Методика розслідування злочинів у сфері земельних відносин
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеса: ОДУВС
Анотація
Дисертація є монографічним дослідженням, у якому на підставі аналізу
матеріалів практики та теоретичних положень розроблено основи комплексної методики розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Дослідження побудоване на основі висновків і положень, обґрунтованих сучасними розробками в галузі філософії, криміналістики, кримінального права, кримінального процесуального права, теорії оперативно-розшукової діяльності, соціології. Наукові положення роботи сформовані на емпіричній базі, яку становлять результати анкетування 135 працівників оперативних підрозділів та слідчих Національної поліції України в Одеській, Миколаївській, Вінницькій, Рівненській та Волинській областях, вивчення 84 кримінальних проваджень щодо злочинів у сфері земельних відносин. У досліджені проаналізований сучасний стан
наукового забезпечення розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Зважаючи на стійкість та системність зв’язків криміналістики з іншими науками кримінально-правового циклу, особлива увага звернута на дисертаційні дослідження у галузі кримінального права. За результатами їх аналізу виокремлено, що напрацювання вчених за цим напрямом можуть слугувати теоретичною основою для: по-перше,
формування криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень у сфері земельних відносин; по-друге, деталізація окремих елементів криміналістичної характеристики таких злочинів, зокрема щодо предмета злочинного посягання, особи злочинця тощо. Крім того, проаналізовано окремі наукові праці з кримінології, які є теоретичною основою для формування положень криміналістичної характеристики щодо особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення у сфері земельних відносин. Зважаючи на те, що формування
комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів, які складають предмет нашого дослідження, передбачає необхідність використання широкого комплексу знань щодо регулювання земельних відносин, у дисертації окремо був проаналізований комплекс наукових робіт, які присвячені питанням регулювання земельних відносин та відповідальності за окремі правопорушення у сфері земельних відносин, які є теоретичною основою для удосконалення положень криміналістичної характеристики таких правопорушень. Окремо у досліджені ґрунтовну увагу приділено проблематиці криміналістичної класифікації злочинів у сфері земельних відносин з урахуванням наявних у криміналістичній літературі наукових підходів щодо
побудови класифікаційних структур. Визначено функціональну спрямованість криміналістичної класифікації у межах комплексної криміналістичної методики розслідування злочинів у сфері земельних відносин. Особливо наголошено на відсутності у доктрині однозначного трактування поняття «злочини у сфері земельних відносин». Визначено, що на підставі аналізу земельного та кримінального законодавства наголошено на доцільності розподілу злочинів у сфері земельних відносин на дві групи: по-перше, злочини економічної
спрямованості у сфері земельних відносин; по-друге, злочини екологічної спрямованості у сфері земельних відносин. Виокремлено склади злочинів, які віднесені до кожної класифікаційної групи. Обґрунтовано типові родові об’єкти для окремих форм злочинної діяльності у сфері земельних відносин. Наголошено, що оптимальними критеріями для формування криміналістичної класифікації злочинів у сфері земельних відносин є: по-перше, предмет злочинного посягання; по-друге, способи готування, безпосереднього вчинення та приховування таких злочинів; по-третє, особа злочинця; по-четверте,
слідова картина злочинів зазначеної категорії. Класифікуючи злочинні діяння, зважаючи на предмет, на який здійснюється посягання, виокремлено злочини, предметом яких є: 1) земельні ділянки, у тому числі території, взяті під охорону держави, та об’єкти природно-
заповідного фонду; 2) ґрунтовий покрив (поверхневий шар) земель; 3)
розпорядчі документи – рішення, розпорядження, погодження, акти, протоколи, постанови та інші документи правозастосовного характеру; 4)
правовстановлюючі документи на землю – державні акти на право власності на земельні ділянки, державні акти на право постійного користування землею, договори оренди, купівлі-продажу, дарування земельних ділянок, а також довіреності на вчинення різноманітних дій тощо; 5) документація із землеустрою – схеми, проєкти, робочі проекти або технічна документація; 6) документація з оцінки земель – технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти про
проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; 7) неправомірна вигода – матеріальні цінності (грошові кошти або інше майно), право на майно або будь-які дії майнового характеру – під час вчинення земельних злочинів у сфері службової діяльності. Обґрунтовано, що під час розслідування кримінальних проваджень щодо злочинів цієї категорії слід враховувати територіальне розташування предмета злочинного посягання – в межах або за межами населених пунктів, оскільки від цього залежить обсяг повноважень службових осіб органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування (ст. 122 ЗК України) та порядок надання
земельних ділянок, що у підсумку відбиватиметься на кваліфікації дій підозрюваних (обвинувачених). Визначено, що найтиповіші способи, що забезпечують протиправне надання службовими особами органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування земельних ділянок у власність або оренду, включають: прийняття службовими особами рішень щодо вирішення земельних питань (надання у власність, оренду, продаж, зміна цільового призначення
земель тощо) з порушенням встановленого порядку або меж компетенції; підроблення службовими особами рішень (найчастіше – рішень сесій місцевих рад) про надання земельних ділянок, у тому числі шляхом внесення завідомо неправдивих даних до протоколів засідань сесій та виготовлення фіктивних додатків до рішень; підроблення (інтелектуальне або фізичне) службовими
особами правовстановлюючих документів на землю, внесення до них завідомо
неправдивих відомостей; виділення земельних ділянок на підставних осіб або
громадянам без їх відома та подальша реалізація цих ділянок стороннім особам;
надання службовими особами у порушення вимог чинного законодавства
дозволів, погоджень, висновків.
