repository.title.prefixbrowse.title.page

Перегляд за Автор "Petrenko, Nataliia"

Зараз показуємо 1 - 16 з 16

Alternative ways of resolving disputes in the field of contract law
(Amazonia Investiga, 2024) Panov, Alen; Volkova, Nataliia; Panova, Liydmyla; Sichko, Dmytro; Petrenko, Nataliia; Петренко, Наталія Олегівна
In today's world, the speed and efficiency of resolving disputes in the field of contract law are of great importance for businesses and individual participants. Traditional litigation is often notorious for its length and high costs. In this regard, alternative methods, such as mediation and arbitration, are gaining more and more popularity. Their advantages, such as speed, confidentiality, and greater party autonomy, make them attractive for the resolution of contractual disputes. The article explores alternative dispute resolution methods in the field of contract law, including mediation, arbitration, and confidential settlement. The purpose of the study is to analyze alternative ways of resolving disputes in the field of contract law. Research methodology includes such methods as empirical method, comparative analysis method, forecasting method, and logical methods. As a result of the study, alternative ways of resolving disputes in the field of contract law and the advantages of each method compared to traditional court proceedings are considered and also provide examples of successful application in practice. The results of the study show that alternative dispute resolution methods in the field of contract law, such as mediation, arbitration, and confidential settlement, have some significant advantages compared to traditional litigation. In addition, current trends in the use of these alternative methods in modern contract law are investigated. The study also indicates that the success of these alternative dispute resolution methods in the field of contract law depends on mutual trust between the parties, who are ready to work together to achieve a mutually beneficial resolution of the conflict. У сучасному світі швидкість та ефективність вирішення спорів у сфері договірного права має велике значення для бізнесу та індивідуальних учасників. Традиційне судочинство часто відоме своєю тривалістю та високими витратами. У зв'язку з цим, альтернативні методи, такі як медіація та арбітраж, набувають все більшої популярності. Їхні переваги, такі як швидкість, конфіденційність і більша автономія сторін, роблять їх привабливими для вирішення договірних спорів. У статті досліджено альтернативні методи вирішення спорів у сфері договірного права, зокрема медіацію, арбітраж та конфіденційне врегулювання. Метою дослідження є аналіз альтернативних способів вирішення спорів в сфері договірного права. Методологія дослідження включає такі методи як: емпіричний метод, метод порівняльного аналізу, метод прогнозування, логічні методи. У результаті дослідження розглянуто альтернативні способи вирішення спорів у сфері договірного права та переваги кожного методу порівняно з традиційним судочинством, а також надає приклади успішного застосування в практиці. Результати дослідження показують, що альтернативні способи вирішення спорів у сфері договірного права, такі як медіація, арбітраж та конфіденційне врегулювання, мають деякі значні переваги порівняно з традиційним судочинством. Крім того, досліджено актуальні тенденції у використанні цих альтернативних методів у сучасному договірному праві. Дослідження також вказує на те, що успішність цих альтернативних методів вирішення спорів в сфері договірного права залежить від взаємного довірчого ставлення між сторонами, які готові до спільної роботи з метою досягнення взаємовигідного вирішення конфлікту.
International Experience in Assessing the Effectiveness of Law Enforcement Agencies in Crime Prevention
(CUESTIONES POLÍTICAS, 2021) Halunko, Vira; Галунько, Віра Миколаївна; Shkuta, Oleh; Шкута, Олег Олегович; Predmestnikov, Oleh; Предместников, Олег Вікторович; Petrenko, Nataliia; Петренко, Наталія Олегівна; Holenko, Nina; Голенко, Ніна Миколаївна
Метою дослідження є аналіз міжнародного досвіду в оцінці ефективності правоохоронних органів у запобіганні злочинності. У методологічному, діалектичному методі характерні матеріалістична філософія, з науковими прийомами пізнання. Основою для оцінки ефективності діяльності установ-виконавців права різних країн є комплекс критеріїв кількісні та якісні. Іноді такі критерії суперечать один з одним, оскільки деякі вигідні для презентації бюрократичні звіти, а інші відображають інтереси громадськості. Громадська думка, як один з головних критеріїв, набуває все більшого значення для оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів деяких країн (наприклад, Словацька Республіка), а також у США, Франції, Японії, Австрії та Італія є традиційним інструментом оцінки. The aim of the study is to analyze international experience in assessing the effectiveness of law enforcement agencies in crime prevention. The methodological, dialectical method is characterized by materialistic philosophy, with scientific methods of knowledge. The basis for assessing the effectiveness of the activities of institutions-executors of the law of different countries is a set of criteria: quantitative and qualitative. Sometimes such criteria contradict each other, since some are beneficial for the presentation of bureaucratic reports, while others reflect the interests of the public. Public opinion, as one of the main criteria, is becoming increasingly important for assessing the effectiveness of law enforcement agencies in some countries (for example, the Slovak Republic), as well as in the USA, France, Japan, Austria and Italy is a traditional assessment tool.
