Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Теоретико-правові та практичні питання реалізації конвенційного права власності при здійсненні тимчасового вилучення майна в кримінальному провадженні
(ДДУВС: Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 2024) Якових, Євген Володимирович; Yakovykh, Yevhen
Гарантії дотримання конвенційних прав особи є пріоритетом кожної держави. Водночас на практиці трапляються випадки непропорційного втручання у права особи та їх наступного обмеження органами державної влади. У представленому дослідженні проаналізовано необхідність дотримання конвенційних гарантій права власності особи під час здійснення кримінального провадження, зокрема під час застосування такого заходу забезпечення, як тимчасове вилучення майна. Відсутність у КПК України чіткої регламентації строку перебування тимчасово вилученого майна в такому статусі призводить до грубого порушення фундаментальних принципів права і позбавляє законного власника (особу, права якої порушено) адекватного правового захисту.
Guarantees of compliance with the convention rights of an individual are a priority of every state. However, taking into account that during social interaction there is always a clash of interests of a large number of subjects, the main task of the state in such a case is to create the necessary conditions for balancing them, in particular, in the context of establishing effective mechanisms for the application of legislative restrictions on human rights and freedoms during criminal proceedings. This article analyzes the need to comply with conventional guarantees of a person’s property right during criminal proceedings, in particular during the application of such a security measure as temporary seizure of property. Based on the interpretation of the norms, «temporary seizure of property» is a balanced mechanism of legal norms, which at the same time contribute to the implementation of an effective investigation through the prompt execution of the tasks of each criminal proceeding, and preserve the opportunity for the bona fide owner to protect his rights and by using other legal means to restore the situation that existed before the restriction of ownership of certain property. However, the mechanism of «temporary seizure of property» and its return is not fully regulated by the current Code of Criminal Procedure of Ukraine, which in practice leads to numerous abuses by pre-trial investigation bodies and, accordingly, gross and disproportionate restrictions on bona fide owners in the right to own their property. Such uncertainty of conditions violates the basic requirements of the principle of legal certainty. The only way to eliminate the above-mentioned gaps in the legislation is to make appropriate amendments and additions to the Code of Criminal Procedure of Ukraine, the content of which is proposed in this article.
Обмеження права власності та ефективне управління майном у кримінальному провадженні
(Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського, 2024) Якових, Євген Володимирович; Yakovykh, Yevhen
У даній статті досліджено реалізацію принципу недоторканості права власності особи крізь призму застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме: накладення арешту на майно. Обмеження права власності особи на будь-якій стадії кримінального процесу потребує детального нормативного врегулювання, у звʼязку з цим наразі є актуальним визначення проблемних питань та усунення правових прогалин здійснення ефективного управління арештованим майном особи в рамках механізму його передачі в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА) під час здійснення кримінального провадження. Теоретико-правовому дослідженню підлягають способи управління арештованим у кримінальному провадженні майном, а саме: реалізація майна (примусовий продаж) та його передача управителю, що обирається АРМА за результатами проведення відповідного конкурсу.
Основна увага в даній статті приділена порядку передачі арештованого майна в управління визначеному АРМА управителю на умовах ефективності та з метою збереження (за можливості – збільшення) його економічної вартості, а також питанням, пов’язаним із відсутністю дієвого механізму захисту права власності під час його обмеження у кримінальному провадженні у випадках необґрунтованого накладення арешту на майно. Автором статті пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу України зміни в частині порядку розгляду клопотання слідчого, прокурора про арешт майна; визначення строку передачі арештованого майна в управління АРМА та необхідності розробки ефективного компенсаційного механізму, за яким власники, право власності яких було необґрунтовано порушено накладенням арешту на майно, мають право на відшкодування шкоди та завданих збитків.
This article examines the implementation of the principle of the inviolability of a person's property rights through the prism of the application of measures to ensure criminal proceedings, namely: seizure of property. Limitation of a person's right to property at any stage of the criminal process requires detailed regulatory regulation, in this regard, it is currently relevant to identify problematic issues and eliminate legal gaps, to implement effective management of the seized property of a person within the framework of the mechanism of its transfer to the management of the National Agency for Identification and Search and management of assets obtained from corruption and other crimes (hereinafter – ARMA) during criminal proceedings. Methods of managing property arrested in criminal proceedings are subject to theoretical and legal research, namely: the sale of property (forced sale) and its transfer to a manager selected by ARMA based on the results of the relevant competition.The main attention in this article is given to the procedure for transferring the seized property to the management of the manager specified by the ARMA under the conditions of efficiency and with the aim of preserving (if possible – increasing) its economic value, as well as issues related to the lack of an effective mechanism for the protection of property rights during its restriction in criminal proceedings in cases of unjustified seizure of property. The author of the article proposes to make changes to the Criminal Procedure Code of Ukraine in the part of the procedure for considering the request of the investigator, the prosecutor to seize property; determination of the deadline for the transfer of seized property to ARMA management and the need to develop an effective compensation mechanism, according to which owners whose property rights were unreasonably violated by the seizure of property have the right to compensation for damage and losses.
