Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Military-Aggressive Crime as A Subject of War Criminology
(Archives Des Sciences, 2024) Sokurenko, Vitalii; Savchuk, Roman; Hanenko, Ihor; Ганенко, Ігор Сергійович; Cherniienko, Anton
The article is devoted to the study of military-aggressive crime as a subject of war criminology. It is established that military-aggressive crime is an extensive system of criminal practices based on crimes of aggression. Armed aggression against Ukraine as a foreign policy manifestation and consequence of the functioning of the Russian fascist political regime has as its consequence and accompanying manifestations a number of violent war crimes, crimes against humanity, as well as genocidal practices. They determine a backlash in the form of a system of violent war-related crimes. On this basis, two epistemological blocks are distinguished in the structure of military-aggressive crime: crimes of action and reaction. They are interconnected. The first determines the second. A number of war criminals among Ukrainian combatants, as well as civilians, who commit aggressive and violent hate crimes are caused by previous crimes against them, representatives of their community. It is stated that there is a paradoxical international legal situation when ongoing aggression as an internationally wrongful act of the State is recorded in various formats and at various levels, including the highest level of the UN, but at the same time, the international community does not respond to the crime of aggression in the forms inherent in criminal justice.
Документ
Про окремі питання розвитку інститутів захисту та представництва у кримінальному провадженні
(Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Стоянов, Костянтин Степанович; Stoianov, Kostiantyn
Стаття присвячена дослідженню окремих питань розвитку інститутів захисту та представництва у кримінальному провадженні. Зро блено висновки про те, що сучасний стан регламентації вказаних інститутів у КПК не є довершеним та може вдосконалюватися з ура хуванням власного досвіду формування вітчизняного законодавства, а також з урахуванням позитивних положень іноземного кримі нального процесуального законодавства. В епоху Середньовіччя на території України-Русі у правовій пам’ятці «Руська правда» не було унормована процесуальна діяльність представників сторін, не встановлено положень, які напряму були прообразом розвитку інститутів захисту або представництва у кримінальному судочинстві. В Статутах Великого князівства Литовського 1529, 1566 1588 років регламен тована участь заступників, уповноважених та прокураторів. Особливо детально це викладено в Статуті 1588 року. За судовою реформою 1864 р. в адвокатурі на українських землях існували присяжні та приватні повірені. Після Жовтневого перевороту 1917 року скасовано інститути професійної присяжної та приватної адвокатури. В період дії декількох КПК Української СРСР, а також дії КПК України 1960 року коло осіб, які мають право бути захисником було розширеним. З прийняттям КПК України 2012 року в перший його редакції було визна чено, що захисником та представником є виключно адвокат, який здійснює захист та представництво. Тобто в рамках вказаного КПК перелік суб’єктів, які можуть виступати захисниками та представниками у кримінальному провадженні звужено до однієї особи, що на наш погляд не дає підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому достатніх можливостей в обранні як захисника, так й представника. Відповідно, для запропонування змін та доповнень до КПК необхідно дослідити історію розвитку інститутів захисту та представництва у кримінальному провадженні. The article is devoted to the study of certain issues of the development of institutions of protection and representation in criminal proceedings. Conclusions were made that the current state of regulation of the specified institutes in the CCP is not complete and can be improved taking into account one's own experience in the formation of domestic legislation, as well as taking into account the positive provisions of foreign criminal procedural legislation. In the Middle Ages, on the territory of Ukraine-Russia, the legal landmark “Ruska Pravda” did not regulate the procedural activities of the representatives of the parties, there were no provisions that were directly a model for the development of institutions of protection or representation in criminal proceedings. The Statutes of the Grand Duchy of Lithuania of 1529, 1566, and 1588 regulate the participation of deputies, commissioners, and procurators. This is especially detailed in the Statute of 1588. According to the judicial reform of 1864, there were jurors and private attorneys at the bar in Ukrainian lands. After the October Revolution of 1917, the institutes of professional jury and private advocacy were abolished. During the period of operation of several KPK of the Ukrainian USSR, as well as the KPK of Ukraine in 1960, the circle of persons who have the right to be a defender was expanded. With the adoption of the Criminal Procedure Code of Ukraine in 2012 in its first edition, it was determined that the defender and representative is exclusively a lawyer who provides protection and representation. That is, within the framework of the specified CPC, the list of entities that can act as defenders and representatives in criminal proceedings is narrowed down to one person, which, in our opinion, does not give the suspect, the accused, the victim sufficient opportunities to choose both a defender and a representative. Accordingly, in order to propose changes and additions to the Code of Criminal Procedure, it is necessary to research the history of the development of institutions of protection and representation in criminal proceedings.
