Деякі процесуальні особливості дистанційного провадження в умовах воєнного стану

Abstract

У статті досліджено дистанційне кримінальне провадження, її процесуальні особливості в умовах воєнного стану на території України. Визначено важливість використання режиму відеоконференції в кримінальному процесі під час воєнного стану. У статті здійснено аналіз законодавчих новел, які набули закріплення у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, також, можливість здійснення дистанційного судового провадження за ініціативою судді або за клопотанням учасників провадження, його здійснення із використанням технічних засобів суддів, адвокатів, свідків та інших суб’єктів процесу та інші. Доведено актуальність закріплення можливості у зв’язку з об’єктивними обставинами, приєднання учасника у режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, а не технічних засобів, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України. Виділені деякі недоліки, які властиві при дистанційному кримінальному провадженні і тягнуть за собою суттєві ризики недотримання процесуального порядку, а саме, відсутність змоги справжнього встановлення особи, що є учасником судового процесу, крім того відсутність змоги в обвинуваченого конфіденційно поспілкуватися із своїм захисником, відсутність конкретної інформації щодо обізнаності учасника про передбачені йому процесуальні права та обов’язки, а також змогу здій-снити певний захист від стороннього впливу, тиску на учасників, неупередженість і конфіденційність судового процесу. Аргументовано доречність застосування системи Custody Records у діяльності органів досудового розслідування, які, мають певні позитивні переваги, шляхом зменшення ризиків щодо недотримання процесуального порядку під час проведення процесуальних дій у дистанційному режимі.

The article examines remote criminal proceedings, its procedural features in the conditions of martial law on the territory of Ukraine. The importance of using the videoconference mode in criminal proceedings during martial law is determined. The article analyzes legislative innovations that were consolidated in connection with the introduction of martial law in Ukraine, as well as the possibility of conducting remote judicial proceedings on the initiative of a judge or at the request of the participants in the proceedings, its implementation using the technical means of judges, lawyers, witnesses and other subjects of the process, etc. The relevance of consolidating the possibility, due to objective circumstances, of joining a participant in the videoconference mode using other means, rather than the technical means specified by the Criminal Procedure Code of Ukraine, is proven. Some shortcomings inherent in remote criminal proceedings and entailing significant risks of non-compliance with procedural order are highlighted, namely, the inability to truly identify a person who is a participant in the trial, in addition, the inability of the accused to communicate confidentially with his defense attorney, the lack of specific information regarding the participant's awareness of the procedural rights and obligations provided for him, as well as the ability to provide some protection from external influence, pressure on the participants, impartiality and confidentiality of the trial. The appropriateness of using the Custody Records system communication platform in the activities of pre-trial investigation bodies, which have certain positive advantages, by reducing the risks of non-compliance with procedural order during procedural actions in remote mode, is argued.