Безпека дорожнього руху та експлуатації автомобільного та інших видів механічного транспорту: особливості кримінально-правової доктрини

Abstract

Визначитися із загальним станом дослідження особливостей умов та підстав застосування кримінальної відповідальності у разі вчинення кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, характером змісту тих проблем, які виокремлюються вітчизняними вченими в зазначеній сфері, – дозволить систематизація доволі значного обсягу доктринального матеріалу за певними критеріями. В основу систематизації та виокремлення доктринальних положень щодо відповідної групи однорідних кримінально-правових норм пропонуємо покласти доволі важливий критерій – оцінку науковцями доцільності, чіткості, повноти визначення об’єктивних та суб’єктивних ознак відповідних кримінальних правопорушень. Аналізу піддаватимуться переважно джерела, які стосуються як загальних проблем кримінально-правового регулювання визначеної сфери, так і безпосередньо змісту кримінально-правових положень, що містяться у ст. ст. 277, 279, 280, 286, 286-1, 287, 288, 289, 290, 291 КК, а отже безпосередньо, або ж опосередковано стосуються безпеки дорожнього руху та експлуатації механічних видів транспорту. Спрямувавши дослідження на визначення як типових загальновизнаних, так і дискусійних наукових позицій щодо доцільності чинної класифікації кримінально-правових норм, що містяться у Розділі XI Особливої частини КК «Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту» (ст. ст. 276-292 КК); значення та співвідношення родового та видового, основного та додаткового безпосереднього об’єктів посягання; впливу бланкетного характеру диспозиції норми на чіткість визначення ознак об’єктивної сторони; впливу обставин вчиненого діяння, властивостей суб’єкта на криміналізацію діяння; співвідношення змісту інтелектуального та вольового моменту форм вини у разі настання тяжких та особливо тяжких наслідків; дієвості співвідношення тяжкості вчиненого діяння та суворості чинної санкції (видів, термінів покарання) тощо, – ми отримали певне уявлення про тенденції в зміні напрямків та характеру обговорення актуальних проблем чинного кримінального законодавства, обумовлені подовженням реформування кримінального законодавства та більш поглибленим вивченням зарубіжного законодавчого досвіду у досліджуваній сфері. Особливості кримінально-правової доктрини в частині суб’єктивної сторони розглядуваних кримінальних правопорушень полягають у посиленні уваги до співвідношення змісту інтелектуального та вольового моментів підвидів необережності (кримінально-протиправної самовпевненості, кримінально-протиправної недбалості), непрямого умислу (підвид умислу) та кримінально-протиправної самовпевненості (підвид необережності), що має значення під час обґрунтування доцільного обсягу кримінальної відповідальності за вчинення діянь з ознаками загального чи спеціального складу кримінального правопорушення, настання особливо тяжких наслідків в результаті явно грубого порушення правил дорожнього руху та експлуатації транспорту. To determine the general state of research on the features of the conditions and grounds for the application of criminal liability in the event of criminal offenses against traffic safety and transport operation, the nature of the content of those problems that are identified by domestic scientists in the specified field, will allow the systematization of a fairly significant amount of doctrinal material according to certain criteria. We propose to base the systematization and isolation of doctrinal provisions regarding the relevant group of homogeneous criminal law norms on a fairly important criterion – the assessment by scientists of the expediency, clarity, completeness of the definition of objective and subjective features of the relevant criminal offenses. The analysis will be mainly based on sources that relate to both general problems of criminal law regulation of a certain field, and directly to the content of criminal law provisions contained in Art. Art. 277, 279, 280, 286, 286-1, 287, 288, 289, 290, 291 of the Criminal Code, and therefore directly or indirectly relate to road traffic safety and the operation of mechanical modes of transport. Having directed the research to the definition of both typical generally recognized and debatable scientific positions on the expediency of the current classification of criminal law norms contained in Section XI of the Special Part of the Criminal Code “Criminal Offenses against the Safety of Traffic and Operation of Transport” (Articles 276-292 of the Criminal Code); the meaning and correlation of generic and specific, main and additional direct objects of encroachment; the influence of the blanket nature of the disposition of the norm on the clarity of determining the signs of the objective side; the influence of the circumstances of the committed act, the properties of the subject on the criminalization of the act; the ratio of the content of the intellectual and volitional moment of the forms of guilt in the event of grave and especially grave consequences; the effectiveness of the ratio of the gravity of the committed act and the severity of the current sanction (types, terms of punishment), etc. – we have gained some idea of the trends in changing the directions and nature of the discussion of current problems of the current criminal legislation, due to the continuation of the reform of criminal legislation and a more in-depth study of foreign legislative experience in the area under study. The peculiarities of the criminal law doctrine in terms of the subjective side of the criminal offenses under consideration consist in increased attention to the correlation of the content of the intellectual and volitional moments of the subtypes of carelessness (criminally unlawful self-confidence, criminally unlawful negligence), indirect intent (subtype of intent) and criminally unlawful self-confidence (subtype of carelessness), which is important when substantiating the appropriate scope of criminal liability for committing acts with signs of a general or special component of a criminal offense, the occurrence of particularly serious consequences as a result of a clearly gross violation of traffic rules and the operation of transport.