Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Особистісні якості психолога як чинник ефективності психокорекційної діяльності
(Журнал «Наукові інновації та передові технології», 2025) Смірнова, Ольга Михайлівна; Smirnova, Olha; Краснопольська, Світлана Михайлівна; Krasnopolska, Svitlana
У статті розглядається проблема ролі особистісних якостей психолога як визначального чинника ефективності психокорекційної роботи, що набуває особливої актуальності в умовах сучасної України, яка переживає масштабні соціальні потрясіння, пов’язані з війною, масовими втратами, міграційними процесами та посттравматичним стресом населення.
The article explores the critical role of psychologist’s personal qualities as a determining factor in the effectiveness of psychocorrectional practice, particularly within the socio-psychological realities of contemporary Ukraine, which is undergoing large-scale wartime challenges, collective trauma, population displacement, loss of social cohesion, and increased psychological vulnerability. The study emphasizes that while methodological training and therapeutic techniques are essential, they are insufficient in isolation. The therapist’s personal resources—empathy, authenticity, emotional stability, self-regulation, tolerance for uncertainty, and professional ethical responsibility—are central in shaping a secure therapeutic environment and enabling real psychological change in clients.
Психологічний вимір міжособистісної взаємодії у військовому середовищі
(Наукові перспективи, 2025) Лебединський, Едуард Броніславович; Lebedynskyi, Eduard; Ткач, Петро Степанович; Tkach, Petro
Міжособистісна взаємодія у військовому середовищі постає як складний, багатовимірний і динамічний психологічний феномен, що формується під впливом специфічних умов професійної діяльності, високого рівня відповідальності, постійної загрози життю та необхідності функціонування в режимі колективної взаємозалежності.
Interpersonal interaction in the military environment is a complex, multidimensional, and dynamic psychological phenomenon shaped by specific professional conditions, a high level of responsibility, constant threats to life, and the need to function in a mode of collective interdependence.
Методологія врегулювання нових типів озброєння засобами міжнародного гуманітарного права: становлення та розвиток
(ScienceRise: Juridical Science, 2021) Меликов, Руслан Гюндуз-огли; Melykov, Ruslan
Метою запропонованої статті є виявлення методології, що застосовується в міжнародному гуманітарному праві для врегулювання нових типів озброєння. Під врегулюванням для цілей статті розуміється встановлення, відповідно до основних принципів міжнародного гуманітарного права, дозволів, заборон та обмежень на застосування даного типу озброєння. Стаття методологічно ґрунтується на працях іноземних та українських дослідників, присвячених проблематиці врегулювання нових систем озброєнь в міжнародному гуманітарному праві. Емпіричну основу статті склали міжнародні договори в галузі міжнародного гуманітарного права та кодифіковані звичаї цієї галузі, як вони відображені в кодифікаціях, розроблених Міжнародним комітетом Червоного хреста.
The purpose of the article is to identify the methodology, used in international humanitarian law for the regulation of new types of weapons. Under the settlement of the objectives of the article, regulation is understood as the establishment of permits, prohibitions and restrictions on the use of this type of weapon in accordance with the basic principles of international humanitarian law. The article is methodologically based on the works of foreign and Ukrainian researchers, devoted to the problems of the settlement of new weapons systems in international humanitarian law. The empirical basis of the article was formed by international treaties in the field of international humanitarian law and codified customs of this industry, as reflected in the codifications, developed by the International Committee of the Red Cross.
HUMINT та GEOINT у сучасній розвідувальній діяльності: теоретичний та прикладний аналіз
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2025) Меликов, Руслан Гюндуз-огли; Melykov, Ruslan; Мацько, В. А.; Matsko, V. A.
Метою статті є комплексний науковий аналіз сутності, переваг, викликів та практичних аспектів використання розвідувальних даних HUMINT та GEOINT. У статті досліджуються два взаємо-доповнюючі види розвідки — HUMINT (Human Intelligence) та GEOINT (Geospatial Intelligence) — як ключові інструменти у сучасній системі національної та міжнародної безпеки.
