Переглянути
Нові надходження
- ДокументОсновні засади діяльності Національної поліції як суб’єкта сектору оборони та безпеки(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Нікітін Анатолій Анатолійович; Nikitin, AnatoliiЗабезпечення національної безпеки будь-якої розвинутої, правової, соціально захищеної держави є важливою та обов’язковою пере думовою сталого та ефективного розвитку державотворення. У статті розглядаються особливості діяльності Національної поліції як суб’єкта сектору безпеки та оборони, досліджується місце Національної поліції з-поміж суб’єктів забезпечення державної безпеки шляхом аналізу діючого законодавства у цій сфері, деталізації правової доктрини та напрацювання наукової спільноти. Встановлено, серед суб’єктів, що забезпечують національну безпеку держави важливе місце займає Національна поліція. Однак, в положеннях чинного національного законодавства детально не регламентовані завдання та повноваження поліції у цій сфері. Автором запропоновано доповнити Закон України «Про Національну безпеку України» нормою права, яка б деталізувала завдання та повнова ження поліції у цьому напрямку, оскільки в умовах воєнного стану суб’єкти поліцейської діяльності дедалі частіше виконують покладені на них обов’язки пов’язані з обороною державного суверенітету країни. Зауважено, що сьогодні структура сектору безпеки і оборони містить чотири складові компоненти: 1) сили безпеки; 2) сили оборони; 3) оборонно-промисловий комплекс; 4) громадські об’єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Вони розмежовуються відповідно до свого функціонального призначення та юридичної природи. Стверджено, що тісна взаємодія між суб’єктами сектору безпеки та оборони, зміцнення стратегічного партнерства з НАТО та ООН впливають на ефективність захисту спектра державних інтересів. Визначені фактори, які впливають на стратегічну, ефективну діяльність в сфері безпеки та оборони, серед яких: взаємодія та поси лення стратегічних напрямків діяльності з міжнародними країнами партнерами; врахування міжнародного досвіду та міжнародного зако нодавства задля покращення становища у цій сфері; своєчасне вирішення проблем і завдань у науковому та законодавчому просторі для розвитку зазначеного сектору України за сучасних безпекових умов; окреслення чітких цілей та етапів для досягнення прогресу у цьому напрямку. Ensuring the national security of any developed, legal, socially protected state is an important and mandatory prerequisite for the sustainable and effective development of statehood. The article examines the peculiarities of the National Police as a subject of the security and defense sector, examines the place of the National Police among the subjects of state security by analyzing the current legislation in this area, detailing the legal doctrine and the work of the scientific community. It has been established that the National Police occupies an important place among the entities that ensure the national security of the state. However, the provisions of the current national legislation do not regulate the tasks of the police in this area in detail. The author suggested supplementing the Law of Ukraine “On the National Security of Ukraine” with a rule of law that would detail the tasks of the police in this direction, since in the conditions of martial law subjects of police activity increasingly perform tasks related to the defense of the state sovereignty of the country. It is noted that today the structure of the security and defense sector includes four components: 1) security forces; 2) defense forces; 3) defense-industrial complex; 4) public associations that voluntarily participate in ensuring national security. They are distinguished according to their functional purpose and legal nature. It has been asserted that close interaction between subjects of the security and defense sector, strengthening of strategic partnership with NATO and the UN influence the effectiveness of the protection of the spectrum of state interests. Factors that affect strategic, effective activities in the field of security and defense are identified, including: interaction and strengthening of strategic areas of activity with international partner countries; taking into account international experience and international legislation to improve the situation in this area; timely resolution of problems and tasks in the scientific and legislative space for the development of the specified sector of Ukraine under modern security conditions; outlining clear goals and milestones for achieving progress in this direction.
