Репозитарій Одеського державного університету внутрішніх справ
еOSUIAIR - Electronic Odesa State University of Internal Affairs Institutional Repository
Електронний архів Одеського державного університету внутрішніх справ накопичує, зберігає та надає вільний доступ до електронних версій наукових, навчальних та науково-методичних праць спільноти університету. Проект реалізовано на базі програмного забезпечення DSPACE і підтримується бібліотекою університету.
- Адміністратор репозитарію - library@oduvs.edu.ua
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Суд присяжних в Україні: окремі питання теорії та законодавства
(ОДУВС : Юридичний бюлетень, 2025) Меркулова, Валентина Олександрівна https://orcid.org/0000-0003-1332-1113; Merkulova, Valentyna; Бабенко, Андрій Миколайович https://orcid.org/0000-0002-9498-2484; Babenko, Andrii
Створення суду присяжних є невід’ємною складовою реформування кримінального судочинства у напрямку забезпечення справедливого та прозорого судового процесу при розгляді особливо тяжких діянь, поглиблення його змагальної сутності. Поширення в кримінальному судочинстві сфери волевиявлення та дотримання інтересів винної особи як учасника кримінального провадження свідчать про посилення гуманістичної та правозахисної складової кримінального правосуддя, зміцнення процесуальних гарантій обвинуваченого. Що у підсумку спрацює на підвищення довіри громадян до судової системи, загалом. Оскільки суд присяжних в Україні – це нова сфера вирішення кримінально-правового конфлікту, яка за змістом та сутністю відтворюється у нових кримінально-правових та кримінально-процесуальних відносинах, – проблема удосконалення правового регулювання цієї сфери лише набуває своєї актуальності та значення. Дослідження результатів впровадження суду присяжних в Україні за декілька останніх років доводять наявність значної кількості проблем теоретичного та правового характеру. Ці проблеми, які в більшій мірі є предметом наукової дискусії, засвідчують новизну та складність процесу, відсутність вітчизняних напрацювань в законодавстві та правозастосуванні, необхідність подальшого більш поглибленого вивчення зарубіжного законодавчого досвіду, посиленої роз’яснювальної роботи серед населення. Саме практичне застосування норм, що регламентують порядок функціонування суду присяжних, має надати можливість виявити переваги і недоліки чинного кримінально-процесуального законодавства, віднайти шляхи для його вдосконалення. Безумовним є те, що інститут присяжних потребує своїх подальших змін в рамках загальної судової реформи. Оновлення вітчизняної законодавчої бази має відбуватися з урахуванням кращого зарубіжного досвіду, переваг світових моделей формування та функціонування суду присяжних. На порядок денний постали проблеми, які практично стосуються більшості аспектів формування та реалізації повноважень суду присяжних в Україні: порядку та кількості відбору кандидатів на лаву присяжних; вікових, освітніх, професійних та особистісних властивостей присяжних; забезпечення незалежності присяжних від професійних суддів тощо. Важливе місце посідає питання доцільної кількості присяжних. Ця проблема має вирішуватися на тлі врахування декількох складових: залежно від того, яку модель формування та функціонування присяжного суду Україна обере в майбутньому; від організаційних та фінансових можливостей держави; впровадження новітнього підходу щодо диференціації кількісного показника (як присяжних, так і професійних суддів) залежно від типової тяжкості вчиненого діяння.
The creation of a jury trial is an integral part of the reform of criminal justice in the direction of ensuring a fair and transparent trial when considering especially serious acts, deepening its adversarial nature. The expansion of the scope of the expression of will and observance of the interests of the guilty person as a participant in criminal proceedings in criminal proceedings indicates the strengthening of the humanistic and human rights component of criminal justice, the strengthening of procedural guarantees of the accused. Which will ultimately work to increase citizens' trust in the judicial system in general. Since the jury trial in Ukraine is a new area of resolving criminal-legal conflicts, which in content and essence is reproduced in new criminal-legal and criminal-procedural relations, the problem of improving the legal regulation of this area is only gaining relevance and importance. Studies of the results of the introduction of a jury trial in Ukraine over the past few years prove the presence of a significant number of problems of a theoretical and legal nature. These problems, which are largely the subject of scientific discussion, testify to the novelty and complexity of the process, the lack of domestic developments in legislation and law enforcement, the need for further in-depth study of foreign legislative experience, and increased explanatory work among the population. It is the practical application of the norms regulating the procedure for the functioning of the jury that should provide an opportunity to identify the advantages and disadvantages of the current criminal procedural legislation and find ways to improve it. It is undeniable that the institution of the jury requires further changes within the framework of the general judicial reform. The updating of the domestic legislative framework should take place taking into account the best foreign experience and the advantages of world models of the formation and functioning of the jury. Problems that practically concern most aspects of the formation and implementation of the powers of the jury in Ukraine have appeared on the agenda: the procedure and number of candidates for the jury bench; age, educational, professional and personal characteristics of the jurors; ensuring the independence of jurors from professional judges, etc.
