Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Правове регулювання використання автономних систем озброєнь у правоохоронній діяльності: виклики та перспективи
(Українська поліцеїстика: теорія, законодавство, практика, 2025) Меликов, Руслан Гюндуз-огли; Melykov, Ruslan; Чорна, Марина Василівна; Chorna, Maryna
У статті зазначено, що розвиток технологій автономних систем озброєнь ставить перед правовою системою нові виклики, особливо в контексті їх використання у правоохоронній діяльності. У статті проаналізовано основні аспекти правового регулювання застосування автономних систем озброєнь у правоохоронних органах з урахуванням міжнародних стандартів, національних правових норм, а також етичних і моральних аспектів такого використання. Окрему увагу приділено можливим ризикам і перевагам, а також пропозиціям щодо вдосконалення нормативно-правової бази для ефективного та безпечного використання автономних технологій у сфері безпеки.
The article examines the pressing issue of legal regulation regarding the use of autonomous weapon systems in law enforcement. The rapid development of artificial intelligence technologies and automated systems presents new challenges for national and international legal frameworks, as these technologies can significantly alter law enforcement methods,
affecting security levels, human rights protection, and decision-making accountability. The integration of autonomous systems into law enforcement requires a thorough analysis of their impact on citizens’ rights and their alignment with existing international and national legal standards. The article analyzes key aspects of the deployment of autonomous weapons in law enforcement agencies, including international legal norms, national legislation, and the ethical and moral dilemmas arising from the use of such systems. Particular emphasis is placed on potential risks, such as the threat to fundamental human rights and freedoms, accountability issues regarding autonomous system actions, and the risk of uncontrolled use of force. At the same time, the article considers the potential benefits of these technologies, including enhanced efficiency of law enforcement agencies, reduction of human errors, and the possibility of using non-lethal measures. The study explores international approaches to regulating autonomous weapon systems, particularly within the frame-work of international humanitarian law, human rights standards, and ethical principles for technology application in law enforcement. A comparative analysis of different countries’ legal frameworks for integrating autonomous technologies into police and other security forces is conducted, allowing for the identification of best practices and potential pathways for their adaptation in national legislation. The article proposes possible directions for improving the legal framework governing the use of autonomous systems in the security sector. These recommendations aim to enhance transparency, accountability, and efficiency in their application. Special attention is given to the need for new standards and control mechanisms to ensure compliance with human rights, as well as the development of international agreements regulating the use of autonomous weapons in law enforcement. The findings of this research may be valuable for scholars, legal experts, law enforcement officials, and technology developers seeking to create innovative solutions that align with modern legal and ethical standards.
Система принципів адміністративної діяльності Національної поліції України
(Юридичний вісник, 2024) Мащенко, Вероніка Сергіївна; Mashchenko, Veronika
У статті досліджено систему принципів адміністративної діяльності Національної поліції України у контексті її правового забезпечення, сучасних викликів та практичної реалізації принципів правоохоронної діяльності. Стаття аналізує основні доктринальні підходи до функціонування принципів адміністративної діяльності НПУ, зокрема питання правозастосування та трактування адміністративної діяльності в контексті міжнародних і європейських стандартів.
The article examines the system of principles of administrative activity of the National Police of Ukraine in the context of its legal support, current challenges and practical implementa-tion of the principles of law enforce-ment. The article analyses the main doctrinal approaches to the function-ing of the principles of administrative activity of the NPU, in particular, the issues of law enforcement and inter-pretation of administrative activity in the context of international and Euro-pean standards.