- ДокументВіктимологічне запобігання кримінальним правопорушенням проти власності(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Бабенко, Андрій Миколайович; Babenko, Andrii; Чекмарьова, Ірина Миколаївна; Chekmarova, Iryna; Палій, М.В.Стаття присвячена дослідженню проблеми віктимологічного запобігання кримінальним правопорушенням проти власності. Наголо шується, що власність є одним із найважливіших феноменів, який всі часи вважався виразом сутнісних правових відносин, матеріальним проявом свободи індивіда, який заявляє про свої права, як суб’єкта суспільної діяльності. Щорічно в Україні реєструється близько 200 тис., кримінальних правопорушень у сфері власності і потерпають від цих кримінальних правопорушень близько 120 – 150 тис. осіб. Встановлено, що майнова злочинність на сьогодні має все більш латентний характер, ураховуючи сучасні можливості осіб, що скоюють правопорушення. Злочини проти власності визначаються як суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння у вигляді посягання на влас ність, спричинення майнової шкоду особі, колективу чи державі, яке вчиняються, як правило, із корисливих мотивів. Підкреслено, що Одним із факторів вчинення корисливо-насильницьких злочинів проти приватної власності виступає поведінка самої жертви злочину, яка обумовлена низкою негативних чинників, а саме: особливостями ситуаційного стану (сп’яніння), станом здоров’я (дефекти органів сприйняття), особливим психічним настроєм, пов’язаним з неадекватними діями в звичайній ситуації; недбалим ставлен ням до безпеки своєї особистості, честі; небажанням повідомити правоохоронним органам про злочинні дії, які вже відбулись; легковажним відношенням до збереження свого майна; участю у незаконній угоді та інше Визначено, що віктимологічне запобігання визначають як самостійний напрям запобігання злочинності, що охоплює комплекс заходів та діяльність, спрямовану на зниження рівня групової (масової) та індивідуальної віктимності, а також зменшення кількості жертв злочинів у суспільстві. Обґрунтовано, що сутність віктимологічного аспекту попередження злочинів полягає в тому, що необхідно здійснювати профілактичну роботу не тільки серед потенційних правопорушників, а й серед потенційних потерпілих – людей, чия поведінка, образ життя, зв’язків, сімей ний стан і вид діяльності створюють для них підвищений ризик опинитися в ролі жертви злочинного посягання. The article is devoted to the study of the problem of victimological prevention of criminal offenses against property. It is emphasized that property is one of the most important phenomena, which has always been considered an expression of essential legal relations, a material manifestation of the freedom of an individual who asserts his rights as a subject of social activity. Every year, about 200,000 criminal offenses in the sphere of property are registered in Ukraine, and about 120,000 to 150,000 people suffer from these criminal offences. It has been established that property crime today has an increasingly latent nature, taking into account the modern capabilities of persons who commit crimes. Crimes against property are defined as a socially dangerous, illegal, culpable act in the form of encroachment on property, causing property damage to a person, group or state, which are committed, as a rule, for selfish motives. It is emphasized that one of the factors in the commission of selfish and violent crimes against private property is the behavior of the victim of the crime itself, which is caused by a number of negative factors, namely: the peculiarities of the situational state (intoxication), the state of health (defects of the organs of perception), special mental a mood associated with inappropriate actions in a normal situation; careless attitude to the safety of one’s personality, honor; reluctance to inform law enforcement agencies about criminal actions that have already taken place; frivolous attitude to the preservation of one’s property; participation in an illegal agreement and others. It was determined that victimological prevention is defined as an independent direction of crime prevention, which includes a set of measures and activities aimed at reducing the level of group (mass) and individual victimization, as well as reducing the number of crime victims in society. It is substantiated that the essence of the victimological aspect of crime prevention is that it is necessary to carry out preventive work not only among potential offenders, but also among potential victims - people whose behavior, lifestyle, relationships, family status and type of activity create for them an increased the risk of being a victim of criminal encroachment.
