Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Майнові права та обов'язки подружжя: сучасні тенденції
(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2025) Ільїна, Анна Олександрівна https://orcid.org/0000-0001-6401-6990; Ilina, Anna
У статті досліджено сучасні трансформаційні процеси, що відбуваються у сфері правового регулювання майнових прав та обов’язків подружжя в умовах динамічної цифрової економіки, стрімкої транскордонної мобільності капіталу та кардинальної зміни соціально-рольових моделей сім’ї. Встановлено, що традиційні інститути сімейного права, які були засновані на патріархальній домінанті та домінуванні виключно матеріальних активів, виявилися об’єктивно неспроможними адекватно врегулювати відносини щодо нематеріальних, цифрових та транскордонних активів. Ця неспроможність особливо гостро проявляється у відсутності чітких компенсаційних механізмів для партнера, який інвестував час та зусилля у розвиток «людського капіталу» іншої сторони. Центральна проблема полягає у диспаритеті між юридичним принципом рівності часток та фактичною економічною нерівністю, що виникає внаслідок відсутності належної правової оцінки нефінансового внеску одного з партнерів.
Проведено комплексний аналіз ключових тенденцій, зокрема, домінуючого переходу від імперативного законного режиму спільної сумісної власності до договірної децентралізації. Обґрунтовано, що індивідуалізований шлюбний контракт еволюціонував у превентивний, інтегрований інструмент фінансового планування, який дозволяє створювати гібридні режими власності, чітко розмежовувати високоризикові та боргові зобов’язання, а також встановлювати гнучкі договірні аліментні зобов’язання inter partes на умовах компенсації. Детально розглянуто необхідність радикального розширення об’єкта власності шляхом включення інтелектуальної власності, корпоративних прав та, особливо, криптовалютних активів. Особлива увага приділена необхідності розмежування активного приросту вартості бізнесу (внаслідок спільних зусиль) від пасивного (ринкові фактори), що вимагає залучення вузькопрофільних фінансових експертів та інтердисциплінарної експертизи для їхньої точної оцінки та справедливого поділу. Акцентовано увагу на застосуванні концепції «людського капіталу» та юридичній валідації рівноцінності нефінансової праці (догляд, домашнє господарство). Доведено, що невизнання цієї праці прямо призводить до майнової асиметрії подружжя. На основі аналізу практики виокремлено механізми економічної реабілітації (наприклад, фінансування перекваліфікації) та компенсації інвестицій у професійну кваліфікацію партнера, що є необхідною умовою відновлення економічної рівноваги.
Зроблено висновок, що ефективність захисту майнових прав вимагає посилення публічно-правового контролю за умовами шлюбних договорів на предмет їхньої кабальності та нерівності, а також пріоритетного розвитку медіації як більш гнучкого та конфіденційного способу вирішення складних сімейних спорів.
The article examines the contemporary transformative processes occurring in the legal regulation of property rights and obligations of spouses amidst a dynamic digital economy, accelerated cross-border capital mobility, and fundamental changes in family socio-role models. It is established that traditional family law institutions, which were founded on patriarchal dominance and the prevalence of exclusively tangible assets, have proven objectively incapable of adequately regulating relations concerning intangible, digital, and cross-border assets. This inadequacy is particularly acute in the absence of clear compensation mechanisms for the partner who invested time and effort in developing the «human capital» of the other party. The core problem lies in the disparity between the legal principle of equal shares and the actual economic inequality that arises from the lack of proper legal valuation of one partner’s non-financial contribution. A comprehensive analysis of key trends is conducted, specifically the dominant shift from the imperative statutory regime of joint marital property to contractual decentralization. It is substantiated that the individualized marriage contract has evolved into a preventive, integrated financial planning instrument that allows for the creation of hybrid property regimes, the clear delimitation of high-risk and debt obligations, and the establishment of flexible contractual alimony obligations inter partes based on compensation terms. The necessity of a radical expansion of the property object is examined in detail, including intellectual property, corporate rights, and, specifically, cryptocurrency assets. Special attention is paid to the need to differentiate between the active growth in business value (resulting from joint efforts) and passive growth (market factors), which necessitates the involvement of highly specialized financial experts and interdisciplinary expertise for accurate valuation and equitable division. Particular focus is given to the application of the «human capital» concept and the legal validation of the equal value of non-financial labor (caregiving, housekeeping). It is proven that the non-recognition of this labor directly leads to spousal property asymmetry. Based on practice analysis, mechanisms for economic rehabilitation (e.g., financing professional retraining) and compensation for investments in a partner’s professional qualifications are highlighted as essential prerequisites for restoring economic equilibrium. It is concluded that the effectiveness of protecting property rights requires the strengthening of public-legal control over the terms of marriage contracts regarding their unconscionability and inequality, as well as the priority development of mediation as a more flexible and confidential means of resolving complex family disputes.
