Використання OSINT у цифровій криміналістиці (digital forensics)

Abstract

У тезах досліджено теоретичні, правові та практичні аспекти інтеграції методів розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) у цифровій криміналістиці (digital forensics) для розширення доказової бази та підвищення ефективності правоохоронної і слідчої діяльності. Розглянуто специфіку OSINT як інструменту збору цифрових доказів у відкритому інформаційному просторі без необхідності прямого доступу до пристроїв підозрюваних чи отримання судових ордерів, що є особливо цінним на початкових етапах розслідування. Виокремлено ключові прикладні методи та інструменти: аналіз соціальних мереж (Maltego, Sherlock, SpiderFoot), верифікацію місць подій за допомогою супутникових знімків та Google Maps, вилучення EXIF-метаданих файлів (ExifTool), пошук у прихованих сегментах мережі (Ahmia, OnionSearch), а також дослідження інфраструктури кіберзлочинців (Shodan, WHOIS, VirusTotal). Проаналізовано успішний досвід застосування цих методик у розслідуванні кіберзлочинів, тероризму, торгівлі людьми й воєнних злочинів (зокрема, кейси групи Bellingcat). Окреслено суттєві виклики галузі — проблему допустимості зібраних даних у судах різних юрисдикцій, загрозу поширення deepfake-контенту та етико-правові колізії щодо захисту приватності, — що зумовлює гостру потребу в розробці єдиних стандартів верифікації та вдосконаленні нормативно-правової бази.

This paper examines the theoretical, legal, and practical aspects of integrating open-source intelligence (OSINT) methods into digital forensics to expand the evidence base and enhance the effectiveness of law enforcement and investigative activities. The paper examines the specific nature of OSINT as a tool for collecting digital evidence in the open information space without the need for direct access to suspects’ devices or court orders, which is particularly valuable in the early stages of an investigation. Key applied methods and tools are highlighted: social media analysis (Maltego, Sherlock, SpiderFoot), verification of crime scenes using satellite imagery and Google Maps, extraction of EXIF metadata from files (ExifTool), searching the dark web (Ahmia, OnionSearch), and investigating cybercriminals’ infrastructure (Shodan, WHOIS, VirusTotal). The article analyzes successful applications of these methods in investigating cybercrime, terrorism, human trafficking, and war crimes (notably, cases by the Bellingcat group). The paper identifies significant challenges facing the field—the issue of the admissibility of collected data in courts across different jurisdictions, the threat of the spread of deepfake content, and ethical and legal conflicts regarding privacy protection—which create an urgent need to develop uniform verification standards and improve the regulatory framework.