Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Жінка в науці: проблеми, стереотипи, перспективи
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026-02-11) Кобко-Одарій, Вікторія Сергіївна; Kobko-Odarii, Viktoriia
Збірник містить тези доповідей дискусійної платформи «Жінка в науці: проблеми, стереотипи, перспективи», що відбулася 11 лютого 2026 року на базі Одеського державного університету внутрішніх справ.
The collection contains abstracts of reports from the discussion platform "Women in Science: Problems, Stereotypes, Prospects", which took place on February 11, 2026 at the Odessa State University of Internal Affairs.
Апеляційна скарга з галюцинаціями штучного інтелекту: висновки на майбутнє з одного кейсу у кримінальному провадженні
(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2026) Гловюк, Ірина Василівна https://orcid.org/0000-0002-5685-3702; Hloviuk, Iryna
Розвиток штучного інтелекту та вже наявні практики його використання у правничій діяльності за відсутності нормативної регламентації породжує нові виклики для судів та учасників кримінальних проваджень. Зокрема, ці стосується використання штучного інтелекту при підготовці процесуальних документів, які подаються до суду. Тому важливим є формування доктринальних підходів щодо реагування судами на недоліки процесуальних документів, ідентифіковані як випадки невідповідального використання ШІ на основі наявної судової практики у кримінальному провадженні.У статті розглянуто питання відповідального використання штучного інтелекту у процесуальних документах на прикладі ситуації, коли суд апеляційної інстанції вказав на наявність галюцинацій штучного інтелекту у апеляційній скарзі. На основі зарубіжної практики, наукових досліджень та рекомендацій щодо використання штучного інтелекту зроблено висновок, що визначення меж реагування судами на недоліки процесуальних документів, ідентифіковані як випадки невідповідального використання штучного інтелекту потребує урахування таких аспектів: чи мало місце повідомлення про використання штучного інтелекту (що не є обов’язковим та і взагалі передбаченим станом на день підготовки статті); урахуванням можливостей галюцинацій штучного інтелекту у тому числі у контексті викривленого змісту нормативних актів, судової практики, та вигадування норм права та судової практики; обережності констатації неналежного виконання професійних обов`язків правником та неповаги до суду чи зловживанням у процесі через ризики стигматизації правника неправильною ідентифікацією використання штучного інтелекту. Відсутність визнаних політик використання штучного інтелекту у професійних спільнотах загалом не заважають відповідально використовувати штучний інтелект, виходячи з більш загальних норм, у тому числі етичних, щодо належного виконання професійних обов’язків. Утім, досвід зарубіжних країн вказує на перспективи їх можливого запровадження задля відповідального використання штучного інтелекту суддями, адвокатами, прокурорами.
Сучасні проблеми цифрової криміналістики - зарубіжний погляд
(Держава та регіони, 2025) Пядишев, Володимир Георгійович https://orcid.org/0000-0002-5174-1891; Piadyshev, Volodymyr; Балтовський, Олексій Анатолійович https://orcid.org/0000-0003-1762-1295; Baltovskyi, Oleksii
Цифрова криміналістика – це найновіший напрямок у криміналістиці, викликаний бурхливим зростанням та широким використанням цифрових технологій у всіх соціальних сферах. Подальший стрімкий розвиток цифрових технологій, а також широке використання їх у злочинній діяльності стали породжувати в усьому світі нові проблеми для цифрової криміналістики. Відповідно, мета дослідження – встановити та систематизувати виявлені за кордоном сучасні проблеми цифрової криміналістики. У
дослідженні використовувалися історичний та функціональний методи, а
також метод системного підходу. У ході роботи встановлені проблеми були організовані по групах: проблеми, пов’язані з особливостями даних,
технологічні (технічні) та методологічні проблеми, проблеми компетентності співробітників, проблеми ресурсного
забезпечення, правові та етичні проблеми. До складу проблем, викликаних особливостями даних, входять такі. Суть проблем, зумовлених
складністю даних, полягає в тому, що цифровими доказами є необроблені
дані, одержувані з пристроїв, різних за своєю природою. І ця різноманітнісь зростає з кожним днем. Також широко поширюється шифрування даних. З іншого боку, злочинці застосовують різні способи знищення даних. Щодо
технологічних та методологічних проблем, то вони зумовлені, насамперед, широким застосуванням хмарних обчислень, Інтернету речей, розробкою та
використанням злочинцями методів протидії цифровій криміналістиці, а також відсутністю належної стандартизації. Проблеми компетентності працівників виявляються,
насамперед, у нестачі кваліфікованого персоналу, у людських помилках, зумовлених, зокрема, різноманіттям пристроїв та форматів, у неефективності робочих процесів. Проблеми ресурсного забезпечення, по суті, не дозволяють належним
чином вирішувати всі перелічені вище проблеми, оскільки
перешкоджаютьпридбанню новітньої техніки, програмного
забезпечення, здійсненню необхідного навчання персоналу.
