Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Особливості правової системи Європейського Союзу та її співвідношення з міжнародними і національними правовими системами
(Юридичний вісник, 2024) Суханова, Дар’я Сергіївна; Sukhanova, Daria
Наукову статтю присвячено характеристиці особливостей правової системи ЄС. Визначено, що правова система ЄС є специфічним правопорядком, що склалася на стику міжнародного права і внутрішньодержавного права дер-жав-членів Європейського Союзу, що володіє самостійними джерелами і принципами права. Правова система ЄС змінювалася протягом її розвитку. Відправною точкою розвитку права ЄС послужив міжнародно правовий договір – Договір про заснування ЄСВС. Правова система ЄС виникла як міжнародно- правової феномен. Особливу увагу приділено співвідношенню правової системи ЄС з міжнародними і національними правовими системами. Осмислюючи значення і природу правової системи ЄС, підкреслено, що своїм походженням вона зобов’язане саме міжнародному праву. Міжнародна правова система та правова система ЄС тісно взаємодіють та співвідносяться між собою. Основні принципи міжнародного права, норми багатьох універсальних, багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угод спільноти стали складовою частиною права Євро-союзу. Крім того, вплив міжнародного права на правову систему ЄС посилюється зі зростанням участі європейських інтеграційних організацій у міжнародних відносинах. Підкреслено, що взаємодія між правовою системою ЄС та міжнародним правом сприятиме не тільки глибшому розумінню її специфіки, але й вирішенню питань щодо сфер і характеру взаємопроникнення норм обох систем права. Проблема співвідношення та взаємо-дії міжнародної правової системим та правової системи ЄС викликає помітний інтерес ще й тому, що не отримала чітко визначеної правової позиції ні в установчих договорах ЄС, ні в рішеннях Суду ЄС. Особливу увагу приділено співвідношенню правової системи ЄС з національними правовими системами. Правовий механізм взаємо-дії права ЄС та правових систем державчленів можна визначити як систему правових засобів, що сприяють узгодженому, гармонійному функціонуванню міждержавних та національних правових систем у межах єдиного правового простору. Правовий механізм взаємодії права Європейського Союзу та його держав-учасниць базується на закріплених в установчих договорах принципах, доповнених та інтерпретованих актами вторинного права і практикою Суду ЄС. У взаємодії правової системи Євросоюзу з національними правовими системами держав-учасниць основними способами є гармонізація і уніфікація законодавства., які забезпечують дієвість принципів верховенства права та прямої дії.
The article focuses on the peculiarities of the EU legal system. The author establishes that the EU legal system is a specific legal order formed at the intersection of international law and national law of the EU Member States, where independent sources and principles of law operate. The EU legal system has evolved over the course of its development. The starting point for the development of the EU legal system was an international legal treaty – the Treaty establishing the European Economic and Monetary Union. The EU legal system has become an international legal phenomenon. The article pays special attention to the correlation of the EU legal system with international and national legal systems. The author emphasizes that the EU legal system owes its origin to international law. The international legal system and the EU legal system closely interact and correlate with each other. The basic principles of international law and the norms of many universal, multilateral and bilateral international agreements of the community have become an integral part of the law of the European Union. Moreover, the influence of international law on the EU legal system is increasing with the growing participation of European integration organizations in international relations. It is emphasized that interaction between the EU legal system and the international system of law will contribute not only to a deeper understanding of its specifics, but also to resolving issues related to the scope and nature of interpenetration of the rules of both systems of law. The issue of correlation and interaction between the international legal system and the EU legal system is of considerable interest also because it has not received a clearly defined legal position in the EU founding treaties. Particular attention is paid to the relationship between the EU legal system and national legal systems. The legal mechanism of interaction between the EU legal system and the legal systems of the Member States can be defined as a system of legal means that facilitate the coordinated, harmonious functioning of interstate and national legal systems within a single legal space. The legal mechanism for the interaction of the law of the European Union and its member states is based on the principles enshrined in the founding treaties, supplemented and interpreted by secondary legislation and the case law of the Court of Justice of the European Union. In the interaction of the EU legal system with the national legal systems of the Member States, the main methods are harmonization and unification of legislation.
