Організаційно-правові та кримінологічні засади кіберстійкості в Україні

Abstract

У дисертації здійснено комплексне теоретико-правове та кримінологічне дослідження кіберстійкості як новітньої парадигми забезпечення національної безпеки України в умовах цифрової трансформації та гібридної агресії. Обґрунтовано, що традиційна модель кібербезпеки, орієнтована на запобігання інцидентам і захист периметра, є обмежено ефективною в умовах зростання складності, масштабності та багатовекторності кіберзагроз, що зумовлює необхідність переходу до концепції кіберстійкості як здатності соціотехнічних систем передбачати, протидіяти, витримувати, відновлюватися та адаптуватися до деструктивних впливів.

The dissertation provides a comprehensive theoretical, legal, and criminological study of cyber resilience as a novel paradigm for ensuring Ukraine's national security in the context of digital transformation and hybrid aggression. It is substantiated that the traditional cybersecurity model, focused on incident prevention and perimeter protection, exhibits limited effectiveness against increasingly complex, large-scale, and multi-vector cyber threats. This necessitates a transition to the concept of cyber resilience, defined as the ability of socio-technical systems to anticipate, withstand, recover from, and adapt to disruptive influences.