Наукові статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 1877
  • Документ
    Кримінальна відповідальність за шахрайство вчинене в умовах воєнного стану
    (Наукові перспективи, 2024) Резніченко, Ганна Семенівна; Reznichenko, Hanna
    У науковій статті розглядаються питання особливостей кримінально-правової характеристики шахрайства, досліджуються особливості покарання за шахрайство вчинене в умовах воєнного стану. Аргументується посилення кримінальної відповідальності за посягання на право власності в умовах воєнного або надзвичайного стану, оскільки життя людей суттєво змінюється: вимушені переселення, відсутність можливості постійно контролювати своє майно, втрата пильності, внаслідок постійного стресу призводять до поширення цих кримінальних правопорушень. Доводиться поширеність цього кримінального правопорушення у структурі злочинності України та доводяться тенденції щодо подальшого збільшення кількості виявлених фактів шахрайства. Досліджуються особливості об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони шахрайства. Розкривається зміст обману та зловживання довірою, як способів вчинення шахрайства. Доводиться, що вищевказані способи можуть бути застосовані лише щодо людини, як носія свідомості та волі, на яку відбувається посягання. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших. Аналізуються зміст кваліфікуючої ознаки «в умовах воєнного стану або надзвичайного стану». Доводиться, що зміст цієї ознаки базується на положеннях Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12.05.2015 та Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» № 1550-III від 16.03.2000. Аналізуються міри кримінальних покарань за шахрайство вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану та за інші кримінальні правопорушення проти власності, які передбачають таку кваліфікуючу ознаку. Доводиться, що саме за шахрайство, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, законодавець передбачив найменш суворі міри покарання. Пропонуються зміни до Кримінального кодексу України щодо приведення мір покарання за шахрайство, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, у пропорційність до ступеня суворості мір покарання за інші кримінальні правопорушення проти власності, які містять аналогічну кваліфікуючу ознаку. The scientific article examines the specifics of the criminal-legal characteristics of fraud, examines the specifics of punishment for fraud committed under martial law. The strengthening of criminal responsibility for encroachment on property rights in conditions of war or a state of emergency is argued, since people's lives change significantly: forced relocations, the inability to constantly control one's property, loss of vigilance, as a result of constant stress lead to the spread of these criminal offenses. The prevalence of this criminal offense in the structure of crime in Ukraine is proven, and trends in the further increase in the number of detected fraud facts are proven. The peculiarities of the object, the objective side, the subject and the subjective side of fraud are investigated. The content of deception and abuse of trust as ways of committing fraud is revealed. It is proven that the above-mentioned methods can be applied only to a person, as a carrier of consciousness and will, which is encroached upon. The direct participation of the victim in the transfer of property and the voluntariness of his actions are mandatory signs of fraud that distinguish it from theft of property and others. The content of the qualifying feature "under conditions of martial law or state of emergency" is analyzed. It is proven that the content of this sign is based on the provisions of the Law of Ukraine "On the Legal Regime of Martial Law" No. 389-VIII dated 12.05.2015 and the Law of Ukraine "On the Legal Regime of State of Emergency" No. 1550-III dated 16.03.2000. The measures of criminal penalties for fraud committed under conditions of war or state of emergency and for other criminal offenses against property, which involve such a qualifying feature, are analyzed. It is proved that precisely for fraud committed in the conditions of war or state of emergency, the legislator provided the least severe punishments. Amendments to the Criminal Code of Ukraine are proposed to bring the penalties for fraud committed during a state of war or state of emergency in proportion to the severity of the penalties for other criminal offenses against property that contain a similar qualifying feature.