Загальні принципи правової системи Європейського Союзу та тенденції іх розвитку
(Право і суспільство, 2024) Суханова, Дар’я Сергіївна; Sukhanova, Daria
Наукову статтю присвячено характеристиці особливостей основних принципів правової системи Європейського Союзу (далі ЄС). Загальні принципи є засобом тлумачення, як правової системи ЄС, так і національного законодавства держав-членів. Визначено, що застосування загальних принципів права ЄС дозволяє заповнити прогалини в правовій системі ЄС, забезпечує автономність і узгодженість правової системи ЄС. Вони виступають джерелом права ЄС. Актуальність дослідження продиктовано також тим, що у процесі співробітництва і взаємодії України з Євросоюзом, особливо для зближення українського національного законодавства із законодавством ЄС першорядне значення має саме облік принципів права ЄС, оскільки процеси уніфікації і гармонізації здійснюються на основі цих принципів. Особливу увагу приділено особливостям загальних принципів права ЄС, що обумовлено природою і змістом самої правової системи ЄС. Аналіз особливостей принципів права ЄС дозволяє виокремити їх характерні риси по таких напрямках: за їх походженням, за джерелами їхнього закріплення, за їх змістом і за їх функціональним значенням. Показано, що матеріальні і формальні джерела, а також зміст принципів права ЄС відрізняються різноманіттям. Матеріальними джерелами принципів права ЄС є міжнародне публічне право, загальні конституційні традиції держав-членів і конституційні, економічні і політичні основи самої європейської інтеграції, а формальними джерелами – прецедентне право, установчі договори й акти вторинного права. Класифікація принципів правової системи ЄС у змістовному плані полягає в тому, що деякі з них визначають співвідношення правової системи ЄС з національними правовими системами держав, що входять у Союз, другі – співвідношення її з рештою світу, треті – основи устрою і функціонування ЄС, четверті – основні засади в рамках окремих сфер правового регулювання ЄС. Роль принципів права ЄС у правовому регулюванні полягає в тому, що вони є самостійними джерелами права. Інтеграційний характер правової системи ЄС обумовлює особливу роль принципів права у зближенні законодавства країн-членів.
З’ясовано, що загальні принципи правової системи ЄС, отримавши своє формальне договірне закріплення в межах правової системи ЄС у формі письмового акта, тим самим набули обов'язкового характеру. Водночас, у зв'язку з тим, що на Суд Європейського Союзу покладено практичну роботу з роз'яснення сутності та складу загальних принципів права ЄС.
The scientific article is devoted to the characterisation of the peculiarities of the general principles of the EU legal system. General principles are a means of interpretation of both the EU legal system and the national legislation of the Member States. It is established that the application of general principles of EU law allows to fill the gaps in the EU legal system, ensures the autonomy and coherence of the EU legal system. They act as a source of EU law. The relevance of the study is also dictated by the fact that in the process of cooperation and interaction between Ukraine and the European Union, especially for the convergence of Ukrainian national legislation with the EU legislation, it is the consideration of the principles of EU law that is of paramount importance, since the processes of unification and harmonisation are carried out primarily on the basis of these principles. Particular attention is paid to the peculiarities of the principles of EU law, conditioned by the nature and content of the legal system of the European Union itself. The analysis of the peculiarities of the principles of the EU law allows us to identify their characteristic features in the following areas: by their origin, by the sources of their fixation, by their content and by their functional significance. It is shown that material and formal sources, as well as the content of the principles of EU law are characterised by diversity. Material sources of EU law principles are public international law, general constitutional traditions of member states and constitutional, economic and political foundations of European integration itself, and formal sources are case law, constituent treaties and acts of secondary law. The classification of the principles of the EU legal system in terms of content consists in the fact that some of them determine the correlation of the EU legal system with the national legal systems of the states that are members of the Union, the second – its correlation with the rest of the world, the third – the foundations of the structure and functioning of the EU, the fourth – the basic principles within the framework of individual spheres of EU legal regulation. The role of the principles of EU law in legal regulation is that they are independent sources of law. The integrative nature of the EU legal system determines a special role in the principles of law in the convergence of the legislation of the member states. It has been found out that the general principles of the EU legal system, having received their formal contractual fixation within the framework of the EU legal system in the form of a written act, have thus acquired a binding character. At the same time, due to the fact that the Court of Justice of the European Union is entrusted with the practical work to clarify the essence and composition of the general principles of EU law.