Шляхи подолання сучасних проблем цифрової криміналістики - зарубіжний погляд
(Юридичний науковий електронний журнал, 2025) Пядишев, Володимир Георгійович https://orcid.org/0000-0002-5174-1891; Piadyshev, Volodymyr; Калугін, Володимир Юрійович https://orcid.org/0000-0002-2950-2763; Kaluhin, Volodymyr; Козін, О. Б.; Kozin, O. B.
Становлення і розвиток цифрової криміналістики стали важливим кроком у розвитку криміналістики. Воно ж наслідком бурхливого зростання та впровадження цифрових технологій у всіх сферах соціального життя. Проте досягнення цифрових технологій стали також активно застосовуватись і у кримінальному світі. Це стало неминуче позначатися і на цифровій криміналістиці, створюючи для неї нові, невідомі досі проблеми. Зазначені проблеми потребують свого рішення. Оскільки цифрова криміналістики зародилася у державах з найвищим рівнем інформатизації суспільства, то і проблеми цифрової криміналістики, і рішення щодо ї подолання у першу чергу висвітлися саме у тих державах. Отже, метою дослідження є встановлення і систематизація сучасних проблем цифрової криміналістики та засобів, методів, технік їх подолання. При проведенні дослідження застосовувалися метод системного підходу, а також історичний та функціональний методи. У ході роботи встановлені загальні вимоги до цифрових доказів, щоб вони могли застосовуватись у судовому розгляді. Було розглянуто проблеми, пов’язані з великими обсягами та складністю даних, а також напрями їх подолання через застосування інтелектуального аналізу даних, застосування розподіленої обробки, методи обробки неструктурованих даних. Розглянуто проблеми, обумовлені прискоренням технічного прогресу, а також відповідні технологічні, стратегічні та оперативні контрзаходи. Окремо розглянуто кримінальні виклики цифровій криміналістиці, такі, як очищення диска, шифрування файлів, стеганографія, стиснення файлів, шкідливе програмне забезпечення та найвідоміші інструменти для злочинної протидії цифровій криміналістиці. Розглянуто відповідні профілактичні заходи (до інциденту) та слідчі контрзаходи (під час та після інциденту) тощо. Розглянуто причини проблем, обумовлених людськими помилками, неефективними робочими процесами та прогалинами в ресурсах, а також рішення для покращення ситуації.
The formation and development of digital forensics have become an important step in the development of forensics. It is a consequence of the rapid growth and implementation of digital technologies in all spheres of social life. However, the achievements of digital technologies have also begun to be actively used in the criminal world. This has inevitably affected digital forensics coming across new, previously unknown problems for it. These problems require solutions. Since digital forensics originated in countries with the highest level of informatization of society, both the problems of digital forensics and solutions to overcome them first emerged in those countries. Therefore, the purpose of the study is to identify and systematize modern problems of digital forensics and the means, methods, and techniques for overcoming them. While conducting the study, the method of a systems approach was used, as well as historical and functional methods. In the course of the work, general requirements for digital evidences were established so that they could be used in court proceedings. The problems associated with large volumes and complexity of data were considered, as well as ways to overcome them through the application of intellectual data analysis, the use of distributed processing, methods for processing unstructured data. The problems caused by the acceleration of technological progress were considered, as well as the corresponding technological, strategic and operational countermeasures. Criminal challenges to digital forensics were separately considered, such as disk wiping, file encryption, steganography, file compression, malware and the most famous tools for criminal countermeasures against digital forensics. The corresponding preventive measures (before the incident) and investigative countermeasures (during and after the incident), etc. were considered. The reasons of problems caused by human errors, inefficient workflows and resource gaps, as well as solutions to improve the situation were considered.
Автоматизований моніторинг кіберзагроз за допомогою систем машинного навчання
(Київ : Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України, 2025-11-05) Форос, Ганна Володимирівна https://orcid.org/0000-0002-9504-3681; Foros, Hanna
Автоматизований моніторинг кіберзагроз на основі методів машинного навчання формує нову парадигму забезпечення кібербезпеки, орієнтовану на аналітичну обробку великих обсягів даних, самонавчання та адаптацію до змін середовища. Реалізація подібних систем дозволяє підвищити точність виявлення загроз, зменшити час реагування на інциденти, оптимізувати використання ресурсів служби безпеки й створити динамічну модель захисту інформаційних ресурсів у мінливому кіберпросторі.
Automated monitoring of cyber threats based on machine learning methods forms a new paradigm of cyber security, focused on analytical processing of large volumes of data, self-learning and adaptation to environmental changes. The implementation of such systems makes it possible to increase the accuracy of threat detection, reduce incident response time, optimize the use of security service resources, and create a dynamic model for protecting information resources in a changing cyberspace.