Кримінальний аналіз в правоохоронній діяльності
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський державний університет внутрішніх справ
Анотація
Дисертація присвячена комплексному дослідженню сутності та термінологічному осмисленню кримінального аналізу, з’ясуванню та теоретико¬методологічному обґрунтуванню місця, значення, напрямів реалізації кримінального аналізу в правоохоронній діяльності в Україні, а також виокремлення на цій основі відповідних теоретичних новел, практичних рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення ефективності інформаційно аналітичної діяльності Національної поліції України, зокрема у частині поліцейської роботи щодо обробки великих масивів інформації. Значна кількість проблем теоретико¬правового та практичного характеру у сфері кримінального аналізу обумовлює актуальність обраної теми дослідження. Зокрема, у зв’язку з загальнодержавним курсом України щодо інтеграції до ЄС та НАТО, актуальними сьогодні є процеси упровадження зарубіжного досвіду у сфері правоохоронної діяльності та імплементації європейських стандартів й норм реалізації державної політики у зазначеній сфері. На сучасному етапі реформування системи правоохоронних органів, у тому числі й Національної поліції України, інформаційно¬аналітична діяльність та відповідна нормативно¬правова база щодо проведення кримінального аналізу частково вже узгоджені з вимогами Європейського Союзу. Разом з тим, існує нагальна потреба в цілісному і системному дослідженні інституціонального розвитку підрозділів Департаменту кримінального аналізу з урахуванням європейських стандартів в нових соціальних, економічних та політичних умовах. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз щодо інституційної ґенези, сутності, термінологічного використання кримінального аналізу в діяльності правоохоронних органів. На основі аналізу наукової літератури та національного і зарубіжного законодавства, а також практики його реалізації, забезпечено теоретико методологічне обґрунтування місця, значення, напрямів реалізації кримінального аналізу в правоохоронній діяльності в Україні. Здійснення теоретичного осмислення сутнісної характеристики дозволило виділити змістовні особливості кримінального аналізу, який у сучасній інтерпретації не обмежується виключно проблемами злочинності, а забезпечує підтримку всіх основних функцій у правоохоронній діяльності, що передбачає системне застосування процедур збору й аналізу даних з використанням кількісних і якісних методів аналізу. Встановлено, що в Україні термін «кримінальний аналіз» та похідні від нього родові вирази дійсно є дискусійними. Враховуючи певні особливості професійного використання терміну «кримінальний аналіз», некоректним є професійне використання термінів «кримінальний аналітик», «кримінальна аналітика» тощо. Водночас, уникаючи різночитань та неадекватного сприйняття їх змісту, порівняно з професійним осередком, більш широкою громадянською спільнотою, використання термінів: «аналітик правоохоронного органу», «аналітик злочинності», «аналітична діяльність, що пов’язана з дослідженням злочинності», «аналітика злочинності» відповідно, є більш коректним та менш дискусійним у визначенні відповідної правоохоронної діяльності. Дослідження теоретико-методологічних засад стало підґрунтям для обґрунтування необхідності уникнення різночитань ключових термінів, пов’язаних з кримінальним аналізом, що є основою професійної культури та відображає узгоджене професійне використання й застосування з відповідним семантичним сприйняттям у суспільстві, та удосконалення підходів щодо обґрунтування змістовної відмінності кримінального аналізу від суміжних юридичних галузей. На основі історичного аналізу визначено методологічні особливості інституційного становлення кримінального аналізу як окремого напряму в правоохоронній діяльності, зокрема наголошено, що інституційне становлення кримінального аналізу достатньо обґрунтовано характеризується відповідною історичною ретроспективою, яка розкриває його сутнісні характеристики та етапи еволюційного розвитку. З метою забезпечення відповідності кримінального аналізу міжнародним стандартам з прав людини й уникнення негативного впливу на здійснення прав людини акцентовано на визначенні змісту фундаментальних прав людини з виділенням відповідних принципів кримінального аналізу. Крім того, доведено необхідність дотримання фундаментальних принципів під час розроблення та впровадження такого виду діяльності на національному