Violence and non-violence as a social and legal category

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2018
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Centre for European Reforms Studies: Grand Duchy of Luxembourg
Анотація
Violence and non-violence are two opposing false practices expressed in their respective values. They are incompatible by definition. But in life - individual, group, public-state - they are intertwined and, most importantly, often cyclically change each other. Violence is a social and legal category. Therefore, when it is determined, one can not do without indicating its social and legal features. These signs are that violent influence on a person or a group of people is always illegal, against or outside the will of the victim, with the intentional form of guilt and causes or is capable of harming the health of the individual or the public interest. An innocent or careless injury to an individual or a society, as well as the same effect on socially useful purposes, loses the nature of violence, even if all its other features are present. To these other signs of violence, we relate, above all, to its consequences, which are expressed in causing a person physical or mental trauma, or in limiting the freedom of her will or actions. Насильство і ненасильство - дві протилежні хибні практики, що виражаються у відповідних цінностях. Вони несумісні за визначенням. Але в житті - індивідуальному, груповому, суспільно-державному - вони переплетені і, що особливо важливо, нерідко циклічно змінюють один одного. Насильство – категорія соціально-правова. Тому за його визначенні не можна уникнути вказівки з його соціально-правові ознаки. Ці ознаки полягають у тому, що насильницький вплив на людину або групу людей завжди відбувається протизаконно, проти або без волі потерпілого, з навмисною формою провини і завдає або здатне завдати шкоди здоров'ю особистості або суспільним інтересам. Безневинне чи необережне заподіяння шкоди особи чи суспільству, як і такий самий вплив у суспільно корисних цілях, втрачають характер насильства навіть за наявності всіх інших його ознак. До цих ознак насильства ми відносимо, насамперед, його наслідки, які виражаються у заподіянні людині фізичної чи психічної травми, або обмеження свободи її волевиявлення чи дій. Насилие и ненасилие - две противоположных ложные практики, выражаются в соответствующих ценностях. Они несовместимы по определению. Но в жизни - индивидуальной, групповой, общественно-государственной - они переплетены и, что особенно важно, нередко циклически сменяют друг друга. Насилие - категория социально-правовая. Поэтому при его определении нельзя обойтись без указания на его социально-правовые признаки. Эти признаки заключаются в том, что насильственное воздействие на человека или на группу людей всегда происходит противозаконно, против или помимо воли потерпевшего, с умышленной формой вины и причиняет или способно нанести вред здоровью личности или общественным интересам. Безобидное или неосторожное причинение вреда личности или обществу, как и такое же влияние в общественно полезных целях, теряют характер насилия даже при наличии всех других его признаков. К этим признаков насилия мы относим, прежде всего, его последствия, которые выражаются в причинении человеку физического или психической травмы, или в ограничении свободы ее волеизъявления или действий.
Опис
Ключові слова
violence, non-violence, mental violence, social violence, the philosophy of violence, насильство, ненасильство, психічне насильство, соціальне насильство, філософія насильства, насилие, ненасилие, психическое насилие, социальное насилие, философия насилия
Бібліографічний опис
Sobko Н. Violence and non-violence as a social and legal category // European Reforms Bulletin: international scientific peer-reviewed journal: Grand Duchy of Luxembourg. 2018. № 3. P. 43 – 47.