Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Особливості досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання: деякі процесуальні аспекти
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2021) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
Метою статті є дослідження процесуальних аспектів щодо особливостей досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання. Вказано на те, що зміни, яких зазнав Кримінальний процесуальний кодекс України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, визначили окремого процесуального суб’єкта кримінального провадження – дізнавача. Проаналізвано нормативно-правові акти, які закріплюють положення щодо сутності, змісту та повноважень дізнавача та окремі характерні риси його діяльності, які подібні із повноваженнями слідчого. Досліджено процесуальні особливості та значення процедури досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання. Встановлено, що дізнавач вправі здійснювати більший перелік слідчих (розшукових) дій, ніж слідчий, і обмежений у проведенні багатьох негласних слідчих (розшукових) дій. Зазначено, що строк досудового розслідування кримінальних проступків може бути зменшений, якщо обвинувальний акт направлений у спрощеному провадженні до суду. Зокрема, строк досудового розслідування кримінальних проваджень щодо кримінальних проступків (дізнання) є скороченим порівняно зі строками досудового слідства, що зумовлено застосуванням спрощеної кримінальної процесуальної форми, яка передбачає менш тривалі процесуальні строки щодо кримінальних проступків. Встановлено, що особливістю здійснення досудового розслідування кримінальних проступків (дізнання) передбачене обмеження застосування запобіжних заходів. Автор акцентує увагу на деяких процесуальних аспектах спрощення досудового розслідування у формі дізнання. Доведено, що окремими особливостями досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання можна визначити такі, як строки його проведення, обмеження застосування запобіжних заходів, обмеження застосування слідчих (розшукових) дій, особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків (дізнання).
The purpose of the article is to study the procedural aspects of the features of the pre-trial investigation of criminal offenses in the form of an inquiry. It is pointed out that the changes that have been made to the Criminal Procedure Code of Ukraine, concerning the simplification of pre-trial investigation of certain categories of criminal offenses, have identified a separate procedural subject of criminal proceedings – the interrogator. The normative-legal acts which fix provisions on essence, the maintenance and powers of the interrogator and separate characteristic features of his activity which are similar to powers of the investigator are analyzed. Procedural features and significance of the procedure of pre-trial investigation of criminal offenses in the form of an inquiry have been studied. It is established that the interrogator has the right to perform a larger list of investigative (investigative) actions than the investigator, and is limited in conducting many covert investigative (investigative) actions. It is noted that the term of pre-trial investigation of criminal offenses may be reduced if the indictment is sent to court in summary proceedings, in particular the term of pre-trial investigation of criminal proceedings in respect of criminal offenses (inquiry) is reduced compared to pre-trial investigation due to the simplified form, which provides for shorter procedural time limits for criminal offenses. It is established that the peculiarity of the pre-trial investigation of criminal offenses (inquiries) provides for the restriction of the application of precautionary measures. The author focuses on some procedural aspects of simplifying the pre-trial investigation in the form of an inquiry. It is proved that some features of pre-trial investigation of criminal offenses in the form of inquiry can be determined such as the timing of its implementation, limiting the application of measures, limiting the use of investigative (investigative) actions, features of the pre-trial investigation of criminal offenses (inquiries).
Деякі проблемні питання фіксування та розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля в умовах воєнного часу
(Правова позиція, 2023) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
Стаття присвячена розгляду деяких проблемних питань фіксування та розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля в умовах воєнного часу. Встановлено, що вторгнення країни агресора на територію України спричинило багато безповоротних та істотних змін у сфері суспільного життя. А саме, мова йде про чисельні пошкодження, а то й знищення, великої кількості об’єктів критичної інфраструктури, які завдали великих збитків довкіллю. З’ясовано, що кримінальні правопорушення проти довкілля вчинені росією набувають особливої важливості та уваги, що обумовлені реальною загрозою життю і здоров’ю суспільства, тваринному світу, середовищу проживання. Кримінальне законодавство України та інших держав містить ряд норм, що передбачають відповідальність за протиправні діяння, які пов’язані з шкідливими наслідками для довкілля.