рівні: правова, адміністративна та інституційна основа для розвитку кримінального аналізу; законність, необхідність та пропорційність обмежень прав людини; рівність та недискримінація; ефективні засоби правового захисту, нагляд і підзвітність. Встановлено, що важливою частиною права на приватне життя є також захист даних, що має особливе значення для діяльності правоохоронних органів. Збір та зберігання персональної інформації на комп’ютерах, у базах даних та інших пристроях має регулюватися законодавством. Тому, робота аналітичних підрозділів залишається важливою в контексті збереження «знань», які можуть бути використані правоохоронними органами (динаміка зростання чи спаду). Аналітик повинен навчитися використовувати ресурси більш креативно та раціонально для утримання хиткого балансу між необхідністю контролювати ситуацію та забезпеченням прав і свобод громадян. У другому розділі проаналізовано відомі типології кримінального аналізу. На основі дослідження визначено, що різноманітність підходів серед фахівців та дослідників щодо типології кримінального аналізу є плинною та змінюється, розвиваючись у контексті нового змісту кримінального аналізу та особливо домінуючої моделі правоохоронної діяльності, керованої аналітичною розвідкою (Intelligence¬led Policing). Обґрунтовано необхідність базового використання стратегічного, оперативного та тактичного кримінального аналізу у відповідності з рівнями у моделі ILP. На основі системного аналізу виокремлено й охарактеризовано зміст стратегічного, оперативного й тактичного кримінального аналізу. Визначено, що стратегічний кримінальний аналіз фокусується на довгострокових тенденціях, проблемах та «гарячих точках» злочинності і порушень громадського порядку, результатом якого перш за все, є відповідна стратегія у формі нормативного акту, яка має довгостроковий регулятивний вплив в системі прийняття управлінських рішень керівництвом правоохоронного органу. На оперативному рівні кримінального аналізу аналітики переймаються структурою злочинності, кластеризацією діяльності, з метою визначення проблемних питань для діяльності правоохоронного підрозділу. Разом з тим більшість поліцейських органів, підрозділів та деякі аналітики не визнають оперативного рівня кримінального аналізу. У межах тактичного кримінального аналізу здійснюється узагальнення отриманих даних та поширюється відповідна інформація серед визначених працівників правоохоронного органу для подальшого прийняття оперативного рішення відносно визначення короткострокових пріоритетів щодо патрулювання та досудового розслідування й розподілу ресурсів. Проаналізовано процес кримінального аналізу, який традиційно називають аналітичним циклом, та виокремлено його етапи, які використовуються для перетворення необроблених даних та інформації в аналітичні продукти, що передбачають конкретні дії. Доводиться доцільність та важливість аналітичних продуктів, які є результатом процесу аналітичної розвідки та, як правило, поширюються у формі чітко структурованих і лаконічних звітів, які спрямовані на відображення об’єктивної та точної інформації, а також виявлення та надання рекомендацій щодо ефективних стратегічних, оперативних чи тактичних рішень. Для забезпечення практичної цінності аналітичних продуктів, вони завжди мають бути чіткими та лаконічними. Також акцентовано, що у процесі кримінального аналізу використовуються різні види даних та джерела інформації для збору, аналізу та розслідування злочинів, а результативність діяльності правоохоронних органів безпосередньо залежить від якісного, своєчасного і достатнього інформаційно¬аналітичного забезпечення. Доводиться необхідність правового врегулювання питань оцінювання інформації на етапі її збору. У третьому розділі концептуалізується та обґрунтовується перевага інтеграції на системній основі кримінальної розвідки з кримінальним аналізом. На основі дослідження кримінального аналізу в сучасних моделях поліцейської діяльності дістали подальшого розвитку положення щодо виокремлення методів кримінального аналізу у відповідності з його типом, підходи щодо визначення видів та відповідного змісту аналітичних продуктів у процесі кримінального аналізу. До того ж, виокремлено історичні періоди становлення інституту кримінального аналізу у правоохоронній діяльності в світі та Україні. Здійснено обґрунтування щодо систематизації інформаційного забезпечення кримінального аналізу та відповідного аналітичного інструментарію. Акцентується, що дослідники та