  • Документ
    Обов'язкові альтернативні способи вирішення спорів в законодавстві України та іноземних держав
    (Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
    Стаття присвячена висвітленню досвіду запровадження обов’язкових способів альтернативного вирішення спорів у національному законодавстві та законодавстві іноземних держав, таких як Англія та Уельс, Канада, Італія, Німеччина. Дослідження такого досвіду має важливе значенням для подальшого розвитку інституту альтернативного вирішення спорів в України. Це дозволить як перейняти пози- тивний досвід іноземного законодавства так і уникнути помилок, які ними допускалися. Законом України «Про внесення змін до Консти- туції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 р. внесені зміну до ст. 124 Конституції України. Зокрема, зазначена норма доповнена частиною відповідно до якої законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. Відповідні зміни впо- дальшому були внесені у Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України та Кодекс адміністра- тивного судочинства України. В свою чергу, Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки прийнята Президентом України підтвердила курс держави на запровадження обов’язкового досудового порядку врегулювання спорів. Тобто, в найближчому майбутньому державою буде запроваджена імперативна норма, яка закріпить перелік справ, щодо яких має бути застосовано обов’язкове досудове врегулювання спору у разі виникнення конфлікту перед звернення сторін до суду. Досвід досліджу- ваних держав демонструє, що інститут альтернативного способу вирішення спорів запроваджувався здебільшого через медіацію. Проте перелік та можливості ADR є значно більшими. В України існує досвід претензійного порядку вирішення спорів, звернення до трудових комісій та медіації. Тому досліджуючи перспективу запровадження обов’язкових способів вирішення спорів національний та іноземний досвід має бути враховано для розширення кута зору на даний інститут. The article is devoted to highlighting the experience of introducing mandatory methods of alternative dispute resolution in national legislation and the legislation of foreign countries, such as England and Wales, Canada, Italy, Germany. The study of such experience is important for the further development of the institution of alternative dispute resolution in Ukraine. This will allow both to adopt the positive experience of foreign legislation and to avoid mistakes made by them. The Law of Ukraine "On Amendments to the Constitution of Ukraine (Regarding Justice)" dated June 2, 2016. amended to Art. 124 of the Constitution of Ukraine. In particular, the specified norm is supplemented by a part according to which the law may determine a mandatory pre-trial dispute settlement procedure. Corresponding changes were subsequently made to the Economic Procedural Code of Ukraine, the Civil Procedural Code of Ukraine and the Code of Administrative Procedure of Ukraine. In turn, the Strategy for the Development of the Justice System and Constitutional Judiciary for 2021–2023, adopted by the President of Ukraine, confirmed the state's course to introduce a mandatory pre-trial dispute settlement procedure. That is, in the near future, the state will introduce a mandatory norm that will fix the list of cases for which mandatory pre-trial settlement of the dispute must be applied in the event of a conflict before the parties go to court. The experience of the studied states shows that the institution of an alternative method of dispute resolution was introduced mostly through mediation. However, the list and possibilities of ADR are much larger. In Ukraine, there is experience in the claims procedure for dispute resolution, appeals to labor commissions, and mediation. Therefore, when exploring the prospect of introducing mandatory dispute resolution methods, national and foreign experience should be taken into account to broaden the perspective of this institution.
  • Документ
    Деякі аспекти міжнародного досвіду запобігання та протидії корупції
    (Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024) Ярмакі, Христофор Петрович; Yarmaki, Khrystofor; Ярмакі, Володимир Христофорович; Yarmaki, Volodymyr
    У статтi здійснена спроба дослiдити окремі аспекти міжнародного досвіду запобігання та протидії корупції. Досвід країн світу щодо запобігання та протидії корупції, враховуючи особливості системи їх державного управління, становить суттєвий інтерес для України. Такі розробки можуть бути використані в практиці окремих державних установ в протидії корупції, а також під час розробки нормативно-правових актів, що спрямовані на зменшення впливу корупції в державному управлінні. Наголошено на тому, що для міжнародної спільноти проблема протидії корупції залишається однією з найактуальніших. Об’єктивні фактори її розвитку свідчать про те, що корупція створює суттєву небезпеку для життєдіяльності багатьох країн світу, на сьогодні масштаби її поширення становлять загрозу для національної безпеки будь-якої країни. Тому на сучасному етапі розвитку, коли відбуваються кардинальні зміни у міжнародному політичному та суспільному житті, в умовах військової агресії росії в Україні, значно змінились погляди і на проблеми протидії корупції. Завдання запобігання та протидії корупції на сучасному етапі розвитку суспільства взагалі та Українського, зокрема розглядаються як загальнодержавні та пріоритетні. Встановлено, що в основи антикорупційної політики Європейського Союзу містять такі складові: 1) політична воля; 2) відповідність міжнародним конвенціям; 3) розширення сфери застосування; 4) антикорупційне законодавство; 5) механізм його реалізації; 6) ефективна діяльність усіх установ, відповідальних за дотримання антикорупційних норм; 7) удосконалена система прийняття на державну службу; 8) адекватна заробітна плата; 9) прозорість та підзвітність діяльності влади; 10) толерантність; 11) чіткі правила фінансового контролю; 12) реєстр корупціонерів; 13) конфіскація майна. Розглянуті деякі особливості протидії корупції в країнах Європейського Союзу, Китайській Народній Республіці, Сполучених Штатах Америки, Японії. The article attempts to investigate some aspects of the international experience of preventing and countering corruption. The experience of the countries of the world in preventing and countering corruption, taking into account the peculiarities of their public administration system, is of significant interest to Ukraine. Such developments can be used in the practice of individual state institutions in the fight against corruption, as well as during the development of normative legal acts aimed at reducing the influence of corruption in public administration. It was emphasized that for the international community, the problem of combating corruption remains one of the most urgent. The objective factors of its development indicate that corruption poses a significant danger to the daily life of many countries of the world, and now the scale of its spread poses a threat to the national security of any country. Therefore, at the current stage of development, when radical changes are taking place in international political and social life, in the conditions of russia's military aggression in Ukraine, views on the problems of combating corruption have also changed. The task of preventing and countering corruption at the current stage of the development of society is considered as national and priority. It was established that the basis of the anti-corruption policy of the European Union are the following components: 1) political will; 2) compliance with international conventions; 3) expansion of the scope of application; 4) anti-corruption legislation; 5) the mechanism of its implementation; 6) effective operation of all institutions responsible for compliance with anti-corruption regulations; 7) improved system of admission to the civil service; 8) adequate salary; 9) transparency and accountability of government activity; 10) tolerance; 11) clear rules of financial control; 12) register of corrupt officials; 13) confiscation of property. It is noted that, unfortunately, there are no universal means of preventing and countering corruption. Each state must choose its own paths, which its government must build independently on the basis of local legislation, mentality, traditions, etc. Which, in turn, objectifies the need to find one's own ways of countering this shameful phenomenon, taking into account positive international experience.
