Часові обмеження суб’єктивного права інтелектуальної власності: загальні та екзистенціальні умови

Abstract

Дана стаття присвячена питанню включення до механізму правового регулювання суспільних відносин щодо результатів творчої та інтелектуальної діяльності часових категорій в якості обмеження відповідних прав. Наведені правові категорії розглядаються в якості обмежувального засобу здійснення змісту таких взаємин за звичайних та екзистенціальних умов. Правовий час інтерпретується у двох взаємовиключних поняттях: строк і термін. Темпоральні величини характеризуються у розрізі наступних етапів існування суб’єктивного права інтелектуальної власності: 1) виникнення; 2) здійснення; 3) припинення. Зокрема, окрема увага приділяється визначенню місця терміну (строку) посеред інших важелів врегулювання відносин інтелектуальної власності. Більш детального дослідження зазнає питання використання терміну у правовому регулюванні суспільних відносин щодо окремих результатів творчої, інтелектуальної діяльності, як-то: літературний твір, торговельна марка, географічне зазначення. Робиться висновок про вагому роль темпоральних величин як засобу до гармонійного поєднання приватного та публічного інтересу при реалізації права на творчу, інтелектуальну діяльність. Досліджується вплив темпоральних обмежень приватних прав та інтересів в умовах правового режиму воєнного стану. Деталізовані особливості обмеження приватних прав в умовах правового режиму воєнного стану щодо результатів творчої, інтелектуальної діяльності у сфері національної безпеки.

This article is devoted to the issue of inclusion in the mechanism of legal regulation of social relations regarding the results of creative and intellectual activity of temporal categories as a limitation of the corresponding rights. The above legal categories are considered as a restrictive means of implementing the content of such relationships under normal and existential conditions. Legal time is interpreted in two mutually exclusive concepts: term and deadline. Temporal values ​​are characterized in terms of the following stages of the existence of subjective intellectual property rights: 1) emergence; 2) implementation; 3) termination. In particular, special attention is paid to determining the place of the term (deadline) among other levers for the regulation of intellectual property relations. The question of the use of the term in the legal regulation of social relations with regard to individual results of creative, intellectual activity, such as: a literary work, a trademark, a geographical indication, undergoes a more detailed study. A conclusion is made about the important role of temporal values ​​as a means of harmonious combination of private and public interest in the exercise of the right to creative, intellectual activity. The impact of temporal restrictions on private rights and interests under the legal regime of martial law is investigated. Detailed features of the restriction of private rights in the conditions of the legal regime of martial law regarding the results of creative, intellectual activity in the field of national security.