Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Доповнені операції безпеки як сучасний засіб застосування ШІ у кібербезпеці
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Пядишев, Володимир Георгійович; Piadyshev, Volodymyr; Волошко, Олексій Вікторович; Voloshko, Oleksii
У тезах досліджено науково-теоретичні та прикладні засади застосування штучного інтелекту (ШІ) як сучасного засобу доповнення та оптимізації операцій безпеки (SecOps та Agentic SOC) у сфері кіберзахисту. Розглянуто інтеграцію технологій машинного навчання, глибокого навчання, генеративного ШІ та обробки природної мови в роботу Центрів операцій безпеки (SOC), що дозволяє підсилити людські судження швидкістю комп'ютерних алгоритмів без повної заміни аналітиків. Особливу увагу приділено функціям інтелектуального сортування сповіщень (зменшення втоми від тривог та відсіювання понад 90% хибнопозитивних результатів), поведінковій аналітиці (UEBA) для виявлення внутрішніх загроз, захисту кінцевих точок (EDR) від атак нульового дня, а також автоматизованому реагуванню через платформи SOAR. Окреслено тенденції 2026 року, пов'язані з переходом до автономних, керованих агентами робочих процесів на основі фреймворку Model Context Protocol (MCP) та використанням генеративних помічників (на кшталт Microsoft Security Copilot, FortiAI, Google Cloud SecOps) для обробки запитів природною мовою. Наголошено, що попри високу автономність систем, людський нагляд залишається критично важливим для стратегічного управління ризиками, а самі моделі ШІ потребують надійного захисту від деструктивних атак ухилення та отруєння.
This paper examines the scientific, theoretical, and applied foundations for the use of artificial intelligence (AI) as a modern tool for supplementing and optimizing security operations (SecOps and Agentic SOC) in the field of cybersecurity. The paper examines the integration of machine learning, deep learning, generative AI, and natural language processing technologies into the operations of Security Operations Centers (SOCs), which allows human judgment to be enhanced by the speed of computer algorithms without completely replacing analysts. Particular attention is paid to the functions of intelligent alert triage (reducing alert fatigue and filtering out over 90% of false positives), behavioral analytics (UEBA) for detecting insider threats, endpoint protection (EDR) against zero-day attacks, and automated response via SOAR platforms. The report outlines trends for 2026 related to the transition to autonomous, agent-driven workflows based on the Model Context Protocol (MCP) framework and the use of generative assistants (such as Microsoft Security Copilot, FortiAI, and Google Cloud SecOps) for processing natural language queries. It is emphasized that despite the high level of system autonomy, human oversight remains critical for strategic risk management, and the AI models themselves require robust protection against destructive evasion and poisoning attacks.
Використання пошукових операторів (Google Dorks) в OSINT
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Прутяну, Дарія Сергіївна; Prutianu, Dariia
У тезах досліджено сучасні інструменти, методи та концептуальні підходи, що застосовуються у сфері розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) та безпекової аналітики. Висвітлено роль спеціальних розширених пошукових запитів — Google Dorks (зокрема операторів site:, filetype:, intitle:, inurl: та лапок для точного пошуку фрази) як доступного й високоточного інструменту аналітиків, журналістів та фахівців із кібербезпеки, який дозволяє оперативно виявляти документи, технічні дані й сторінки авторизації без використання закритих або незаконних джерел. Окреслено обмеження застосування пошукових операторів, пов'язані з процесами індексації вебресурсів, ризиками отримання нерелевантних результатів та необхідністю суворого дотримання етичних і правових норм захисту приватності й інформаційної безпеки. Крім того, проаналізовано концепцію ройового інтелекту, сформовану на основі колективної поведінки самоорганізованих біологічних систем без централізованого управління. Обґрунтовано ключові принципи ройового інтелекту для безпекової аналітики, серед яких — децентралізація управління, розподіленість функцій, адаптивність, емерджентність, стійкість системи та здатність автономних агентів до колективного накопичення інформації й координації на основі простих локальних правил.