В разі виявлення ознак кримінальних правопорушень проти довкілля, підставами для якого є дані, що свідчать про порушення певних нормативів (екологічних стандартів), та шкідливі наслідки для здоров’я і життя людей або мешканців навколишнього середовища виникає необхідність проведення первинних слідчих дій для подальшого кримінального провадження та досудового розслідування такої категорії кримінальних правопорушень та прийняття рішення по суті. Визначено, що важливого значення, для подальшого з’ясування обставин та досудового розслідування має так звана «слідова» картина, що відображає, як порушення екологічних стандартів, так і їх подальших наслідків. Будь-які протиправні дії, а саме кримінальні правопорушення завжди залишають певні матеріальні сліди, викликають наслідки, а також фіксуються у вигляді суб’єктивних образів, відбитих свідомістю людей, що були учасниками або очевидцями події. Зокрема, кримінальні правопорушення проти довкілля являє собою взаємодію багатьох елементів від причини забруднення, що може проявлятись як у діях, так і бездіяльності окремих осіб, або ж не пов’язані з ними, до шкідливих наслідків, які можуть бути спричинені кримінальними правопорушенням у сфері довкілля. Цим і зумовлена особливо велика кількість слідів при таких кримінальних правопорушеннях. У кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень проти довкілля, однією з основних першочергових процесуальних дій є огляд місця події, а саме фіксування матеріальних слідів, що залишаються внаслідок взаємодії різних об’єктів, а також слідів, які фіксуються у вигляді суб’єктивних образів та наслідків пригоди, тощо. Доведено актуальним залишається питання щодо з’ясування особливостей розслідування фіксування та кримінальних правопорушень проти довкілля, в наслідок збройної агресії з боку росії, для подальшого притягнення до відповідальності та відбування покарання.
The article is devoted to the consideration of some problematic issues of recording and investigating criminal offenses against the environment in wartime conditions. It has been established that the invasion of the aggressor country into the territory of Ukraine led to many irreversible and significant changes in the sphere of public life. Namely, we are talking about numerous damages, and even destruction, of a large number of critical infrastructure facilities, causing great damage to the environment. It was found that criminal offenses against the environment committed by Russia are of particular importance and attention, due to the real threat to the life and health of society, wildlife, and habitat. The criminal legislation of Ukraine and other states contains a number of rules providing for liability for illegal acts associated with harmful consequences for the environment. If signs of criminal offenses against the environment are identified, the basis for which is data indicating a violation of cer-tain regulations (environmental standards), and harmful consequences for the health and life of people or residents of the envi-ronment, there is a need to conduct primary investigative actions for further criminal proceedings and pre-trial investigation of this category of criminal offenses and making decisions on the merits. It has been determined that the so-called “trace” picture, reflecting both the violation of environmental standards and their further consequences, is important for further clarification of the circumstances and pre-trial investigation. Any illegal actions, namely criminal offenses, always leave certain material traces, cause consequences, and are also recorded in the form of subjective images reflected by the consciousness of people who were participants or eyewitnesses of the incident. In particular, criminal offenses against the environment represent the interaction of many elements from the cause of pollution, which can be manifested in both the actions and inactions of individuals, or unrelated to them, to the harmful consequences that can be caused by criminal offenses in the field of the environment. This predetermines a particularly large number of traces in such criminal offenses. In criminal proceedings for criminal offenses against the environ-ment, one of the main priority procedural actions is the inspection of the scene of the incident, namely the recording of material traces remaining as a result of the interaction of various objects, as well as traces recorded in the form of subjective images and consequences of the incident, etc. It has been proven that the issue of clarifying the specifics of the investigation of recording and criminal offenses against the environment as a result of armed aggression on the part of russia remains relevant for further prosecution and serving sentences.
Умовне звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності: відповідність законодавства деяким міжнародно-правовим стандартам
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2022) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
У статті розглядаються деякі проблеми щодо особливостей кримінального процесуального порядку реалізації умовного виду звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітніх узагалі, зокрема підстави та порядок скасування звільнення та подовження кримінального провадження щодо неповнолітнього. Увага зосереджена на тому, що все більшої актуальності набувають міжнародно-правові стандарти в питаннях необхідності зміни ставлення законодавця до проблеми доцільності та обсягу застосування інститутів іспиту (випробування) щодо неповнолітніх злочинців. Проаналізовано положення міжнародно-правових стандартів із питань застосування умовних видів звільнення від кримінальної відповідальності. Установлено необхідність більш широкого застосування положень Токійських правил, Пекінських правил, що зумовлюється важливістю застосування інституту іспиту (випробування) на будь-якій стадії кримінального судочинства щодо неповнолітніх, а відповідно, і поширення умов випробування на інститут звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Доведено, що в чинному кримінальному, кримінальному процесуальному законодавстві практично відсутня правова регламентація особливостей застосування звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру як умовного інституту, де особливе значення має випробувальний термін. Звернення до окремих аспектів міжнародної практики щодо умовності засудження, призначення покарання, звільнення від кримінальної відповідальності та покарання доводять суттєву невідповідність вимогам міжнародно-правових стандартів законодавчої та правозастосовної практики в частині дотримання особливостей реалізації кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
The article considers some problems concerning the peculiarities of the criminal procedure for the implementation of conditional release from criminal liability with the use of coercive educational measures against juveniles, in general, in particular, the grounds and procedure for revocation of release and extension of criminal proceedings against a juvenile. Attention is focused on the fact that international legal standards are becoming increasingly important in the need to change the attitude of the legislator to the issue of expediency and scope of application of institutions of probation for juvenile delinquents. The provisions of international legal standards on the application of conditional types of exemption from criminal liability are analyzed. It is established that the provisions of the Tokyo Rules and the Beijing Rules need to be applied more widely due to the importance of applying the institute of examination (probation) at any stage of criminal justice for juveniles and, accordingly, extending probation to the penitentiary institution with coercive educational measures. It is proved that in the current criminal, criminal procedural legislation there is practically no legal regulation of the application of exemption from criminal liability of minors with the use of coercive measures of an educational nature as a conditional institution, where probation is of particular importance. Appeals to certain aspects of international practice regarding the conditionality of convictions, sentencing, release from criminal responsibility and punishment prove significant inconsistency with the requirements of international legal standards of legislative and law enforcement practice in terms of compliance with the specifics of criminal responsibility and punishment of juveniles.