Альтернативне вирішення спорів як невід’ємна складова частина євроінтеграційного процесу
(Запорізький національний університет, 2022) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
В сучасному світі конфлікти є невід’ємною складовою життя людини. Багато з тих конфліктів які виникають мають правову складову. Більшість звикли до того, що вирішення таких спорів можливе тільки в судовому порядку. Одкак і світова, і європейська практика протягом багатьох років намагається змінити уявлення суспільства про шляхи вирішення конфліктів. Альтернативні способи вирішення спорів вже давно отримали визнання в країнах Європейського Союзу. Євроінтеграційні процеси, які активізувалися в Україні, вимагають внесення відповідних змін до процесуального законодавства та впровадження альтернативного вирішення спорів. Таким чином, запровадження примирних процедур є одним із пріоритетних напрямів судової реформи. Останнє доводиться Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки прийнятою Президентом України. Успішна реалізацію цієї Стратегії, в тому числі із запровадженням інституту альтернативного вирішення спорів позитивно відобразиться на іміджі України, як держави кандидата у члени ЄС. Саме тому наукові дослідження в цій сфері мають велике значення та можуть вплинути на практичну реалізацію майбутніх змін. Альтернативні способи вирішення спорів є динамічною структурою яка розвивається та удосконалюється, змінюється разом із суспільними відносинами. Так, первинно альтернативне вирішення спорів зароджувалося та розвивалося як альтернатива суду. Проте сучасні науковці відносять до даного інституту такі способи як врегулювання спору за участю судді та мирова угода укладена в межах судового процесу. Тобто зараз альтернативне вирішення спорів це сукупність самостійних способів вирішення правових конфліктів, які полягають у можливості застосування методів його вирішення, що раніше сторонами не застосовувалися до конкретного спору. Оскільки законодавство України в сфері альтернативного вирішення спорів стоїть на шляху становлення, то в ході легалізації даного інституту мають бути враховані останні тенденції його розвитку. In the modern world, conflicts are an integral part of human life. Many of the conflicts that arise have a legal component. Most people are used to the fact that the resolution of such disputes is possible only in court. Вut, for many years, world and European practice has been trying to change society's perception of ways to resolve conflicts. Alternative methods of dispute resolution have long been recognized in the countries of the European Union. European integration processes that have become more active in Ukraine require the introduction of appropriate changes to the procedural legislation and the introduction of alternative dispute resolution. Thus, the introduction of conciliation procedures is one of the priority areas of judicial reform. The latter is argued by the Strategy for the Development of the Justice System and Constitutional Judiciary for 2021-2023 adopted by the President of Ukraine. The successful implementation of this Strategy, including the introduction of the institution of alternative dispute resolution, will have a positive impact on the image of Ukraine as a candidate state for EU membership. That is why scientific research in this area is of great importance and can influence the practical implementation of future changes. Alternative methods of dispute resolution are a dynamic structure that develops and improves, changes along with social relations. So, initially, alternative dispute resolution was born and developed as an alternative to the court. However, modern scientists attribute to this institute such methods as settlement of a dispute with the participation of a judge and a settlement agreement concluded within the framework of a judicial process. That is, now alternative dispute resolution is a set of independent ways of resolving legal conflicts, which consist in the possibility of using methods of its resolution that were not previously applied by the parties to a specific dispute. Since the legislation of Ukraine in the field of alternative dispute resolution is on the way of formation, the latest trends in its development should be taken into account during the legalization of this institution.
ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРУ ЗА УЧАСТЮ СУДДІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ
(Підприємництво, господарство і право, 2018) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
Стаття присвячена дослідженню інституту врегулювання спору за участю судді в господар- ському судочинстві, який є новелою господарського – процесуального законодавства. Норми зазна- ченого інституту надають можливість сторонам справи, провадження по якій порушено в суді, врегулювати спір мирним шляхом та укласти мирову угоду до початку розгляду справи по суті. Досліджені принципи інституту врегулювання спору за участю судді: добровільність участі сторін у процедурі, рівність сторін, конфіденційність, арбітрування. Запропоновані шляхи вдосконалення даної процедури з метою її більш ефективного застосування. The article is devoted to the investigation of the dispute resolution institute of the dispute settlement by judge in economic legal proceedings, which is a novelty of economic - procedural legislation. The norms of the said institution provide the parties to the case, the proceedings of which are instituted in court, to settle a dispute peacefully and to conclude a peace agreement prior to the commencement of the consideration of the case on the merits. The principles of the dispute resolution institute with the participation of a judge are investigated: voluntary participation of parties in the procedure, equality of parties, confidentiality, arbitration. The ways of improving this procedure are proposed for its more effective application.
