ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ СЛІДЧОГО ЯК УЧАСНИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: ОДУВС; Херсонський факультет.
Анотація
Сучасні особливості розвитку кримінального та кримінального процесуального законодавства відтворюються насамперед у їх інтенсивному реформуванні, виник- ненні новітніх інституцій міждисциплінарного характеру, які потребують досить суттєвого галузевого й міжгалузевого правового узгодження. Зазначене стосується насамперед таких питань: а) нової класифікації кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини різного ступеня тяжкості, що суттєво впливатиме на особливості досудового розслідування кожного із цих видів суспільно небезпеч- ної поведінки; б) формулювання нових процесуальних інститутів «угода про прими- рення» та «угода про визнання винуватості», що посилює важливість встановлення розмежувальних ознак цих інституцій із суто кримінально-правовим інститутом «примирення з потерпілим»; в) виникнення та суттєвого посилення значення діяль- ності на стадії досудового розслідування й судового розгляду справи органу з питань пробації, а отже, проблем взаємодії цього органу зі слідчими підрозділами; г) здійс- нення законодавцем певних кроків щодо визначення особливостей розслідування в разі наявності підстав для звільнення підозрюваного від кримінальної відповідаль- ності; ґ) уточнення та поглиблення змісту правових норм, які регулюють правовий статус сторін кримінального провадження (зокрема, слідчого, прокурора) щодо засто- сування різних кримінально-правових примусових заходів тощо. Усі зазначені проблеми безпосередньо стосуються стадії досудового розслідування, а отже, стосуватимуться безпосередньо слідчого. Під час визначення основних тер- мінів у Кримінальному процесуальному кодексі України законодавець справедливо приділив належну увагу визначенню категорії «слідчий» як службової особи відповід- них підрозділів, яка уповноважена в межах компетенції здійснювати досудове розслі- дування кримінальних правопорушень, є стороною обвинувачення у кримінальному провадженні (п. п. 17, 19 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України). Предметом дослідження є визначення тенденцій реформування кримінально-про- цесуального законодавства України у сфері повноважень слідчого, зокрема, щодо особливостей підходів законодавця до змісту формулювань відповідних положень, використання юридичної техніки і структури закону, порядку використання слів, сполучень, роз’єднувальних знаків тощо. Modern features of the development of criminal and criminal procedural legislation are reproduced primarily in their intensive reform, the emergence of new institutions of interdisciplinary nature, which require significant sectoral and intersectoral legal coordination. This applies primarily to the following issues: a) a new classification of criminal offenses into criminal offenses and crimes of varying severity, which will significantly affect the features of the pre-trial investigation of each of these types of socially dangerous behavior; b) the formulation of new procedural institutions “reconciliation agreement” and “plea agreement”, which increases the importance of establishing the distinctive features of these institutions with a purely criminal law institution “reconciliation with the victim”; c) the emergence and significant strengthening of the importance of activities at the stage of pre-trial investigation and judicial review of the case of the body on probation, and hence the problems of interaction of this body with investigative units; d) implementation by the legislator of certain steps to determine the specifics of the investigation in the event that there are grounds for releasing the suspect from criminal liability; e) clarification and deepening of the content of legal norms regulating the legal status of the parties to criminal proceedings (in particular, investigator, prosecutor) regarding the application of various criminal law coercive measures, etc. All these problems are directly related to the stage of the pre-trial investigation, and therefore will be directly related to the investigator. In defining the main terms in the Criminal Procedure Code of Ukraine, the legislator rightly paid due attention to the definition of “investigator” as an official of the relevant units, which is authorized within the competence to conduct pre-trial investigation of criminal offenses, is a party to the accusation in criminal proceedings (paragraphs 17, 19 of part 1 of article 3 of the Criminal Procedure Code of Ukraine). The subject of the study is to identify trends in reforming the criminal procedure legislation of Ukraine in the field of powers of the investigator, in particular, on the peculiarities of the legislator’s approaches to the content of relevant provisions, use of legal techniques and structure of law, use of words, phrases, punctuation marks.
Опис
Ключові слова
кодекс, закон, кримінальне провадження, слідчий, законодавство, прокурор, учасники кримінального провадження., code, law, criminal proceedings, investigator, legislation, prosecutor, participants in criminal proceedings.
Бібліографічний опис
Меркулова В.О. ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ СЛІДЧОГО ЯК УЧАСНИКА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ. Юридичний бюлетень: наук. журн. / редкол.: О.Г. Предместніков та ін. – Одеса: ОДУВС, 2021. Вип. 21. С. 146 - 155.