Визначеність права як складник верховенства права та техніко-юридичні засоби її забезпечення
(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 2023) Суханова, Дар’я Сергіївна; Sukhanova, Daria
Стаття присвячена дослідженню поняття визначеність права та характеристики особливостей техніко- юридичних засобів її забезпечення. У дослідженні проаналізовано сутність, становлення та еволюцію, сучасне розуміння принципу правової визначеності як однієї з найважливіших складових верховенства права, його співвідношення з іншими спорідненими поняттями. Невизначеність не завжди є відсутністю правового регулювання. Бувають ситуації, в яких, навпаки, шкідлива або зайва визначеність. Однак набагато простіше домогтися невизначеності права, ніж забезпечити його визначеність. Тому обговорення техніко-правових засобів у науковій літературі ведеться переважно в контексті підвищення або забезпечення визначеності права. Послідовне дотримання принципу правової визначеності сприяє впевненості людини у своєму стабільному правовому становищі, у формуванні власної правової поведінки зі зрозумілою перспективою, сталості та несуперечливості всієї правової системи. Автор ставить перед собою мету класифікувати ці технічні та юридичні засоби. Використовуючи формально-юридичний метод, у статті проаналізовано правові інструменти, що знижують рівень невизначеності права. В результаті пропонується розділити всі засоби забезпечення визначеності в залежності від того, що мається на увазі під правовою невизначеністю (невизначеність регульованої ситуації або самого правового регулювання: нормативного або індивідуального). У статті обґрунтовано висновок, що більшість техніко- правових засобів (оціночні поняття, принципи, поєднання диспозитивних та імперативних норм, абсолютно та стосовно певних елементів, колізійні приписи, можливість застосування права за аналогією, винятками) використовуються для підтримки оптимального балансу визначеності і невизначеності, і лише деякі з них (юридичні визначення і правові конструкції) за своєю суттю покликані усунути невизначеність. Визначення і конструкції можуть вико-нувати цю функцію тільки в тому випадку, якщо вони нерозривно пов’язані один з одним. Правова конструкція та юридичні визначення є засобами, які відіграють головну роль у забезпеченні визначеності права. При цьому юридична конструкція виступає критерієм якості юридичного визначення. Звичайно, ці два засоби юридичної техніки не збігаються між собою. Але в ідеалі дизайн повинен бути настільки продуманим, щоб його можна було «скласти» в чітке визначення. Кількість елементів юридичної конструкції, відображених у визначенні, має бути мінімально необхідним і достатнім, щоб визначення не було перевантажене зайвою інформацією, а будівництво повністю відповідало законодавству.
The uncertainty is not always the lack of the legal regulation. There are situations when, on the contrary, the excessive certainty is harmful. In this scientific work, the author has studied such a constituent element the concept of the «rule of law» as legal certainty. However, to achieve the uncertainty of law is much easier than to ensure its certainty. Therefore, the discussion of technical legal means in the scientific literature is conducted primarily in the context of raising or ensuring the certainty of law. The author classifies these technical legal means. Using the formal and legal method, the author analyzes the legal instruments that reduce the level of law uncertainty. As a result, it is proposed to divide these instruments depending on what is understood by law uncertainty (the uncertainty of a regulated situation or the regulation itself: the normative or individual one). Most technical legal means (estimative concepts, principles, and the combinations of dispositive and peremptory norms, of absolutely and relatively certain elements, conflict norms, the possibility of applying analogy of law, exceptions) are used to maintain the optimal balance of certainty and uncertainty. Some means (legal definitions and legal structures) are naturally designed to eliminate uncertainty. To perform this function the legal definitions and structures must be inextricably linked with each other. Research analyzes essence, formation, evolution, and modern understanding of the principle of legal certainty as one of the most important components of the rule of law, its relation to other similar concepts; basic requirements of the principle of legal certainty for rule-making and law enforcement, and particularly for litigation practice. The research was a basis for the proposal of a combined scientific and methodological approach to understanding the principle of legal certainty as a comprehensive concept including many aspects, which consists of constituent sub-principles and classification of requirements for rule-making and law enforcement.