Застосування процедури врегулювання спору за участю судді в господарському судочинстві
(Підприємництво, господарство і право, 2021) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
Статтю присвячено інституту врегулювання спору за участю судді. Так, норми, які регламен- тують цю процедуру, запроваджено до Господарського процесуального кодексу України у 2017 році. Проте, незважаючи на те що вони вже діють майже три роки, широкого застосування вони не отри- мали. Отже, станом на сьогодні в судовій системі та суспільстві виникли певні труднощі щодо реа- лізації цієї процедури. Убачається, що не здобула прихильності ні серед суддівського корпусу, ні серед адвокатів та було піддана критиці з боку науковців. Однак зростання кількості спорів, у тому числі тих, які передаються на вирішення суду, відсутність культури ведення ділових переговорів і загалом вирішення конфліктів шляхом ведення переговорів зумовлюють необхідність детального досліджен- ня цього інституту. Так, однією з найвагоміших проблем, які виявлені при дослідженні цього інсти- туту, є загроза зловживання процесуальними правами та застосування цього інституту з метою заміни складу суду, який розглядає справу. При цьому науковці зауважують, що цей інститут буде застосовуватися за відсутності підстав для появи відводу. У статті запропоновано шляхи вирі- шення окресленої проблеми. Окремою формою зловживання правом при зверненні до цієї процедури є бажання однієї зі сторін затягнути розгляд справи по суті. Проте з аналізу норм господарського процесуального законодавства вбачається, що наявні дієві механізми, які дають змогу цього уник- нути. Отже, у результаті аналізу чинного законодавства, наукової доктрини та судової практики зроблено висновок щодо необхідності вдосконалення норм господарського процесуального законодав- ства з метою підвищення ефективності цього інституту. Отже, процедура врегулювання спору за участю судді має можливість успішно бути інтегрованою в судовий процес як один із видів альтер- нативного вирішення спорів. The article is devoted to the institute of dispute settlement with the participation of a judge. Thus, the norms regulating this procedure were introduced in the Commercial Procedural Code of Ukraine in 2017. However, despite the fact that they have been in force for almost three years, they have not been widely used. Thus, as of today, the judicial system and society have encountered certain difficulties in implementing this procedure. It seems that it has not received affection either among the judiciary or among lawyers and has been criticized by scholars. However, the growth of the number of disputes, including those referred to the court, the lack of a culture of business negotiations and in general the resolution of conflicts by negotiation make it necessary to study this institution in detail. Thus, one of the important problems that were revealed in the study of this institute is the threat of abuse of procedural rights and application of this institute in order to replace the composition of the court considering the case. At the same time, scholars note that this institution will be applied in the absence of grounds for recusal. The article proposes ways to solve the indicated problem. A separate form of abuse of the right of recourse to this procedure is the desire of one of the parties to delay consideration of the case on the merits. However, according to the analysis of the norms of economic procedural legislation, there are effective mechanisms that allow avoiding this. So as a result of the analysis of the current legislation, scientific doctrine and judicial practice the conclusion is made about the need to improve the norms of economic procedural legislation in order to increase the effectiveness of this institution. Thus, the procedure for settling a dispute with the participation of a judge has the possibility to be successfully integrated into the judicial process, as one of the types of alternative dispute resolution.
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДОСТУПУ ДО ПРАВОСУДДЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(Одеса: ОДУВС, 2023-06-27) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
На думку авторки дослідження, доступ до правосуддя не може обмежуватися під час воєнного стану та держава має створити умови для реалізації цього права громадянами. При цьому, з метою допомоги громадянам вирішити їх спори та відновити порушені права держава має стимулювати їх звернення до інших способів вирішення спорів, які є альтернативними суду. According to the author of the study, access to justice cannot be limited during martial law and the state must create conditions for its implementation citizens of this right. At the same time, in order to help citizens resolve their disputes and restore violated rights, the state should encourage them to resort to other ways of resolving disputes, which are alternatives to the court.
Місце та ознаки інституту бізнес-омбудсмена в системі альтернативних способів вирішення господарських спорів
(Одеса: ОДУВС, 2022) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
У статті представлено дослідження інституту бізнес-омбудсмена в Україні. Так, наука не містить жодних ґрунтовних досліджень інституту спеціалізо- ваних омбудсменів, в тому числі уповноважених із захи- сту прав підприємців. Визначено, що, незважаючи на недовгу історію його функціонування, він може стати ефективним способом врегулювання спорів, які вини- кають між суб’єктами господарювання та органами державної влади або місцевого самоврядування. Проа- налізовано наукові дослідження з питань місця уповно- важеного із захисту прав підприємців в правовій системі держави та відзначено, що він є самостійним альтер- нативним способом врегулювання господарських спорів. Визначені проблеми, які не дозволяють досліджуваному інституту стати більш ефективним. Зокрема, вияв- лений надмірно формальний підхід до скарг, адресова- них Раді бізнес-омбудсмена. Серед недоцільних вимог, які закріплені чинним законодавством: обов’язковість застосування адміністративного оскарження та обме- ження права на звернення до Ради у разі, якщо спір вже перебуває на розгляді в суді. Запропоновано внести ряд змін до вимог до скарг на порушення прав бізнесу зі сторони органів державної влади або місцевого само- врядування. Наведене дозволить зробити інститут бізнес-омбудсмена більш доступним та сприятиме збільшенню довіри суб’єктів господарювання до дер- жави. Так, інститут бізнес-омбудсмена має перспек- тиви розвитку в України та подальшого становлення як самостійного способу вирішення спорів, які вини- кають у сфері господарювання. Автором узагальнені ознаки інституту бізнес-омбудсмена (уповноваженого із захисту прав підприємців). Серед яких виокремлені такі: бізнес-омбудсмен є посадовою особою незалежним від органів влади; інститут бізнес-омбудсмена є само- стійним альтернативним способом вирішення спорів за участі суб’єкта господарювання та органу держав- ної влади або місцевого самоврядування; рішення, які ним приймаються, носять рекомендаційний характер; він сприяє налагодженню зв’язку між суб’єктами госпо- дарювання та державою і формуванню правової куль- туру між зазначеними учасниками господарських пра- вовідносин. The article presents a study of the business ombudsman institute in Ukraine. Thus, science does not contain any thorough studies of the institute of specialized ombudsmen, including those authorized to protect the rights of entrepreneurs. It was determined that, despite the short history of its operation, it can become an effective way of settling disputes that arise between business entities and state or local self-government bodies. Scientific studies on the place of the commissioner for the protection of the rights of entrepreneurs in the legal system of the state were analyzed and it was noted that he is an independent alternative way of settling economic disputes. Identified problems that do not allow the researched institute to become more effective. In particular, an excessively formal approach to complaints addressed to the Council of the Business Ombudsman was revealed. Among the impractical requirements established by the current legislation, the mandatory application of an administrative appeal and the limitation of the right to appeal to the Council in the event that the dispute is already under consideration in court. It is proposed to make a number of changes to the requirements for complaints about violations of business rights by state authorities or local governments. The above will make the institute of the business ombudsman more accessible and contribute to increasing the trust of business entities in the state. Thus, the business ombudsman institute has prospects for development in Ukraine and its further development as an independent way of resolving disputes arising in the field of business. The author summarized the characteristics of the business ombudsman institute (authorized to protect the rights of entrepreneurs). Among which the following are highlighted: the business ombudsman is an official independent of the authorities; the institute of the business ombudsman is an independent alternative way of resolving disputes involving a business entity and a state authority or local self-government body; decisions taken by him are of a recommendatory nature; it contributes to the establishment of a relationship between economic entities and the state and the formation of a legal culture between the specified participants in economic legal relations.