Адміністративно‐правові механізми реалізації цифрового врядування в Україні
(Академічні візії, 2026) Сірко, Вікторія Сергіївна; Sirko, Viktoriia
У статті здійснено комплексне наукове дослідження адміністративно-правових механізмів реалізації цифрового врядування в Україні в умовах сучасних трансформацій публічної адміністрації. Проаналізовано сутність та зміст цифрового врядування як складової електронної держави, визначено його місце у системі публічного управління та адміністративного права. Особливу увагу приділено характеристиці нормативно-правової бази, що регулює впровадження цифрових технологій у діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема актам, спрямованим на розвиток електронних послуг, відкритих даних, електронної ідентифікації та взаємодії держави з громадянами. Досліджено ключові адміністративно-правові механізми реалізації цифрового врядування, серед яких: правове регулювання цифрових процесів, інституційне забезпечення, адміністративні процедури, електронні сервіси та контроль за їх функціонуванням. Обґрунтовано, що ефективність цифрового врядування значною мірою залежить від узгодженості нормативного регулювання, рівня цифрової компетентності суб’єктів владних повноважень та наявності належної цифрової інфраструктури. Окремо акцентовано увагу на проблемних аспектах реалізації цифрового врядування в Україні, зокрема фрагментарності законодавства, недостатньому рівні кібербезпеки, цифрової нерівності населення та необхідності вдосконалення адміністративно-правових інструментів. Запропоновано напрями удосконалення правового забезпечення цифрового врядування, які полягають у систематизації законодавства, впровадженні єдиних стандартів цифрових адміністративних процедур, посиленні міжвідомчої взаємодії та забезпеченні захисту прав громадян у цифровому середовищі. Зроблено висновок про те, що цифрове врядування є ключовим напрямом модернізації публічної адміністрації в Україні, а вдосконалення адміністративно-правових механізмів його реалізації виступає необхідною умовою підвищення ефективності, прозорості та підзвітності державного управління.
The article provides a comprehensive scientific analysis of the administrative and legal mechanisms for the implementation of digital governance in Ukraine in the context of contemporary transformations of public administration. The essence and content of digital governance as a component of the e-government system are examined, and its place within the system of public administration and administrative law is determined. Particular attention is paid to the characteristics of the regulatory framework governing the introduction of digital technologies in the activities of public authorities and local self-government bodies, including legal acts aimed at the development of electronic services, open data, electronic identification, and interaction between the state and citizens. The study identifies and analyzes the key administrative and legal mechanisms for the implementation of digital governance, including legal regulation of digital processes, institutional support, administrative procedures, electronic services, and control over their functioning. It is substantiated that the effectiveness of digital governance largely depends on the coherence of legal regulation, the level of digital competence of public officials, and the availability of appropriate digital infrastructure. Special attention is given to the problematic aspects of digital governance implementation in Ukraine, such as the fragmentation of legislation, insufficient level of cybersecurity, digital inequality among the population, and the need to improve administrative and legal instruments. The article proposes directions for improving the legal framework of digital governance, including systematization of legislation, introduction of unified standards for digital administrative procedures, strengthening of interagency cooperation, and ensuring the protection of human rights in the digital environment. It is concluded that digital governance is a key direction for the modernization of public administration in Ukraine, and the improvement of administrative and legal mechanisms for its implementation is a necessary condition for increasing the efficiency, transparency, and accountability of public governance.
Адміністративно-правові аспекти діяльності Національної поліції України в умовах повномасштабної збройної агресії
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2024) Мащенко, Вероніка Сергіївна; Mashchenko, Veronika
У статті досліджуються адміністративно-правові аспекти діяльності Національної поліції України в умовах повномасштабної збройної агресії. Проаналізовано чинне законодавство, що визначає адміністративно – правовий статус поліції в контексті її діяльності в умовах повномасштабної збройної агресії та розглянуто необхідність адаптації правової бази та організаційних структур для забезпечення ефективного функціонування поліції у воєнний час. Особлива увага приділяється питанням взаємодії між поліцією, Збройними силами, Службою безпеки України, Державною прикордонною службою та іншими державними органами, що є ключовим фактором для підтримання громадської безпеки та правопорядку. Досліджено проблеми забезпечення прав і свобод громадян в умовах воєнного стану, а також необхідність психологічної підтримки та мотивації особового складу Національної поліції. Стаття пропонує комплексний підхід до вдосконалення адміністративно-правових механізмів, що дозволить підвищити рівень безпеки та ефективності правоохоронної діяльності в умовах збройної агресії.
