Межі застосування та характерні ознаки судово-психологічної експертизи у цивільному процесі

Abstract

У науковій статті досліджено теоретичні та практичні аспекти застосування судово-психологічної експертизи у цивільному процесі України. Акцентовано увагу на значенні судово-психологічної експертизи як одного з ключових засобів доказування, що забезпечує суд спеціальними знаннями для встановлення обставин, які не можуть бути з’ясовані без залучення психологічної науки. Проаналізовано правові підстави проведення експертизи, визначені Цивільним процесуальним кодексом України. Окреслено межі компетенції експерта та розкрито характерні ознаки даного виду дослідження. У статті розкрито ключові критерії, що визначають межі компетенції судово-психологічної експертизи, зокрема юридичний, гносеологічний та моральний. Такий підхід дозволяє уникнути змішування психологічних та правових оцінок, чітко окреслює предмет дослідження й унеможливлює вихід експерта за межі власних повноважень. Підкреслено важливість відмежування психологічного аналізу від юридичної кваліфікації дій сторін, що забезпечує дотримання принципу об’єктивності та сприяє належному використанню спеціальних знань у процесі доказування.

This scientific article examines the theoretical and practical aspects of the use of forensic psychological expertise in civil proceedings in Ukraine. It focuses on the importance of forensic psychological expertise as one of the key means of evidence, providing the court with special knowledge to establish circumstances that cannot be clarified without the involvement of psychological science. The legal grounds for conducting an examination, as defined by the Civil Procedure Code of Ukraine, are analyzed. The limits of the expert’s competence are outlined and the characteristic features of this type of examination are revealed. The article reveals the key criteria that determine the limits of the competence of forensic psychological examination, in particular legal, gnoseological, and moral criteria. This approach allows avoiding the mixing of psychological and legal assessments, clearly defines the subject of the study, and prevents the expert from going beyond their powers. The importance of distinguishing psychological analysis from the legal qualification of the parties’ actions is emphasized, which ensures compliance with the principle of objectivity and contributes to the proper use of special knowledge in the process of proving.