- ДокументПроцесуальні та тактичні аспекти щодо порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Марченко, Олена Анатоліївна; Marchenko, OlenaУ статті досліджено процесуальні та тактичні аспекти порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслі дування розбоїв, вчинених організованою групою. Встановлено, що для проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій, викорис товуючи сучасні можливості установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з електронних інформаційних систем, можливості візуального спостереження, під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою необхідним та важливим є дотримання слідчим послідовності дій та структури етапів проведення НСРД з метою подаль шого фіксування та отримання результатів. Саме для забезпечення виконання послідовності етапів проведення НСРД, необхідним є: внесення до Єдиного реєстру досудових роздувань відомостей щодо вчиненого злочину; вивчення матеріалів кримінального провадження та опера тивно-розшукової справи про вчинений злочин; виділення інформації для отримання якої необхідно провести негласну слідчу дію; створення плану щодо проведення певної негласної слідчої (розшукової) дії та погодження цього плану з представниками оперативного підрозділу; визначення представника оперативного підрозділу, який буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; звернення з клопотанням про про ведення негласної слідчої дії до уповноваженого суб’єкта погодження та подальше дотримання послідовності етапів розгляду клопотання про проведення НСРД, необхідним для цього: прийняття слідчим суддею заходів щодо збереження режиму секретності; вивчення клопотання, інших матеріалів кримінального провадження щодо визначення наявності підстав для надання дозволу на проведення такої дії; визначення часу та місця розгляду клопотання та доведення інформації до слідчого чи прокурора, які беруть учать при розгляді даного клопотання; при розгляді клопотання необхідним є: відкриття засідання та визначення розгляду клопотання; повідомлення про присутність особи, яка подала відповідне клопотання та про додержання секретності відповідної інформації і забезпечення фіксування засідання; оголошення щодо якого клопотання проводиться засідання; заслуховування уповноваженої особи, яка подала клопотання, з вмотивованим обґрунтуванням наяв ності підстав, мети та необхідності проведеної певної негласної слідчої (розшукової) дії; та завершальний етап який полягає у: забезпеченні наявності підстав які будуть стверджувати достатність для прийняття рішення судом щодо дозволу або відмови в наданні дозволу на прове дення НСРД; винесення ухвали про дозвіл або відмову в наданні дозволу на проведення НСРД; забезпечення режиму секретності надання ухвали слідчого судді уповноваженій особі. Доведено доцільність невідкладного проведення комплексу негласних слідчих (розшукових) дій, для подальшого використання, як джерел доказів, під час досудового розслідування розбоїв, вчинених організованою групою. The article examines the procedural and tactical aspects of the procedure for conducting undercover investigative (search) actions during the pre-trial investigation of robberies committed by an organized group. It has been established that in order to carry out a complex of covert investigative (search) actions, using modern possibilities of determining the location of a radio-electronic device, removing information from transport telecommunication networks and from electronic information systems, the possibility of visual surveillance, during the pre-trial investigation of robberies committed by an organized group, it is necessary and important compliance by the investigator with the sequence of actions and the structure of the stages of the NSRD for the purpose of further recording and obtaining results. In order to ensure the sequence of stages of NSRD implementation, it is necessary to: enter information into the ERDR; analytical processing of materials of criminal proceedings and operative-investigative case of the corresponding category; separation of the system of actual data, for obtaining which it is necessary to conduct NSRD; drawing up a written plan for conducting NSRD and coordinating it with employees of the operational unit; determination of a specific subject of an undercover investigative (search) action; submitting a petition to the appropriate subject of sanctioning and the sequence of stages of consideration of the petition for conducting the NSRD, it is necessary: adoption by the investigating judge of measures to ensure the secrecy regime; study of the petition, other materials and determination of the existence of grounds for granting permission to conduct NSRD; determining the time and place of consideration of the petition and providing information to the investigator or prosecutor who will be present at the consideration of the petition; taking other measures necessary to prepare for consideration of the petition; consideration of the petition: opening of the meeting and announcement of the consideration of the petition; notification of the appearance of the person who submitted the petition and the observance of the confidentiality regime and the conditions for recording the meeting; announcement of which petition is being considered; hearing of the person who submitted the petition with justification of the grounds, necessity and purpose of conducting an undercover investigative (search) action; hearing arguments of the parties; final stage: determining the sufficiency of the grounds for resolving the petition on the merits; issuing a resolution on permission or refusal to grant a permission to conduct NSRD; with observance of the regime of confidentiality of the decision of the investigating judge to the investigator or prosecutor. The expediency of the immediate implementation of a complex of covert investigative (search) actions, using modern possibilities of determining the location of a radio-electronic device, removing information from transport telecommunication networks and from electronic information systems, the possibility of visual surveillance, during the pre-trial investigation of robberies committed by an organized group, has been proven.