На підставі опрацювання матеріалів слідчої і судової практики визначено,
що предметом злочинного посягання найчастіше стають: по-перше, при вчиненні
земельних злочинів з числа злочинів проти власності, авторитету органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, у сфері службової
діяльності – ділянки земель житлової та громадської забудови,
сільськогосподарського призначення, рекреаційного та оздоровчого
призначення, промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого
призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
по-друге, при вчиненні злочинів у вигляді самовільного зайняття земельних
ділянок – ділянки земель сільськогосподарського призначення, земель житлової
та громадської забудови; по-третє, при вчиненні земельних злочинів
екологічної спрямованості – ділянки земель сільськогосподарського
призначення, водного фонду, природно-заповідного та іншого
природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення.
Обґрунтовано, що у контексті встановлення даних щодо предмета
злочинного посягання встановленню підлягає: місце розташування земельної
ділянки (адреса, координати); площа, конфігурація та межі земельної ділянки;
цільове призначення земельної ділянки; наявність прав щодо земельної ділянки
(права власності, постійного користування, оренди, права земельного сервітуту,
права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських
потреб (емфітевзис), права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) тощо); наявність обмежень у використанні земельної
ділянки, обтяжень прав на земельну ділянку; чи присвоєно земельній ділянці
кадастровий номер; чи винесено в натуру (на місцевість) межі сформованої
земельної ділянки, чи позначено її межі межовими знаками; інші ознаки
(характеристики) – наявність будівель (споруд) або процесу будівництва,
наявність/відсутність ґрунтового покриву (поверхневого шару) земель, ведення
на ділянці господарської діяльності в різних формах тощо.
Визначено, що типовими слідчими ситуаціями початкового етапу
розслідування є: по-перше, кримінальне провадження розпочато за результатами
роботи оперативних підрозділів; по-друге, кримінальне провадження розпочато
внаслідок факту виявлення злочину у сфері земельних відносин під час
розслідування іншого кримінального провадження; по-третє, кримінальне
провадження розпочато за результатами проведення документальних перевірок
контролюючими органами.
За результатами опрацювання матеріалів практики першу слідчу ситуацію
додатково класифіковано на два різновиди: по-перше, оперативними
підрозділами здійснювалось документування злочину у сфері земельних
відносин; по-друге, оперативними підрозділами здійснювалось пріоритетне
документування посадової чи корупційної злочинної діяльності, а злочинна
діяльність у сфері земельних відносин документувалась як факультативна
складова та елемент комплексної злочинної діяльності.
