Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Шляхи удосконалення адміністративного законодавства у сфері адміністративно-правового регулювання забезпечення протидії кіберзагрозам
(2025) Кочман, Костянтин Павлович https://orcid.org/0009-0001-3194-1220; Kochman, Kostiantyn; Форос, Ганна Володимирівна https://orcid.org/0000-0002-9504-3681; Foros, Hanna
Стаття є дослідженням сучасного стану адміністративно-правового регулювання кібербезпеки в Україні в умовах зростаючих кіберзагроз, спричинених воєнною агресією російської федерації проти нашої держави та активізацією технологічно складних атак, зокрема із застосуванням штучного інтелекту. Проаналізовано ключові нормативно-правові акти, зокрема базові закони, нові постанови Кабінету Міністрів, положення Стратегії кібербезпеки 2021 року, а також суттєві законодавчі зміни, які були прийняті у 2025 році. Виокремлено роль спеціалізованих державних органів, зокрема CERT-UA та Держспецзв’язку, у функціонуванні національної системи кіберзахисту, а також у координації заходів реагування на інциденти та моніторингу критичної інформаційної інфраструктури. Досліджено процес адаптації національного правового поля до європейських вимог у сфері кібербезпеки, зокрема імплементацію положень Директиви NIS2, а також трансформацію концептуальних засад – від жорстких процедурно-орієнтованих комплексної системи захисту інформації до гнучких, динамічних та ризикоорієнтованих моделей управління інформаційною безпекою. Наголошено на важливості міжвідомчої взаємодії, залучення приватного сектору, а також підвищення ролі користувачів через запровадження систематичної кібергігієнічної освіти. Окрема увага приділена питанням адміністративної відповідальності. Актуалізовано необхідність проактивного регулювання з урахуванням викликів, пов’язаних із безпекою IoT-пристроїв, зловживанням штучним інтелектом та зростанням складності атак. У результаті сформульовано напрями вдосконалення адміністративного законодавства у сфері кібербезпеки, які мають забезпечити системність, адаптивність та відповідність сучасним загрозам у цифровому середовищі.
This article examines the current state of administrative and legal regulation of cybersecurity in Ukraine amid growing cyber threats caused by the russian federation's military aggression against our state and the intensification of technologically sophisticated attacks, particularly those employing artificial intelligence. Key regulatory legal acts are analyzed, including fundamental laws, new Cabinet of Ministers resolutions, provisions of the 2021 Cybersecurity Strategy, as well as significant legislative amendments adopted in 2025. The role of specialized state bodies, particularly CERT-UA and the State Service of Special Communications, in the functioning of the national cyber defense system, as well as in coordinating incident response measures and monitoring critical information infrastructure, is highlighted. The process of adapting the national legal framework to European cybersecurity requirements is examined, including the implementation of NIS2 Directive provisions, as well as the transformation of conceptual foundations – from rigid procedurally-oriented comprehensive information protection systems to flexible, dynamic, and risk-oriented information security management models. The importance of inter-agency cooperation, private sector involvement, and enhancing users' role through the introduction of systematic cyber hygiene education is emphasized. Special attention is given to issues of administrative liability. The necessity of proactive regulation is actualized, taking into account challenges related to IoT device security, artificial intelligence abuse, and the growing complexity of attacks. As a result, directions for improving administrative legislation in the field of cybersecurity are formulated, which should ensure systematicity, adaptability, and compliance with contemporary threats in the digital environment.
LLM-моделі у професійній підготовці IT-фахівців: можливості, обмеження та виклики
(Таврійський науковий вісник, 2025) Форос, Ганна Володимирівна https://orcid.org/0000-0002-9504-3681; Foros, Hanna; Грезіна, Олена Миколаївна; Hrezina, Olena
У статті досліджується застосування великих мовних моделей (LLM) у підготовці ІТ-фахівців як інноваційного інструменту персоналізованого та проблемно-орієнтованого навчання. Розглянуто потенціал LLM у генерації навчального контенту, створенні тестів, практичних завдань і симуляцій, а також у роботі з кодом у реальному часі, що дозволяє студентам опановувати складні технічні концепції більш ефективно. Висвітлюється роль моделей у розвитку soft skills, таких як комунікація, критичне мислення, міжособистісна взаємодія та підготовка до технічних співбесід, що створює умови для комплексного роз витку професійної компетентності. Разом із тим аналізуються виклики інтеграції LLM у навчальний процес: нестабільність і непередбачуваність відповідей, ризики «галюцина цій», обмежене розуміння контексту локальних стандартів та галузевих особливостей, а також потенційні загрози академічної недоброчесності. Значна увага приділяється правовим та етичним аспектам використання LLM у освіті, включно із захистом персональних даних, дотриманням авторських прав і прозорістю джерел інформації. На основі аналізу сучасних досліджень і практики провідних університетів підкреслюється необ хідність супроводу LLM менторством викладачів, розробки методичних рекомендацій та нормативного забезпечення використання мовних моделей у вищій технічній освіті. Про ведене дослідження демонструє, що LLM здатні істотно підвищити ефективність навчання, сприяти глибшому засвоєнню матеріалу, формувати ключові технічні та соціальні компетентності студентів, а також забезпечувати адаптивне, практикоорієнтоване навчання, що відповідає сучасним вимогам цифрової трансформації освіти.
