Теоретико-правові аспекти упорядкування законодавства: національний вимір

Анотація
Стаття присвячена висвітленню теоретико-правових аспектів упорядкування законодавства у контексті національної юридичної думки. Зауважується, що упорядкування законодавства відіграє особливу роль у реалізації правової політики держави і, тим самим, займає пріоритетне значення на сучасному етапі розвитку України. Указується, що упорядкування законодавства є якісним зрізом нормотворчої діяльності. Окреслено основні ознаки упорядкування законодавства, серед яких: 1) упорядкування законодавства є одним із видів нормотворчої діяльності, результатом якої є більш досконалий, якісний стан законодавства; 2) суб'єктами упорядкування законодавства є відповідні органи публічної влади нормотворчої діяльності в межах своїх владних повноважень; 3) упорядкування законодавства спрямоване на зміну форми зовнішнього виразу норм права без зміни їх змісту; 4) результати упорядкування законодавства об’єктивуються у нормативно-правових актах; 5) упорядкування законодавства здійснюється (у значній частині) із дотриманням офіційних нормативно визначених процедур підготовки та прийняття нормативно-правових актів (законодавчих, юридичних нормотворчих процедур); 6) способом упорядкування законодавства є нормотворча техніка; 7) метою упорядкування законодавства є забезпечення належної якості та ефективності нормативно-правових актів і, як результат, встановлення належного правопорядку в суспільстві. Звернено увагу на упорядкування законодавства на національному рівні, як специфічної нормотворчої діяльності (як виду юридичної), котра має здійснюватися на постійній основі періодично, є способом зовнішнього виразу юридичних норм у нормативно-правових актах та одним із видів вдосконалення його форми в межах здійснення правової реформи в Україні. Констатується, що поняття «упорядкування законодавства», яке досліджується у контексті праворозуміння, є узагальненим виразом, котре співвідноситься із його вдосконаленням у належний спосіб в контексті приведення до злагодженого стану нормативно-правових актів. Наголошено на забезпеченні упорядкування законодавства, як певного об’єкта в нормотворчому процесі, котрий потребує наявності належних умов і злагоджених дій відповідних публічно-владних суб’єктів, які уповноважені та наділені правом щодо практичної реалізації даного виду юридичної діяльності, результатом якої має бути створення узгодженої, систематизованої й загалом ефективної системи нормативно-правових актів. The article is devoted to the coverage of the theoretical and legal aspects of the regulation of legislation in the context of national legal opinion. It is noted that the regulation of legislation plays a special role in the implementation of the legal policy of the state and, thus, takes priority at the current stage of development of Ukraine. It is indicated that the regulation of legislation is a qualitative section of rule-making activity. The main features of the regulation of legislation are outlined, including: 1) regulation of legislation is one of the types of rule-making activity, the result of which is a more perfect, high-quality state of legislation; 2) the subjects of regulation of legislation are the relevant bodies of public power of rule-making activity within the limits of their powers; 3) streamlining of legislation is aimed at changing the form of external expression of legal norms without changing their content; 4) the results of the regulation of legislation are objectified in normative legal acts; 5) regulation of legislation is carried out (to a large extent) in compliance with official normatively defined procedures for the preparation and adoption of normative legal acts (legislative, legal norm-making procedures); 6) the method of regulating legislation is the rule-making technique; 7) the purpose of streamlining legislation is to ensure the proper quality and effectiveness of normative legal acts and, as a result, to establish proper legal order in society. Attention is drawn to the organization of legislation at the national level, as a specific rulemaking activity (as a type of legal activity), which must be carried out on an ongoing basis periodically, is a way of external expression of legal norms in normative legal acts and one of the types of improvement of its form within the framework of the implementation of legal reform in Ukraine. It is noted that the concept of «regulation of legislation», which is studied in the context of legal understanding, is a generalized expression that correlates with its improvement in a proper way in the context of bringing legal acts to a harmonized state. Emphasis is placed on ensuring regulation of legislation, as a certain object in the rule-making process, which requires the presence of appropriate conditions and coordinated actions of relevant public-authority subjects, which are authorized and empowered with the right to practically implement this type of legal activity, the result of which should be the creation of a coordinated, a systematized and generally effective system of regulatory and legal acts.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Магновський, І., Шевчук, В., Березовенко, Л. Теоретико-правові аспекти упорядкування законодавства: національний вимір. Південноукраїнський правничий часопис. № 3. 2023. С. 247-254.