Верховенкство права як принцип Європейського Союзу: поняття та зміст
(Актуальні проблеми держави і права, 2025) Суханова, Дар’я Сергіївна; Sukhanova, Daria
У статті досліджено верховенство право як принцип Європейського Союзу. Повага до верховенства права сьогодні визнана однією з основних особливостей сучасних держав та пов'язана з концепціями демократії та поваги до основних прав людини. Точне визначення концепції верховенства права є надзвичайно складним завданням, головним чином через те, що різні правові традиції призвели до розбіжностей у розумінні цього поняття серед національних юрисдикцій. У контексті Європейського Союзу це завдання постає ще складнішим з огляду на особливості ЄС як автономного правового порядку, які роблять його досить унікальною міжнародною організацією. Насправді, хоча безсумнівним є той факт, що верховенство права вже давно є одним із загальних принципів ЄС, тобто неписані норми, що мають ранг вище, ніж вторинні джерела права ЄС, і як такі відіграють вирішальну роль у формуванні нормативної бази ЄС, залишається питання про те, чи може це поняття бути чітко визначене, незважаючи на його внутрішню складність, і хто має право його визначати. Це також має важливе значення для самого функціонування ЄС, включаючи ефективне застосування права ЄС, належне функціонування внутрішнього ринку, існування зони свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів, підтримання інвестиційно сприятливого середовища, забезпечення надійного фінансового управління коштами ЄС та взаємної довіри. Сильна культура верховенства права є ключовою для демократичних країн і є центральною у боротьбі з корупцією, захисті академічної свободи та свободи засобів масової інформації, а також просуванні прав людини. У ЄС принцип верховенства права є основоположним для співпраці, і це сприяє підвищенню його глобальної конкурентоспроможності, економічного зростання та соціального добробуту. Верховенство права є автономним принципом ЄС і що серед національних юрисдикцій держав-членів не можна знайти спільного знаменника, означає, що зміст і сфера застосування цього принципу можуть формуватися інституціями ЄС, враховуючи особливості правового порядку ЄС. Як показує практика інституцій ЄС та судова практика Суду ЄС, останній відіграє провідну роль у виконанні цього завдання, і робить це переважно за рахунок використання принципу верховенства права для забезпечення ефективності, автономності та верховенства права ЄС.
The article examines the rule of law as a principle of the European Union. The respect for the rule of law is today recognized as one of the main features of modern States and appears to be inextricably linked to the concepts of democracy and respect for fundamental human rights. The rule of law is one amongst a number of principles that are together regarded as under-girding the EU polity and common to the EU Member States. To precisely define the concept of rule of law is an incredibly challenging task, mostly due to the fact that different legal traditions have resulted in different understandings of it among national jurisdictions. Within the context of the European Union (EU), this task appears to be an even more difficult one, on account of the peculiarities of the EU as an autonomous legal order, which render it a rather unique international organization. Actually, albeit it is unquestionable that the rule of law has long been one of the general principles of the EU, i.e., unwritten norms having a rank higher than secondary sources of EU law, and as such plays a crucial role in shaping the EU normative framework, the question remains as to whether this concept may be clearly defined, despite its intrinsic complexity, and who is entitled to define it. An attempt at distinguishing between the conventional and distinctive features of the EU rule of law is made. This paper first asserts that the rule of law can be accurately described as a «common principle». This paper suggests that similarly to national experiences, the EU rule of law has progressively and rightfully become a dominant organizational paradigm, a multifaceted legal principle with formal and substantive elements which nonetheless lacks «full» justiciability. The fact that the rule of law is an autonomous principle of the EU and that no common denominator can be found among the national jurisdictions of the Member States means that the content and scope of this principle can be shaped by the EU institutions, taking into account the specificities of the EU legal order. As the practice of the EU institutions and the case-law of the Court of Justice of the EU show, the latter plays a leading role in fulfilling this task, and does so mainly by using the principle of the rule of law to ensure the effectiveness, autonomy and supremacy of EU law.
Теоретико-правові засади імплементації зарубіжних моделей поліцейського адміністративного нагляду як стратегічного превентивного механізму: компаративний дискурс та вектори адаптації в національну правову систему України
(Український політико-правовий дискурс, 2025) Мащенко, Вероніка Сергіївна; Mashchenko, Veronika
Метою статті є комплексне дослідження теоретико-правових засад імплементації зарубіжних моделей поліцейського адміністративного нагляду як стратегічного превентивного механізму в контексті удосконалення діяльності Національної поліції України. Авторка ставить за мету обґрунтувати доцільність та шляхи адаптації кращих міжнародних практик поліцейського нагляду до національної правової системи, з урахуванням потреб правової держави, дотримання прав і свобод людини, а також викликів у сфері публічної безпеки.
The purpose of this article is to conduct a comprehensive study of the theoretical and legal foundations for the implementation of foreign models of police administrative supervision as a strategic preventive mechanism within the process of reforming the National Police of Ukraine. The author aims to substantiate the feasibility and necessity of adapting advanced international practices in the field of police supervision to the national legal system, taking into account the principles of the rule of law, respect for human rights and freedoms, and modern public security challenges.