Документ
Участь захисника у спростуванні підозри на стадії досудового розслідування
(ОДУВС: Юридичний бюлетень, 2023) Стоянов, Костянтин Степанович; Stoianov, Kostiantyn
Стаття присвячена проблемним питанням, що стосуються процесуальної діяльно сті захисника зі спростування підозри а також формуванню на цій основі пропозицій щодо вдосконалення правової регламентації та підвищення ефективності такої діяль ності. Охарактеризовано особливості діяльності адвоката у досудовому розслідуванні щодо спростування підозри та визначено поняття спростування підозри. Розглянуто його змістове наповнення, а також роль захисника у здійсненні спростування підозри. Проаналізовано зміст поняття спростування підозри як однієї з форм реалізації функції захисту в кримінальному провадженні, яка полягає у здійсненні захисником передбачених законом процесуальних заходів, спрямованих на повне або часткове заперечення висунутої стороною обвинувачення та формалізованого у повідомленні про підозру припущення про вчинення кримінального правопорушення певною осо бою шляхом наведення доводів аргументів необґрунтованості такого припущення. Визначено, що поряд із формуванням підозри та обвинуваченням у процесі досу дового розслідування реалізується процесуальна активність захисника із їх спросту вання. Проаналізовано сутність діяльності захисника у спростуванні підозри та кон статовано, що захисник при здійсненні спростування підозри використовує, комплекс будь-яких дій, не заборонених законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, які є необхідними для належного забезпечення захи сту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного. Досліджено питання предмету доказування для сторони захисту у спростуванні підозри, який визначається обсягом наявних фактичних даних у сторони обвинува чення щодо обґрунтованості повідомлення про підозру та спрямований на встанов лення обставини, які виключають кримінальну відповідальність; обставини, які вказу ють на відсутність події кримінального правопорушення; обставини, які вказують на відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; обставини, які вказують на наявність розумних сумнівів доведеності вини підозрюваного (обвинуваченого). The article is devoted to problematic issues related to the procedural activity of the defense attorney to refute the suspicion, as well as to the formation of proposals on this basis for improving the legal regulations and increasing the effectiveness of such activity. The features of the lawyer's activity in the pre-trial investigation, in relation to refutation of suspicion, are characterized and the concept of refutation of suspicion is defined. Its content is considered, as well as the role of the defense attorney in refuting the suspicion. The content of the concept of refutation of suspicion is analyzed as one of the forms of implementation of the defense function in criminal proceedings, which consists in the implementation by the defense attorney of procedural measures provided for by law, aimed at the complete or partial denial of the charge brought by the party and formalized in the notification of suspicion of the assumption of the commission of a criminal offense by a certain person by pointing arguments for the groundlessness of such an assumption. It was determined that along with the formation of suspicions and accusations, in the process of pre-trial investigation, the procedural activity of the defense attorney to refute them is implemented. The essence of the defender's activity in refuting the suspicion was analyzed and it was established that the defender uses a complex of any actions not prohibited by the law, the rules of lawyer's ethics and the contract on the provision of legal aid, which are necessary for the proper protection of rights, freedoms and legitimate interests of the suspect. The issue of the subject of proof for the defense in refuting the suspicion, which is determined by the amount of factual data available to the prosecution regarding the validity of the notification of suspicion and is aimed at establishing circumstances that exclude criminal liability, has been investigated; circumstances indicating the absence of a criminal offense; circumstances that indicate the absence of a criminal offense in the act; circumstances that indicate the existence of reasonable doubts about the proven guilt of the suspect (accused).
