Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Деякі процесуальні особливості проведення слідчих розшукових дій в умовах воєнного стану
(Юридичний науковий електронний журнал, 2022) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
Стаття присвячена дослідженню процесуальних аспектів щодо особливостей проведення слідчих розшукових дій в умовах воєнного стану. Досліджені останні зміни, яких зазнав кримінальний процесуальний кодекс України, щодо спрощення окремих слідчих розшукових дій в умова воєнного стану. Проаналізовано положення кримінального процесуального кодексу, які закріплюють порядок та особливості проведення окремих слідчих розшукових дій в умовах воєнного стану. Розглянуті процесуальні слідчі (розшукові) дії спрямовані на безпосереднє виявлення та фіксацію доказової інформації в умовах воєнного стану, що має важливе значення для встановлення обставин
події кримінального правопорушення. Визначено, що такі слідчі розшукові дії, як огляд місця події, проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи без залучення понятих, проведення слідчого експерименту, пред’явлення трупа для впізнання, проведення експертизи, використання показань у доказуванні в умовах воєнного стану не можуть бути здійснені за загальними умовами визначеними кримінальним процесуальним кодексом України. Встановлено, що у відношенні до деяких слідчих розшукових дій, існує спрощена процедура, зокрема огляд місця події, проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи без залучення понятих, використання показань у доказуванні. Доведено, необхідність спрощення процедури проведення слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану, по відношенню до інших слідчих розшукових дій, зокрема, проведення слідчого експерименту, пред’явлення трупа для впізнання, проведення експертизи. Зазначені слідчі розшукові дії є не менш значущими у досудовому розслідуванні, тому спрощена процедура, по відношенню до них забезпечить покращення кримінальної процесуальної діяльності; ефективність досудового розслідування, дотримання прав і свобод учасників кримінального провадження.
The article is devoted to the investigation of procedural aspects of the peculiarities of investigative investigative actions under martial law. The latest changes that the criminal procedural code of Ukraine underwent, on the simplification of certain investigative investigative actions in the conditions of martial law, were investigated. The provisions of the Criminal Procedure Code, which establish the order and features of conducting individual investigative search actions in the conditions of martial law, are analyzed. The considered procedural investigative (investigative) actions are aimed at the direct detection and fixation of evidentiary information in the conditions of martial law, which is important for establishing the circumstances of the occurrence of a criminal offense. It is determined that such investigative investigative actions as inspecting the scene of the accident, conducting a search or inspection of a person’s home or other possessions without the involvement of witnesses, conducting an investigative experiment, presenting a corpse for identification, conducting an examination, using evidence in evidence under martial law cannot be carried out under the general conditions determined by the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is established that there is a simplified procedure in relation to some investigative investigative actions, in particular, inspection of the scene of the incident, conducting a search or inspection of a person’s home or other property without the involvement of witnesses, the use of evidence in evidence. The necessity of simplifying the procedure for conducting investigative (investigative) actions in the conditions of martial law in relation to other investigative investigative actions, in particular, conducting an investigative experiment, presenting a corpse for identification, conducting an expert examination, has been proven. The indicated investigative actions are no less significant in the pre-trial investigation, therefore, the simplified procedure, in respect of which will improve the criminal procedural activity; efficiency of pre-trial investigation, observance of rights and freedoms of participants in criminal proceedings.
Значення кримінально-правової класифікації видів звільнення від кримінальної відповідальності для кримінального процесуального порядку
(Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 2022) Гритенко, Оксана Анатоліївна; Hrytenko, Oksana; Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
У статті досліджено класифікацію видів звільнення від кримінальної відповідальності. Встановлено, що для розуміння змісту, соціально-правової сутності, підстав застосування, а відповідно, і процесуального порядку реалізації різних видів звільнення від кримінальної відповідальності важливим є те, якого ступеня тяжкості вчинене особою суспільно небезпечне діяння; яким чином законодавець формулює положення щодо можливостей суду вирішувати питання – чи на свій власний розсуд, чи ухвалення рішення має відбутися в обов’язковому порядку; чи є рішення суду щодо звільнення остаточним, чи передбачає повернення до нього через певний час тощо. Доведено те, що різний ступінь небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що різнить між собою загальні та спеціальні види звільнення (від кримінального проступку до особливо тяжких злочинів), не може не впливати на характер та інтенсивність розслідування, повноту доказової бази, кваліфікацію позитивної посткримінальної поведінки, а відповідно на ступінь завершеності (чи не завершеності досудового розслідування).
