Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Формування риторичної компетентності у студентів-правознавців
(Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2025) Тягнирядно, Євгенія Василівна https://orcid.org/0000-0001-5081-9856; Tiahnyriadno, Yevheniia
Стаття є дослідженням організації формування риторичної компетентності у студентів юридичних спеціальностей. Вона розглядає теоретичні засади, визначає методологічні підходи та практичні інструменти для розвитку ефективних комунікативних навичок. У теперішній час юристів часто запрошують виступити у ролі експертів у ЗМІ, взяти участь у громадських дискусіях, набуває популярності розвиток особистих професійних блогів та сторінок. З огляду на специфіку діяльності студентів-правознавців, вміння ефективно висловлювати думки, переконувати опонентів і грамотно будувати аргументацію є критично важливими для розвитку професійної діяльності та побудови кар'єри в цілому. Тому формування професійної та культурної компетентностей багато в чому залежить від застосування освітніх програм, форм та методів навчання, які стимулюють активність та бажання до самоосвіти. Риторична компетентність юридичних фахівців включає не лише володіння мовними засобами та аргументаційними техніками, але й у сучасних реаліях життя вимагає адаптувати свої свої можливості до сьогодення, навчитися правильно застосовувати невербальні засоби комунікації та знати основні ази ораторського мистецтва. Важливим аспектом є інтеграція цифрових технологій у навчальний процес, що дозволяє розширити можливості для самостійної роботи студентів, а також підготовка до реальної юридичної практики з можливістю ведення соціальних мереж, сайтів та розвитком особистого бренду. Це сприяє не лише розширенню теоретичних знань, але й виробленню практичних навичок, необхідних для успішного професійного спілкування. Особлива увага в дослідженні приділена сучасним освітнім методикам, які дозволяють студентам засвоювати риторичні прийоми, розвивати навички переконливої комунікації, брати участь у дебатах, ділових іграх, моделюванні судових процесів та інших інтерактивних формах навчання. Розвиток риторичної компетентності та професійної мовної культури сприяє не лише професійному зростанню майбутніх спеціалістів, але й надає впевненості в собі, здатність дієво представити себе, переконати інших та виважено й результативно захищати права своїх клієнтів.
The article is a study of the organization of the formation of rhetorical competence in law students. It examines the theoretical foundations, defines methodological approaches and practical tools for the development of effective communication skills. Nowadays, lawyers are often invited to act as experts in the media, participate in public discussions, and the development of personal professional blogs and pages is gaining popularity. Given the specifics of law students' activities, the ability to effectively express opinions, persuade opponents and competently build arguments is critical for the development of professional activities and career building in general. Therefore, the formation of professional and cultural competencies largely depends on the use of educational programs, forms and methods of teaching that stimulate activity and the desire for self-education. The rhetorical competence of legal professionals includes not only mastery of language and argumentation techniques, but also in the modern realities of life requires adapting their capabilities to the present, learning to use non-verbal means of communication correctly and knowing the basic basics of oratory. An important aspect is the integration of digital technologies into the educational process, which allows for greater opportunities for students to work independently, as well as preparation for real-life legal practice with the ability to maintain social networks, websites and develop a personal brand. This contributes not only to the expansion of theoretical knowledge but also to the development of practical skills necessary for successful professional communication. The study pays special attention to modern educational methods that allow students to learn rhetorical techniques, develop persuasive communication skills, participate in debates, business games, simulated trials and other interactive forms of learning. The development of rhetorical competence and professional language culture contributes not only to the professional growth of future specialists, but also gives them self-confidence, the ability to present themselves effectively, convince others, and protect the rights of their clients in a balanced and effective manner.
Мовлення правника як складник його професійної компетенції
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2025-02-10) Тягнирядно, Євгенія Василівна https://orcid.org/0000-0001-5081-9856; Tiahnyriadno, Yevheniia
У статті розглянуто значення мовної та мовленнєвої компетентності для правника. Акцентовано на ролі точності формулювань у юридичних документах, навичках ведення переговорів, публічних виступах, емоційному інтелекті та дотриманні професійної етики. Окреслено шляхи вдосконалення комунікативних навичок. Наголошено, що мовлення є важливою складовою професійної компетентності правника.
The article explores the importance of language and speech competence for legal professionals. It emphasizes the role of precision in legal documents, negotiation skills, public speaking, emotional intelligence, and adherence to professional ethics. The text outlines ways to improve communication skills and highlights that speech is an essential component of a lawyer’s professional competence.
Юридичний термін як носій правової інформації
(м. Львів, Україна, м. Ополе, Польща, 2024-01-29) Тягнирядно, Євгенія Василівна https://orcid.org/0000-0001-5081-9856; Tiahnyriadno, Yevheniia
У дослідженні визначено класифікацію юридичних термінів, що дозволяє прослідкувати основні особливості вживання в тексті нормативного правового акта та в науковій юридичній літературі не тільки одиничного терміна, але й цілої сукупності термінів; встановити певні закономірності існування терміна в терміносистемі. Класифікація дає можливість впорядкувати окремі терміноодиниці, що є необхідною умовою впорядкування всієї правової інформації для її подальшої автоматизації.
The study presents a classification of legal terms, which makes it possible to trace the main features of their usage not only as individual units but also as part of a broader set of terms in normative legal acts and academic legal literature. This classification helps identify patterns in the existence of terms within a terminological system. It also enables the organization of specific term units, which is a necessary step toward structuring legal information for its further automation.
