Адміністративний нагляд поліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі

Abstract

У статті здійснено наукове дослідження повноважень Національної поліції України щодо здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, як важливого інструменту забезпечення публічної безпеки та профілактики рецидивної злочинності. Проаналізовано нормативно-правові засади здійснення адміністративного нагляду, зокрема положення спеціального законодавства та суміжних правових актів. Особливу увагу приділено розкриттю змісту організаційних, контрольних, превентивних та юрисдикційних повноважень поліції у цій сфері. Досліджено сучасні підходи до розуміння адміністративного нагляду як превентивного заходу, що не має карального характеру, а спрямований на забезпечення належної поведінки осіб після звільнення. На основі аналізу судової практики, зокрема правових позицій Верховного Суду, визначено ключові підходи до застосування адміністративного нагляду, включаючи принципи індивідуалізації обмежень, пропорційності втручання у права людини та обґрунтованості рішень щодо встановлення і продовження нагляду. Виявлено проблеми правозастосування, серед яких недосконалість законодавства, формальний підхід до здійснення контролю та недостатній рівень взаємодії між суб’єктами профілактичної діяльності. Запропоновано напрями вдосконалення правового регулювання та практики реалізації повноважень поліції, з урахуванням європейських стандартів захисту прав людини.

The article provides a comprehensive scientific analysis of the powers of the National Police of Ukraine in the field of administrative supervision over persons released from places of imprisonment as an important instrument for ensuring public safety and preventing recidivism. The study examines the legal framework governing administrative supervision, including relevant national legislation and related regulatory acts. Particular attention is paid to the content and structure of police powers, which are classified into organizational, supervisory, preventive, and jurisdictional functions. The article emphasizes the modern understanding of administrative supervision as a preventive rather than punitive measure aimed at ensuring lawful behavior and facilitating the social reintegration of formerly convicted persons. Based on the analysis of judicial practice, especially the case law of the Supreme Court, the author identifies key legal positions regarding the application of administrative supervision. These include the principles of proportionality, individualization of restrictions, and the requirement for proper justification of decisions related to the establishment and extension of supervision. The article also highlights existing challenges in law enforcement practice, such as legislative gaps, formal approaches to supervision, and insufficient interagency cooperation. The author proposes directions for improving legal regulation and enhancing the effectiveness of police activities in this area, taking into account European human rights standards.