The article explores the use of large language models (LLM) in the training of IT specialists as an innovative tool for personalized and problem-based learning. The potential of LLM in the generation of educational content, the creation of tests, practical tasks and simulations, as well as in working with code in real time, which allows students to master complex technical concepts more effectively, is considered. The role of models in the development of soft skills, such as communication, critical thinking, interpersonal interaction and preparation for technical interviews, is highlighted, which creates conditions for the comprehensive development of professional competence. At the same time, the challenges of integrating LLM into the educational process are analyzed: instability and unpredictability of answers, the risks of «hallucinations», limited understanding of the context of local standards and industry specifics, as well as potential threats of academic dishonesty. Considerable attention is paid to the legal and ethical aspects of using LLM in education, including the protection of personal data, compliance with copyrights and transparency of information sources. Based on the analysis of modern research and practice of leading universities, the need for supporting LLM with mentoring of teachers, development of methodological recommendations and regulatory support for the use of language models in higher technical education is emphasized. The study demonstrates that LLM can significantly increase the effectiveness of learning, promote deeper assimilation of the material, form key technical and social competencies of students, and also provide adaptive, practice-oriented learning that meets the modern requirements of the digital transformation of education.
Інформаційна асиметрія в діяльності правоохоронних органів та шляхи її подолання засобами кримінального аналізу
(2025) Грезіна, Олена Миколаївна; Hrezina, Olena; Пирлик, Марк Віталійович; Pyrlyk, Mark
У статті досліджується феномен інформаційної асиметрії та його вплив на ефективність функціонування систем кримінального аналізу. Автор аналізує природу виникнення нерівномірного розподілу інформації між суб’єктами аналітичної діяльності та об’єктами дослідження, що створює суттєві перешкоди для об’єктивного оцінювання безпекових загроз. Особлива увага приділяється методам подолання інформаційного дисбалансу за допомогою сучасних інструментів Data Science, ідентифікації прихованих закономірностей у великих масивах даних та використанню алгоритмів штучного інтелекту для верифікації джерел. У роботі обґрунтовано, що мінімізація асиметрії є ключовою умовою для прийняття раціональних управлінських рішень в умовах невизначеності та протидії стратегій. Сформульовано рекомендації щодо впровадження адаптивних моделей збору даних, які дозволяють вирівнювати інформаційне поле в межах оперативно-розшукової діяльності та стратегічного аналізу.
This article examines the phenomenon of information asymmetry and its impact on the effectiveness of criminal analysis systems. The author analyzes the nature of the uneven distribution of information between analytical actors and research subjects, which creates significant obstacles to the objective assessment of security threats. Particular attention is paid to methods for overcoming information imbalance using modern Data Science tools, identifying hidden patterns in large datasets, and employing artificial intelligence algorithms for source verification. The paper argues that minimizing asymmetry is a key condition for making rational management decisions under conditions of uncertainty and countering strategies. Recommendations are formulated for the implementation of adaptive data collection models that allow for the leveling of the information field within the scope of operational-investigative activities and strategic analysis.
Застосування сучасних інформаційних технологій у забезпеченні морської безпеки та правовому аналізі
(Право і суспільство, 2025) Грезіна, Олена Миколаївна; Hrezina, Olena; Форос, Ганна Володимирівна https://orcid.org/0000-0002-9504-3681; Foros, Hanna
У статті досліджується застосування сучасних інформаційних техно логій для забезпечення морської безпеки та проведення правового аналізу. Сучасна морська галузь переживає інтенсивну цифрову трансформацію, що включає широке впровадження штучного інтелекту (ШІ), Інтернету речей (IoT) та аналізу великих даних (big data) у суднових, портових та логістичних системах, від яких залежить понад 90% світової торгівлі. Показано, що така цифровізація підвищує вразливість критичної морської інфраструктури до кіберзагроз, таких як Advanced Persistent Threats (APTs), GPS-спуфінг, атаки на операційні технології та хактивізм, що може призводити до порушення безпеки судноплавства, економічних збитків, екологічних катастроф та юри дичних спорів. Проаналізовано міжнародні та національні правові рамки, включно з UNCLOS, рекомендаціями IMO, USCG Final Rule та IACS E26/E27, які част ково забезпечують стандартизацію кібербезпеки, але часто носять рекомен даційний характер і відстають від швидкого розвитку технологій. Виявлено прогалини у питаннях юрисдикції, атрибуції відповідальності та примусового виконання норм у разі кіберінцидентів на морі. Розглянуто технологічні рішення для підвищення кіберстійкості морської інфраструктури: системи моніторингу та виявлення аномалій на базі IoT і ШІ, використання гібридних алгоритмів AE–CNN–LSTM для раннього виявлення загроз, аналіз великих даних для оцінки вразливостей критичних елементів інф раструктури, а також інтеграція концепцій cyber resilience та cyber-worthiness у стандарти ISM та ISPS.