An important place is occupied by the issue of the appropriate number of jurors. This problem should be solved against the background of taking into account several components: depending on what model of formation and functioning of the jury court Ukraine will choose in the future; on the organizational and financial capabilities of the state; the introduction of a new approach to the differentiation of the quantitative indicator (both jurors and professional judges) depending on the typical gravity of the committed act. Issues related to the organization and conduct of the procedure for the election of candidates for jurors, the number of such candidates depend on the number of jurors as such determined by law. An increase in their number will lead to a significantly larger number of candidates for each court. Therefore, the need for the local government to form a list of candidates for jury service on the basis of the list of voters of the administrative-territorial unit on whose territory the local court operates is rightly discussed, in accordance with the requirements imposed by law on the jury, and therefore in accordance with the quantitative composition of the main and reserve jury, as well as the material capabilities of ensuring the proper and effective functioning of the jury.
Шляхи удосконалення правового статусу слідчого судді: тенденції правової доктрини
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2025) Меркулова, Валентина Олександрівна https://orcid.org/0000-0003-1332-1113; Merkulova, Valentyna; Домброван, Наталія Василівна https://orcid.org/0000-0001-5997-2080; Dombrovan, Nataliia
Впровадження інституту слідчого судді в Україні є результатом євроінтеграційних спрямувань у реформуванні вітчизняного кримінального судочинства, приведення відповідного законодавства до міжнародних правових стандартів, запозичення позитивного зарубіжного досвіду. Вже загальновизнаним є те, що участь слідчого судді у досудовому розслідуванні є об’єктивною необхідністю, оскільки має розглядатися у якості інструментарію забезпечення незалежного, неупередженого, а отже справедливого розслідування, дотримання рівності та змагальності сторін кримінального провадження.
The introduction of the institute of an investigating judge in Ukraine is the result of European integration trends in the reform of domestic criminal justice, bringing the relevant legislation into line with international legal standards, and borrowing positive foreign experience. It is already generally recognized that the participation of an investigating judge in the pretrial investigation is an objective necessity, since it should be considered as a tool for ensuring an independent, impartial, and therefore fair investigation, maintaining equality and adver-sarial nature of the parties to criminal proceedings.
Види кримінально-протиправної поведінки, передбаченої в ст. 438 КК «воєнні злочини»: чинний стан та перспективи реформування
(ОДУВС: Південноукраїнський правничий часопис, 2025) Меркулова, Валентина Олександрівна https://orcid.org/0000-0003-1332-1113; Merkulova, Valentyna; Домброван, Наталія Василівна https://orcid.org/0000-0001-5997-2080; Dombrovan, Nataliia
Зміст чинної кримінально-правової норми, яка передбачена ст. 438 КК «Воєнні злочини», є результатом певного реформування кримінального законодавства. Зміні у кримінальне законодавство вносилися двічі (Законом № 4012-IX від 09.10.2024 р. та Законом № 4499 — IX від 17.06.2025 р.) і призвели: до зміни назви (раніше стаття називалася «Порушення законів та звичаїв війни»); до значного збільшення переліку конкретних видів діянь (на тлі загалом бланкетного характеру диспозиції норми), в яких потерпілою особою є дитина; до суттєвої зміни підходів щодо оцінки кваліфікуючої ознаки діяння (замість «вчинення умисного вбивства» передбачено «спричинення загибелі людини»), що суттєво поширює межі підстав для кримінальної відповідальності у разі смерті людини. Відповідно новели кримінального законодавства посилили актуальність дослідження проблем підстав кримінальної відповідальності, а отже визначення змісту та сутності кожного елементу як основного, так і кваліфікованого складу даного злочину; важливість розуміння (тлумачення) понять та категорій, які використовуються в даній нормі, або ж опосередковано стосуються їх; змісту та сутності об’єктив-них та суб’єктивних ознак розглядуваного діяння. В даному випадку предметом дослідження є чинний стан та перспективи реформування вітчизняного законодавства в частині формулювання видів кримінально-протиправної поведінки. Аналіз та узагальнення тенденцій реформування кримінального законодавства в частині доцільного визначення обов’язкових ознак об’єктивної сторони, а отже доцільного переліку видів кримінально-протиправної поведінки безпосередньо в змісті диспозиції основного складу злочину, передбаченого ст. 438 КК, — свідчить про існування певних проблем, які заслуговують на наукове обговорення. А саме щодо обґрунтування доцільності (не доцільності) визначення законодавцем безпосередньо в кримінально-правовій нормі вичерпного переліку порушень норм міжнародного та міжнародного гуманітарного права, які розглядаються як воєнні злочини та тягнуть за собою кримінальну відповідальність. А отже щодо ступеню співвідносності в диспозиції норми елементів бланкетного та описового характеру. А також щодо підстав формулювання додаткових кваліфікуючих ознак (окрім спричинення загибелі людини), які б доводили посилення значення окремих елементів складу розглядуваного злочину. Проведений порівняльно-правовий аналіз переліку та сутнісних ознак кримінально-протиправної поведінки, що охоплюється поняттям воєнні злочини (ст. 438 КК), містяться у чинному кримінальному законодавстві України, відповідних міжнародно-правових актах, передбачені в Проекті КК тощо, — доводить наявність певних тенденцій реформування змісту основного та кваліфікованого складу розглядуваної норми.
