Сексуальні домагання: відповідальність та профілактика

Abstract

Метою статті є дослідження особливостей відповідальності за вчинення сексуального домагання на підставі аналізу новел законодавства, а також можливих складових профілактики даного правопорушення. На підставі аналізу поняття та ознак сексуального домагання відповідно до положень Стамбульської конвенції та національного законодавства зроблено висновок про відповідність останнього європейським стандартам. Охарактеризовано форми сексуального домагання та наведено орієнтовний перелік дій в межах кожної із них, з окремим фокусом уваги на використання електронних комунікацій. Звернуто увагу на доцільність приведення складу правопорушення, передбаченого статтею 173-7 КУпАП, у відповідність до визначення сексуального домагання, закріпленого в Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», зокрема в контексті настання адміністративної відповідальності також за фізичну форму сексуального домагання. Наголошено на доцільності розробки та затвердження методичних рекомендацій для правоохоронців та правників з питань кваліфікації та документування сексуального домагання, зокрема відмежування його від кримінальних правопорушень, які посягають на статеву свободу та статеву недоторканість особи, а також від булінгу (цькування) сексуальної форми. Акцентовано увагу на важливості комплексного підходу до запобігання та протидії сексуальним домаганням, який має включати вжиття заходів, спрямованих на профілактику сексуальних домагань. Підкреслено важливість окремих складових профілактики сексуальних домагань, в тому числі роз’яснення алгоритмів реагування осіб, які зазнають сексуального домагання, та його свідків, з фокусом уваги на важливість документування та збереження доказів такої поведінки. The purpose of the article is to study the peculiarities of liability for sexual harassment based on the analysis of legislative innovations and possible components of prevention of this offense. Based on the analysis of the concept and signs of sexual harassment in accordance with the provisions of the Istanbul Convention and national legislation, the author concludes that the latter complies with European standards. The author characterizes the forms of sexual harassment and provides an indicative list of actions within each of them, with a special focus on the use of electronic communications. Attention is drawn to the expediency of bringing the offense under Article 173-7 of the Code of Administrative Offenses in line with the definition of sexual harassment enshrined in the Law of Ukraine “On Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men”, in particular in the context of administrative liability for the physical form of sexual harassment. The author emphasizes the expediency of developing and approving methodological recommendations for law enforcement officers and lawyers on the qualification and documentation of sexual harassment, in particular, its distinction from criminal offenses that infringe on sexual freedom and sexual inviolability of a person, as well as from sexual bullying (harassment). The author emphasizes the importance of a comprehensive approach to preventing and combating sexual harassment, which should include taking measures aimed at preventing sexual harassment. The importance of individual components of sexual harassment prevention is emphasized, including explanation of algorithms for responding to sexual harassment and its witnesses, with a focus on the importance of documenting and preserving evidence of such behavior.