Документ
Про окремі проблемні питання участі захисника у кримінальному провадженні
(Прикарпатський юридичний вісник, 2023) Стоянов, Костянтин Степанович; Stoianov, Kostiantyn
Стаття присвячена дослідженню окремих проблем них питань участі захисника у кримінальному про вадженні. При цьому останніми змінами у законодав стві суттєво обмежено перелік осіб, які мають право бути захисниками у кримінальному провадженні, що обмежує, на наш погляд, реалізацію права на захист, що виражається у обмеженні можливостей для захи сту. Зроблено висновки про те, що з доповненням Конституції України ст. 131-2, у відповідністю з якою виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обви- нувачення, крім окремих винятків щодо представни- цтва в суді малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, фактично зафіксовано становище, яке у науковому середовищі називають адвокатська моно полія. Вказаний стан погіршує можливості учасників кримінального провадження щодо вільного вибору захисника не тільки з числа адвокатів. Обґрунтування вказаних змін до Конституції необхідністю надання якісних юридичних послуг, які може надати лише адвокат штучно обмежує вибір захисника та обмежує можливість участі інших суб’єктів, яким можна надати можливості для участі як захисники. Вважа ємо, що для правової держави не доцільно мати моно полізацію захисту прав людини, людина повинна мати можливість, яким чином себе захистити, кого обрати захисником, тобто вона має мати вибір захисника з декількох категорій осіб. Проблема монополізації діяльності щодо захисту виключно адвокатами не дає можливості іншим фахівцям права надати допомогу, як особами, яким довіряє особа, що потребує захисту. Пропонуємо доповнити КПК України положеннями, у відповідності до яких необхідно забезпечити участь у кримінальному процесі як захисника іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юри дичної особи. The article is devoted to the study of certain problematic issues of the defense counsel's participation in criminal proceedings. At the same time, recent changes in the legislation have significantly limited the list of persons who have the right to be defenders in criminal proceedings, which limits, in our opinion, the realization of the right to defense, which is expressed in the limitation of opportunities for defense. Conclusions were made that with the addition of the Constitution of Ukraine, Art. 131-2, in accordance with which only a lawyer represents another person in court, as well as defense against criminal charges, except for certain exceptions regarding the representation in court of minors or minors and persons recognized by the court as incompetent or whose legal capacity is limited, the situation is actually recorded , which in the scientific community is called a lawyer's monopoly. This situation worsens the opportunities of participants in criminal proceedings to freely choose a defense attorney, not only from among lawyers. The justification of these changes to the Constitution by the need to provide high quality legal services, which can only be provided by a lawyer, artificially limits the choice of a defender and limits the possibility of participation of other subjects who can be given opportunities to participate as defenders. We believe that it is not expedient for a legal state to have a monopoly on the protection of human rights, a person should have the opportunity, how to protect himself, who to choose as a defender, that is, he should have the choice of a defender from several categories of persons. The problem of monopolization of protection activities exclusively by lawyers does not give other specialists the right to provide assistance, as persons trusted by a person in need of protection. We propose to supplement the Code of Criminal Procedure of Ukraine with provisions, in accordance with which it is necessary to ensure participation in the criminal process as a defender of another specialist in the field of law, who by law has the right to provide legal assistance personally or on behalf of a legal entity.
Документ
Євроінтеграція в процесі розслідування воєнних злочинів
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024-02-21) Кравченко, А.В.; Kravchenko, A.V.; Янковий, Микола Олександрович; Yankovyi, Mykola
Досліджено питання євроінтеграції в процесі розслідування воєнних злочинів. The issue of European integration in the process of investigating war crimes was studied.
Документ
Окремі особливості розслідування воєнних злочинів
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024-02-21) Зеленецька, А.І.; Zelenetska, A.I.
Проаналізовані окремі аспекти особливостей розслідування воєнних злочинів. Some aspects of the peculiarities of the investigation of war crimes are analyzed.
Документ
Міжнародне співробітництво у розслідуванні воєнних злочинів на території України
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024-02-21) Жеребко, В.Л.; Zherebko, V.L.
Досліджено питання міжнародного співробітництва у розслідуванні воєнних злочинів на території України. The issue of international cooperation in the investigation of war crimes on the territory of Ukraine was investigated.
Документ
Застарілі методики розслідування кримінальних проступків, неврахування психологічних аспектів особистості правопорушника як типова помилка теорії та практики розслідування
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024-02-21) Дробишевська, Вікторія Володимирівна; Drobyshevska, Viktoriia
Авторкою зазначено, щоб підвищити ефективність розслідування кримінальних проступків і забезпечити більш справедливий підхід до правосуддя, необхідно активно впроваджувати сучасні підходи до психологічного аналізу особистості правопорушника в роботу правоохоронних органів та теорію і практику методики розслідування кримінальних проступків. The author states that in order to increase the effectiveness of the investigation of criminal misdemeanors and ensure a fairer approach to justice, it is necessary to actively introduce modern approaches to the psychological analysis of the offender's personality into the work of law enforcement agencies and the theory and practice of the methodology of investigating criminal misdemeanors.
Документ
Завдання та можливості судових експертиз під час розслідування воєнних злочинів
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024-02-21) Дідус, А.Р.; Didus, A.R.; Кушнір, Т.Д.; Kushnir, T.D.
Досліджено перелік судово-експертних досліджень, які проводяться у випадках розслідування воєнних злочинів. The list of forensic expert studies conducted in cases of investigation of war crimes was studied.
Документ
Допит неповнолітнього, що вчинив корисливий злочин під час воєнного стану
(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024-02-21) Деренько, О.І.; Derenko, O.I.
Вдосконалення методичних рекомендацій та розробка сучасних ефективних методик щодо протидії та розслідування корисливої
злочинності неповнолітніми, зокрема, тактики проведення слідчих (розшукових) дій є нагальною потребою сьогодення. The improvement of methodological recommendations and the development of modern effective methods for combating and investigating self-interested crime by minors, in particular, the tactics of conducting investigative (search) actions are an urgent need today.