The article investigates the application of modern information technologies for ensuring maritime security and conducting legal analysis. The contemporary maritime sector is undergoing intensive digital transformation, which includes the widespread implementation of artificial intelligence (AI), the Internet of Things (IoT), and big data analytics in vessel, port, and logistics systems, which account for over 90% of global trade. It is shown that such digitalization increases the vulnerability of critical maritime infrastructure to cyber threats, such as Advanced Persistent Threats (APTs), GPS spoofing, attacks on operational technologies, and hacktivism, which can lead to disruptions in maritime safety, economic losses, environmental disasters, and legal disputes. International and national legal frameworks, including UNCLOS, IMO guidelines, the USCG Final Rule, and IACS E26/E27, have been analyzed. While these frameworks partially standardize maritime cybersecurity, they are often advisory in nature and lag behind the rapid development of technology. Gaps were identified in jurisdiction, attribution of responsibility, and enforcement in the case of cyber incidents at sea. Technological solutions for enhancing the cyber resilience of maritime infrastructure are considered, including anomaly monitoring and detection systems based on IoT and AI, the use of hybrid AE–CNN–LSTM algorithms for early threat detection, big data analytics for assessing vulnerabilities of critical infrastructure elements, and the integration of cyber resilience and cyber-worthiness concepts into ISM and ISPS standards.
Пошук інформації з відкритих джерел (OSINT) працівниками кримінальної поліції
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2026) Форос, Ганна Володимирівна https://orcid.org/0000-0002-9504-3681; Foros, Hanna; Калугін, Володимир Юрійович https://orcid.org/0000-0002-2950-2763; Kaluhin, Volodymyr
Навчально-методичні рекомендації «Пошук інформації з відкритих джерел (OSINT) працівниками кримінальної поліції», розроблені фахівцями кафедри кримінального аналізу та інформаційних технологій Одеського державного університету внутрішніх справ, присвячені системному розкриттю сучасних методологій збору, аналізу та верифікації даних у правоохоронній діяльності. У роботі висвітлено теоретичні засади функціонування OSINT, класифікацію відкритих джерел (від традиційних медіа до DarkNet) та нормативно-правове забезпечення розвідувальної діяльності в Україні та ЄС. Ключовий акцент зроблено на використанні міжнародної системи оцінки інформації «4×4», яка дозволяє професійно визначати надійність джерел та достовірність отриманих відомостей. Видання містить детальні алгоритми застосування спеціалізованого інструментарію, зокрема техніки Google Dorking, систем Shodan, Maltego та методів геолокаційного аналізу за фото- і відеоматеріалами. Практичний складник рекомендацій охоплює методику ідентифікації осіб, побудову соціограм для виявлення злочинних зв’язків та підготовку аналітичних звітів за результатами дослідження ситуаційних завдань, що базуються на реальних кейсах. Посібник призначений для здобувачів вищої освіти ступеня «бакалавр» спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» та практичних працівників підрозділів кримінальної поліції.
The educational and methodological guidelines titled “Searching for Information from Open Sources (OSINT) by Criminal Police Officers,” developed by specialists from the Department of Criminal Analysis and Information Technologies at Odessa State University of Internal Affairs, are dedicated to a systematic exploration of modern methodologies for collecting, analyzing, and verifying data in law enforcement activities. The work highlights the theoretical foundations of OSINT operations, the classification of open sources (from traditional media to the Dark Web), and the legal framework for intelligence activities in Ukraine and the EU. The primary focus is on the use of the international “4×4” information assessment system, which enables professionals to determine the reliability of sources and the credibility of the information obtained. The publication contains detailed algorithms for applying specialized tools, including Google Dorking techniques, the Shodan and Maltego systems, and methods of geolocation analysis based on photo and video materials. The practical component of the recommendations covers methods for identifying individuals, constructing sociograms to detect criminal connections, and preparing analytical reports based on the results of situational tasks grounded in real-world cases. The manual is intended for undergraduate students majoring in “Law Enforcement” (Specialty 262) and for practitioners in criminal police units.