу між технологічним розвитком, державною безпекою і захистом приватності громадян.
This paper examines international experience of the legal and institutional regulation of artificial intelligence (AI) and big data analytics systems in the fields of public, national and cyber security. It considers the distinctive features of key global regulatory models: the European Union’s formalised risk-based approach, which restricts mass surveillance in order to protect human rights; the flexible market-based approach of the US, founded on self-regulation and the active adoption of AI by law enforcement agencies; and China’s centralised state model with large-scale digital surveillance systems. Particular attention is paid to the recommendations of international organisations (the UN, the OECD) regarding the development of ethical standards, algorithmic transparency and AI accountability, as well as issues surrounding the control of autonomous systems in the military sphere. The specific challenges of adapting this experience to the conditions in Ukraine, taking into account the security factors of martial law, are outlined. It is argued that effective regulation requires the harmonisation of regulatory requirements, overcoming the ‘black box’ problem (the opacity of algorithms) and striking a balance between technological development, national security and the protection of citizens’ privacy.
Цифрові платформи кримінального аналізу на основі штучного інтелекту
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Моргунова, Тетяна Іванівна; Morhunova, Tetiana
У тезах досліджено науково-теоретичні, технологічні та організаційно-правові аспекти впровадження цифрових платформ кримінального аналізу на основі штучного інтелекту в діяльність правоохоронних органів. Розглянуто трансформацію сучасної системи забезпечення правопорядку під впливом транснаціональних та високотехнологічних кримінальних загроз, що зумовлює перехід до гнучких і «розумних» аналітичних інструментів. На основі системного підходу виокремлено ключові складові інтегрованих цифрових платформ (модулі збору даних, машинного навчання, обробки природної мови, візуалізації та прийняття рішень), які забезпечують обробку великих масивів інформації в режимі, близькому до реального часу. Особливу увагу приділено предиктивному аналізу злочинності, ідентифікації серійних правопорушників, аналізу соціальних мереж для розкриття структури організованих груп, а також обробці графічних даних (деобфускація номерних знаків, розпізнавання облич та аналіз зображень). Окреслено специфіку функціонування таких платформ в умовах воєнного стану в Україні. Водночас виокремлено низку концептуальних викликів: проблему якості та упередженості вхідних даних, ризики відтворення алгоритмічних перекосів, етичні обмеження, необхідність дотримання прав людини, фінансові витрати та відставання правового регулювання у сфері штучного інтелекту, що потребує дотримання балансу між ефективністю безпекових систем і захистом приватності.
This paper examines the scientific-theoretical, technological, and organizational-legal aspects of implementing AI-based digital criminal analysis platforms in the activities of law enforcement agencies. The paper examines the transformation of the modern law enforcement system under the influence of transnational and high-tech criminal threats, which is driving the transition to flexible and “smart” analytical tools. Based on a systematic approach, the paper identifies the key components of integrated digital platforms (modules for data collection, machine learning, natural language processing, visualization, and decision-making), which enable the processing of large volumes of information in near real time. Particular attention is paid to predictive crime analysis, the identification of serial offenders, the analysis of social networks to uncover the structure of organized groups, as well as the processing of graphical data (license plate deobfuscation, facial recognition, and image analysis). The specific nature of how such platforms operate under martial law in Ukraine is outlined. At the same time, a number of conceptual challenges are highlighted: the problem of input data quality and bias, the risks of reproducing algorithmic biases, ethical constraints, the need to respect human rights, financial costs, and the lag in legal regulation in the field of artificial intelligence, which requires striking a balance between the effectiveness of security systems and the protection of privacy.
Аналітичні продукти як результат інформаційно-аналітичної діяльності підрозділів кримінальної поліції
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Кухтюк, Юлія Віталіївна; Kukhtiuk, Yuliia
У тезах досліджено сутність, структуру та значення аналітичних продуктів як кінцевого результату інформаційно-аналітичної діяльності підрозділів кримінальної поліції в умовах ускладнення криміногенної ситуації. Окреслено поняття інформаційно-аналітичної діяльності як комплексу організаційних, правових та інформаційних заходів із збирання, накопичення та систематизації даних для забезпечення ефективної боротьби зі злочинністю. Розглянуто основні види аналітичних продуктів, що мають практичне значення для прийняття управлінських та оперативних рішень, зокрема аналітичні довідки, інформаційні огляди, аналітичні звіти, кримінальні профілі, прогнози криміногенної ситуації та схеми зв'язків. Особливу увагу приділено ролі автоматизованих інформаційних систем, електронних баз даних та засобів аналізу відкритих джерел інформації (OSINT) у підвищенні швидкості обробки великих масивів даних. Виокремлено проблемні моменти, пов'язані з відсутністю єдиного понятійного апарату та нормативно-правового регулювання використання кримінального аналізу в оперативно-розшуковій діяльності, й обґрунтовано шляхи подальшого розвитку цієї сфери через модернізацію технологій та підвищення кваліфікації кадрів.