Проблемні питання кримінального процесуального законодавства України: засади кримінального провадження щодо неповнолітніх
(Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
Стаття присвячена дослідженню проблемних питань кримінального процесуального законодавства України, які стосуються засад кримінального провадження щодо неповнолітніх. Досліджені кримінальне, кримінальне процесуальне та кримінально-виконавче законодавство щодо заходів кримінально-правового впливу, які застосовуються до осіб неповнолітнього віку. Розглянуті результати наукових досліджень шодо особливостей та доцільного обсягу кримінально-правових та кримінально-процесуальних правообмежень щодо неповнолітньої особи, яка опинялася у сфері кримінального правосуддя. Проаналізовані положення кримінального процесуального кодексу, які закріплюють особливий порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх, а саме порядок притягнення та реалізації кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх осіб, що відтворюється в певній спеціалізації судової системи у сфері здійснення кримінальних проваджень щодо неповнолітніх. Зауважено, що за чинним кримінальним процесуальним законодавством засади кримінального провадження визначаються у Главі 2 КПК є загальними засадами кримінального провадження, які стосуються змісту та форм кримінального провадження, певних кримінально-процесуальних понять та категорій, спрямовані в більшості своїй на захист прав та законних інтересів суб’єктів кримінального правосуддя без відносно їхнього віку. Визначено, що сфера правового регулювання кримінального правосуддя щодо неповнолітніх потребує суттєвих змін. Що саме підтверджує наявність підстав для впровадження кардинальних змін у відправлення кримінального правосуддя щодо неповнолітніх шляхом впровадження елементів відновного правосуддя, різних форм вирішення кримінально-правового конфлікту поза сферою здійснення традиційного кримінального провадження (з залученням певних верств громадянського суспільства). Саме це реформування має торкнутися вищого теоретичного рівня – визначення загальних засад (принципів) кримінального провадження щодо неповнолітніх, шляхом уточнення певних їхніх сутнісних особливостей. В той же час особливий підхід у визначенні критеріїв співвідношення тяжкості вчиненого діяння та особистісних властивостей (соціального, психофізичного характеру) неповнолітньої особи, у встановленні справедливої пропорційності між ступенем суспільної небезпеки злочину та доцільним обсягом суворості кримінально-правових заходів та кримінально-процесуального примусу, у здійсненні особливого порядку кримінального провадження щодо неповнолітньої особи. Необхідна більша чіткість та повнота правового регулювання порядку кримінального провадження щодо неповнолітнього, його звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, що мають обумовлюватися законодавчими вимогами щодо здійснення особливого підходу (порядку) у здійсненні кримінального правосуддя щодо неповнолітньої особи.
