Об'єднання громадян як ефективний інструмент попередження та розслідування кримінальних правопорушень в світлі цифровізації суспільства

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження ролі об’єднань громадян у системі попередження, протидії та документування кримінальних правопорушень в умовах післявоєнного відновлення України. Наголошується, що залучення громадськості до забезпечення правопорядку є не лише допоміжним чинником, а необхідним елементом національної безпеки та стабілізації суспільних відносин. Розкрито правові та організаційні засади участі об’єднань громадян у сфері охорони громадського порядку. Звернено увагу на застарілу нормативну базу, яка не враховує сучасних умов цифровізації й розвитку інформаційних технологій. Виявлено низку системних проблем діяльності таких формувань: формалізм створення, низький рівень мотивації учасників, недостатня підготовка, епізодичний характер взаємодії з Національною поліцією, а також обмежений доступ до сучасних технічних засобів спостереження. На підставі порівняльного аналізу міжнародного досвіду визначено, що ефективність діяльності добровільних об’єднань безпосередньо залежить від рівня правового регулювання, наявності системи підготовки кадрів, а також від впровадження цифрових інструментів громадського моніторингу, зокрема систем відеоспостереження (CCTV), хмарних сервісів і мобільних платформ взаємодії. Запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення правового статусу громадських формувань, впровадження системи їх сертифікації, підготовки та матеріального стимулювання. Аргументовано доцільність формування в Україні інституціоналізованої моделі партнерства «поліція — громада» на засадах концепції community policing, яка передбачає спільну відповідальність за стан правопорядку. Зроблено висновок, що в умовах післявоєнного відновлення України створення ефективної системи громадської участі у сфері безпеки є стратегічним завданням держави. Розвиток цифрової інфраструктури, нормативне оновлення законодавства та формування сталої комунікації між населенням, місцевою владою й поліцією стануть ключовими чинниками формування безпечного соціального простору.The article conducts a comprehensive study of the role of citizens' associations in the system of preventing, combating and documenting criminal offenses in the post-war reconstruction of Ukraine. It is emphasized that the involvement of the public in ensuring law and order is not only an auxiliary factor, but also a necessary element of national security and stabilization of social relations. The legal and organizational principles of the participation of citizens' associations in the field of public order protection are revealed. Attention is drawn to the outdated regulatory framework that does not take into account modern conditions of digitalization and the development of information technologies. A number of systemic problems of the activities of such formations are identified: formalism of creation, low level of motivation of participants, insufficient training, epi-sodic nature of interaction with the National Police, as well as limited access to modern technical means of surveillance. Based on a comparative analysis of international experience, it was determined that the effectiveness of voluntary associations directly depends on the level of legal regulation, the availability of a personnel training system, as well as the implementation of digital tools for public monitoring, in particular video surveillance systems (CCTV), cloud services and mobile interaction platforms. A set of measures is proposed to improve the legal status of public groups, implement a system of their certification, training and material incentives. The feasibility of forming an institutionalized model of partnership “police — community” in Ukraine based on the concept of community policing, which provides for joint responsibility for the state of law and order, is argued. It is concluded that in the conditions of post-war reconstruction of Ukraine, the creation of an effective system of public participation in the security sector is a strategic task of the state. The development of digital infrastructure, regulatory updating of legislation and the formation of sustainable communication between the population, local authorities and the police will become key factors in the formation of a safe social space.