Використання судово-медичних знань для виявлення характеру та ступені тяжкості тілесного ушкодження шляхом проведення судово-медичної експертизи
(Юридичний вісник, 2022) Кривда, Людмила Русланівна; Kryvda, Liudmyla
У статті аналізується необхідність використання спеціальних знань, судово-медичних знань. Судова медицина та криміналістика історично мають однакову ціль, вказану у ст. 2 Кримінально-процесуального кодексу України: забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а невинувата особа не була безпідставно обвинувачена та притягнення до кримінальної відповідальності. Подальше дослідження вказаної проблеми відкриває нові шляхи до оптимізації пізнавальної діяльності у розслідуванні, розкриття і профілактики всіх форм і видів злочинної діяльності.
The article explores the necessity of using specialized knowledge, namely forensic medical knowledge, in the process of investigating and adjudicating criminal offenses. Historically, forensic medicine and criminalistics share the same goal, as outlined in Article 2 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, which is to ensure a prompt, complete, and impartial investigation and judicial review so that every person who has committed a criminal offense is held accountable in proportion to their guilt, while innocent individuals are not falsely accused or subjected to criminal liability.
Використання судово-медичних знань при проведенні слідчого освідування
(Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Кривда, Людмила Русланівна; Kryvda, Liudmyla
Судово-медичні знання є невід’ємною складовою процесу проведення слідчого освідування в кримінальних справах. Ця аннотація розглядає різнобічний характер та важливість використання судово-медичних знань у слідчій діяльності. В першу чергу, судово-медичні дослідження використовуються для встановлення причин смерті. Смерть може бути результатом різних факторів, таких як насильство, отруєння, природні захворювання чи нещасні випадки. Судово-медичні експерти встановлюють точну причину смерті, що є ключовою для ідентифікації можливих підозрюваних та напрямує слідство. По-друге, судово-медичні знання використовуються для дослідження та оцінки тілесних ушкоджень потерпілих. Експерти визначають характер, механізм і ступінь травм та ушкоджень, що допомагає встановити обставини злочину і ідентифікувати можливих злочинців. По-третє, судово-медичні дослідження допомагають визначити час настання смерті або травматичних подій. Це може мати важливе значення для встановлення алібі або реконструкції подій, які призвели до злочину. По-четверте, судово-медичні експерти грають роль консультантів для слідчих та прокурорів, надаючи їм спеціалізовані знання щодо медичних аспектів справи. Їхні експертні висновки є важливими для судового процесу і забезпечують об’єктивність та обґрунтованість рішень.
Судово-медичні знання знаходять своє застосування в розгляді різних аспектів кримінальних справ, зокрема встановленні причини смерті, оцінці медичного стану жертв або підозрюваних, аналізі слідів травм та отруєнь. Вони допомагають слідчим у побудові послідовних аргументів і визначенні критичних моментів у справі. Стаття обговорює важливі аспекти співпраці між слідчими та судово-медичними експертами, підкреслюючи необхідність взаєморозуміння та обміну інформацією для досягнення максимальної об’єктивності та точності при розслідуванні. Детально описуються сучасні методи та технології, що використовуються в судовій медицині, включаючи образне дослідження, біологічну аналітику та генетичні тести, які допомагають вирішувати складні судово-медичні питання. Стаття також звертає увагу на важливість етичних аспектів у роботі судово-медичних експертів та визначає їхню роль у судових справах. Висвітлюються можливі виклики та труднощі, з якими стикаються експерти при проведенні своєї діяльності та підкреслюється важливість їхнього незалежного та об’єктивного підходу до вирішення судових питань. У підсумку, стаття наголошує на тому, що судово-медичні знання є необхідною складовою справедливого правосуддя і важливим інструментом для визначення правопорушень та надання справедливості в кримінальних справах.
Forensic medical knowledge is an integral part of the investigative process in criminal cases. This annotation explores the multifaceted nature and importance of utilizing forensic medical knowledge in investigative activities. First and foremost, forensic medical investigations are used to determine the cause of death. Death can result from various factors such as violence, poisoning, natural diseases, or accidents. Forensic medical experts establish the exact cause of death, which is crucial for identifying potential suspects and directing the investigation.
