Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua

Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Дізнавач як суб’єкт запобігання насильницьким кримінальним правопорушенням
(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Шкута, Олег Олегович; Shkuta, Oleh
У статті здійснено дослідження статусу дізнавача як суб’єкта запобігання насильницьким кримінальним правопорушенням. Система запобігання кримінальним правопорушенням діє на основі законодавства України і спрямована на зниження рівня злочинності, забезпечення правопорядку та захист прав і свобод громадян. До суб’єктів запобігання кримінальним правопорушенням в Україні відносяться державні органи, установи та організації, кожна з яких має свої специфічні функції й повноваження та здійснює їх у взаємодії з іншими суб'єктами. Дізнавач – це працівник правоохоронного органу, оскільки виконує функції, типові для правоохоронних органів (розслідування кримінальних проступків, забезпечення правопорядку, захист прав і свобод громадян тощо), в своїй діяльності використовують спеціальні засоби та операційно-технічне спорядження, діє в межах чітко визначених процедур, що забезпечує законність та об’єктивність діяльності. Серед основних повноважень дізнавача (ст. 40-1 КПК України) у сфері розслідування кримінальних проступків окремо слід виділити право «здійснювати інші повноваження», що дозволяє припустити його залученість до системи запобігання кримінальним правопорушенням. Кримінологічна профілактика насильницької злочинності спрямована на своєчасне відвернення криміногенно-небезпечних явищ, створення достатнього рівня захисту безпеки осіб від злочинних насильницьких посягань та проявляється у втручанні у кризові ситуації, виховній та інформаційній роботі серед населення, зменшені практичних можливостей вчинення насильницьких кримінальних правопорушень, залучення громадськості до запобігання насильницьким кримінальним правопорушенням, наданні допомоги жертвам такого виду кримінального посягання тощо.
The article examines the status of an investigator as a subject of violent criminal offenses prevention. The criminal offense prevention system operates on the basis of Ukrainian legislation and is aimed at reducing the crime rate, ensuring law and order and protecting the rights and freedoms of citizens. The subjects of criminal offense prevention in Ukraine include state bodies, institutions and organizations, each of which has its own specific functions and powers and exercises them in cooperation with other subjects. An investigator is an employee of a law enforcement agency, since he or she performs functions typical for law enforcement agencies (investigation of criminal offenses, ensuring law and order, protection of the rights and freedoms of citizens, etc.), uses special means and operational and technical equipment in his or her activities, and acts within clearly defined procedures, which ensures the legality and objectivity of activities. Among the main powers of the investigator (Article 40-1 of the CPC of Ukraine) in the field of criminal investigation, the right to "exercise other powers" should be separately highlighted, which suggests his/her involvement in the system of criminal offense prevention. Criminological prevention of violent crime is aimed at timely prevention of criminogenic phenomena, creation of a sufficient level of protection of the safety of persons from criminal violent attacks and is manifested in intervention in crisis situations, educational and informational work among the population, reduction of practical opportunities for committing violent criminal offenses, involvement of the public in the prevention of violent criminal offenses, assistance to victims of this type of criminal offense, etc.
Актуальні питання запобігання крадіжкам в умовах воєнного стану в Україні
(Правові новели, 2024) Шкута, Олег Олегович; Shkuta, Oleh
У статті здійснено дослідження проблемних аспектів запобігання крадіжкам. Зауважено, що крадіжка – це кримінальне правопорушення, яке характеризується, як таємне викрадення майна пов’язане із незаконним оберненням чужого майна на користь винного або інших осіб, за ступенем суспільної небезпеки та шкідливості є менш небезпечним діянням, ніж розбій і грабіж, а з точки зору кримінології складає значний відсоток від загальних показників злочинності та має вплив на її структуру. Підкреслено, що запобігання злочинності – це комплексна система дій державних органів та елементів громадянського суспільства, яка ґрунтується на внутрішньо-зовнішній діяльності держави і політиці превенції та спрямована на запобігання злочинності та використовує спеціально-кримінологічні заходи відвернення та/або припинення кримінальних правопорушень. Визначено, що запобігання крадіжкам має форму загально-соціального і спеціально-кримінологічного запобігання, які ґрунтуються на загальних і індивідуальних мірах. Зазначено, що запобігання крадіжкам реалізовується шляхом застосування інформаційно-аналітичних, організаційних заходів та заходів, що впливають на криміногенні фактори. Вказано, що основою інформаційно-аналітичних заходів запобігання крадіжок є результати кримінологічних і соціологічних досліджень та інших джерел інформації, статистичні дані узагальнення яких сприяє не тільки визначенню стану злочинності, але й дослідженню питання ефективності застосування заходів запобігання крадіжкам. Акцентовано увагу на тому, що застосування організаційних заходів та заходів, що впливають на криміногенні фактори в залежності від різновиду крадіжок та інших ключових ознак, зокрема, віктомологічних характеристик потерпілим від крадіжки осіб, осіб правопорушника, місця та умов вчинення крадіжки та ін.
