Адміністративно-цифрова модернізація процедур контролю за застосуванням вогнепальної зброї правоохоронцями: доктринальні засади і міжнародні стандарти

Abstract

Стаття присвячена комплексному дослідженню адміністративно-цифрової модернізації процедур контролю за застосуванням вогнепальної зброї правоохоронцями в Україні та у міжнародній правовій площині. У роботі обґрунтовується, що стрімка цифровізація публічного управління зумовлює необхідність докорінного оновлення механізмів контролю за використанням вогнепальної й табельної зброї, адже традиційні адміністративні процедури вже не забезпечують належного рівня прозорості, підзвітності та доказовості у сфері правоохоронної діяльності. Особлива увага приділена теоретико-доктринальним підходам до розуміння адміністративно- правового контролю, його функціонального призначення та ролі цифрових технологій у підвищенні ефективності державного нагляду [1]. Розкрито зміст сучасних електронних інструментів фіксації та моніторингу застосування зброї — таких як автоматизовані інформаційні системи МВС, цифрові журнали обліку, системи відеофіксації та аналітичні платформи ризик-орієнтованого контролю — та визначено їх потенціал для мінімізації зловживань, підсилення дисциплінарної відповідальності та формування належної доказової бази у випадках спірних інцидентів [2]. Окремо висвітлено адміністративно-процедурний аспект регулювання: порядок документування, валідації даних, їх інтеграції до централізованих систем та значення цифрової інфраструктури для оперативного реагування на порушення. У статті здійснено аналіз міжнародних стандартів щодо застосування сили та зброї — зокрема, Базових принципів ООН щодо застосування сили і вогнепальної зброї, Кодексу поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, документів Ради Європи та практики ЄСПЛ [3]. Показано, що цифровізація контролю корелює з глобальними тенденціями прозорості, превентивності та публічної підзвітності, а імплементація міжнародних підходів сприяє підвищенню легітимності дій правоохоронців. Визначено ключові проблеми сучасної системи контролю: фрагментарність правового регулювання, відсутність уніфікованих стандартів цифрового моніторингу, технічна нерівномірність між регіонами, обмежена регламентація автоматизованої аналітики та алгоритмізація обробки даних. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, зокрема запровадження єдиних електронних модулів контролю, обов’язкової цифрової фіксації всіх випадків застосування зброї, стандартизації аудиту цифрових слідів та створення незалежних інституцій зовнішнього моніторингу [4]. Стаття спрямована на формування доктринального підходу до цифрового адміністрування контролю за застосуванням вогнепальної зброї та обґрунтовує необхідність системної модернізації правового регулювання з урахуванням міжнародних стандартів, технологічних інновацій та принципів демократичної правової держави.

The article is devoted to a comprehensive study of the administrative-digital modernization of control procedures regarding the use of firearms by law enforcement officers in Ukraine and within the international legal framework. The study substantiates that the rapid digitalization of public administration necessitates a fundamental update of mechanisms for controlling the use of firearms and service weapons, as traditional administrative procedures no longer ensure sufficient transparency, accountability, and evidentiary reliability in law enforcement activities. Special attention is paid to theoretical and doctrinal approaches to understanding administrative-legal control, its functional purpose, and the role of digital technologies in enhancing the efficiency of state oversight [1]. The content of modern electronic tools for recording and monitoring the use of weapons—such as automated information systems of the Ministry of Internal Affairs, digital registration logs, video recording systems, and risk-oriented analytical platforms—is analyzed, highlighting their potential to minimize abuses, strengthen disciplinary responsibility, and form adequate evidentiary bases in contentious incidents [2]. Particular emphasis is placed on the administrative-procedural aspect of regulation: documenting procedures, data validation, integration into centralized systems, and the importance of digital infrastructure for prompt response to violations. The article analyzes international standards regarding the use of force and firearms, including the UN Basic Principles on the Use of Force and Firearms, the Code of Conduct for Law Enforcement Officials, Council of Europe documents, and the case law of the European Court of Human Rights [3]. It is shown that the digitalization of control aligns with global trends of transparency, prevention, and public accountability, and that the implementation of international approaches enhances the legitimacy of law enforcement actions. Key challenges of the current control system are identified: fragmentation of legal regulation, lack of unified digital monitoring standards, technical disparities between regions, limited regulation of automated analytics, and algorithmic processing of data. Directions for legislative improvement are proposed, including the introduction of unified electronic control modules, mandatory digital recording of all cases of weapon use, standardized digital audit procedures, and the establishment of independent external monitoring institutions [4].