The article examines the classification of types of exemptions from criminal liability. It is established that to understand the content, socio-legal essence, grounds for application, and, accordingly, the procedural order of implementation of various types of exemption from criminal liability, it is important: in which part of criminal law (General or Special) contains legal norms their applications; the severity of the socially dangerous act committed by the person; how the legislator formulates provisions on the ability of the court to decide the issue – at its own discretion, or the decision must be mandatory; whether the decision of the court on dismissal is final, whether it provides for return to it after a certain time; what personal and age characteristics are characteristic of the guilty person, etc. It is proved that different types of exemption from criminal liability can be determined in different parts of the Criminal Code (in the General or Special Part of the Criminal Code); significantly differ in the grounds and conditions of use (the severity of the act, the degree of antisocial attitude of the perpetrator, the number and nature of requirements for criminal behavior, forms of guilt, recidivism); the possibility of the court to appoint additional measures of influence, etc. In particular, the different degree of danger of a criminal offense, distinguishing between general and special types of release (from criminal offenses to particularly serious crimes), can not but affect the nature and intensity of the investigation, the completeness of the evidence base, qualification of positive postcriminal behavior. degree of completion (non-completion of the pre-trial investigation).
Деякі процесуальні особливості дистанційного провадження в умовах воєнного стану
(Юридичний науковий електронний журнал, 2025) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, Olena
У статті досліджено дистанційне кримінальне провадження, її процесуальні особливості в умовах воєнного стану на території України. Визначено важливість використання режиму відеоконференції в кримінальному процесі під час воєнного стану. У статті здійснено аналіз законодавчих новел, які набули закріплення у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, також, можливість здійснення дистанційного судового провадження за ініціативою судді або за клопотанням учасників провадження, його здійснення із використанням технічних засобів суддів, адвокатів, свідків та інших суб’єктів процесу та інші. Доведено актуальність закріплення можливості у зв’язку з об’єктивними обставинами, приєднання учасника у режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, а не технічних засобів, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України. Виділені деякі недоліки, які властиві при дистанційному кримінальному провадженні і тягнуть за собою суттєві ризики недотримання процесуального порядку, а саме, відсутність змоги справжнього встановлення особи, що є учасником судового процесу, крім того відсутність змоги в обвинуваченого конфіденційно поспілкуватися із своїм захисником, відсутність конкретної інформації щодо обізнаності учасника про передбачені йому процесуальні права та обов’язки, а також змогу здій-снити певний захист від стороннього впливу, тиску на учасників, неупередженість і конфіденційність судового процесу. Аргументовано доречність застосування системи Custody Records у діяльності органів досудового розслідування, які, мають певні позитивні переваги, шляхом зменшення ризиків щодо недотримання процесуального порядку під час проведення процесуальних дій у дистанційному режимі.
The article examines remote criminal proceedings, its procedural features in the conditions of martial law on the territory of Ukraine. The importance of using the videoconference mode in criminal proceedings during martial law is determined. The article analyzes legislative innovations that were consolidated in connection with the introduction of martial law in Ukraine, as well as the possibility of conducting remote judicial proceedings on the initiative of a judge or at the request of the participants in the proceedings, its implementation using the technical means of judges, lawyers, witnesses and other subjects of the process, etc. The relevance of consolidating the possibility, due to objective circumstances, of joining a participant in the videoconference mode using other means, rather than the technical means specified by the Criminal Procedure Code of Ukraine, is proven. Some shortcomings inherent in remote criminal proceedings and entailing significant risks of non-compliance with procedural order are highlighted, namely, the inability to truly identify a person who is a participant in the trial, in addition, the inability of the accused to communicate confidentially with his defense attorney, the lack of specific information regarding the participant's awareness of the procedural rights and obligations provided for him, as well as the ability to provide some protection from external influence, pressure on the participants, impartiality and confidentiality of the trial. The appropriateness of using the Custody Records system communication platform in the activities of pre-trial investigation bodies, which have certain positive advantages, by reducing the risks of non-compliance with procedural order during procedural actions in remote mode, is argued.