The article examines problematic aspects of theft prevention. It is noted that theft is a criminal offence, which is characterized as the secret theft of property associated with the illegal transfer of someone else’s property to the benefit of the guilty or other persons, in terms of the degree of public danger and harmfulness is a less dangerous act than robbery and robbery, and from the point of view from the point of view of criminology, it is a significant percentage of the total indicators of crime and has an impact on its structure. It is emphasized that the prevention of crime is a complex system of actions of state bodies and elements of civil society, which is based on the internal and external activities of the state and prevention policy and is aimed at preventing crime and uses special criminological measures to prevent and/or stop criminal offenses. It was determined that theft prevention has the form of general social and special criminological prevention, which are based on general and individual measures. It is noted that theft prevention is implemented through the use of informational and analytical, organizational measures and measures affecting criminogenic factors. It is indicated that the basis of informational and analytical measures to prevent theft are the results of criminological and sociological studies and other sources of information, the statistical data of which generalization contributes not only to the determination of the state of crime, but also to the study of the effectiveness of the application of measures to prevent theft. Emphasis is placed on the fact that the application of organizational measures and measures affecting criminogenic factors depending on the type of theft and other key features, in particular, the victimological characteristics of the victims of theft, persons of the offender, the place and conditions of the theft, etc.
Інноваційні засоби фіксації під час розслідування воєнних злочинів
(Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2026-03-16) Корчинська, Дарія; Korchynska, Dariia
У тезах досліджуються сучасні інноваційні засоби криміналістичної фіксації доказів, що застосовуються під час розслідування воєнних злочинів в Україні. Розглянуто можливості 3D-сканування (лазерного та фотограмметричного), аерозйомки з використанням безпілотних літальних апаратів, систем швидкого ДНК-аналізу та цифрових платформ обробки даних. Висвітлено процесуально-правові вимоги до забезпечення допустимості таких доказів, зокрема дотримання принципу «ланцюга збереження» (chain of custody). Проаналізовано типові проблеми, що виникають при застосуванні зазначених технологій, та запропоновано шляхи їх вирішення шляхом нормативної уніфікації та інституційного посилення криміналістичного забезпечення.
The theses examine modern innovative means of forensic evidence documentation used in the investigation of war crimes in Ukraine. The capabilities of 3D scanning (laser and photogrammetric), aerial photography using unmanned aerial vehicles, rapid DNA analysis systems and digital data processing platforms are considered. The procedural and legal requirements for ensuring the admissibility of such evidence, including compliance with the chain of custody principle, are addressed. Typical problems arising from the application of these technologies are analysed, and solutions are proposed through regulatory unification and institutional strengthening of forensic support.
Криміналістичні аспекти ідентифікації саморобної зброї в сучасних умовах
(Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2026-03-16) Бланар, Денис; Blanar, Denys
Тези присвячені дослідженню криміналістичних аспектів ідентифікації саморобної вогнепальної зброї в сучасних умовах. Розглянуто поняття та класифікацію саморобної зброї, визначено правові засади її обігу згідно з чинним законодавством України. Проаналізовано комплекс методів криміналістичного дослідження: балістичну, трасологічну та матеріалознавчу експертизи, а також застосування цифрових технологій — 3D-моделювання та комп'ютерної візуалізації. Обґрунтовано доказове значення результатів ідентифікації саморобної зброї у кримінальному провадженні та підкреслено необхідність комплексного підходу до її дослідження.
The theses are dedicated to the study of forensic aspects of identifying homemade firearms under contemporary conditions. The concept and classification of homemade weapons are examined, and the legal basis for their circulation under current Ukrainian legislation is defined. A range of forensic examination methods is analysed, including ballistic, tracological and materials science examinations, as well as the application of digital technologies — 3D modelling and computer visualisation. The evidentiary significance of homemade weapon identification results in criminal proceedings is substantiated, and the necessity of a comprehensive approach to their examination is emphasised.
Типові порушення при пакуванні слідів біологічного походження на місці події
(Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2026-03-16) Червонецька, Ірина; Chervonetska, Iryna
У тезах досліджуються типові порушення процедури пакування слідів біологічного походження при огляді місця події та їх наслідки для кримінального провадження. На підставі аналізу положень КПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз визначено стандартні вимоги до пакування біологічних зразків. Виявлено та систематизовано п'ять основних груп порушень: недотримання режиму висушування, використання невідповідних пакувальних матеріалів, відсутність ізоляції слідів, неповна сертифікація пакування та ігнорування вимог до мікрооб'єктів. Встановлено, що зазначені помилки призводять до деградації ДНК, контамінації зразків та визнання доказів недопустимими. Запропоновано перспективні напрями вдосконалення методик збирання та збереження біологічних доказів.
The theses examine typical violations of the biological evidence packaging procedure during crime scene examination and their consequences for criminal proceedings. Based on an analysis of the provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the Instruction on the Assignment and Conduct of Forensic Examinations, the standard requirements for packaging biological samples are defined. Five main categories of violations are identified and systematised: failure to comply with drying procedures, use of inappropriate packaging materials, lack of trace isolation, incomplete packaging certification, and disregard for micro-object requirements. It is established that these errors lead to DNA degradation, sample contamination, and inadmissibility of evidence. Promising directions for improving biological evidence collection and preservation techniques are proposed.