У разі початку кримінального провадження за матеріалами оперативних
підрозділів основними завдання слідчого є: по-перше, оцінка оперативних
матеріалів, які стали основою для початку кримінального провадження; по-друге,
виокремлення системи фактичних даних, які незадокументовані чи не повно
задокументовані у межах оперативно-розшукової справи, але мають пріоритетне
значення для подальшого розслідування та доказування; по-третє, планування
початкового етапу розслідування. Зважаючи на складність злочинної діяльності,
запропоновано такі алгоритми допиту: модель №1 – проведення допитів відповідно до розвитку механізму злочинної діяльності у сфері земельних
відносин з метою його покрокової фіксації у протоколах допиту; модель №2 –
проведення допитів щодо окремих елементів механізму злочинної діяльності із
урахуванням рівня їх забезпечення фактичними даними на момент початку
кримінального провадження; модель №3 – проведення допитів безпосередніх
учасників злочинної діяльності, а в подальшому – осіб, які обізнані про механізм
вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, що як спеціалістів під час розслідування злочинів у сфері
земельних відносин слід залучати: державних інспекторів у сфері державного
контролю за використанням та охороною земель; державних інспекторів з
охорони навколишнього природного середовища; інспекторів державного
архітектурно-будівельного контролю; фахівців державних інститутів
землеустрою, державних топографо-геодезичних та картографічних
підприємств; землевпорядників, інженерів-інвентаризаторів виконавчих органів
місцевих рад та комунальних підприємств; спеціалістів структурних підрозділів
місцевих державних адміністрацій, чия діяльність пов’язана з регулюванням
земельних відносин (підрозділів з питань агропромислового розвитку,
містобудування і архітектури, екології та природних ресурсів); інших фахівців –
геологів, агрономів, співробітників санітарно-епідеміологічної служби;
інспекторів-криміналістів (техніків-криміналістів). The dissertation is a monographic study in which, based on the analysis of
practice materials and theoretical provisions, the foundations of a complex
methodology for the investigation of crimes in the field of land relations are developed.
The study is built on the basis of conclusions and provisions substantiated by modern
developments in the field of philosophy, criminology, criminal law, criminal
procedural law, the theory of operative and investigative activity, sociology. The
scientific provisions of the work are formed on the empirical basis, which consists of
the results of a survey of 135 employees of operational units and investigators of the
National Police of Ukraine in Odesa, Mykolaiv, Vinnitsa, Rivne, and Volyn regions,
the study of 84 criminal proceedings regarding crimes in the field of land relations.
In the study, the current state of scientific support for the investigation of crimes
in the field of land relations was analysed. Considering the stability and systematicity
of the connections of criminology with other sciences of the criminal law cycle, special
attention is paid to dissertation studies in the field of criminal law. Based on the results
of their analysis, it was determined that the work of scientists in this direction can serve
as a theoretical basis for: first, the formation of a forensic classification of criminal
offenses in the field of land relations; secondly, the detailing of certain elements of the
forensic characteristics of such crimes, in particular regarding the subject of the
criminal offense, the identity of the criminal, etc. In addition, separate scientific works
on criminology were analysed, which are the theoretical basis for the formation of the
provisions of the criminalistic characteristics of a person who commits criminal
offenses in the field of land relations. Considering the fact that the formation of a complex forensic methodology for the investigation of crimes, which are the subject of
our study, requires the use of a wide range of knowledge regarding the regulation of
land relations, the dissertation separately analysed a set of scientific works that are
devoted to the issues of regulation of land relations and responsibility for individual
offenses in in the field of land relations, which is the theoretical basis for improving
the provisions of the forensic characteristics of such offenses.
Separately, thorough attention is paid to the problem of forensic classification of
crimes in the field of land relations, taking into account the scientific approaches to the
construction of classification structures available in the forensic literature. The
functional orientation of the forensic classification within the framework of the
complex forensic methodology for the investigation of crimes in the field of land
relations has been determined. The lack of an unambiguous interpretation of the
concept of «crimes in the field of land relations» in the doctrine is especially
emphasized. It was determined that, based on the analysis of land and criminal
legislation, the expediency of dividing crimes in the field of land relations into two
groups was emphasized: first, crimes of economic orientation in the field of land
relations; secondly, environmental crimes in the field of land relations. The
compositions of crimes assigned to each classification group are highlighted. Typical
generic objects for certain forms of criminal activity in the field of land relations are
substantiated. It is emphasized that the optimal criteria for forming a forensic
classification of crimes in the field of land relations are: first, the subject of criminal
encroachment; secondly, methods of preparation, direct commission and concealment
of such crimes; thirdly, the person of the criminal; fourthly, the trace pattern of crimes
of the specified category.
Classifying criminal acts, taking into account the subject of the encroachment,
crimes are distinguished, the subject of which are: 1) land plots, including territories
taken under the protection of the state, and objects of the nature reserve fund; 2) soil
cover (surface layer) of lands; 3) executive documents - decisions, orders, agreements,
acts, protocols, resolutions and other documents of a law-enforceable nature; 4) title documents for land - state acts on ownership of land plots, state acts on the right to
permanent use of land, contracts of lease, purchase and sale, donation of land plots, as
well as powers of attorney to perform various actions, etc.; 5) land management
documentation - schemes, projects, working projects or technical documentation; 6)
land valuation documentation - technical documentation on soil grading, economic
land valuation and regulatory monetary valuation of land plots, as well as reports on
expert monetary valuation of land plots; 7) unlawful benefit - material values (money
or other property), the right to property or any actions of a property nature - during the
commission of land crimes in the field of official activity.