Обов'язкові альтернативні способи вирішення спорів в законодавстві України та іноземних держав
(Юридичний науковий електронний журнал, 2023) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
Стаття присвячена висвітленню досвіду запровадження обов’язкових способів альтернативного вирішення спорів у національному законодавстві та законодавстві іноземних держав, таких як Англія та Уельс, Канада, Італія, Німеччина. Дослідження такого досвіду має важливе значенням для подальшого розвитку інституту альтернативного вирішення спорів в України. Це дозволить як перейняти пози- тивний досвід іноземного законодавства так і уникнути помилок, які ними допускалися. Законом України «Про внесення змін до Консти- туції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 р. внесені зміну до ст. 124 Конституції України. Зокрема, зазначена норма доповнена частиною відповідно до якої законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. Відповідні зміни впо- дальшому були внесені у Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України та Кодекс адміністра- тивного судочинства України. В свою чергу, Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки прийнята Президентом України підтвердила курс держави на запровадження обов’язкового досудового порядку врегулювання спорів. Тобто, в найближчому майбутньому державою буде запроваджена імперативна норма, яка закріпить перелік справ, щодо яких має бути застосовано обов’язкове досудове врегулювання спору у разі виникнення конфлікту перед звернення сторін до суду. Досвід досліджу- ваних держав демонструє, що інститут альтернативного способу вирішення спорів запроваджувався здебільшого через медіацію. Проте перелік та можливості ADR є значно більшими. В України існує досвід претензійного порядку вирішення спорів, звернення до трудових комісій та медіації. Тому досліджуючи перспективу запровадження обов’язкових способів вирішення спорів національний та іноземний досвід має бути враховано для розширення кута зору на даний інститут. The article is devoted to highlighting the experience of introducing mandatory methods of alternative dispute resolution in national legislation and the legislation of foreign countries, such as England and Wales, Canada, Italy, Germany. The study of such experience is important for the further development of the institution of alternative dispute resolution in Ukraine. This will allow both to adopt the positive experience of foreign legislation and to avoid mistakes made by them. The Law of Ukraine "On Amendments to the Constitution of Ukraine (Regarding Justice)" dated June 2, 2016. amended to Art. 124 of the Constitution of Ukraine. In particular, the specified norm is supplemented by a part according to which the law may determine a mandatory pre-trial dispute settlement procedure. Corresponding changes were subsequently made to the Economic Procedural Code of Ukraine, the Civil Procedural Code of Ukraine and the Code of Administrative Procedure of Ukraine. In turn, the Strategy for the Development of the Justice System and Constitutional Judiciary for 2021–2023, adopted by the President of Ukraine, confirmed the state's course to introduce a mandatory pre-trial dispute settlement procedure. That is, in the near future, the state will introduce a mandatory norm that will fix the list of cases for which mandatory pre-trial settlement of the dispute must be applied in the event of a conflict before the parties go to court. The experience of the studied states shows that the institution of an alternative method of dispute resolution was introduced mostly through mediation. However, the list and possibilities of ADR are much larger. In Ukraine, there is experience in the claims procedure for dispute resolution, appeals to labor commissions, and mediation. Therefore, when exploring the prospect of introducing mandatory dispute resolution methods, national and foreign experience should be taken into account to broaden the perspective of this institution.