Віртуальне майно як новий об'єкт права власності
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025-10-07) Сахошкіна, Валерія Русланівна; Sakhoshkina, Valeriia
Віртуальне майно як новий об’єкт права власності. Провівши аналіз правової природи віртуального майна як нового об’єкта права власності, можемо констатувати, що розвиток цифрових технологій, зокрема мережі Інтернет, віртуальних платформ та блокчейн-систем, спричинив появу нових об’єктів, які мають економічну та юридичну цінність. До таких об’єктів належать криптовалюта, NFT, ігрові предмети, доменні імена та інші цифрові активи, що існують у віртуальному середовищі та можуть бути об’єктом цивільного обігу. Незважаючи на відсутність чіткого законодавчого визначення, віртуальне майно відповідає ознакам майна, оскільки має майнову цінність, може відчужуватися, передаватися та набуватися. В умовах цифровізації суспільства не варто недооцінювати значення належного правового регулювання віртуального майна, оскільки це сприятиме ефективному захисту прав власників та розвитку цифрової економіки України.
Having analyzed the legal nature of virtual property as a new object of ownership, we can state that the development of digital technologies, in particular the Internet, virtual platforms and blockchain systems, has led to the emergence of new objects that have economic and legal value. Such objects include cryptocurrency, NFTs, in-game items, domain names and other digital assets that exist in the virtual environment and can be objects of civil circulation. Despite the lack of a clear legislative definition, virtual property meets the characteristics of property, as it has economic value and can be transferred, acquired and alienated. In the context of digitalization of society, the importance of proper legal regulation of virtual property should not be underestimated, as this will ensure effective protection of owners’ rights and the development of the digital economy of Ukraine.
Правова відповідальність за порушення норм охорони довкілля
(Dnipro: FOP Marenichenko V.V., 2025-12-11) Флоренко, Ганна Олександрівна; Florenko, Hanna
Проаналізувавши особливості юридичної відповідальності за екологічні правопорушення в Україні, можемо зазначити, що адміністративне та кримінальне законодавство встановлює систему заходів впливу за порушення правил охорони довкілля та використання природних ресурсів. До найбільш поширених правопорушень належать забруднення повітря і вод, незаконна вирубка лісів та порушення правил поводження з відходами. Важливу роль у забезпеченні екологічної безпеки відіграють норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за суспільно небезпечні діяння у цій сфері. Не варто недооцінювати значення ефективного правозастосування, оскільки воно сприяє охороні довкілля, раціональному використанню природних ресурсів та забезпеченню екологічної безпеки держави.
Having analyzed the peculiarities of legal liability for environmental offenses in Ukraine, we can note that administrative and criminal legislation establishes a system of measures for violations of environmental protection and natural resource use. The most common offenses include air and water pollution, illegal logging and violation of waste management rules. An important role in ensuring environmental safety is played by the provisions of the Code of Ukraine on Administrative Offenses and the Criminal Code of Ukraine, which provide for liability for socially dangerous acts in this area. The importance of effective law enforcement should not be underestimated, as it contributes to environmental protection, rational use of natural resources and ensuring the environmental safety of the state.
