Верховенство права як принцип функціонування політичних систем в державах Європейського Союзу
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: ОДУВС
Анотація
Метою статті є дослідження впливу принципу
верховенства права на функціонування політичних
систем держав Європейського Союзу.
Стрижнем функціонування політичних та правових систем держав «об’єднаної Європи» виступає
принцип верховенства права, який має безпосереднє
відношення до прав людини та виступає сучасним
імперативом побудови правової держави. Його запровадження та утвердження в правовій та політичній
системах є пріоритетним завданням розвитку будьякої цивілізованої демократичної соціальної держави.
У сучасному світовому порядку принцип верховенства
права вже не обмежується рамками вузько-юридичного розуміння. Його зміст отримує нові відтінки
(аспекти) значень.
Верховенство права має не тільки правовий,
але й політичний зміст, оскільки виступає фундаментом утворення та функціонування політичних
інститутів. У зв’язку із зазначеним, актуальність
дослідження верховенства права у політико-правовому вимірі полягає у необхідності окреслення чітких
стандартів організації та режимів діяльності інститутів політичної системи
У науковій літературі виділяють три історичні
етапи еволюції розуміння принципу верховенства
права: античний (за Платоном та Арістотелем);
класичний (за Альбертом Венном Дайсі); сучасний
(за визначеннями, що містяться у нормативних
актах міжнародних організацій, а саме: Ради Європи,
Організації з безпеки та співробітництва в Європі,
робочих матеріалах та річних звітах Світового
банку, а також в Рішеннях Європейського Суду з прав
людини).
Сучасне розуміння принципу верховенства права
розглядається в контексті глобалізаційних, європейських інтеграційних, економічних, правових та інших
аспектів реформування світового правопорядку.
Також існує певний логічний зв'язок між принципом
верховенства права та функціонуванням політичних інститутів. До останніх зазвичай відносяться:
публічна влада, політичні партії, громадські організації, різноманітні соціальні групи впливу на прийняття політичних рішень (релігійні, культурні
та ін.) Верховенство права виступає фундаментальним регулятивним елементом сучасної політичної
системи.
Надалі необхідно «вмонтувати» цей принцип
у режим функціонування політичних інститутів.
Серед сегментів, що потребують такого втілення
принципу у політичну складову, є адміністративно-процедурний, безпосередньо пов'язаний із відносинами у форматі: «публічна влада – особа».
Встановлення зазначених, а також багатьох
інших, адміністративних (імперативних за своєю юридичною природою) процедур є втіленням у політичну
систему доктрини конституціоналізму, головна ідея
якої полягає у правовому обмеженні державної влади.
Сучасний конституціоналізм може бути певним
чином ототожнений з ідеологією лібералізму, яка
набула розвитку у країнах західних демократій. The purpose of this article is to examine the impact
of the principle of the supremacy of law on the functioning
of political institutions in European Union states.
The core of the functioning of political and legal systems
in the 'united Europe' states is the principle of the supremacy
of law, which has a direct relationship with human rights
and serves as a modern imperative for building a ruleof-law state. Its introduction and establishment in legal
and political systems are a priority for the development
of any civilized democratic social state. In the modern
world order, the principle of the supremacy of law is no
longer confined to narrow legal understanding. Its content
acquires new shades (aspects) of meanings.
The supremacy of law has not only a legal but also
a political meaning since it serves as the foundation for
the formation and functioning of political institutions. In
this regard, the relevance of studying the supremacy of law
in the political and legal dimension lies in the necessity
of defining clear standards for the organization and modes
of operation of political system institutions.
In scientific literature, three historical stages
of understanding the principle of the supremacy of law are distinguished: ancient (according to Plato
and Aristotle); classical (according to Albert Venn Dicey);
modern (as defined in the normative acts of international
organizations, namely the Council of Europe,
the Organization for Security and Cooperation in Europe,
working materials and annual reports of the World Bank,
as well as in the decisions of the European Court of Human
Rights).
Contemporary understanding of the principle
of the supremacy of law is considered in the context
of globalization, European integration, economic, legal,
and other aspects of reforming the global legal order.
There is also a certain logical connection between
the principle of the supremacy of law and the functioning
of political institutions. The latter typically include
public authority, political parties, civil organizations,
various social influence groups in political decision-making
(religious, cultural, etc.). The supremacy of law serves as
a fundamental regulatory element of the modern political
system.
It is necessary to 'embed' this principle in the functioning
of political institutions. Among the segments that require
the embodiment of the principle into the political
component, there is an administrative-procedural segment
directly related to relations in the format of 'public
authority – individual.'
The establishment of the mentioned administrative
(imperative by its legal nature) procedures, as well
as many others, is the embodiment of the doctrine
of constitutionalism into the political system, the main
idea of which is the legal limitation of state power.
Contemporary constitutionalism can be somewhat equated
with the ideology of liberalism, which has developed in
Western democracies.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Скриль, С. Верховенство права як принцип функціонування політичних систем в державах Європейського Союзу. Південноукраїнський правничий часопис. № 3. 2023. С. 30-35.