This paper examines modern tools, methods, and conceptual approaches used in the field of open-source intelligence (OSINT) and security analytics. It highlights the role of specialized advanced search queries—Google Dorks (specifically the operators site:, filetype:, intitle:, inurl: and quotation marks for exact phrase searches)—as an accessible and highly accurate tool for analysts, journalists, and cybersecurity specialists, enabling them to quickly identify documents, technical data, and authorization pages without resorting to closed or illegal sources. The limitations of using search operators are outlined, including those related to web resource indexing processes, the risks of obtaining irrelevant results, and the need for strict adherence to ethical and legal standards for privacy and information security. In addition, the concept of swarm intelligence—based on the collective behavior of self-organizing biological systems without centralized control—is analyzed. The key principles of swarm intelligence for security analytics are substantiated, including decentralized control, distributed functions, adaptability, emergence, system resilience, and the ability of autonomous agents to collectively accumulate information and coordinate based on simple local rules.
Кібербезпека як елемент інформаційно-аналітичного забезпечення підрозділів кримінальної поліції
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Постолова, Карина Юріївна; Postolova, Karyna; Форос, Ганна Володимирівна; Foros, Hanna
У тезах обґрунтовано роль кібербезпеки як невід’ємного елемента інформаційно-аналітичного забезпечення підрозділів кримінальної поліції України в умовах стрімкої цифровізації та гібридної війни. Проаналізовано нормативно-правову базу галузі, зокрема Закони України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про Національну поліцію», «Про критичну інфраструктуру» та Будапештську конвенцію про кіберзлочинність. Визначено місце Департаменту кіберполіції у структурі правоохоронних органів та окреслено його ключові завдання: від оперативно-розшукової діяльності, збору індикаторів компрометації (ІоС) та координації з CERT-UA до участі в міжнародних операціях через мережі контактних пунктів. Виокремлено низку системних проблем, які стримують ефективність протидії кібератакам, серед яких — низька цифрова зрілість та брак сучасного програмно-аналітичного забезпечення правоохоронців, дефіцит кадрів і фінансування, фрагментарність взаємодії з приватним сектором, а також законодавчі прогалини в процедурах збору цифрових доказів і транскордонній юрисдикції. Окреслено стратегічні перспективи розвитку кіберзахисту, що пов'язані з гармонізацією законодавства з Директивою ЄС NIS2, створенням Національної телекомунікаційної платформи кібербезпеки для оперативного обміну даними, а також впровадженням технологій Big Data та штучного інтелекту.
This paper substantiates the role of cybersecurity as an integral element of information and analytical support for Ukraine’s criminal police units in the context of rapid digitalization and hybrid warfare. The paper analyzes the sector’s regulatory framework, specifically the Laws of Ukraine “On the Basic Principles of Ensuring Cybersecurity in Ukraine,” “On the National Police,” “On Critical Infrastructure,” and the Budapest Convention on Cybercrime. The article identifies the role of the Cyber Police Department within the structure of law enforcement agencies and outlines its key tasks: ranging from operational and investigative activities, the collection of indicators of compromise (IoC), and coordination with CERT-UA to participation in international operations through networks of contact points. A number of systemic problems that hinder the effectiveness of countering cyberattacks have been identified, including low digital maturity and a lack of modern software and analytical tools for law enforcement agencies, a shortage of personnel and funding, fragmented cooperation with the private sector, as well as legislative gaps in procedures for collecting digital evidence and cross-border jurisdiction. Strategic prospects for the development of cybersecurity have been outlined, including the harmonization of legislation with the EU NIS2 Directive, the creation of a National Telecommunications Cybersecurity Platform for the rapid exchange of data, and the implementation of Big Data and artificial intelligence technologies.