The content of the current criminal law provision, which is provided for in Article 438 of the Criminal Code "War Crimes", is the result of a certain reform of criminal legislation. Amendments to criminal legislation were made twice (by Law No. 4012-IX of 09.10.2024 and Law No. 4499 — IX of 17.06.2025) and led to: a change in the name (previously the article was called "Violation of the Laws and Customs of War"); a significant increase in the list of specific types of acts (against the generally blanket nature of the disposition of the norm) in which the victim is a child; a significant change in approaches to assessing the qualifying characteristic of the act (instead of "com-mitting intentional murder", "causing the death of a person" is provided), which significantly expands the boundaries of the grounds for criminal liability in the event of the death of a person. Accordingly, the novelties of criminal legislation have increased the relevance of studying the problems of the grounds for criminal liability, and therefore the determination of the content and essence of each element of both the main and qualified elements of a given crime; the importance of understanding (interpreting) the concepts and categories used in this norm, or indirectly related to them; the content and essence of the objective and subjective signs of the act under consideration. In this case, the subject of the study is the current state and prospects for reforming domestic legislation in terms of the formulation of types of criminal and unlawful behavior. Analysis and generalization of trends in reforming criminal legislation in terms of the appropriate determination of the mandatory signs of the objective side, and therefore the appropriate list of types of criminal and unlawful behavior directly in the content of the disposition of the main elements of the crime, provided for in Article 438 of the Criminal Code, indicates the existence of certain problems that deserve scientific discussion. Namely, regarding the justification of the expediency (not expediency) of the legislator's definition directly in the criminal law norm of an exhaustive list of violations of the norms of international and international humanitarian law, which are considered war crimes and entail criminal liability. And therefore, regarding the degree of correlation in the disposition of the norm of blanket and descriptive elements. As well as regarding the grounds for formulating additional qualifying features (in addition to causing the death of a person), which would prove the strengthening of the significance of individual elements of the composition of the crime under consideration. The conducted comparative legal analysis of the list and essential features of criminally unlawful behavior, covered by the concept of war crimes (Article 438 of the Criminal Code), contained in the current criminal legislation of Ukraine, relevant international legal acts, provided for in the Draft Criminal Code, etc., proves the presence of certain trends in reforming the content of the main and qualified composition of the norm under consideration.
Саморегуляція психічного стану поліцейського під час стресу в умовах воєнного стану
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2022) Пасько, Ольга Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-9555-1101; Pasko, Olha; Прудка, Людмила Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-5440-2361; Prudka, Liudmyla
У довіднику узагальнено вплив стресу на психічний стан поліцейського під час виконання ним професійної діяльності в умовах воєнного стану. Запропоновано сучасні методики збереження психічного здоров’я поліцейського з метою саморегуляції свого психічного стану під час стресу при виконанні ним професійної діяльності в умовах воєнного стану.
The handbook summarizes the impact of stress on the mental state of a police officer during his professional activities under martial law. Modern methods of maintaining the mental health of a policeman are proposed for the purpose of self-regulation of his mental state during stress during his professional activities under martial law.
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Психологія управління»
(Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2022) Прудка, Людмила Миколаївна https://orcid.org/0000-0001-5440-2361; Prudka, Liudmyla
Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи для здобувачів другого (магістерського) рівня заочної форми навчання розроблені відповідно до робочої навчальної програми дисципліни "Психологія управління". Мета даних методичних вказівок – надати допомогу слухачам під час виконання самостійної роботи та закріплення теоретичних знань з основних тем дисципліни.
Methodical guidelines for independent work for applicants of the second (master's) level of correspondence education are developed in accordance with the work curriculum of the discipline "Management Psychology". The purpose of these methodological instructions is to provide assistance to students during independent work and consolidation of theoretical knowledge on the main topics of the discipline.