It is well-founded that during the investigation of criminal proceedings regarding
crimes of this category, the territorial location of the object of the criminal offense
should be taken into account - within or outside the boundaries of populated areas,
since the scope of the powers of officials of state executive bodies and local selfgovernment
bodies depends on this and the procedure for providing land plots, which
will ultimately affect the qualifications of the actions of the suspects (accused).
It was determined that the most typical methods that ensure the illegal transfer
of land plots by officials of the state executive power and local self-government bodies
to ownership or lease include: decision-making by officials to resolve land issues
(transfer to ownership, lease, sale, change of purpose of land etc.) in violation of the
established order or limits of competence; falsification by officials of decisions (most
often - decisions of local council sessions) on the provision of land plots, including by
entering knowingly false data into the minutes of session meetings and making
fictitious annexes to decisions; falsification (intellectual or physical) by officials of
documents establishing title to land, entering knowingly false information into them;
allocation of land plots to fictitious persons or citizens without their knowledge and
subsequent sale of these plots to third parties; provision of permits, approvals, and
conclusions by officials in violation of the requirements of current legislation.
It is substantiated that in the context of establishing data on the subject of
criminal encroachment, the following must be established: the location of the land plot (address, coordinates); area, configuration and boundaries of the land plot; purpose of
the land plot; availability of rights regarding the land plot (rights of ownership,
permanent use, lease, land easement rights, the right to use someone else's land plot for
agricultural purposes (emphytheusis), the right to use someone else's land plot for
development (superficies), etc.); the presence of restrictions on the use of the land plot,
encumbrances of the rights to the land plot; whether a cadastral number has been
assigned to the land plot; whether the boundaries of the formed land plot are drawn in
kind (on the terrain), or whether its boundaries are marked with boundary signs; other
signs (characteristics) – the presence of buildings (structures) or the construction
process, the presence/absence of soil cover (surface layer) of land, conducting
economic activities in various forms on the site, etc.
It was determined that the typical investigative situations of the initial stage of
the investigation are: first, the criminal proceedings were initiated based on the results
of the work of operational units; secondly, criminal proceedings were initiated as a
result of the discovery of a crime in the field of land relations during the investigation
of another criminal proceeding; thirdly, criminal proceedings were initiated based on
the results of documentary checks by the controlling authorities.
According to the results of processing the materials of the practice, the first
investigative situation was further classified into two types: first, operational units
documented the crime in the field of land relations; secondly, operational units carried
out priority documentation of official or corrupt criminal activity, and criminal activity
in the field of land relations was documented as an optional component and element of
complex criminal activity.
In the case of initiation of criminal proceedings based on the materials of
operative units, the main tasks of the investigator are: firstly, evaluation of operative
materials, which became the basis for the initiation of criminal proceedings; secondly,
the identification of the system of factual data, which are undocumented or not fully
documented within the scope of the operational investigation case, but have priority
for further investigation and proof; third, planning the initial phase of the investigation. Taking into account the complexity of criminal activity, the following interrogation
algorithms are proposed: model № 1 – conducting interrogations in accordance with
the development of the mechanism of criminal activity in the field of land relations
with the aim of its step-by-step fixation in interrogation protocols; model № 2 –
conducting interrogations regarding individual elements of the mechanism of criminal
activity, taking into account the level of providing them with factual data at the time of
initiation of criminal proceedings; model № 3 - conducting interrogations of direct
participants in criminal activity, and later - of persons who are aware of the mechanism
of committing a criminal offense.
It was established that the following should be involved as specialists during the
investigation of crimes in the field of land relations: state inspectors in the field of state
control over the use and protection of land; state environmental protection inspectors;
inspectors of the state architectural and construction control; specialists of state
institutes of land management, state topographic-geodetic and cartographic enterprises;
land surveyors, inventory engineers of executive bodies of local councils and
communal enterprises; specialists of structural subdivisions of local state
administrations, whose activities are related to the regulation of land relations
(subdivisions for agro-industrial development, urban planning and architecture,
ecology and natural resources); other specialists - geologists, agronomists, employees
of the sanitary-epidemiological service; forensic inspectors (forensic technicians).
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Кондратюк, Л. В. Методика розслідування злочинів у сфері земельних відносин : дис . ... д-ра філос.: 081 / Леся Володимирівна Кондратюк; МВС України, Одеськ. держ. ун-т внутр. справ. - Одеса, 2023. 239 с.