правоохоронна література зазвичай методологію правоохоронної діяльності розкривають на основі п’яти моделей поліцейської діяльності, хоча, насправді, їх значно більше, так як характеризуються різними періодами активності, регіональними ініціативами та географічними особливостями. Одним із результатів дослідження даного напрямку є доведення того, що ILP є найінтелектуальнішою розвиненою моделлю, що вимагає відповідного рівня сприйняття і забезпечення всіма елементами правоохоронної системи. До того ж, доводиться, що правоохоронна діяльність, керована аналітичною розвідкою, стала управлінською моделлю для рішень щодо обґрунтованого розподілу ресурсів у роботі правоохоронного органу та філософією, яка робить більший акцент на обміні інформацією та спільних стратегічних рішеннях щодо проблем злочинності. У контексті ILP пошук інформації є першим проявом аналітичної розвідки, націлюючи на ініціативні та креативні алгоритми у роботі аналітиків підрозділів кримінального аналізу. Окрім цього, аналітики підрозділів кримінального аналізу НПУ набувають особливої відповідальності у процесі безпосереднього долучення до забезпечення суспільної безпеки, оскільки при цьому їхня функція з суто допоміжної перетворюється на ключовий компонент етапу планування стратегій та прийняття рішень. Дослідження кримінального аналізу з кримінальною розвідкою доводить, що дане поєднання має важливе значення для більш повного розуміння злочинності, необхідної інформації для формулювання ефективних стратегій щодо зменшення шкоди та профілактики. Одним із результатів дослідження даного напрямку є доведення того, що працівниками Департаменту кримінального аналізу в межах наданих їм повноважень сьогодні дуже важливо володіти навичками щодо застосування аналітичних інструментів, за допомогою яких можливо оперативно опрацьовувати велику кількість даних і виконувати автоматизовані функції аналітика. Саме кримінальний аналіз є одним із таких інструментів. На підставі аналізу усього спектру інструментів, що використовуються або потенційно можуть використовуватися в кримінальному аналізі, обґрунтовано, що самим розповсюдженим програмним продуктом в правоохоронних органах є i2 Analyst`s Notebook, який в автоматичному режимі дозволяє швидко та ефективно здійснювати аналіз системи взаємопов’язаних об’єктів, динаміки послідовних подій та відобразити результати дослідження у вигляді зручних для розуміння схем та діаграм. The dissertation is devoted to a comprehensive study of the essence and terminological understanding of crime analysis, clarification and theoretical and methodological substantiation of the place, significance, directions of implementation of crime analysis in law enforcement in Ukraine, as well as the identification on this basis of relevant theoretical novelties, practical recommendations and proposals for improving the efficiency of information and analytical activities of the National Police of Ukraine, in particular in terms of police work on processing large amounts of information. A significant number of theoretical, legal and practical problems in the field of crime analysis determine the relevance of the chosen research topic. In particular, in connection with Ukraine's national course of integration into the EU and NATO, the processes of introducing foreign experience in the field of law enforcement and implementation of European standards and norms of state policy in this area are relevant today. At the current stage of reforming the system of law enforcement agencies, including the National Police of Ukraine, information and analytical activities and the relevant legal framework for crime analysis are partially aligned with the requirements of the European Union. At the same time, there is an urgent need for a holistic and systematic study of the institutional development of the Crime Analysis Department's units in line with European standards in the new social, economic and political environment.
Опис
Ключові слова
кримінальний аналіз, інформаційноаналітична діяльність; аналітики злочинності; аналітична розвідка; правоохоронна діяльність, керована аналітичною розвідкою. crime analysis, information and analytical activities; crime analysts, intelligence; intelligenceled policing.
Бібліографічний опис
Бурангулов, В.А. Кримінальний аналіз в правоохоронній діяльності : дис . ... д-ра філос.: 081 / Владислав Андрійович Бурангулов; МВС України, Одеськ. держ. ун-т внутр. справ. - Одеса, 2024. - 231 с.