Переваги та недоліки запровадження альтернативних способів вирішення господарських спорів
(Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет., 2021) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
Тема альтернативних способів вирішення спорів станом на сьогоднішній день є дуже актуальною, проте існування таких методів в правовій системі незалежної України не є новелою. Однак, необхідність впровадження та подальшого розвитку даного інституту обумовлюється кризою судової системи. Так, станом на сьогодніш- ній день збільшення розміру судового збору, «кадровий голод» в судовій системі, що призводить до затягування розгляду справ, значний процент невиконання судових рішень виявляє необхідності пошуку альтернативних суду способів вирішення кон- фліктів, які виникають між сторонами. Особливу актуальність питання ефективності та швидкості вирішення спорив має в сфері господарювання. Наведене обумовлено економічною складовою господарських правовідносин. Так будь який конфлікт який виникає між суб’єктами господарських правовідносин впливає на їх розвиток на ринку товарів та послуг, можливості залучення грошових коштів, інвестиційну при- вабливість, побудову та міцність ділових зав’язків. Однак, необхідно констатувати, що в національній правовій системі у її суб’єктів відсутнє розуміння можливості вирі- шення спору іншим способом ніж суд. В статті досліджуються позитивні та негативні аспекти впровадження інституту альтернативних способів вирішення спорів в націо- нальне законодавство України. Таким чином впровадження альтернативних способів вирішення спорів має значні переваги. Проте існують і певні ризики, з якими сторони конфлікту можуть зіткнутися при застосуванні альтернативних способів вирішення спорів. Серед таких недоліків можна виділити відсутність правових підстав для зупинення перебігу строків позовної давності. Таким чином, запровадження інституту альтернативних способів вирішення спорів потребує подальшого детального дослідження, результатом яких має стати внесення змін в норми матеріального та про- цесуального законодавства. Так, предметом дослідження має стати: класифікація видів альтернативних способів вирішення спорів, їх місце в правовій системі Укра- їни та співвідношення з поняттям досудовий порядок врегулювання спорів, порядок застосування та проблеми правового регулювання тощо. The topic of alternative dispute resolution is very relevant today, but the existence of such methods in the legal system of independent Ukraine is not a novelty. However, the need for the introduction and further development of this institution is due to the crisis of the judiciary. Thus, as of today, the increase in court fees, "staff shortage" in the judiciary, which leads to delays, a significant percentage of non-enforcement of court decisions reveals the need to find alternative court solutions to conflicts between parties. The issue of efficiency and speed of dispute resolution is especially relevant in the field of management. This is due to the economic component of economic relations. Thus, any conflict that arises between the subjects of economic relations affects their development in the market of goods and services, opportunities to raise funds, investment attractiveness, construction and strength of business ties. However, it should be noted that in the national legal system, its subjects do not have an understanding of the possibility of resolving a dispute in any other way than the court. The article examines the positive and negative aspects of the introduction of the institute of alternative dispute resolution in the national legislation of Ukraine. Thus, the introduction of alternative dispute resolution has significant advantages. However, there are certain risks that the parties to the conflict may face when using alternative dispute resolution. Among such shortcomings is the lack of legal grounds to suspend the statute of limitations. Thus, the introduction of the institute of alternative dispute resolution requires further detailed research, the result of which should be changes in substantive and procedural law. Thus, the subject of the study should be: classification of types of alternative dispute resolution, their place in the legal system of Ukraine and the relationship with the concept of pre-trial dispute resolution, application and problems of legal regulation and more.
ПРИНЦИПИ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДОЧИНСТВА В СИСТЕМІ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИРІШЕННЯ СПОРІВ
(Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права., 2023) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
В статті досліджуються принципи третейського судочинства, як одного із видів альтернативного вирішення спорів. При цьому, із аналізу стратегій розвитку судочинства затверджених на 2015–2020 та на 2021–2023 роки вбачається, що одним із напрямів розвитку та удосконалення є саме інститут альтернативних способів вирішення спорів, в тому числі третейських судів. Так, принципи являються керівними засадами формування, діяльності та розвитку будь-якого інституту. Тому вивчення принципів третейського судочинства є актуальним та важливим. Це також зумовлено тим, що станом на сьогоднішній день наша держава знаходиться на шляху євроінтеграції. Останнє включає в себе проведення судової реформи одним із етапів якої буде впровадження та розвиток альтер- нативних способів вирішення спорів. Діяльність третейських судів в України запроваджена з 2004 року. Проте станом на сьогоднішній день довіра до цієї ланки суспільстві не сформувалася. Це має бути окремим предметом дослідження та потребує значної уваги. При цьому, принципи організації і діяльності третейського суду закріплені безпосередньо в Законі «Про третейські суд». Однак в статті розширено коло дослідження та встановлено, що третейському судочинству притаманні принципи, які характерні класичному суду, які властиві інституту аль- тернативного вирішення спорів та які можна віднести безпосередньо до принципів третейського суду. Окремо запропоновано розширити межі принципу конфіденційності та внести відповідні зміни до чинного законодавства А саме, надати сторонам спору право самостійно визначати що відноситься до конфіденційної інформації або при укладенні третейської угоди, або безпосередньо при переданні спору на вирішення третейського суду. Автор, робить висновок, що розвиток альтернативних способів вирішення спорів збільшить юрисдикційну сферу в державі та надасть можливість сторонам конфлікту обрати такий спосіб його вирішення, який найбільш адекватно та повно відповідає їх інтересам. The article examines the principles of arbitration as one of the types of alternative dispute resolution. At the same time, from the analysis of the judicial development strategies approved for 2015-2020 and 2021-2023, it can be seen that one of the areas of development and improvement is the institution of alternative dispute resolution methods, including arbitration courts. Thus, the principles are the guiding principles of the formation, activity and development of any institute. Therefore, studying the principles of arbitration is relevant and important. This is also due to the fact that, as of today, our country is on the path of European integration. The latter includes judicial reform, one of the stages of which will be the introduction and development of alternative dispute resolution methods. The activity of arbitration courts in Ukraine has been introduced since 2004. However, as of today, trust in this link of society has not been formed. This should be a separate subject of research and needs considerable attention. At the same time, the principles of the organization and operation of the arbitration court are enshrined directly in the Law "On Arbitration Courts". However, the article expands the scope of the research and establishes that the arbitration court has principles that are characteristic of the classical court, that are characteristic of the institution of alternative dispute resolution and that can be attributed directly to the principles of the arbitration court. Separately, it is proposed to expand the boundaries of the principle of confidentiality and to make appropriate changes to the current legislation. Namely, to give the parties to a dispute the right to independently determine what refers to confidential information either when concluding an arbitration agreement or directly when submitting a dispute for resolution by an arbitration court. The author concludes that the development of alternative methods of dispute resolution will increase the jurisdictional sphere in the state and provide an opportunity for the parties to the conflict to choose the method of its resolution that most adequately and fully corresponds to their interests.
