КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ В УКРАЇНІ
Вантажиться...
Дата
2019
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
НАУКОВИЙ ВІСНИК ПУБЛІЧНОГО ТА ПРИВАТНОГО ПРАВА
Анотація
У сучасному світі торгівля людьми є одним із найбільш брутальних і масових порушень прав і свобод людини. Глобалізація у світовому масштабі, зростаюча взаємозалежність і взаємопов’язаність держав, нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих регіонів світу спричинили небачене поширення наприкінці XX ст. такого ганебного й антигуманного явища як торгівля людьми. Основними країнами, які отримують «живий товар» з України, стали держави Західної Європи (ФРН, Італія, Іспанія, Бельгія), а також Туреччина, Греція, Ізраїль, США, Об’єднані Арабські Емірати. Останніми роками неухильно зростає потік громадянок України, які різними шляхами виїжджають до Австралії. Чоловіків експлуатують як
будівельників, шахтарів; жінок – як домогосподарок, швачок, посудомийок. Крім звичайної експлуатації, жінкам загрожує й сексуальна експлуатація, що приносить найбільші прибутки у сфері торгівлі людьми. У статті проведено комплексне дослідження особливостей торгівлі людьми як глобальної проблеми сучасності, її взаємозв’язків з іншими глобальними проблемами; конкретизовано місце торгівлі людьми в системі глобальних проблем людства, а саме в групі інтерсоціальних проблем. Адже масштаби, яких набула ця проблема, засвідчують, що торгівля людьми вже вийшла за межі правової та кримінологічної проблематики і проникла у сферу міжнародної політики та міждержавних відносин. Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення Міжнародної організації з міграції, понад 260 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі. Поширеними формами торгівлі людьми з метою подальшої експлуатації в умовах збройного конфлікту є вербування, переміщення, передача, переховування або утримання осіб із метою поповнення військових формувань сторін, що беруть участь у конфлікті, використання примусової праці і рабства для задоволення потреб озброєних груп, сексуальна експлуатація (військова проституція, насильницька вагітність), вилучення органів. Надана кримінологічна характеристика торгівлі людьми на території України. Автор на основі власного вивчення кримінальних проваджень та опитування працівників Національної поліції України провів аналіз кількісних характеристик торгівлі людьми в Україні. Було виокремлено загальні, відносно стійкі, вірогіднісні закономірності функціонування і тенденції розвитку у Донецькій та Луганській областях. Визначено основні тенденції, масштаби поширення та регіональні вияви проблеми торгівлі людьми як глобальної проблеми людства та доведено хибність твердження, що торгівля людьми – це проблема лише країн третього світу. In today’s world, human trafficking is one of the most brutal and widespread violations
of human rights and freedoms. Globalization on a global scale, increasing interdependence
and interconnectedness of states, uneven socio-economic development
of individual regions of the world have caused unprecedented expansion at the end of
the XX century. Such a shameful and inhumane phenomenon as human trafficking. The
main countries receiving “live goods” from Ukraine were the states of Western Europe
(Germany, Italy, Spain, Belgium), as well as Turkey, Greece, Israel, the United States
and the United Arab Emirates. In recent years, there has been a steady increase in the
flow of Ukrainian citizens who travel to Australia in different ways. Men are exploited
as builders, miners; women – as housewives, seamstresses, dishwashers. In addition to
normal exploitation, women are also at risk of sexual exploitation, which generates the
highest profits in the field of trafficking in human beings.
The article deals with a comprehensive study of the features of human trafficking as a
global problem of the present, its interconnections with other global problems; the place
of human trafficking in the system of global problems of mankind is specified, namely
– in the group of intersocial problems. The extent to which this problem has come to
bear witness to the fact that trafficking in human beings has already transcended legal
and criminological issues and has penetrated international policy and interstate relations.
Ukraine is a country of origin, transit and destination in the trafficking of men, women
and children. The problem of internal trafficking in human beings is also increasing.
According to a study commissioned by the International Organization for Migration,
more than 260 000 Ukrainians have been trafficked since 1991, making Ukraine one of
the main countries of origin of victims of modern-day slavery in Europe. Common forms
of human trafficking for the purpose of further exploitation in armed conflict are the recruitment,
transfer, transfer, hiding or receipt of persons for the purpose of replenishing
the military formations of parties to the conflict, the use of forced labor and slavery to
meet the needs of armed groups, military prostitution, violent pregnancy), organ removal.
Criminological characteristics of human trafficking in Ukraine are provided. The author,
based on his own investigation of criminal proceedings and questioning of employees
of the National Police of Ukraine, analyzed the quantitative characteristics of human trafficking in Ukraine. The general, relatively stable, probable regularities of functioning
and tendencies of development in Donetsk and Lugansk regions are distinguished. The
main trends, the extent of the spread and the regional manifestations of the problem of
human trafficking as a global problem of humanity have been identified, and the falsity
of the claim that human trafficking is only a problem of third world countries is proved.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Семенишин, М. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ В УКРАЇНІ. НАУКОВИЙ ВІСНИК ПУБЛІЧНОГО ТА ПРИВАТНОГО ПРАВА. 2019. Випуск 6. С. 282-288.