Актуальні питання розвитку комунікації в професійній діяльності правоохоронців
(Закарпатські філологічні студії, 2023) Шаповаленко, Надія Миколаївна; Shapovalenko, Nadiia
Стаття присвячена актуальним питанням розвитку комунікації в професійній діяльності правоохоронців в Україні. Автор звертає увагу на важливість вербальної та невербальної комунікації, міжособистісних відносин та конфліктних ситуацій у правоохоронній системі. У статті досліджується вплив комунікації на ефективність діяльності правоохоронців та можливі шляхи її покращення, включаючи підвищення кваліфікації та використання сучасних технологій комунікації. Автор стверджує, що взаємодія та співпраця між правоохоронцями та громадою є важливим елементом правоохоронної діяльності. У статті розглядається важливість розвитку комунікативних навичок у майбутніх правоохоронців під час їх професійної підготовки. Це може сприяти покращенню взаємодії та співпраці між правоохоронцями та громадою, що є необхідним елементом правоохоронної діяльності. Результати дослідження можуть бути корисні для практичного використання в діяльності правоохоронних органів та для подальшого наукового дослідження проблеми розвитку комунікації в правоохоронній сфері. Стаття містить важливу інформацію щодо розвитку комунікації в правоохоронній діяльності та наголошує на важливості підвищення рівня комунікативних навичок у правоохоронців та розвитку співпраці з громадою. Дослідження підтверджує, що якість комунікації в правоохоронній сфері є важливим чинником успішної діяльності правоохоронців та покращення взаємодії з громадою. Для підвищення рівня комунікативних навичок у правоохоронців можуть бути використані різноманітні підходи, включаючи спеціальні тренінги та семінари з комунікаційних навичок, використання відео та аудіо матеріалів для навчання, а також інших методів навчання та підвищення кваліфікації. Важливим є використання сучасних технологій комунікації, таких як соціальні мережі та месенджери, які можуть допомогти в покращенні взаємодії з громадою та забезпечити швидкий та ефективний обмін інформацією. Підвищення рівня комунікативних навичок у правоохоронців та розвиток взаємодії з громадою є важливим елементом успішної діяльності правоохоронних органів. Це може допомогти забезпечити більш ефективне виконання завдань правоохоронної системи та покращити відносини з громадою.
This article is devoted to the current issues of communication development in the professional activities of law enforcement officers in Ukraine. The author focuses on the importance of verbal and non-verbal communication, interpersonal relationships, and conflict situations in the law enforcement system. The article investigates the impact of communication on the effectiveness of law enforcement officers' activities and possible ways to improve it, including enhancing qualifica-tions and using modern communication technologies. The author asserts that interaction and cooperation between law enforcement officers and the community are essential elements of law enforcement activities. The article discusses the importance of developing communication skills in future law enforcement officers during their professional training. This can help improve interaction and cooperation between law enforcement officers and the community, which is a necessary element of law enforcement activities. The research results can be useful for practical use in law enforcement agencies' activities and further scientific research on communication development in the law enforcement sphere. The article contains essential information on communication development in law enforcement activities and emphasizes the importance of improving communication skills among law enforcement officers and developing cooperation with the community. The study confirms that the quality of communication in the law enforcement sphere is an essential factor in the successful activities of law enforcement officers and improving interaction with the community. Various approaches can be used to enhance communication skills in law enforcement officers, including special training and seminars on communication skills, using video and audio materials for learning, and other methods of training and qualification improvement. The use of modern communication technologies, such as social networks and messengers, can help improve interaction with the community and ensure fast and efficient information exchange. Enhancing communication skills among law enforcement officers and developing interaction with the community is an essential element of law enforcement agencies' successful activities. This can help ensure more effective execution of law enforcement system tasks and improve relations with the community.