- ДокументОсобливості використання спеціальних знань під час розслідування державної зради(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Мудрецька, Ганна Володимирівна; Mudretska, HannaУ статті досліджено особливості використання спеціальних знань під час розслідування державної зради. Визначено, що органи досу дового розслідування стикаються із значними складнощами розслідування цієї категорії злочинів, які обумовлені специфікою та меха нізмом злочинної діяльності, способами вчинення, наявними слідами та наслідками, та недостатністю застосування науково-технічних, тактичних засобів та можливостей використання спеціальних знань щодо їх ефективного виявлення та розслідування державної зради. На підставі аналізу окремих положень КПК України та даних слідчої практики розслідування злочинів, передбачених ст. 111 КК України, визначено, що основними причинами негативного фактора щодо своєчасного виявлення та дослідження слідової інформації під час розслідування державної зради є: несвоєчасність проведення слідчих (розшукових) дій у сфері Інтернет технологій або ж їх ігнору вання; недостатність досвіду практичних працівників у розслідуванні даних злочинів, слабка обізнаність у сфері новітніх інформаційних систем; низька результативність проведених слідчих (розшукових) дій через незастосування або ж неправильне використання техніко криміналістичних засобів і методів, а також тактичних прийомів. Констатовано, що при розслідуванні державної зради, залежно від форми її вчинення, можуть бути залучені спеціалісти: з інформа ційно-телекомунікаційних систем; у сфері комп’ютерної інформації та комп’ютерної техніки; спеціаліст з підрозділу кіберполіції; спеціаліст з питань таємниць у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку. Однак, застосування спеціальних знань при розслідуванні державної зради, особливо, форми якої вчинені з використанням мережі Інтернет, ускладнюється у зв’язку із зазначеними нами особливостями збирання і дослідження комп’ютерної інформації та комп’ютерних слідів. The article examines the peculiarities of the use of special knowledge during the investigation of high treason. It was determined that pre-trial investigation bodies are faced with significant difficulties in the investigation of this category of crimes, which are due to the specifics and mechanism of criminal activity, the methods of commission, the available traces and consequences, and the insufficiency of the use of scientific and technical, tactical means and the possibility of using special knowledge for their effective detection and treason investigation. Based on the analysis of individual provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the data of the investigative practice of the investigation of crimes provided for in Art. 111 of the Criminal Code of Ukraine, it is determined that the main reasons for the negative factor regarding the timely detection and investigation of trace information during the investigation of state treason are: untimeliness of conducting investigative (search) actions in the field of Internet technologies or ignoring them; lack of experience of practical workers in the investigation of these crimes, due to weak awareness in the field of the latest information systems; low effectiveness of the conducted investigative (search) actions due to non-application or incorrect use of technical and forensic means and methods, as well as tactical techniques. It was established that, depending on the form of its commission, specialists may be involved in the investigation of treason: from information and telecommunication systems; in the field of computer information and computer technology; specialist from the cyber police unit; a specialist in secrets in the field of defense, economics, science and technology, foreign relations, state security and law enforcement. However, the application of special knowledge in the investigation of state treason, especially forms of which are committed using the Internet, is complicated in connection with the features of the collection and research of computer information and computer traces that we have indicated.