  • Документ
    Національна безпека України в умовах воєнного стану: сучасний стан
    (Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024) Ізбаш, Катерина Сергіївна ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1855-1383; Izbash, Kateryna; Деревянкін, Сергій Леонідович; Dereviankin, Serhii
    Стаття присвячена дослідженню сучасного стану Національної безпеки України в умовах воєн ного стану. В статті досліджено поняття націо нальної безпеки. Зазначено, що процес забезпечення національної безпеки становить комплекс політич них, економічних, соціальних, правових і військових заходів, спрямованих на забезпечення нормаль ної життєдіяльності нації та усунення можливих загроз. Ураховуючи те, що становлення України як демократичної та правової держави значною мірою залежить від стабільності суспільних відносин, суспільство вимагає від держави створення нових і вдосконалення вже чинних правових інститутів, захищеності прав, свобод і інтересів людини, які сприятимуть забезпеченню національної безпеки України як однієї з її найважливіших функцій. Аргументовано, що національна безпека відобра жає стан захищеності життєво важливих інтере сів держави, суспільства та громадян відповідно до норм національного та міжнародного законодавства у різних сферах життєдіяльності. Доведено, що про блеми забезпечення національної безпеки визначена наступними факторами: воєнними конфліктами, техногенними та природними катастрофами, матеріальними витратами та збереженням люд ського потенціалу. Встановлено, що до головних об’єктів націо нальної безпеки, відповідно до чинного законодав ства, відносяться громадяни (їх права та свободи), суспільство (його духовні та матеріальні цінності) та держава (її конституційний устрій, суверенітет та територіальна цілісність). Доведено, що головними пріоритетними стра тегічними завданнями щодо забезпечення націо нальної безпеки, захисту життєво важливих наці ональних інтересів від воєнних загроз, надання відсічі й стримування збройної агресії проти Укра їни є безпечний розвиток держави, збереження територіальної цілісності, державного суверені тету, здатність держави протистояти воєнним загрозам. The article is devoted to the study of the current state of the National Security of Ukraine in the conditions of martial law. The article examines the concept of national security. It is noted that the process of ensuring national security is a complex of political, economic, social, legal and military measures aimed at ensuring the normal functioning of the nation and eliminating possible threats. Taking into account the fact that the formation of Ukraine as a democratic and legal state depends to a large extent on the stability of social relations, society demands from the state the creation of new and improvement of existing legal institutions, the protection of human rights, freedoms and interests, which will contribute to ensuring the national security of Ukraine as one of its the most important functions. It is argued that national security reflects the state of protection of the vital interests of the state, society and citizens in accordance with the norms of national and international legislation in various spheres of life. It is proven that the problems of ensuring national security are determined by the following factors: military conflicts, man-made and natural disasters, material costs and preservation of human potential. It was established that the main objects of national security, according to the current legislation, include citizens (their rights and freedoms), society (its spiritual and material values) and the state (its constitutional system, sovereignty and territorial integrity). It has been proven that the main priority strategic tasks for ensuring national security, protecting vital national interests from military threats, repelling and deterring armed aggression against Ukraine are the safe development of the state, preservation of territorial integrity, state sovereignty, and the state’s ability to resist military threats.