Правове регулювання дотримання прав і свобод людини та громадянина в умовах адміністративно-правового режиму воєнного стану
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2025) Денисова, Аліна Володимирівна https://orcid.org/0000-0001-5551-9297; Denysova, Alina; Львова, Єлизавета Олегівна https://orcid.org/0000-0002-3381-3185; Lvova, Yelyzaveta; Жильцов, Олександр Леонідович https://orcid.org/0009-0003-6402-5397; Zhyltsov, Oleksandr; Пасько, Ольга Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-9555-1101; Pasko, Olha; Прудка, Людмила Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-5440-2361; Prudka, Liudmyla; Матвєєва, Лілія Георгіївна https://orcid.org/0000-0002-8402-5584; Matvieieva, Liliia; Берендєєва, Анастасія Ігорівна https://orcid.org/0000-0003-2708-3857; Berendieieva, Anastasiia; Пядишев, Володимир Георгійович https://orcid.org/0000-0002-5174-1891; Piadyshev, Volodymyr; Форос, Ганна Володимирівна https://orcid.org/0000-0002-9504-3681; Foros, Hanna; Шерстюк, Анна Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-9562-3531; Sherstiuk, Anna; Вайда, Тарас Степанович https://orcid.org/0000-0002-4355-5685; Vaida, Taras; Пишна, Алла Георгіївна https://orcid.org/0000-0002-1776-3034; Pyshna, Alla; Ульянов, Олексій Іванович https://orcid.org/0000-0002-3397-0965; Ulianov, Oleksii; Сірко, Вікторія Сергіївна https://orcid.org/0000-0003-4897-3533; Sirko, Viktoriia; Колб, Олександр; Kolb, Oleksandr; Конопельський, Віктор Ярославович https://orcid.org/0000-0003-4068-3902; Konopelskyi, Viktor; Маковій, Віктор Петрович https://orcid.org/0000-0002-6847-2309; Makovii, Viktor; Щурат, Тарас Григорович https://orcid.org/0000-0001-8105-8324; Shchurat, Taras; Давиденко, В'ячеслав Віталійович https://orcid.org/0009-0001-4091-3248; Davydenko, Viacheslav; Поляков, Євген Валентинович https://orcid.org/0000-0002-6719-5450; Poliakov, Yevhen; Бабенко, Андрій Миколайович https://orcid.org/0000-0002-9498-2484; Babenko, Andrii; Козленко, Олександр https://orcid.org/0009-0005-7749-3717; Kozlenko, Oleksandr; Аносєнков, Анатолій Анатолійович; Anosienkov, Anatolii; Коломієць, Юрій Миколайович https://orcid.org/0000-0002-8355-2358; Kolomiiets, Yurii; Мукоіда, Руслан Вікторович https://orcid.org/0000-0002-3505-3255; Mukoida, Ruslan; Проскурня, Євгеній Євгенійович https://orcid.org/0000-0002-9095-673X; Proskurnia, Yevhenii; Свиридюк, Наталія Петрівна http://orcid.org/0000-0001-9772-1119; Svyrydiuk, Nataliia; Афонін, Дмитро Сергійович https://orcid.org/0000-0002-0951-7968; Afonin, Dmytro; Сіфоров, Олександр Іванович; Siforov, Oleksandr; Калугін, Володимир Юрійович https://orcid.org/0000-0002-2950-2763; Kaluhin, Volodymyr
Колективна монографія присвячена комплексному аналізу правового регулювання дотримання прав і свобод людини в умовах воєнного стану в Україні. У виданні осмислено трансформацію механізмів їх забезпечення з урахуванням викликів збройної агресії. Досліджено реалізацію державної політики у гуманітарній, безпековій, правоохоронній, судовій і соціальній сферах, проблеми захисту прав дітей, цивільного населення, військовополонених, а також питання інформаційної безпеки та OSINT. Монографія адресована науковцям, юристам і практикам.