СТАДІЇ ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється у формі наказного провадження та позовного провадження. Форма, за якою здійснюється судочинство в господарських судах у більшості справ,– це позо- вне провадження. Тобто саме в порядку позовного провадження та розгляду позовів, із якими особи звертаються до господарського суду, вирішується більшість господарських спорів. Судовий процес, зокрема і господарський, є структурованим та послідовним. Існування певної послідовності дозволяє зробити захист та вирішення судової справи ефективним, динаміч- ним та зрозумілим для учасників провадження. Така послідовність виражається у стадіях господарського судочинства, дослідженню яких присвячена дана стаття. Так, стадії госпо- дарського судочинства – це послідовність процесуальних дій, які здійснюються в певній чер- говості, яка визначається Господарським процесуальним кодексом України й оформлюється судовим актом (ухвала суду, рішення суду, постанова тощо). Питання стадій та їхнього змісту має не тільки теоретичний, а і практичний характер, оскільки учасник провадження, який володіє інформацією, на якій стадії розгляду перебуває справа, знає, які процесуальні дії можуть учинятися ним та іншими учасниками процесу. У господарському судочинстві можна виділити такі стадії позовного провадження: 1) відкриття провадження у справі; 2) провадження з підготовки справи до судового розгляду; 3) розгляд справи по суті; 4) вико- нання судового рішення, ухваленого судом; 5) апеляційний розгляд справи; 6) касаційний пере- гляд справи. Кожна зі стадій має свої суб’єктний склад, мету та завдання. Послідовне дослі- дження зазначених вище компонентів надасть можливість розкрити призначення кожної стадії та її значення для досягнення загальної мети судового розгляду справи. According to Article 12 of the Economic Procedure Code of Ukraine the economic procedure are carried out in the form of writ proceedings and legal proceedings. In most cases, the form of litigation in commercial courts is legal proceeding. In other words, most commercial disputes are resolved in the course of legal proceedings and the consideration of lawsuits brought by persons to the commercial court. The litigation, including the economic procedure, is structured and consistent. The existence of some consistency allows the defense and resolution of the court case to be effective, dynamic and understandable to the parties involved in the proceedings. Such a sequence is expressed in the stages of economic procedure, the study of which is devoted to this article. In this connection, stages of economic procedure are the sequence of legal proceedings that are conducted in the certain sequence determined by the Economic Procedural Code of Ukraine and it is processed by the judicial act (the resolution of court, the judgment, the resolution, etc.). The question of the stages and their content is not only theoretical, but also practical, since the participant in the proceedings, having information at what stage of the proceedings is the case, knows what procedural steps may be taken by him and other participants in the process. In economic procedure, it is possible to distinguish the following stages of legal proceedings: 1) proceeding opening; 2) proceeding on preparation of the case for trial; 3) consideration of the case on the merits; 4) enforcement of the court decision; 5) appellate review of the case; 6) cassation review of the case. In this case, each of the stages has its own subjective composition, purpose and objectives. A consistent study of the above components will provide an opportunity to discover the purpose of each stage and its importance in order to achieve the overall purpose of the trial.
СУДОВІ ДЕБАТИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Юридичний факультет., 2019) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
У статті досліджується нововведення господарського судочинства – судові дебати. Учасники справи (позивач, відповідач та їх представники, треті особи) наприкінці розгляду справи по суті виступають перед судом із промовами. Судові дебати є завершальним етапом розгляду судової справи та передують ухваленню судом рішення по справі. Дебати складаються із судової прамови та реплік сторін. Досліджуване нововведення притаманне загальному позовному проваджен- ню. У свою чергу судові дебати не проводяться при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження. Виступ у судових дебатах є правом, а не обов’язком учасників справи. При цьому, не проведення судових дебатів не має наслідком скасування судового рішення по справі з підстав порушення норм процесуального законодавства. Однак не можна недооцінювати значення досліджуваного інституту, оскільки саме в судових дебатах сторони доводять до суду свою узагаль- нену позицію із урахуванням обставин справи, доказів досліджених на попередньому етапі та нормативним обґрунтуванням. У зв’язку з тим, що дебати є нововведенням для господарського судочинства, то потребують детального наукового дослі- дження, а саме визначення їх місця та значення, складових елементів. Але досліджувана процедура має певні недоліки. Так, у Господарському процесуальному кодексі України відсутня чітка послідовність виступу учасників у судових дебатах в суді першої інстанції, точніше визначення такої черговості покладена на суд. У свою чергу при розгляді справи судом апеляційної інстанції законодавцем така послідовність визначається та відпо- відає черговості виступів учасників та їх представників із промовами в ході розгляду апеляційної скарги. Отже, вбачається за необхідне встановити імперативну послідовність виступу в судових дебатах сторонами в суді першої інстанції на законодав- чому рівні. Окремо необхідно звернути увагу, що судові дебати забезпечують реалізацію двох основних засад господарського судочинства, а саме змагальність сторін та обґрунтованість рішення суду. The article researches the innovations of commercial court proceedings, and namely the Court debates. The participants of a case (Plaintiff, Defendant, their representatives and the third parties) give speeches at the end of a Court session. The Court debates are the final stage of the court proceedings and precede a Court decree of a case. The court debates imply a court speech and the replies of the parties. This innovation incidental to general court proceedings. The court debates are not practiced while summary jurisdiction. A court speech during the debates is a right and not an obligation of the Parties. In addition to that, non-practicing the court debates will not lead to court decree repeal of a case based on infringement of the rules of law. But the research institute should not be underestimated, because only the court debates make it possible for the parties to prove their position based on the factual background of a case, the evidences gained at the prior stage and the legal foundation. Due to the fact that the debates are the innovation of the commercial court proceedings; they are to be scientifically researched in detail, their meaning, content and elements are to be determined. Simultaneously the research procedure reveals some shortcomings. Thus the Rules of the Economic Procedure of Ukraine do not determine a distinct succession of the participants’ appearance in Court debates of a Court of original jurisdiction, and namely a succession of the participants’ appearance in Court should be determined by a Court. At the same time a lawmaker determines such succession during the court proceedings of a Court of appeal which complies with a sequence of the participants’ and their representatives’ speeches during appeal proceedings. Thus, it is worth determining an imperative succession of the parties’ speeches in Court of original jurisdiction. It is also worth saying that the court debates provide execution of two main foundations of the commercial court proceedings, that is a principle of competitiveness of the parties and court decree validity.
ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПРАВОСУДДЯ ПРИ ВИРІШЕННІ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ
(Одеса: НУ "ОЮА", 2020) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
Швидкий та ефективний розгляд справ господарськими судами є однією з основних переваг діяльності ланки господарського судочинства. Проте із запровадженням карантинних обмежень на всій території України органи судочинства не стали винятком та обмежили доступ громадян до при- міщень судів. Проте попри будь-які обмеження суди не можуть повністю зупинити свою діяльність. Тому набуло актуальності питання впровадження електронного правосуддя. Досліджуване питання не є новим для України. Так, нова редакція Господарського процесуально- го кодексу України та інших процесуальних кодексів, прийнята в 2017 році, започаткувала введення в Україні безконтактного розгляду справ. Платформою, яка має забезпечити можливості дистанційно- го розгляду справ, стала Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, але день її введення в дію відтерміновано. Саме введення карантинних обмежень та обговорення можливостей щодо декількох хвиль розпов- сюдження коронавірусної хвороби вивело досліджуване питання на одне з головних місць. При цьому юридична спільнота вже тривалий час користується окремими елементами електронного правосуддя: участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, направлення документів до суду з електро- нним цифровим підписом, користування порталом Судова влада України тощо. З урахуванням можливостей, які отримує суд та учасники судового процесу при використанні ін- струментів безконтактного спілкування, у статті наведені позитивні риси запровадження електронного правосуддя в України. До таких рис можна віднести створення єдиної системи електронного докумен- тообігу; розвиток взаємодії між судом та органами влади, місцевого самоврядування, органами приму- сового виконання судових рішень; скорочення строків вирішення спорів і зменшення витрат, пов’яза- них із розглядом справ, які передані на розгляд до господарського суду. Тому електронне правосуддя має великі перспективи та можливості, які дозволять зробити суд більш доступним для сторін спору. Prompt and effective consideration of cases by commercial courts is one of the main advantages of commercial litigation. However, with the introduction of quarantine restrictions throughout Ukraine, the judicial authorities were no exception and restricted citizens’ access to the court premises. However, despite any restrictions, the courts cannot cease their activities completely. Thus, the issue of introduction of remote justice has become significantly relevant. It should be noted that the question under study is not new for Ukraine. Thus, a new version of the Commercial Procedure Code of Ukraine and other procedural codes, adopted in 2017, introduced the introduction of contactless proceedings in Ukraine. The Unified Judicial Information and Telecommunication System has become a platform that should provide opportunities for remote consideration of cases. However, as of today, its introduction into effect has been postponed. It was the introduction of quarantine restrictions and the discussion of the possibility of several waves of coronavirus disease that brought the research issue to one of the main points. At the same time, the legal community has been long used certain elements of remote justice, namely participation in court hearings using videoconference, sending documents to court with an electronic digital signature, the portal Judiciary of Ukraine and more. Taking into account the opportunities provided by the court and the participants in the trial, when using the tools of contactless communication, the article presents the positive features of the introduction of electronic justice in Ukraine. Such features include the creation of a single electronic document management system; development of interaction between the court and authorities, local self-government, enforcement bodies; reducing the time for resolving cases and reducing the costs associated with the case, which are referred to the commercial court. Thus, remote justice has great prospects and opportunities that will make the court more accessible to the parties to the dispute.
ЩОДО МОЖЛИВОСТЕЙ МЕДІАЦІЇ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2022-09-16) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
Окрему увагу, необхідно зосередити саме на конфліктах в сфері господарювання, оскільки від швидкості та ефективності їх вирішення залежить не тільки функціонування і розвиток економіки держави, а і інвестиційний привабливість України. Саме у післявоєнний період становлення країни окрему роль будуть відігравати правозахисні механізми, які закріплені чинним законодавством. Так, їх різноплановість, доступність, ефективність, гнучкість, швидкість дозволить сформувати довіру до судових установ, органів державної влади та місцевого самоврядування не тільки у суспільства, а у міжнародних партнерів. Particular attention should be focused on conflicts in the economic sphere, since not only the functioning and development of the state's economy, but also Ukraine's investment attractiveness depends on the speed and efficiency of their resolution. It is in the post-war period of the formation of the country that the human rights mechanisms established by the current legislation will play a special role. Thus, their versatility, accessibility, efficiency, flexibility, and speed will allow to build trust in judicial institutions, state authorities and local self-government not only in society, but also in international partners.