Secondly, forensic medical knowledge is employed to examine and assess physical injuries to victims. Experts determine the nature, mechanism, and extent of injuries, aiding in establishing the circumstances of the crime and identifying potential perpetrators. Thirdly, forensic medical investigations assist in determining the time of death or traumatic events. This information can be critical in establishing alibis or reconstructing events leading to the crime.
Fourthly, forensic medical experts serve as consultants to investigators and prosecutors, providing them with specialized knowledge regarding the medical aspects of the case. Their expert conclusions are vital to the judicial process, ensuring objectivity and reasoned decisions. Forensic medical knowledge finds application in various aspects of criminal cases, including determining the cause of death, assessing the medical condition of victims or suspects, and analyzing traces of injuries and poisonings. They assist investigators in constructing coherent arguments and identifying critical points in a case. The article discusses important aspects of collaboration between investigators and forensic medical experts, emphasizing the need for mutual understanding and information exchange to achieve maximum objectivity and accuracy in investigations. Modern methods and technologies used in forensic medicine, such as imaging studies, biological analysis, and genetic testing, are described in detail to address complex forensic medical questions. The article also highlights the importance of ethical considerations in the work of forensic medical experts and defines their role in legal proceedings. It addresses potential challenges and difficulties that experts may encounter in their work, emphasizing the importance of their independent and objective approach to resolving legal matters. In conclusion, the article underscores that forensic medical knowledge is an essential component of fair justice and a crucial tool for identifying wrongdoing and ensuring justice in criminal cases.
Огляд трупа та огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією
(Юридичний вісник, 2022) Кривда, Людмила Русланівна; Kryvda, Liudmyla
Головна мета кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а невинувата особа не була безпідставно обвинувачена та притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України). Огляд трупа на місці події, виявлення та вилучення доказів зі слідами біологічного походження, знайдених на місці події є обов’язковою та невідкладною слідчою дією, яка строго регламентується статтями 84-86, 98, 100, 237-239 Кримінально-процесуального кодексу України. Кодексом встановлено два види огляду трупа: огляд трупа і огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією. Помилки, які виникають під час неправильного огляду чи некомпетентності, халатного ставлення судового медика чи слідчого можуть негативно вплинути на подальше розслідування злочину. Неправильне оформлення протоколу огляду місця події є одним із найпоширеніших дефектів. Важливо розрізняти, що місце події та місце скоєння злочину не завжди тотожні, тому що під місцем події зазвичай розуміють територію або місце-вість, в межах якого виявлені сліди скоєного злочину (при цьому сам злочин могло бути скоєно в іншому місці), місце злочину – це приміщення або ділянка території, де безпосередньо було скоєно злочин (хоча сліди цього злочину можуть бути виявлені і в іншому місці або в декількох місцях). На даний час відсутній законодавчий порядок проведення ексгумації, внаслідок чого виникають колізії і ситуації, коли отримані докази є недопустимими. Наявні процесуальні прогалини в організації підготовки та безпосередньому проведенні ексгумації трупа під час процесуальної діяльності дослідження цієї дії на теоретичному рівні з урахуванням вимог практики набуває винятково важливого значення. Для досягнення мети були використані як загальні, так і спеціальні методи пізнання (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування).
The main purpose of criminal proceedings is to ensure a quick, complete and impartial investigation and trial so that anyone who committed a criminal offense is brought to justice as far as his guilt is concerned, and an innocent person is not groundlessly accused and brought to criminal responsibility (Art. 2 of the Criminal Procedural Code of Ukraine). Examination of the corpse at the scene, detection and seizure of evidence with traces of biological origin found at the scene is a mandatory and urgent investigative action, which is strictly regulated by Articles 84-86, 98, 100, 237-239 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. The Criminal Procedural Code of Ukraine has two types of corpse inspection: a corpse inspection and a corpse examination associated with exhumation. Mistakes that occur during an incorrect examination or incompetence, negligence of a forensic medic or investigator may adversely affect the further investigation of the crime. Incorrect registration of the event site inspection protocol is one of the most common defects. It is important to distinguish that the scene and the crime scene are not always identical, because the place of the event usually understands the territory or location within which traces of the crime are found. (in this case, the crime itself could be committed elsewhere), the crime scene is a room or a section of the territory where the crime was directly committed (although traces of this crime can be found elsewhere or in several places).Currently, there is no legislative procedure for exhumation, as a result of which there are conflicts and situations where the obtained evidence is unacceptable. There are procedural gaps in the organization of preparation and direct exhumation of the corpse during the procedural activity of the study of this action at the theoretical level, taking into account the requirements of practice, is of exceptional importance. Both general and special methods of cognition (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstraction) were used to achieve the goal.