OSINT у процесах кіберрозвідки (Cyber Threat Intelligence CTI)
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Никитенко, Альбіна; Nykytenko, Albina
У тезах досліджено теоретичні, методологічні та практичні аспекти застосування розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) у процесах кіберрозвідки загроз (Cyber Threat Intelligence, CTI) для превентивного виявлення й нейтралізації кібератак. Розглянуто широкий спектр відкритих джерел інформації, зокрема технічні ресурси (бази даних вразливостей CVE, платформи IOC, репозиторії VirusTotal, пошуковики Shodan), а також комунікаційні майданчики (форуми даркнету, Telegram-канали). Виокремлено роль вітчизняного досвіду, зокрема публічних бюлетенів CERT-UA щодо активності АРТ-груп, та використання спеціалізованих платформ (MISP, OpenCTI) для агрегації і візуалізації даних. Проаналізовано інтеграцію OSINT у цикл кіберрозвідки, від пасивної розвідки DNS та аналізу SSL/TLS-сертифікатів до моніторингу фішингових доменів і витоків облікових даних. Окреслено ключові обмеження методології: високий рівень інформаційного шуму, правові ризики у «сірих зонах» мережі, а також загрозу хибної атрибуції через використання зловмисниками тактики false-flag. Наголошено, що системне впровадження OSINT забезпечує перехід правоохоронних органів та організацій від реактивного до проактивного підходу в забезпеченні кібербезпеки.
This paper examines the theoretical, methodological, and practical aspects of using open-source intelligence (OSINT) in cyber threat intelligence (CTI) processes for the preventive detection and neutralization of cyberattacks. A wide range of open-source information is considered, including technical resources (CVE vulnerability databases, IOC platforms, VirusTotal repositories, and Shodan search engines), as well as communication platforms (darknet forums and Telegram channels). The role of domestic experience is highlighted, particularly CERT-UA’s public bulletins on the activity of APT groups, as well as the use of specialized platforms (MISP, OpenCTI) for data aggregation and visualization. The integration of OSINT into the cyber intelligence cycle is analyzed, ranging from passive DNS intelligence and SSL/TLS certificate analysis to the monitoring of phishing domains and credential leaks. Key limitations of the methodology were identified: a high level of information noise, legal risks in the “gray areas” of the network, and the threat of false attribution due to attackers’ use of false-flag tactics. It is emphasized that the systematic implementation of OSINT enables law enforcement agencies and organizations to transition from a reactive to a proactive approach to cybersecurity.
Міжнародний досвід регулювання штучного інтелекту у сфері безпеки
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-05-22) Моргунова, Тетяна Іванівна; Morhunova, Tetiana; Мʼясоєдова, Анастасія Григорівна; Mʼiasoiedova, Anastasiia
У тезах досліджено міжнародний досвід правового та інституційного регулювання систем штучного інтелекту (ШІ) й аналітики великих даних (Big Data) у сфері громадської, національної та кібербезпеки. Розглянуто особливості ключових світових моделей регулювання: формалізованого ризик-орієнтованого підходу Європейського Союзу, що обмежує масове спостереження заради захисту прав людини; гнучкого ринкового підходу США, заснованого на саморегулюванні та активному впровадженні ШІ правоохоронними органами; а також централізованої державної моделі Китаю з масштабними системами цифрового контролю. Особливу увагу приділено рекомендаційним ініціативам міжнародних організацій (ООН, ОЕСР) щодо формування етичних стандартів, прозорості алгоритмів і підзвітності ШІ, а також проблемам контролю автономних систем у військовій сфері. Окреслено специфіку адаптації цього досвіду до умов України з урахуванням безпекових факторів воєнного стану. Обґрунтовано, що ефективне регулювання потребує гармонізації нормативних вимог, подолання проблеми «чорної скриньки» (непрозорості алгоритмів) та пошуку балансу між технологічним розвитком, державною безпекою і захистом приватності громадян.
This paper examines international experience of the legal and institutional regulation of artificial intelligence (AI) and big data analytics systems in the fields of public, national and cyber security. It considers the distinctive features of key global regulatory models: the European Union’s formalised risk-based approach, which restricts mass surveillance in order to protect human rights; the flexible market-based approach of the US, founded on self-regulation and the active adoption of AI by law enforcement agencies; and China’s centralised state model with large-scale digital surveillance systems. Particular attention is paid to the recommendations of international organisations (the UN, the OECD) regarding the development of ethical standards, algorithmic transparency and AI accountability, as well as issues surrounding the control of autonomous systems in the military sphere. The specific challenges of adapting this experience to the conditions in Ukraine, taking into account the security factors of martial law, are outlined. It is argued that effective regulation requires the harmonisation of regulatory requirements, overcoming the ‘black box’ problem (the opacity of algorithms) and striking a balance between technological development, national security and the protection of citizens’ privacy.