- ДокументЗаходи запобігання кримінальним правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобільного транспорту в Україні(Юридичний науковий електронний журнал, 2024) Конопельський, Віктор Ярославович; Konopelskyi, ViktorНа підставі аналізу наукових джерел та правозастосовної практики у статті досліджується діяльність уповноважених правоохорон них й інших державних органів та правових інституцій щодо мінімізації кримінальних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобільного транспорту, яка спрямована на виявлення, усунення або нейтралізацію загроз і небезпек на дорогах, від вернення шкідливих наслідків, а також притягнення винних до відповідальності та забезпечення дієвого механізму відшкодування шкоди завданої кримінальними правопорушеннями, що здійснюється за допомогою кримінологічних засобів. Наводиться концептуальне бачення законодавчого та виконавчого вдосконалення правового регулювання основних заходів щодо запобігання таким кримінальним правопорушенням. Вони містять розгорнутий спектр кримінологічного інструментарію: загально-соці альні, спеціально-кримінологічні та індивідуально-профілактичні заходи запобігання. Встановлено, що кримінальні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобільного транспорту вчиняються з необережності, а рівень рецидиву – незначний, а тому застосування індивідуально-профілактичних заходів, насамперед, має бути орієн товане на ранню профілактику, та направлено, як на осіб, які керують транспортними засобами (у тому числі шляхом проведення спеціаль них курсів та екзаменів для систематичних порушників правил дорожнього руху), так, і на тих, що тільки проходять навчання. Констатується, що запобігання кримінальним правопорушенням у досліджуваній сфері, має бути комплексним безперервним про цесом, що враховує зміни, які відбуваються у сучасному суспільстві та, які впливають на дорожній рух. Звертається увага на те, що сама система суб’єктів забезпечення безпеки дорожнього руху та експлуатації автомобільного транспорту включає в себе широке коло суб’єктів як державної, так і недержавної належності, які так чи інакше беруть участь у цьому процесі. Однак їх діяльність повинна відпо відати єдиній, цілеспрямованій державній політиці, і потребує координації у боротьбі зі злочинністю, яка на сьогодні потребує вдоскона лення, оскільки, не в повній мірі відповідає вимогам часу та викликам у безпековому секторі. Based on the analysis of scientific research and legal practice, the statistics will investigate the effectiveness of strengthening law enforcement and other government agencies and legal institutions in order to minimize criminal offenses in the sphere of road safety and operation of motor transport, which is aimed at identifying, eliminating or neutralizing threats and problems on the roads, eliminating of unprofitable inheritances, as well as the attraction of criminals to the level of authenticity and the provision of a functional mechanism for the removal of harm caused by criminal offenses, which operates with the help of criminological methods . Conceptually, the legislator and the government will conduct a thorough legal regulation of the main approaches to avoid such criminal offenses. They combine a wide range of criminological tools: criminal-social, special-criminological and individual-preventive approaches to crime. It has been established that criminal offenses in the field of road safety and the operation of motor transport are committed due to negligence, and the rate of relapse is insignificant, and therefore the stagnation of individual preventive approaches, in advance, may be or Designed for early prevention, it is aimed at those who care transport means (including the way of conducting special courses and examinations for systematic violators of traffic rules), as well as those that are still undergoing training. To grow, the reservoir of the criminal lawyers at the sphere, a complex with a comprehensive nonsense process, sho is divine zmіni, yaki at the council of suspension of the same, to the road for roads. Respect is due to those that the very system of subjects for ensuring the safety of road infrastructure and the operation of motor transport includes a wide range of subjects of both sovereign and non-powerful jurisdiction, both of which take part in whose process. However, their activity is subject to unified, direct government policy, and will require coordination in the fight against evil, which today will require thoroughness, fragments, This is not entirely consistent with the growing demand in the non-pecian sector.