This paper examines the nature, structure and significance of analytical products as the end result of the information and analytical activities of criminal police units in the context of an increasingly complex crime situation. It defines the concept of information and analytical activities as a set of organisational, legal and informational measures aimed at collecting, accumulating and systematising data to ensure an effective fight against crime. The main types of analytical products of practical significance for managerial and operational decision-making are examined, in particular analytical briefings, information reviews, analytical reports, criminal profiles, forecasts of the crime situation and relationship diagrams. Particular attention is paid to the role of automated information systems, electronic databases and open-source intelligence (OSINT) tools in increasing the speed of processing large data sets. The paper highlights issues arising from the lack of a unified conceptual framework and regulatory framework governing the use of criminal analysis in operational and investigative activities, and sets out ways to further develop this field through technological modernisation and staff training.
Організаційні аспекти створення спеціалізованих аналітичних підрозділів у структурі правоохоронних органів
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Калугін, Володимир Юрійович; Kaluhin, Volodymyr
У тезах обґрунтовано організаційні аспекти та необхідність створення спеціалізованих аналітичних підрозділів у структурі правоохоронних органів України як ключової умови для модернізації правоохоронної системи та підвищення ефективності протидії технологічно ускладненій, організованій злочинності. Розглянуто сутність цих підрозділів як структурних елементів, що здійснюють збір, систематизацію, обробку та інтерпретацію великих масивів даних для забезпечення прогностичної складової процесу прийняття управлінських і процесуальних рішень. Визначено особливості функціонування аналітичних структур на центральному та регіональному рівнях, а також чинники, які зумовлюють їх впровадження, зокрема необхідність переходу від реактивної моделі діяльності до превентивної (intelligence-led policing). Особливу увагу приділено питанням кадрового потенціалу, належного технічного оснащення (використанню інформаційно-аналітичних платформ і картографування злочинності), а також наявним труднощам, пов'язаним із недостатнім нормативно-правовим врегулюванням статусу аналітиків та відсутністю єдиних стандартів діяльності.
This paper substantiates the organisational aspects and the need to establish specialised analytical units within the structure of Ukraine’s law enforcement agencies as a key prerequisite for modernising the law enforcement system and enhancing the effectiveness of countering technologically sophisticated, organised crime. The nature of these units is examined as structural elements responsible for the collection, systematisation, processing and interpretation of large data sets to provide a predictive component for the process of making managerial and procedural decisions. The paper identifies the specific features of how analytical units operate at central and regional levels, as well as the factors driving their implementation, in particular the need to transition from a reactive model of operation to a preventive one (intelligence-led policing). Particular attention is paid to issues of human resources, adequate technical equipment (the use of information and analytical platforms and crime mapping), as well as existing difficulties linked to insufficient regulatory and legal framework governing the status of analysts and the absence of uniform operational standards.
OSINT в умовах АІ-контенту: проблема верифікації синтетичних особистостей у правоохоронній діяльності
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Ісмайлов, Карен Юрійович; Ismailov, Karen; Заєць, Олександр Михайлович; Zaiets, Oleksandr
У тезах досліджено актуальну науково-практичну проблему використання інструментів OSINT в умовах масового поширення штучного інтелекту (AI-контенту), акцентуючи увагу на верифікації синтетичних особистостей та протидії економічним правопорушенням у правоохоронній діяльності. Визначено сутність синтетичної особистості як штучно створеної або модифікованої цифрової ідентичності, що використовує діпфейки, голосове клонування та фальшиві біографії для введення в оману громадян і автоматизованих систем перевірки. Окреслено ключові ризики для органів правопорядку, зокрема використання фейкових профілів для шахрайства, корупції, соціальної інженерії та дезінформаційних кампаній в умовах воєнного стану й гібридних загроз. Авторами запропоновано багатоступеневу поетапну модель OSINT-верифікації цифрових профілів, ознаки їх синтетичності, а також розмежовано технічну, аналітичну й процесуальну оцінку отриманих результатів для формування слідчих версій без підміни процесуального доказування. Наголошено на необхідності стандартизованого документування цифрових слідів, розвитку публічно-приватного партнерства та впровадження спеціалізованої підготовки правоохоронців з аналізу штучного медіаконтенту.
This paper examines the topical scientific and practical issue of using OSINT tools in the context of the widespread use of artificial intelligence (AI content), focusing on the verification of synthetic personas and the prevention of economic offences in law enforcement. The essence of a synthetic persona is defined as an artificially created or modified digital identity that utilises deepfakes, voice cloning and false biographies to mislead members of the public and automated verification systems. Key risks to law enforcement agencies are outlined, in particular the use of fake profiles for fraud, corruption, social engineering and disinformation campaigns in the context of martial law and hybrid threats. The authors propose a multi-stage, phased model for OSINT verification of digital profiles and indicators of their synthetic nature, whilst also distinguishing between technical, analytical and procedural assessments of the results obtained to formulate investigative theories without undermining the procedural evidence chain. The authors emphasise the need for standardised documentation of digital traces, the development of public-private partnerships, and the introduction of specialised training for law enforcement officers in the analysis of synthetic media content.