Права людини під час війни (за практикою Європейського суду з прав людини)
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2022) Катеринчук, Іван Петрович https://orcid.org/0000-0002-4381-0615; Katerynchuk, Ivan
Стаття присвячена з’ясуванню питання забезпечення людських прав в особливих умовах окремими міжнародними інституціями. Метою дослідження є висвітлення загальних положень забезпечення людських прав людини в умовах війни за результатами узагальнення практики Європейського суду з прав людини. Відзначається, що Європейський суд з прав людини є одним з ефективних органів, діяльність якого суттєво впливає на національну систему права та стан реалізації людських прав у державах-учасницях Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вказується, що в практиці Європейського суду з прав людини було сформульовано доктрину субсидіарної ролі Суду, відповідно до якої він не розглядається як суд четвертої інстанції (він не є апеляційною інстанцією щодо рішення національних судів, не переглядає рішення останніх). Аналізуються питання юрисдикції, наводяться положення з рішень Європейського суду з прав людини, вказується на визнання цим Судом відповідальності Росії за порушення людських прав на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь з лютого 2014 року. Вказується на чотири міждержавні заяви щодо Росії, які перебувають на розгляді Європейського суду з прав людини: щодо Автономної Республіки Крим, щодо окупованих територій Донецької та Луганських областей, щодо вбивств політичних опонентів, щодо захоплення українських моряків і суден. Наголошується на можливості використання чотиримісячного строку звернення до Європейського суду з прав людини щодо порушень Росією положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вчинених у серпні та вересні 2022 року. Резюмується, що в умовах війни Європейський суд з прав людини залишається інституцією, що виступає гарантом реалізації положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У практиці цього Суду є рішення, у яких розглядаються як міждержавні справи, так і індивідуальні. Одним з важливих питань, яке з’ясовує Суд, є питання юрисдикції: яка держава здійснює ефективний контроль на відповідній території. Однією з обставин, що вплинули на розгляд справ проти Росії, є припинення її участі у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у вересні 2022 року.
Правові аспекти оцінки ефективності діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2024) Катеринчук, Іван Петрович https://orcid.org/0000-0002-4381-0615; Katerynchuk, Ivan; Трояновський, В. С.; Troianovskyi, V. S.
Метою статті є визначення правових аспектів оцінки ефективності діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану та розроблення пропозицій щодо їх врегулювання. В статті проаналізовано основні завдання та повноваження Національної поліції України, які регламентовані чинним законодавством. Наголошено, що Національна поліція України, як складова сектору безпеки і оборони, з перших днів повномасштабного вторгнення приймає участь у відсічі збройної агресії, проведенні стабілізаційних заходів на деокупованих територіях. Під час виконання службових завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України особовий склад підрозділів Національної поліції України задіяний для виконання різноманітних бойових завдань. Зазначається, що актуальними для наукових досліджень є аналіз нових викликів, що впливають на ефективність діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану. Досліджено коло повноважень та завдань працівників Національної поліції в умовах воєнного стану в Україні. Введення в Україні воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією обумовило низку змін та доповнень до чинного законодавства, у тому числі й стосовно питань розширення повноважень та функцій Національної поліції України. Наголошено, що законодавець, реагуючи на умови воєнного стану, доповнив чинні правові акти певними положеннями, які розширили повноваження підрозділів Національної поліції України. Визначено, що відповідно до чинного законодавства основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції є рівень довіри населення до поліції. Разом із тим, світовий досвід правоохоронної діяльності свідчить, що критерії оцінки ефективності діяльності поліції є комплексним поняттям. До його складових відносять: кількість виявлених, припинених, розслідуваних кримінальних правопорушень, показники динаміки злочинності, досягнення стратегічних цілей, узгоджених з громадою, результати соціологічних досліджень щодо довіри населення до поліції тощо. Наголошено, що питання оцінки ефективності діяльності поліції в умовах воєнного стану мають аналізуватися крізь призму й додаткових повноважень, визначених чинним законодавством.
The purpose of the article is to determine the legal aspects of assessing the efficiency of the National Police of Ukraine under martial law and to develop proposals for their regulation. The article analyses the main tasks and powers of the National Police of Ukraine regulated by current legislation. The author emphasises that the National Police of Ukraine, as a component of the security and defence sector, has been involved in repelling armed aggression and carrying out stabilisation measures in the de-occupied territories since the first days of the full-scale invasion. In the course of performing their duties to protect the independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine, the personnel of the National Police of Ukraine are involved in various combat missions. It is noted that the analysis of new challenges affecting the effectiveness of the National Police of Ukraine under martial law is relevant for scientific research. The article examines the range of powers and tasks of the National Police officers under martial law in Ukraine. The introduction of martial law in Ukraine due to full-scale aggression has led to a number of amendments and additions to current legislation, including those relating to the expansion of powers and functions of the National Police of Ukraine. The author emphasizes that the legislator, responding to the conditions of martial law, supplemented the current legal acts with certain provisions which expanded the powers of the units of the National Police of Ukraine. It is determined that under current legislation, the main criterion for assessing the effectiveness of police bodies and units is the level of public trust in the police. At the same time, the world experience of law enforcement shows that the criteria for assessing the effectiveness of police activities is a complex concept. Its components include: the number of criminal offences detected, stopped and investigated, indicators of crime dynamics, achievement of strategic goals agreed with the community, results of sociological surveys on public trust in the police, etc. It is emphasised that the issues of assessing the effectiveness of police activities under martial law should be analysed through the prism of additional powers defined by current legislation.