Антикорупційний вплив відкритих даних

Abstract

У статті досліджено роль відкритості публічної інформації як одного з ключових інструментів у боротьбі з проявами корупції та забезпеченні прозорості державного управління. Автор аналізує нормативне визначення публічної інформації у формі відкритих даних, підкреслюючи її форматну придатність для автоматизованого оброблення та вільний доступ. Особливу увагу приділено взаємодії між владою та громадянським суспільством, де відкриті дані виступають механізмом контролю за діяльністю органів виконавчої влади та засобом виявлення корупційних схем. Розкрито практичне значення використання методологій OSINT правоохоронними та антикорупційними органами при аналізі великих масивів інформації. Розглянуто успішні кейси впровадження відкритих даних в Україні, зокрема проект «Дія. Відкриті дані», та проаналізовано відповідність національного регулювання (Постанова КМУ № 835) сучасним вимогам. Автор вказує на певні обмеження законодавства, яке наразі зосереджене виключно на державному секторі, залишаючи поза увагою приватний бізнес. Зроблено висновок, що використання відкритих даних не лише підвищує ефективність розслідування злочинів, а й сприяє зростанню довіри громадськості до правоохоронної системи через створення «екосистеми відповідальності».

This article examines the role of open public information as one of the key tools in combating corruption and ensuring transparency in public administration. The author analyzes the legal definition of public information in the form of open data, emphasizing its suitability for automated processing and free access. Particular attention is paid to the interaction between the government and civil society, where open data serves as a mechanism for monitoring the activities of executive bodies and a means of identifying corruption schemes. The practical significance of using OSINT methodologies by law enforcement and anti-corruption agencies when analyzing large data sets is explored. Successful cases of open data implementation in Ukraine are examined, particularly the “Dія. Open Data” project, and the compliance of national regulations (CMU Resolution No. 835) with current requirements is analyzed. The author points out certain limitations in the legislation, which currently focuses exclusively on the public sector, leaving private business out of consideration. The conclusion is drawn that the use of open data not only increases the effectiveness of criminal investigations but also contributes to growing public trust in the law enforcement system through the creation of an “ecosystem of accountability.”