Правоохоронна функція держави як складова забезпечення національної стійкості

Abstract

Стаття присвячена дослідженню правоохоронної функції держави як складової забезпечення національної стійкості в умовах зростання масштабів та складності сучасних загроз, що поєднують воєнні, терористичні, кібер-та інформаційні впливи. Обґрунтовано, що трансформація безпекового середовища зумовлює переосмислення завдань і механізмів реалізації цієї функції, перехід від традиційної моделі, орієнтованої на реагування, до комплексної превентивно-стабілізаційної діяльності. Особлива увага приділена аналізу сучасних тенденцій, серед яких: поєднання силових і сервісних функцій, забезпечення верховенства права як стримуючого та стабілізуючого фактору, пріоритет захисту критичної інфраструктури, інституційна взаємодія як системний елемент, інтеграція фізичної та кібербезпеки. Розкрито, що ефективне виконання правоохоронної функції держави вимагає скоординованої взаємодії правоохоронних органів, органів безпеки та оборони, військово-цивільних адміністрацій і громадянського суспільства, спрямованої на забезпечення безперервності функціонування публічних інститутів та захисту стратегічно важливих об’єктів навіть в умовах воєнного стану. Наголошено, що дотримання принципів пропорційності, законності та тимчасовості обмежень прав і свобод людини є ключовою умовою збереження легітимності державної влади та довіри суспільства. У статті використано положення Конституції України, чинного законодавства у сферах національної безпеки, кіберзахисту та охорони публічного порядку, а також актуальні наукові підходи. Запропоновані висновки можуть бути використані для подальшої розробки теоретико-правових засад інституційної стійкості та удосконалення нормативно-правового регулювання правоохоронної діяльності в умовах кризових викликів.

The article is devoted to the study of the law enforcement function of the state as a component of ensuring national stability in the conditions of increasing scale and complexity of modern threats that combine military, terrorist, cyber and information influences. It is substantiated that the transformation of the security environment necessitates a rethinking of the tasks and mechanisms for implementing this function, a transition from a traditional model focused on response to comprehensive preventive and stabilization activities. Particular attention is paid to the analysis of modern trends, including: the combination of force and service functions, ensuring the rule of law as a deterrent and stabilizing factor, the priority of protecting critical infrastructure, institutional interaction as a systemic element, the integration of physical and cyber security. It is revealed that the effective implementation of the law enforcement function of the state requires coordinated interaction between law enforcement agencies, security and defense agencies, military-civilian administrations and civil society, aimed at ensuring the continuity of the functioning of public institutions and the protection of strategically important objects even in conditions of martial law. It is emphasized that compliance with the principles of proportionality, legality and temporary nature of restrictions on human rights and freedoms is a key condition for maintaining the legitimacy of state power and public trust. The article uses the provisions of the Constitution of Ukraine, current legislation in the areas of national security, cyber defense and protection of public order, as well as current scientific approaches. The proposed conclusions can be used for further development of theoretical and legal foundations of institutional stability and improvement of regulatory and legal regulation of law enforcement activities in conditions of crisis challenges.