Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Процесуально криміналістичні особливості доказування у методиці розслідування злочинів на морському та річному транспорті
(Право і суспільство, 2025) Федоров, Ігор Васильович; Fedorov, Ihor; Проданець, Наталія Миколаївна; Prodanets, Nataliia; Горбаньов, Ігор Миколайович; Horbanov, Ihor
Розслідування кримінальних правопорушень, учинених на морському та річковому транспорті, відбувається у специфічному середовищі, яке поєднує рухомий характер об’єктів, технічну складність суден і динамічність обстановки події. За таких умов питання доказування виходить за межі суто технічної фіксації фактів і набуває чітко вираженого процесуального виміру, оскільки будь-які дії слідчого повинні залишатися в межах правових гарантій кримінального провадження.
The investigation of criminal offences committed in maritime and inland waterway transport takes place in a highly specific environment that combines the mobile nature of the objects involved, the technical complexity of vessels, and the dynamic conditions of the incident scene. In such circumstances, proof goes beyond the purely technical recording of facts and acquires a pronounced procedural dimension, since any actions by the investigator must remain within the framework of the legal safeguards of criminal proceedings.
Теоретико-прикладні засади доказування у кримінальному провадженні щодо правопорушень у сфері морського та річкового транспорту
(Юридичний науковий електронний журнал, 2025) Проданець, Наталія Миколаївна; Prodanets, Nataliia; Горбаньов, Ігор Миколайович; Horbanov, Ihor; Федоров, Ігор Васильович; Fedorov, Ihor
Стаття присвячена висвітленню теоретико-прикладних засад доказування у кримінальному провадженні щодо правопорушень у сфері морського та річкового транспорту. Зазначено, що специфіка таких проваджень зумовлюється технічною складністю судноплавних засобів, особливостями місця події, мінливістю навігаційних умов, а також транскордонним характером морських і річкових перевезень, що потребує врахування норм національного та міжнародного права. Обґрунтовано, що доказування у справах зазначеної категорії має комплексний характер і поєднує процесуальні, технічні та міжнародно-правові елементи, адже встановлення фактичних обставин правопорушень на морському та річковому транспорті потребує одночасного застосування норм кримінального процесуального законодавства, аналізу спеціальної технічної й навігаційної інформації, а також врахування вимог міжнародних договорів і стандартів безпеки судноплавства. Проаналізовано предмет доказування з врахуванням вимог кримінального процесуального законодавства та специфіки встановлення технічного стану суден, дотримання навігаційних і експлуатаційних норм, а також правомірності управлінських рішень капітана і професійних дій членів екіпажу в конкретних умовах судноплавства. Підкреслено, що визначення меж предмета доказування у таких кримінальних провадженнях передбачає не лише фіксацію факту порушення правил безпеки, а й комплексне дослідження причинно-наслідкових зв’язків між неправомірною поведінкою осіб і настанням суспільно небезпечних наслідків, наприклад, заподіянням шкоди життю та здоров’ю людей, майновим інтересам або довкіллю, що важливо для правильної кримінально-правової кваліфікації події та обґрунтування процесуальних рішень. Аргументовано, що принципове значення у таких кримінальних провадженнях мають технічні та навігаційні джерела доказів, зокрема суднові журнали, навігаційні карти, технічна та експлуатаційна документація суден, записи переговорів екіпажу, а також цифрові дані автоматичних систем ідентифікації суден і навігаційних приладів. Наголошено, що коректна інтерпретація інформації, отриманої з суднової документації, навігаційних приладів і цифрових систем, є вирішальним чинником для відтворення об’єктивної картини події, встановлення фактичних обставин правопорушення та формування обґрунтованої доказової бази у кримінальному провадженні. Констатовано, що допустимість доказів у кримінальних провадженнях щодо правопорушень на морському та річковому транспорті залежить від суворого дотримання процесуальних вимог кримінального процесуального законодавства та міжнародних стандартів морського права, наприклад, положень міжнародних конвенцій і рекомендацій міжнародних морських організацій.
The article is devoted to highlighting the theoretical and applied principles of evidence in criminal proceedings regarding offenses in the field of sea and river transport. It is noted that the specificity of such proceedings is due to the technical complexity of shipping vehicles, the peculiarities of events, the variability of navigation conditions, as well as the cross-border nature of sea and river transportation, which requires taking into account the norms of national and international law. It is substantiated that evidence in detection cases has a categorically complex nature and the creation of procedural, technical and international legal elements, however, establishing factual information about offenses in sea and river transport requires the simultaneous application of the norms of criminal procedural legislation, analysis of special technical and navigational information, as well as taking into account the requirements of international treaties and standards of shipping safety. The subject of proof was analyzed taking into account the requirements of criminal procedural legislation and the specifics of establishing the technical status of vessels, compliance with navigation and operational standards, as well as the legality of the captain's management decisions and the professional actions of members operating in specific shipping conditions. It was signed that determining the scope of the subject of proof in such criminal proceedings involves not only fixing the fact of a violation of safety rules, but also a comprehensive study of the cause-and-effect relationships between the unlawful behavior of individuals and the occurrence of socially dangerous consequences, for example, causing harm to the life and health of people, property interests or the environment, which is important for correct behavior. criminal-legal qualification of events and substantiation of procedural decisions. It is argued that technical and navigational sources of evidence are of fundamental importance in such criminal proceedings, in particular ship's logs, navigational charts, technical and operational documentation of vessels, records of crew negotiations, as well as digital data of the automatic identification system of vessels and navigational devices.