Забезпечення виборчого права як ключового складника розвитку безпосередньої демократії в Україні
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2025) Магновський, Ігор Йосифович https://orcid.org/0000-0001-7336-6212; Mahnovskyi, Ihor; Телелим, Ірина Володимирівна; Telelym, Iryna; Шевчук, Вікторія Вікторівна https://orcid.org/0000-0002-3929-4769; Shevchuk, Viktoriia
У статті висвітлюються правові аспекти реалізації виборчого права як важливого елементу розвитку безпосередньої демократії в Україні. Підкреслюється, що вибори є конституційно визначеним механізмом для формування та перевірки рівня довіри між суспільством і державними інституціями, котрі своєю чергою вони виступають основоположним принципом функціонування демократичної та правової держави, а також невід’ємною складовою її конституційного ладу. Звертається увага на ключові риси виборчого права, які мають вагоме значення для розуміння осо-бливостей організації виборчого процесу в умовах сучасного етапу українського державотворення. Особливе значення надається сутності виборів, які характеризуються низкою ознак, зокрема, формою прямої демократії, механізм формування органів державної влади й місцевого самоврядування, інструментом забезпечення народного суверенітету та демократич-ного політичного режиму, засобом легітимації влади, а також процедурою формування спільної волі громадян. Підтримується наукова позиція щодо важливості здійснення виборчого процесу через спеціалізовані органи — виборчі комісії, які є основою демократичного адміністрування, особливо в країнах із нестабільними або перехідними політичними системами. Зазначається, що виборче законодавство формується під впливом національних традицій реалізації демо-кратичних процедур. Визначено, що гарантування виборів включає правове, організаційне, інформаційне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення, котре задовольняє всебічну та системну реалізацію виборчих прав громадян. У висновках наголошується, що забезпечення виборчого права як ключового елементу прямої демократії, яка виступає однією із основних форм народного волевиявлення, надає змогу громадянам реалізовувати свою роль як єдиного джерела публічної влади в процесі формування громадянського суспільства та врегулювання політико-правових відносин у державі. Також зауважено, що подальший поступ української державності в умовах сучасних викликів потребує системного вдосконалення виборчого законодавства, що виступає одним із головних завдань сучасної конституційно-правової науки.
The article highlights the legal aspects of the implementation of electoral law as an important element of the development of direct democracy in Ukraine. It is emphasized that elections are a constitutionally defined mechanism for the formation and verification of the level of trust between society and state institutions, which in turn are the fundamental principle of the functioning of a democratic and legal state, as well as an integral part of its constitutional system. Attention is drawn to the key features of electoral law, which are of great importance for understanding the peculiarities of the organization of the electoral process in the conditions of the mod-ern stage of Ukrainian statehood. Particular importance is given to the essence of elections, which are characterized by a number of features, in particular, a form of direct democracy, a mechanism for the formation of state authorities and local self-government, an instrument for ensuring popular sovereignty and a democratic political regime, a means of legitimizing power, as well as a procedure for forming the collective will of citizens. The scientific position on the importance of conducting the electoral process through specialized bodies — election commissions, which are the basis of democratic administration, especially in countries with unstable or transitional political systems, is supported. It is noted that electoral legislation is formed under the influence of national traditions of implementing democratic procedures. It is determined that guaranteeing elections includes legal, organizational, informational, financial and material and technical support, which satisfies the comprehensive and systematic implementation of citizens' electoral rights. The conclusions emphasize that ensuring the right to vote as a key element of direct democracy, which is one of the main forms of popular expression, allows citizens to realize their role as the only source of public power in the process of forming civil society and regulating political and legal relations in the state. It is also noted that the further progress of Ukrainian statehood in the face of modern challenges requires systematic improvement of electoral legislation, which is one of the main tasks of modern constitutional and legal science.