The article examines the administrative and legal aspects of the activities of the National Police of Ukraine in the context of full-scale armed aggression. The author analyses the current legislation defining the administrative and legal status of the police in the context of its activities in the context of full-scale armed aggression and considers the need to adapt the legal framework and organizational structures to ensure the effective functioning of the police in wartime. Particular attention is paid to the issues of interaction between the police, the Armed Forces, the Security Service of Ukraine, the State Border Guard Service and other state bodies, which is a key factor in maintaining public safety and order. The author examines the problems of ensuring the rights and freedomsof citizens under martial law, as well as the need for psychological support and motivation of the National Police personnel. The article proposes a comprehensive approach to improving administrative and legal mechanisms, which will increase the level of security and efficiency of law enforcement activities in the context of armed aggression.
Правоохоронна функція держави як складова забезпечення національної стійкості
(Юридичний науковий електронний журнал, 2025) Берендєєва, Анастасія Ігорівна; Berendieieva, Anastasiia; Мащенко, Вероніка Сергіївна; Mashchenko, Veronika
Стаття присвячена дослідженню правоохоронної функції держави як складової забезпечення національної стійкості в умовах зростання масштабів та складності сучасних загроз, що поєднують воєнні, терористичні, кібер-та інформаційні впливи. Обґрунтовано, що трансформація безпекового середовища зумовлює переосмислення завдань і механізмів реалізації цієї функції, перехід від традиційної моделі, орієнтованої на реагування, до комплексної превентивно-стабілізаційної діяльності. Особлива увага приділена аналізу сучасних тенденцій, серед яких: поєднання силових і сервісних функцій, забезпечення верховенства права як стримуючого та стабілізуючого фактору, пріоритет захисту критичної інфраструктури, інституційна взаємодія як системний елемент, інтеграція фізичної та кібербезпеки. Розкрито, що ефективне виконання правоохоронної функції держави вимагає скоординованої взаємодії правоохоронних органів, органів безпеки та оборони, військово-цивільних адміністрацій і громадянського суспільства, спрямованої на забезпечення безперервності функціонування публічних інститутів та захисту стратегічно важливих об’єктів навіть в умовах воєнного стану. Наголошено, що дотримання принципів пропорційності, законності та тимчасовості обмежень прав і свобод людини є ключовою умовою збереження
легітимності державної влади та довіри суспільства. У статті використано положення Конституції України, чинного законодавства у сферах національної безпеки, кіберзахисту та охорони публічного порядку, а також актуальні наукові підходи. Запропоновані висновки можуть бути використані для подальшої розробки теоретико-правових засад інституційної стійкості та удосконалення нормативно-правового регулювання правоохоронної діяльності в умовах кризових викликів.
The article is devoted to the study of the law enforcement function of the state as a component of ensuring national stability in the conditions of increasing scale and complexity of modern threats that combine military, terrorist, cyber and information influences. It is substantiated that the transformation of the security environment necessitates a rethinking of the tasks and mechanisms for implementing this function, a transition from a traditional model focused on response to comprehensive preventive and stabilization activities. Particular attention is paid to the analysis of modern trends, including: the combination of force and service functions, ensuring the rule of law as a deterrent and stabilizing factor, the priority of protecting critical infrastructure, institutional interaction as a systemic element, the integration of physical and cyber security. It is revealed that the effective implementation of the law enforcement function of the state requires coordinated interaction between law enforcement agencies, security and defense agencies, military-civilian administrations and civil society, aimed at ensuring the continuity of the functioning of public institutions and the protection of strategically important objects even in conditions of martial law. It is emphasized that compliance with the principles of proportionality, legality and temporary nature of restrictions on human rights and freedoms is a key condition for maintaining the legitimacy of state power and public trust. The article uses the provisions of the Constitution of Ukraine, current legislation in the areas of national security, cyber defense and protection of public order, as well as current scientific approaches. The proposed conclusions can be used for further development of theoretical and legal foundations of institutional stability and improvement of regulatory and legal regulation of law enforcement activities in conditions of crisis challenges.