  • Документ
    Підготовка поліцейських до ефективних дій на місці події при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в умовах війни
    (Одеський державний університет внутрішніх справ, 2024) Бурангулов, Андрій Вікторович; Buranhulov, Andrii; Залєвська, Ірина Іванівна; Zalievska, Iryna
    В статті розглядається актуальна проблема забезпечення правоохоронцями як особистої, так і публічної безпеки в цілому при виявленні вибухових матеріалів в умовах запровадженого в державі право вого режиму воєнного стану. Проаналізовано відомчі (МВС України) нормативно-правові акти та наукові дослідження низки вітчизняних вчених з проблеми забезпечення безпеки правоохоронців при їх пово дженні зі зброєю, боєприпасами, вибухонебезпечними об’єктами (речовинами). Уточнено значення таких категорій, як вибухові речовини, пристрої та мате ріали. Проведено опис алгоритму дій поліцейських на місці події при виявленні вибухонебезпечних матері алів, дотримання котрого є запорукою громадського порядку та збереження життя і здоров’я громадян України. Основними діями поліцейського при цьому є: 1) з’ясування обставин та уточнення місця вияв лення вибухонебезпечних предметів; 2) конкретиза ція установчих даних та місця перебування заявника; 3) попередження особи/осіб про категоричну заборону торкатися виявлених предметів, негайне припинення робіт, виведення з місця події людей, недопущення транспорту, тварин тощо; 4) реєстрація повідом лення про подію у визначеному порядку; 5) взаємодія на місці з представниками слідчо-оперативної групи та вибухотехнічного підрозділу; 6) доповідь за належ ністю з детальною інформацією про вжиті заходи та їх результати; 7) повідомлення чергових про куратури, територіальних органів (підрозділів) СБУ та ДСНС, інших органів державної влади та місцевого самоврядування. Звернуто увагу на необхідність забезпечення належної підготовки поліцейських до дій в екстре мальних умовах розмінування територій/об’єктів. Підкреслено важливість формування у правоохорон ців (працівників поліції, вибухотехнічної служби, піротехніків тощо) відповідного досвіду (знань, умінь та навичок) роботи з вибухонебезпечними предме тами/речовинами/пристроями на місці події. У кон тексті розглядуваної проблеми головними в струк турі професійно важливих особистісних груп якостей фахівців-правоохоронців є моторні, атенційні, емо ційні, вольові та мнемічні. Ці необхідні для успішного виконання вищезазначеного аспекту правоохорон ної діяльності характеристики особи поліцейського мають ґрунтуватися на розвитку відповідних пси хофізіологічних та пізнавальних процесів працівника поліції/рятувальника, а також вимагають враху вання відповідного рівня сформованості його емоцій но-вольового компоненту особистості. Наведено рекомендації для правоохоронців щодо порядку забезпечення ними публічної безпеки насе лення при виявленні факту вибухонебезпеки, які важ ливо враховувати та чітко дотримуватися поліцей ським в екстремальних умовах ліквідації цього виду загрози населенню, зокрема, при організації евакуації громадян з місця події. The article considers the actual problem of ensuring both personal and public safety by law enforcement officers in general when explosive materials are found in the conditions of the legal regime of martial law introduced in the state. The departmental (MIA of Ukraine) regulatory acts and scientific studies of a number of domestic scientists on the issue of ensuring the safety of law enforcement officers when handling weapons, ammunition, and explosive objects (substances) were analysed. The meaning of such categories as explosives, devices and materials is clarified. A description of the algorithm of actions of police officers at the scene when explosive materials are found, compliance with which is a guarantee of public order and the preservation of life and health of citizens of Ukraine, is carried out. The main actions of the police officer in this case are: 1) clarification of circumstances and specifying the place of detection of explosive objects; 2) specifying the applicant’s personal data and place of location; 3) warning the person/persons that it is strictly forbidden to touch the founded objects, immediate stoppage of work, removal of people from the scene of the incident, prohibition of transport, animals, etc.; 4) registration of the notification of the event in the specified manner; 5) on-site interaction with representatives of the investigative and operational group and the explosives unit; 6) report on appropriateness with detailed information on the taken measures and their results; 7) notification of the prosecutor’s office on duty, territorial bodies (subdivisions) of the SSU and the SES, other state authorities and local self-government bodies. Attention was drawn to the necessity to ensure proper training of police officers for actions in extreme conditions of demining territories/objects. The importance of forming among law enforcement officers (police officers, explosives service officers, pyrotechnicians, etc.) appropriate experience (knowledge, abilities and skills) of working with explosive objects/substances/ devices at the scene of the incident was emphasized. In the context of the considered problem, the main in the structure of professionally important personal groups of qualities of law enforcement specialists are motor, attention, emotional, volitional and mnemic. These characteristics of a police officer, necessary for the successful performance of the aforementioned aspect of law enforcement, must be based on the development of the relevant psychophysiological and cognitive processes of the police officer/rescuer, and also require taking into account the appropriate level of formation of his emotional and volitional component of the personality. Recommendations for law enforcement officers regarding the procedure for ensuring the public safety of the population when detecting the fact of an explosion hazard, which are important to take into account and clearly follow by the police in extreme conditions of eliminating the threat to the population, in particular, when organizing the evacuation of citizens from the scene of the incident are provided.