Особливості розвитку адміністративно-територіального устрою Бахмутського повіту (провінції) XVIII столітті

Abstract

В роботі зазначається, що на початку XVIII ст. на соляних промислах в місцевості річки Бахмутка виникло козацьке містечко – Бахмут, яке зіграло важливу роль як порубіжне місто на південному сході України. Відзначено, що після придушення булавінського повстання московським урядом бахмутські соляні промисли було передано у підпорядкування азовського губернатора, а після «соляної справи» контроль за видобутком солі перейшов до Соляної Контори, яка знаходилась в Бахмуті. Звернуто увагу на адміністративно-територіальні зміни, які проходили протягом XVIII ст. на території Бахмутського повіту (провінції). Так, у 1709 р. у складі Азовської губернії було утворено Бахмутський повіт, що у 1719 р. був перейменований у провінцію у складі цієї ж губернії. У другій чверті XVIII ст. декілька разів проводилась адміністративно-територіальна реформа в Російській імперії. У 1775 р. у складі Азовської губернії була утворена Бахмутська (північна) провінція. У 1784 р. у складі Катеринославського намісництва утворено Бахмутський та Донецький повіти. У 1796 р. Донецький повіт було ліквідовано, а його територія включена до Бахмутського повіту. Зазначено, що в Бахмуті було зосереджено органи управління, які впливали на функціонування соляних промислів, організацію заселення Слов’яносербії, утворення українських однодворчих і козацьких поселень тощо. Вказано, що особливістю Бахмутської провінції було те, що в деяких населених пунктах існувало подвійне управління. Частина мешканців (солевари, однодворці та ін.) підпорядковувалась бахмутській канцелярії, а ізюмські козаки – сотенній старшині Ізюмського слобідського козацького полку. Звернуто увагу на те, що у 1750–1760-х рр., у зв’язку із малоземеллям західної частини Бахмутської провінції, частина її мешканців переселилась на східні території, де були утворені поселення в більшості за назвою містечок, звідки поселенці були вихідцями. Відмічено, що на території Бахмутського повіту (провінції) розміщувався гарнізонний (прикордонний) батальйон, ландміліція, Бахмутський кінний козацький полк та ін. В Бахмуті зосереджувались воєводська канцелярія, магістрат, митниця, слідчі комісії, суди та ін. The work notes that at the beginning of the 18th century, a Cossack town – Bakhmut – arose on the salt mines in the area of the Bakhmutka River, which played an important role as a border town in the south-east of Ukraine. It is noted that after the suppression of the Bulavin uprising by the Moscow government, the Bakhmut salt mines were transferred to the Azov governor, and after the «salt case» control over salt production passed to the Salt Office, which was located in Bakhmut. Attention is drawn to the administrative-territorial changes that took place during the 18th century on the territory of the Bakhmut county (province). Thus, in 1709, Bakhmut county was formed as part of the Azov Governorate, which in 1719 was renamed a province within the same gubernia. In the second quarter of the 18th century, administrative-territorial reform was carried out several times in the Russian Empire. In 1775, the Bakhmut (Northern) Province was formed as part of the Azov Governorate. In 1784, the Bakhmut and Donetsk counties were formed as part of the Katerynoslav Governorate. In 1796, the Donetsk county was liquidated, and its territory was included in the Bakhmut county. It is noted that in Bakhmut, administrative bodies were concentrated that influenced the functioning of salt industries, the organization of the settlement of Slavic Serbia, the formation of Ukrainian one-court and Cossack settlements, etc. It is indicated that a feature of the Bakhmut province was that in some settlements there was dual administration. Part of the residents (salt makers, one-court, etc.) were subordinate to the Bakhmut office, and the Izyum Cossacks were subordinate to the hundred officer of the Izyum Sloboda Cossack Regiment. Attention is drawn to the fact that in the 1750s–1760s, due to the scarcity of land in the western part of the Bakhmut province, some of its inhabitants moved to the eastern territories, where settlements were formed, mostly named after the towns from which the settlers came. It is noted that a garrison (border) battalion, land militia, Bakhmut Cossack cavalry regiment, etc. were located on the territory of the Bakhmut county (province). The voivodeship office, magistrate, customs, investigative commissions, courts, etc. were concentrated in Bakhmut.