Розслідування воєнних злочинів: окремі теоретико-прикладні питання

Abstract

У статті проаналізовані окремі теоретичні та прикладні питання розслідування воєнних злочинів. Визначено, що аспекти, пов’язані з розслідуванням воєнних злочинів умовно можна поділити на наступні категорії: матеріально-правового характеру; процесуального характеру; організаційного характеру; криміналістичного характеру. Усі ці аспекти тісно переплітаються між собою, впливають одне на одне та обумовлюють зміни у визначеній системі. При характеристиці матеріально-правового аспекту звертається увага на контекстуальний елемент доказування під час розслідування воєнних злочинів, який відрізняє їх від інших кримінальних правопорушень. Він обумовлює специфіку доказування у таких кримінальних провадженнях. При характеристиці організації розслідування автори пов’язують його зі специфікою територій та умовами на них. Їх поділяють на чотири категорії: на окупованих територіях, деокупованих територіях, в умовах активних бойових дій, за відсутності активних бойових дій. Вчені звертають увагу на правове регулювання та нормативне забезпеченням здійснення розслідувань як умови, в яких відбувається розслідування воєнних злочинів. Вони зазначають про зміни, які відбулися у чинному законодавстві та їх вплив на розслідування воєнних злочинів. У статті також звертається увага на напрацьовані завдяки міжнародному досвіду та роботі вітчизняних державних органів та громадських організацій настанов, керівництв, методичних рекомендацій. Привернута увага до ролі та значення Міннесотського Протоколу, Протоколу Берклі, Барнмутського Протоколу у розслідуванні воєнних злочинів. Приділена увага криміналістичному забезпеченню розслідування воєнних злочинів. Акцентовано увагу на важливості вирішення проблем, пов’язаних із ДНК профілями та ідентифікацією осіб по ним, залученням спеціалістів до проведення слідчих (розшукових) дій по цій категорії проваджень.

The article analyzes selected theoretical and applied issues in the investigation of war crimes. It has been determined that aspects related to the investigation of war crimes can be divided into the following categories: substantive and legal nature; procedural nature; organizational character; of a forensic nature. All these aspects are closely intertwined, influence each other and cause changes in a particular system. When characterizing the substantive aspect, attention is drawn to the contextual element of proof in the investigation of war crimes, which distinguishes them from other criminal offenses. It determines the specifics of evidence in such criminal proceedings. When characterizing the organization of the investigation, the authors link it to the specifics of the territories and the conditions there. They are divided into four categories: in occupied territories, de-occupied territories, in conditions of active hostilities, in the absence of active hostilities. Scientists pay attention to legal regulation and regulatory support for the implementation of investigations as the conditions in which the investigation of war crimes occurs. They note the changes that have occurred in current legislation and their impact on the investigation of war crimes. The article also draws attention to the guidelines and methodological recommendations developed through international experience and the work of domestic government bodies and public organizations. Attention is drawn to the role and significance of the Minnesota Protocol, the Berkeley Protocol, and the Barnmouth Protocol in the investigation of war crimes. Attention is paid to forensic support for the investigation of war crimes. Attention is focused on the importance of solving problems related to DNA profiles and identifying individuals using them, and attracting specialists to carry out investigative (search) actions in this category of proceedings.