The article is devoted to the study of problematic issues of the criminal procedural legislation of Ukraine, which relate to the basics of criminal proceedings against minors. The criminal, criminal procedural and criminal executive legislation regarding measures of criminal legal influence, which are applied to minors, were studied. The results of scientific research on the peculiarities and appropriate scope of criminal-legal and criminal-procedural legal restrictions on minors who were in the field of criminal justice were considered. The provisions of the Criminal Procedure Code, which establish a special procedure for criminal proceedings against minors, namely the procedure for bringing and implementing criminal responsibility and punishing minors, which is reproduced in a certain specialization of the judicial system in the field of criminal proceedings against minors, are analyzed. It is noted that according to the current criminal procedural legislation, the principles of criminal proceedings are defined in Chapter 2 of the Code of Criminal Procedure, which are the general principles of criminal proceedings, which relate to the content and forms of criminal proceedings, certain criminal procedural concepts and categories, mostly aimed at protecting the rights and legitimate interests of sub objects of criminal justice without regard to their age. It was determined that the sphere of legal regulation of criminal justice in relation to minors needs significant changes. What exactly confirms the existence of grounds for the introduction of radical changes in the administration of criminal justice for minors by introducing elements of restorative justice, various forms of resolving criminal-legal conflict outside the scope of traditional criminal proceedings (with the involvement of certain layers of civil society). It is this reformation that should affect a higher theoretical level – the definition of the general principles (principles) of criminal proceedings against minors, by clarifying certain of their essential features. At the same time, a special approach in determining the criteria for the relationship between the severity of the committed act and the personal properties (social, psychophysical character) of a minor, in establishing a fair proportionality between the degree of social danger of the crime and the appropriate scope of the severity of criminal-legal measures and criminal-procedural coercion, in the implementation of a special procedure for criminal proceedings against a minor. Greater clarity and completeness of the legal regulation of criminal proceedings against a minor, his release from criminal liability with the use of coercive measures of an educational nature, which must be determined by legislative requirements for the implementation of a special approach (procedure) in the implementation of criminal justice against a minor, is necessary.
Деякі процесуальні особливості проведення слідчих розшукових дій в умовах воєнного стану
(Юридичний науковий електронний журнал, 2022) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
Стаття присвячена дослідженню процесуальних аспектів щодо особливостей проведення слідчих розшукових дій в умовах воєнного стану. Досліджені останні зміни, яких зазнав кримінальний процесуальний кодекс України, щодо спрощення окремих слідчих розшукових дій в умова воєнного стану. Проаналізовано положення кримінального процесуального кодексу, які закріплюють порядок та особливості проведення окремих слідчих розшукових дій в умовах воєнного стану. Розглянуті процесуальні слідчі (розшукові) дії спрямовані на безпосереднє виявлення та фіксацію доказової інформації в умовах воєнного стану, що має важливе значення для встановлення обставин
події кримінального правопорушення. Визначено, що такі слідчі розшукові дії, як огляд місця події, проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи без залучення понятих, проведення слідчого експерименту, пред’явлення трупа для впізнання, проведення експертизи, використання показань у доказуванні в умовах воєнного стану не можуть бути здійснені за загальними умовами визначеними кримінальним процесуальним кодексом України. Встановлено, що у відношенні до деяких слідчих розшукових дій, існує спрощена процедура, зокрема огляд місця події, проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи без залучення понятих, використання показань у доказуванні. Доведено, необхідність спрощення процедури проведення слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану, по відношенню до інших слідчих розшукових дій, зокрема, проведення слідчого експерименту, пред’явлення трупа для впізнання, проведення експертизи. Зазначені слідчі розшукові дії є не менш значущими у досудовому розслідуванні, тому спрощена процедура, по відношенню до них забезпечить покращення кримінальної процесуальної діяльності; ефективність досудового розслідування, дотримання прав і свобод учасників кримінального провадження.
The article is devoted to the investigation of procedural aspects of the peculiarities of investigative investigative actions under martial law. The latest changes that the criminal procedural code of Ukraine underwent, on the simplification of certain investigative investigative actions in the conditions of martial law, were investigated. The provisions of the Criminal Procedure Code, which establish the order and features of conducting individual investigative search actions in the conditions of martial law, are analyzed. The considered procedural investigative (investigative) actions are aimed at the direct detection and fixation of evidentiary information in the conditions of martial law, which is important for establishing the circumstances of the occurrence of a criminal offense. It is determined that such investigative investigative actions as inspecting the scene of the accident, conducting a search or inspection of a person’s home or other possessions without the involvement of witnesses, conducting an investigative experiment, presenting a corpse for identification, conducting an examination, using evidence in evidence under martial law cannot be carried out under the general conditions determined by the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is established that there is a simplified procedure in relation to some investigative investigative actions, in particular, inspection of the scene of the incident, conducting a search or inspection of a person’s home or other property without the involvement of witnesses, the use of evidence in evidence. The necessity of simplifying the procedure for conducting investigative (investigative) actions in the conditions of martial law in relation to other investigative investigative actions, in particular, conducting an investigative experiment, presenting a corpse for identification, conducting an expert examination, has been proven. The indicated investigative actions are no less significant in the pre-trial investigation, therefore, the simplified procedure, in respect of which will improve the criminal procedural activity; efficiency of pre-trial investigation, observance of rights and freedoms of participants in criminal proceedings.