Структурно-змістова характеристика комунікативної толерантності

Abstract

Аналіз наукових підходів до вивчення комунікативної толерантності зумовлений багатозначністю цього феномена. В залежності від контексту дослідження, предметної області та наукової парадигми, кожен автор трактує поняття по-своєму. Це породжує різноманіття інтерпретацій, у межах яких комунікативна толерантність розглядається як стійка властивість особистості, що забезпечує особливий стиль взаємодії, заснований на особистісно значущій і результативній моделі толерантної (безконфліктної) поведінки в спілкуванні. Центральне місце у формуванні цієї властивості посідає саме комунікація як основа міжособистісної взаємодії. Ключовим критерієм сформованості комунікативної толерантності виступає поведінка особистості, що проявляється у стриманості під час спілкування з мало комунікабельними партнерами, витривалості до відмінностей, а також у демонстрації поваги, доброзичливості та терпимості до оточення. Узагальнення психологічних досліджень дозволило виокремити основні характеристики та компоненти структури комунікативної толерантності: когнітивний компонент охоплює знання про принципи толерантного спілкування, здатність до аналізу ситуацій взаємодії, розуміння соціокультурних відмінностей, а також усвідомлення цінності толерантності та здатність до самоаналізу; емоційний компонент виявляється у здатності до емпатії, розпізнавання і прийняття емоцій інших, стриманості в стресових ситуаціях, уникненні агресії у відповідь на відмінності у поглядах чи поведінці; діяльнісний компонент стосується практичного втілення толерантності: вміння ефективно комунікувати, мирно розв’язувати конфлікти, адаптуватися до різних стилів спілку вання та підтримувати конструктивний діалог; мотиваційно-ціннісний компонент відображає внутрішню мотивацію та переконання особистості діяти толерантно, прагнення до створення середовища, де кожен має право бути почутим і прийнятим, визнання рівноцінності інших і розуміння значення толерантності для гармонійного суспільного розвитку. The analysis of scientific approaches to the study of communicative tolerance is due to the ambiguity of this phenomenon. Depending on the context of the study, the subject area and the scientific paradigm, each author interprets the concept in his own way. This gives rise to a variety of interpretations, within which communicative tolerance is considered as a stable property of the individual, which provides a special style of interaction based on a personally meaningful and effective model of tolerant (conflict-free) behavior in communication. Communication as the basis of interpersonal interaction plays a central role in the formation of this property. The key criterion for the formation of communicative tolerance is the behavior of the individual, which is manifested in restraint during communication with less sociable partners, endurance of differences, as well as in the demonstration of respect, goodwill and tolerance towards the environment. The generalization of psychological research allowed us to identify the main characteristics and components of the structure of communicative tolerance: the cognitive component includes knowledge of the principles of tolerant communication, the ability to analyze interaction situations, understanding sociocultural differences, as well as awareness of the value of tolerance and the ability to introspect; the emotional component is manifested in the ability to empathize, recognize and accept the emotions of others, exercise restraint in stressful situations, and avoid aggression in response to differences in views or behavior; the activity component concerns the practical implementation of tolerance: the ability to communicate effectively, resolve conflicts peacefully, adapt to different communication styles, and maintain constructive dialogue; the motivational and value component reflects the internal motivation and conviction of the individual to act tolerantly, the desire to create an environment where everyone has the right to be heard and accepted, recognition of the equal value of others, and understanding the importance of tolerance for harmonious social development.