Щодо правової природи та поняття мирової угоди
(Правовий часопис Донбасу, 2024) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
Стаття присвячена дослідженню одного зі способів завершення розгляду справи в суді – мировій угоді. А саме – її правовій природі через її розкриття ознак, які в подальшому дозволяють удо- сконалити підхід до дефініції досліджуваного явища. Актуальність обраної теми зумовлена як розвитком інституту альтернативного вирішення спорів в України зокрема, так і тією кризою, яка сформувалась та поглибилась у національній судовій системі. У національному праві дослі- дження даного питання відбувається здебільшого в межах процесуального права. Попри це, нау- ковці говорять ще про те, що мировій угоді притаманні ознаки і матеріального права. При цьому, вони спираються саме на форму досягнення згоди сторонами спору. Наведене, на думку автора, обмежує розуміння мирової угоди та можливості її застосування при вирішення конфлікту. В ході дослідження правової природи мирової угоди обґрунтована недоцільність виокремлення її ознак, як засобу врегулювання спору, який регламентується нормами матеріального та процесуального права окремо. Автором у статті виділені ознаки мирової угоди. Керуючись виокремленими озна- ками, запропоновано розширити поняття мирової угоди та виокремлені дефініції у широкому та вузькому значенні. Так, мирова угода у вузькому розумінні – це вид процесуальної угоди, укладання якої регулюється нормами процесуального права та яка встановлює порядок врегулювання спору, що переданий сторонами на вирішення суду, шляхом досягнення згоди про предмет спору на будь- якій стадії судового розгляду справи, яка затверджується судом. А мирова угода у широкому розу- мінні – це альтернативний спосіб вирішення спору, засобами, погодженими сторонами, резуль- тати якого фіксуються в угоді, зміст та форма якої визначається сторонами спору. Розширення розуміння та способів застосування мирової угоди в юридичній практиці дозволить сторонам кон- флікту отримати додаткові можливості при вирішенні спорів. The article is devoted to the study of one of the ways of concluding the case in court – a settlement agreement. The relevance of the chosen topic is determined both by the development of the institution of alternative dispute resolution in Ukraine in particular, and by the crisis that has formed and deepened in the national judicial system. A settlement agreement can be concluded at any stage of court proceedings, namely in the court of first instance, in appeal, cassation, and in the process of executing a court decision. At the same time, in national law, the study of this institute takes place mostly within the limits of procedural law. Despite this, scientists also say that the peace agreement also has characteristics of substantive law. At the same time, they rely precisely on the form of agreement reached by the parties to the dispute. In the opinion of the author, the above limits the understanding of the settlement agreement and the possibility of its application in resolving the conflict. In the course of the research, the inexpediency of distinguishing the signs of a settlement agreement as an institution of substantive and procedural law separately was substantiated. The author highlights the following signs of a settlement agreement: it is a method of alternative dispute resolution; the resolution of the dispute in this way is possible either in legal proceedings or in bankruptcy cases; can be concluded at any stage of court proceedings; concluded in writing and approved by the court; the resolution approving the settlement agreement is an executive document; cannot be invalidated. Guided by the above-mentioned features, it is proposed to expand the concept of settlement agreement and the defined definitions in a broad and narrow sense. Thus, a settlement agreement in the narrow sense is an institution of procedural law, the norms of which establish the procedure for settling a dispute submitted by the parties to the court, by reaching an agreement on the subject of the dispute and concluding an agreement at any stage of the trial of the case, which is approved by the court. A settlement agreement in a broad sense is an alternative way of resolving a dispute by means agreed by the parties, the results of which are fixed in an agreement, the content and form of which are determined by the parties to the dispute. Expanding the understanding and ways of applying the settlement agreement in legal practice will allow the parties to the conflict to gain additional opportunities in resolving disputes.
ЩОДО РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ «ПРИМИРНІ ПРОЦЕДУРИ», «ДОСУДОВИЙ ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ», «СПОСОБИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИРІШЕННЯ СПОРІВ»
(Національний університет «Одеська юридична академія», Південний регіональний центр Національної академії правових наук України, 2022) Петренко, Наталія Олегівна; Petrenko, Nataliia
Сучасні українськи правники, як науковці так і практики, проявляють значний інтерес до питання мирного врегулювання спорів між сторонам, які перебувають у конфлікті. Системи альтернативного вирішення спорів є одним із напрямів розвитку національної правової системи. При цьому, термінологія яка застосовується в законодавстві та науці не є ідентичною, що в свою чергу ускладнює розуміння правової природи даного інституту та можливу подальшу правозастосовну практику. Так, законодавцем використовується термін «досудовий порядок урегулювання спору» та «заходи досудового врегулювання спору». В ході дослідження автор доходить висновку, що примирні процедури та досудовий порядок вирішення спорів є способами (видами) альтернативного вирішення спорів. Саме тому зазначені поняття необхідно розмежовувати, а використання їх в науковій та практичній сферах як синонімів при загальній характеристиці засобів вирішення спорів, які являються альтернативними суду є помилковим. Modern Ukrainian lawyers, both academics and practitioners, show considerable interest in the issue of peaceful settlement of disputes between parties in conflict. systems of alternative dispute resolution are one of the areas of development of the national legal system. At the same time, the terminology used in legislation and science is not identical, which in turn complicates the understanding of the legal nature of this institution and possible further law enforcement practice. Thus, the legislator uses the term "pre-trial dispute settlement procedure" and "pre-trial dispute settlement measures". In the course of the research, the author comes to the conclusion that conciliation procedures and pre-trial dispute resolution are methods (types) of alternative dispute resolution. That is why these concepts must be distinguished, and their use in the scientific and practical spheres as synonyms with the general characteristics of means of resolving disputes, which are alternatives to the court, is erroneous.

Перегляд за Автор "Petrenko, Nataliia"

Результатів на сторінці

Налаштування сортування