Лінгвістична культура правників як основа комунікативної компетенції
(Закарпатські філологічні студії, 2023) Подлісецька, Ольга Олегівна; Podlisetska, Olha; Чичян, Ольга Оніківна; Chychian, Olha
У статті здійснено спробу довести нерозривну єдність культури мови фахівця, зокрема правника, з націєтворчим началом, передумовою чого є мова. Обгрунтовано необхідність розвитку слововживання, дотримання морфологічних, синтаксичних, орфоепічних вимог у мовленні правника. Наголошено на обов’язковому дотриманні норм та приписів правопису та традиції української мови. У статті порушено проблеми формування й удосконалення куль-тури мовлення фахівців, внаслідок чого зроблено висновок про подальший розвиток та поглиблення мовної культури правників та зміцнення їхньої націєтворчої позиції. У статті доводиться обов’язкова умова для фахівця: вміння говорити грамотно, влучно, доречно. Доведено, що мова у своєму загальному вияві охоплює досвід нації, моделює сучасність, презентує ментальність. Через три найчастотніших помилки у мовленні авторами статті пояснюється необхідність вдосконалювати свою мову та мовлення. Доведено, що вміння спілкуватися на високому професій-ному рівні – це вміння, яке складає культуру мовлення та вдосконалюється мовцем впродовж життя. Досліджено вплив радянської пропаганди на значне зменшення лексики української мови через переведення загальновживаних слів до статусу діалектних. Проаналізовано особливості відбору й використання лексичних, морфологічних, синтаксичних та інших засобів у правознавстві. Авторами помічено, що поглиблення лінгвістичної культури починається з опанування її таких обов’язкових складників, як нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність. Розмежовано мову та мовлення у практиці правників: звернено увагу, що мова у своїх виявах не залежить від конкретних обставин, а мовлення є конкретним динамічним виявом ініціативності правника. Зроблено висновки, що завданням кожного правника є вміння оволодіти технікою мовлення, правильною і чіткою дикцією, орфоепічними нормами вимови.
The article is directed to prove the inseparable unity of the language culture of a specialist, in particular a lawyer, with the nation-building principle, the prerequisite of which is language. The need for the development of word usage, com-pliance with morphological, syntactic, orthographic requirements in the speech of a lawyer is substantiated. Emphasis is made on the obligatory observance of the norms and prescriptions of spelling and the tradition of the Ukrainian lan-guage. The article deals with the problems of formation and improvement of the speech culture of specialists, as a result of which a conclusion is drawn about the further development and deepening of the language culture of lawyers and the strengthening of their nation-building position. The article proves the mandatory condition of a specialist: the ability to speak competently, accurately, and appropriately. It has been proven that the language in its general expression encom-passes the experience of the nation, models modernity, and presents the mentality. The authors of the article explain the need to improve their language and speech due to the three most frequent mistakes in speech. It has been proven that the ability to communicate at a high professional level is a skill that makes up the culture of speech and is improved by the speaker throughout his life. The influence of Soviet propaganda on the significant reduction of the vocabulary of the Ukrainian language due to the transfer of commonly used words to the status of dialects is studied. The peculiarities of the selection and use of lexical, morphological, syntactic and other means in jurisprudence are analyzed. The authors noted that the deepening of linguistic culture begins with mastering its mandatory components, such as normativity, adequacy, aesthetics, polyfunctionality. A distinction is made between speech and speech in the practice of lawyers: attention is paid to the fact that speech in its manifestations does not depend on specific circumstances, and speech is a concrete dynamic manifestation of the initiative of a lawyer. It was concluded that the task of every lawyer is the ability to master the technique of speech, correct and clear diction, ortho-epic pronunciation norms.