Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Фізіологічна складова як важливий чинник розуміння природи стресу в умовах воєнного стану
(«Наукові інновації та передові технології», 2025) Пасько, Ольга Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-9555-1101; Pasko, Olha
У науковій статті наголошується на потреби сьогодення, які обумовлюються життям українців в умовах воєнного стану, що суттєво впливає, як на фізичне, так і ментальне здоров’я, відповідно, ігнорувати виклики сьогодення не можна, оскільки саме життя в умовах постійної тривоги безумовно є стресовим для організму. І хронічний стрес несе суттєві зміни на фізичний стан людини. Тому, важливим є вивчення саме фізіологічної складової стресу, для того, щоб розуміти перспективи та засоби профілактики негативним психічним станам.
This scientific article emphasizes the needs of today, which are determined by the life of Ukrainians under martial law, which significantly affects both physical and mental health, respectively. It is impossible to ignore the challenges of today, since life in conditions of constant anxiety is definitely stressful for the body. And chronic stress brings significant changes to a person's physical condition. Therefore, it is important to study the physiological component of stress in order to understand the prospects and means of preventing negative mental states.
Трансформація сімейних відносин у період воєнного стану в Україні: психологічний аспект
(«Наукові інновації та передові технології», 2025) Пасько, Ольга Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-9555-1101; Pasko, Olha; Яблонська, Аліна Володимирівна; Yablonska, Alina
Авторами зазначається, шо у сучасному українському суспільстві, що перебуває у стані тривалого воєнного стану, сім’я постає одночасно джерелом підтримки й простором глибоких психологічних трансформацій. Війна спричинила масштабні зміни у структурі родинних ролей, емоційній динаміці та комунікативних зв’язках між членами сім’ї. Втрата близьких, вимушена розлука, постійна тривога за життя, соціально-економічна нестабільність – усе це створює передумови для виникнення дисфункційних форм сімейної взаємодії, що безпосередньо впливають на психічне здоров’я дорослих і дітей.
The authors emphasize that in contemporary Ukrainian society, which is experiencing a prolonged period of military confrontation, the family functions simultaneously as a source of support and a space of profound psychological transformations. The war has caused large-scale changes in family roles, emotional dynamics, and communication patterns among family members. The loss of loved ones, forced separation, constant fear for life, and socio-economic instability create preconditions for the emergence of dysfunctional forms of family interaction that directly affect the mental health of both adults and children.
Теоретико-практичне дослідження міжкультурної компетентності освітян
(Наукові перспективи, 2025) Пасько, Ольга Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-9555-1101; Pasko, Olha
Автором розглянуто наукові підходи дослідження міжкультур-ної компетентності освітян, крізь призму системного підходу різних наукових шкіл та країн. Тому у цих умовах міжкультурна компетентність педагогів стає ключовим чинником ефективної комунікації, запобігання конфліктам та створення сприятливого навчального середовища. Наявність міжкультурних навичок дозволяє освітянам адаптувати освітній процес до потреб різних груп учнів, сприяє розвитку толерантності та формує цінності поваги до іншого.
The author examines the scientific approaches to studying educators’ intercultural competence through the lens of systemic perspectives developed by various academic schools and countries. Under these conditions, intercultural competence of teachers becomes a key factor for effective communication, conflict prevention, and the creation of a supportive learning environment. The presence of intercultural skills enables educators to adapt the educational process to the needs of diverse student groups, promotes tolerance, and shapes values of respect for others.
Нейрофізіологічні аспекти функціональної інтеграції мозгу і тіла в умовах стресу під час воєнного стану
(Наукові перспективи, 2025) Пасько, Ольга Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-9555-1101; Pasko, Olha
У науковій статті наголошується на важливості орієнтації держави і суспільства щодо забезпечення ментального здоров’я, що є пріоритетним для українців в умовах воєнного стану. Оскільки саме мозок і тіло взаємодіють в умовах стресу, активуючи єдину взаємозв’язану систему, яка може як допомагати адаптації, так і призводити до негативних наслідків. Відповідно, що саме стресові фактори вражають як мозок, так і тіло, створюючи нейрофізіологічну інтеграцію. Тому важливим є розуміння цих механізмів з метою розробки ефективних заходів психосоціальної підтримки населення.
The scientific article emphasises the importance of the state and society's orientation towards ensuring mental health, which is a priority for Ukrainians under martial law. Since it is the brain and body that interact under stress, activating a single interconnected system that can both help adaptation and lead to negative consequences. Accordingly, it is stress factors that affect both the brain and the body, creating neurophysiological integration. Therefore, it is important to understand these mechanisms in order to develop effective measures of psychosocial support for the population.
Застосування методів психологічного аналізу для прогнозування деструктивної поведінки в умовах ізоляції
(«Наукові інновації та передові технології», 2025) Пасько, Ольга Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-9555-1101; Pasko, Olha; Дерев’янко, Вікторія Дмитрівна; Derevianko, Viktoriia
Пенітенціарна система є одним із ключових елементів механізму кримінальної юстиції, покликаним забезпечувати виконання судових рішень, реалізацію покарань, виправлення та ресоціалізацію осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Вона не лише виконує функцію ізоляції небезпеч-них правопорушників, але й виступає важливим соціальним інститутом, завданням якого є створення умов для повернення засуджених до повноцінного життя в суспільстві. Розвиток правової держави та зростаюча увага до прав людини зумовлюють необхідність перегляду традиційних каральних підходів і поступового впровадження більш збалансованих моделей кримінально-виконавчої політики. Порівняльний аналіз різних пенітенціарних систем у світі показує, що існують суттєві відмінності у підходах до виконання покарань. Одні моделі орієнтовані переважно на ресоціалізацію засуджених, акцентуючи увагу на освітніх, професійних і психологічних програмах, створенні умов для розвитку особистості, підтримці родинних зв’язків і підготовці до звільнення. Інші системи, навпаки, будуються на принципах посиленої ізоляції, суворого контролю та обмеження контактів із зовнішнім світом, надаючи перевагу забезпеченню безпеки суспільства навіть за рахунок гуманістичних цінностей.
The penitentiary system is one of the key components of the criminal justice mechanism, intended to ensure the implementation of court decisions, the execution of sentences, and the correction and resocialization of individuals who have committed criminal offenses. It not only performs the function of isolating dangerous offenders, but also serves as an important social institution which task is to create conditions for the reintegration of convicted persons into full-fledged social life. The development of a rule-of-law state and the growing attention to human rights necessitate a revision of traditional punitive approaches and the gradual introduction of more balanced models of penal policy. A comparative analysis of different penitentiary systems around the world demonstrates significant variations in approaches to the execution of sentences. Some models focus primarily on the resocialization of convicted individuals, emphasizing educational, vocational, and psychological programs, creating conditions for personal development, maintaining family ties, and preparing individuals for release. Other systems, by contrast, are built on principles of intensified isolation, strict control, and limited contact with the outside world, prioritizing public safety even at the expense of humanistic values.