Права людини під час війни (за практикою Європейського суду з прав людини)

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню питання забезпечення людських прав в особливих умовах окремими міжнародними інституціями. Метою дослідження є висвітлення загальних положень забезпечення людських прав людини в умовах війни за результатами узагальнення практики Європейського суду з прав людини. Відзначається, що Європейський суд з прав людини є одним з ефективних органів, діяльність якого суттєво впливає на національну систему права та стан реалізації людських прав у державах-учасницях Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вказується, що в практиці Європейського суду з прав людини було сформульовано доктрину субсидіарної ролі Суду, відповідно до якої він не розглядається як суд четвертої інстанції (він не є апеляційною інстанцією щодо рішення національних судів, не переглядає рішення останніх). Аналізуються питання юрисдикції, наводяться положення з рішень Європейського суду з прав людини, вказується на визнання цим Судом відповідальності Росії за порушення людських прав на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь з лютого 2014 року. Вказується на чотири міждержавні заяви щодо Росії, які перебувають на розгляді Європейського суду з прав людини: щодо Автономної Республіки Крим, щодо окупованих територій Донецької та Луганських областей, щодо вбивств політичних опонентів, щодо захоплення українських моряків і суден. Наголошується на можливості використання чотиримісячного строку звернення до Європейського суду з прав людини щодо порушень Росією положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вчинених у серпні та вересні 2022 року. Резюмується, що в умовах війни Європейський суд з прав людини залишається інституцією, що виступає гарантом реалізації положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У практиці цього Суду є рішення, у яких розглядаються як міждержавні справи, так і індивідуальні. Одним з важливих питань, яке з’ясовує Суд, є питання юрисдикції: яка держава здійснює ефективний контроль на відповідній території. Однією з обставин, що вплинули на розгляд справ проти Росії, є припинення її участі у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у вересні 2022 року.