Процесуальні та криміналістичні аспекти доказування кримінальних правопорушень на водному транспорті
(Держава та регіони, 2025) Комісарчук, Руслан Васильович; Komisarchuk, Ruslan; Бабенко, Андрій Миколайович; Babenko, Andrii; Федоров, Ігор Васильович; Fedorov, Ihor
У статті здійснено комплексне дослідження процесуальних та криміналістичних аспектів доказування у кримінальних провадженнях щодо правопорушень на водному транспорті.
The article provides a comprehensive study of procedural and forensic aspects of evidence in criminal proceedings regarding offenses on water transport.
Криміналістична психологія як структурний елемент технології боротьби зі злочинністю (запрошення до дискусії)
(Українська поліцеїстика: теорія, законодавство, практика, 2025) Комісарчук, Руслан Васильович; Komisarchuk, Ruslan
У статті означено один зі структурних елементів технології боротьби зі злочинністю – криміналістичну психологію, яку розуміємо як галузь криміналістики, яка вивчає психологічні механізми злочинної поведінки, а також закономірності психічної діяльності сторін та учасників кримінального процесу. Криміналістична психологія використовується для підвищення ефективності виявлення, розслідування та попередження злочинів, тактики, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, також через профілювання злочинців та психологічного впливу в правоохоронній діяльності.
The article defines one of the structural elements of the technology of combating crime – forensic psychology, which we understand as a branch of forensics that studies the psychological mechanisms of criminal behavior, as well as the patterns of mental activity of the parties and participants in the criminal process. Forensic psychology is used to increase the effectiveness of detecting, investigating and preventing crimes, tactics, investigative (search) actions and covert investigative (search) actions, also through profiling criminals and psychological influence in law enforcement activities. The use of forensic psychology in the structure of the technology of combating crime is an important resource that will allow to increase the effectiveness of forensic support activities regarding the general organization of the fight; prevention (prevention) of crime; law enforcement activities, since psychology is the foundation that unites various aspects of the fight against crime, creating a holistic system of interaction between criminalistics, operational-search and investigative, prosecutorial, penitentiary activities, expert studies, advocacy, judicial proceedings and prevention of offenses. In the structure of forensic science, psychology performs an integrative function, combining theoretical knowledge and practical technologies to ensure effective counteraction to crime. Its role is especially important in modern conditions, when traditional methods of investigation are supplemented by cognitive technologies, behavioral analysis and artificial intelligence. In this perspective, forensic psychology can contribute to the creation of a comprehensive approach to combating crime, ensuring harmony between technological, legal and social aspects.
Правова природа адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі
(Наукові перспективи, 2026) Резніченко, Ганна Семенівна; Reznichenko, Hanna; Чекмарьова, Ірина Миколаївна; Chekmarova, Iryna
У науковій статті досліджується правова природа адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Доводиться, що правова природа адміністративного нагляду за особами звільненими з місць позбавлення волі є складною, можна говорити про міжгалузевість цього поняття. Досліджується зв’язок адміністративного нагляду з адміністративним, кримінальним та кримінально-виконавчим правом. З позиції адміністративного права адміністративний нагляд виступає формою реалізації владних повноважень органів публічної адміністрації, передусім Національної поліції. Він передбачає встановлення обов’язків і обмежень для піднаглядних осіб, а також здійснення постійного контролю за їх дотриманням. У цьому контексті адміністративний нагляд має всі ознаки адміністративно-правового режиму. Водночас не можна ігнорувати його тісний зв’язок із кримінально-виконавчим правом. Підстави для встановлення адміністративного нагляду значною мірою формуються під час відбування покарання. Саме поведінка засудженого, ступінь його виправлення стають ключовими критеріями для прийняття рішення щодо необхідності застосування нагляду після звільнення. Окремо слід відзначити зв’язок адміністративного нагляду з адміністративним та кримінальним правом. Його превентивна спрямованість полягає у запобіганні вчиненню нових правопорушень, що особливо актуально щодо осіб із підвищеним ризиком рецидиву. Доводиться, що основне призначення адміністративного нагляду полягає у запобіганні рецидивній злочинності шляхом здійснення контролю та встановлення певних обмежень. Він не є покаранням у кримінально-правовому розумінні, оскільки застосовується вже після відбуття основного покарання, однак має певні риси постпенітенціарного впливу. Водночас ефективність цього інституту залежить від дотримання балансу між інтересами суспільства та правами особи.
The scientific article examines the legal nature of administrative supervision over persons released from places of deprivation of liberty. It is proved that the legal nature of administrative supervision over persons released from places of deprivation of liberty is complex, we can speak of the interdisciplinary nature of this concept. The relationship between administrative supervision and administrative, criminal, and criminal enforcement law is investigated. From the perspective of administrative law, administrative supervision is a form of exercising the powers of public administration bodies, primarily the National Police. It involves establishing obligations and restrictions for supervised persons, as well as constant monitoring of their compliance. In this context, administrative supervision has all the features of an administrative-legal regime. At the same time, its close connection with criminal enforcement law cannot be ignored. The grounds for establishing administrative supervision are largely formed during the serving of the sentence. It is the behavior of the convict and the degree of his correction that become the key criteria for deciding on the need for supervision after release. It is worth noting the connection of administrative supervision with administrative and criminal law. Its preventive focus is to prevent the commission of new offenses, which is especially relevant for persons with an increased risk of relapse. It is argued that the main purpose of administrative supervision is to prevent recidivism by exercising control and establishing certain restrictions. It is not a punishment in the criminal law sense, since it is applied after the main sentence has been served, but it has certain features of post-penitentiary impact. At the same time, the effectiveness of this institution depends on maintaining a balance between the interests of society and individual rights.