The purpose of the article is a comprehensive scientific analysis of the essence, advantages, challenges, and practical aspects of using HUMINT and GEOINT intelligence data. The article examines two complementary types of intelli-gence — HUMINT (Human Intelligence) and GEOINT (Geo-spatial Intelligence) — as key tools in the modern system of national and international security.
Застосування автономних систем озброєння під час російсько української війни: нові виклики міжнародному гуманітарному праву
(Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Меликов, Руслан Гюндуз-огли; Melykov, Ruslan
Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України може викликати до життя нову гонку озброєнь, цього разу – в галузі автономних систем озброєнь. Основне питання статті полягає в тому, чи готове міжнародне гуманітарне право врегулювати ці нові технології як новий метод ведення війни. Наразі виглядає так, що неготове. Відбулося чимало експертних обговорень з цього питання, основним висновком яких стало те, що автономні системи озброєнь підлягають правовому регулюванню на тих те підставах, що й решта зброї, проте відкритим залишається питання про можливості такого регулювання. Ряд міжнародних організацій, в тому числі, Червоний Хрест, відомі неурядові організації, та впливові міжнародні організації такі як ООН досліджували дане питання в рамках механізмів експертних зустрічей. Однак, єдиним результатом таких зустрічей стало розуміння необхідності подальшого дослідження проблематики АСО. При цьому, розвиток таких систем можна порівняти з попередніми технологічними проривами на полі бою, такими як поява танків, атомної зброї, тощо. Тож існує потреба у принципово новому механізмі регулювання АСО на міжнародному рівні. Виглядає так, що існуючі механізми контролю озброєнь є адекватним підґрунтям для створення нової системи правового регулювання автономних систем озброєнь. Розробка такого правового регулювання ставить ряд питань, пов’язаних з автономією машинного інтелекту та відповідальності людини за дії такого інтелекту. При цьому, з поширенням інформаційних технологій, доступ до такого інтелекту може відкритися не тільки для держав, а й до недержавних збройних груп. Війна, яку розпочала Російська Федерація в Україні продемонструвала наскільки поле бою може змінитися навіть не від штучного інтелекту, а від так званих технологій-попередників, такі як «розумні бомби». Внаслідок цієї війни поле бою може змінитися на завжди. Тож потреба в правовому врегулювання новітніх систем озброєнь, заснованих на штучному інтелекті, стає актуальною як ніколи.
The full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine may trigger a new arms race, this time in the field of autonomous weapons systems. The main question of the article is whether international humanitarian law is ready to regulate these new technologies as a new method of warfare. Right now it looks like it's not ready. There have been many expert discussions on this issue, the main conclusion of which was that autonomous weapons systems are subject to legal regulation on the same grounds as other weapons, but the question of the possibilities of such regulation remains open. A number of international organizations, including the Red Cross, well-known non-governmental organizations, and influential international organizations such as the UN have investigated this issue within the mechanisms of expert meetings. However, the only result of such meetings was the understanding of the need for further research into the problems of ASO. At the same time, the development of such systems can be compared with previous technological breakthroughs on the battlefield, such as the appearance of tanks, nuclear weapons, etc. Therefore, there is a need for a fundamentally new mechanism for regulating ASO at the international level. It appears that the existing arms control mechanisms are an adequate basis for the creation of a new system of legal regulation of autonomous weapons systems. The development of such legal regulation raises a number of questions related to the autonomy of machine intelligence and human responsibility for the actions of such intelligence. At the same time, with the spread of information technologies, access to such intelligence can be opened not only to states, but also to non-state armed groups. The war started by the Russian Federation in Ukraine demonstrated how much the battlefield can be changed not even by artificial intelligence, but by so-called precursor technologies such as "smart bombs". As a result of this war, the battlefield may change forever. Therefore, the need for legal regulation of the latest weapons systems based on artificial intelligence is becoming more urgent than ever.