Аналіз кримінальних проступків в системі злочинів проти власності в діючому Кримінальному кодексі України: законодавчі очікування

Abstract

Метою статті є аналіз діючого кримінального кодексу України, зокрема злочини проти власності, враховуючи ті зміни, які торкнуться розподілу на кримінальні проступки та злочини, а також висловити ті закономірності та недоліки, які можуть виникнути при впровадженні інституту кримінального проступку. В статті проаналізовані кримінальні проступки в системі злочинів проти власності відповідно подальших змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, зокрема до Кримінального кодексу України. Досліджуються загальні питання щодо визначення та розмежування таких понять як «кримінальний проступок» та «злочин». Здійснюється аналіз злочинів проти власності щодо встановлення у розділі дев’ятому Кримінального кодексу України кримінальних проступків, враховуючи зміни до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень. На підставі проведеного аналізу зроблено висновки про те, що більшість статей, відповідно санкцій, передбачають відповідальність за вчинення злочинів, а також встановлені й ті норми, що передбачають відповідальність як за вчинення кримінального проступку, так і за злочини, посилюючи ступень тяжкості за рахунок кваліфікованих ознак. Доведено, що з шістнадцяти статей злочинів проти власності п’ять статей та чотири норми за першими частинами в майбутньому можуть бути переведені до кримінальних проступків. Наголошено на тому, що аналіз здійснювався відповідно діючого Кримінального кодексу України, а отже на момент прийняття відповідних змін система розподілу кримінальних правопорушень може мати й інший вигляд, враховуючі ті санкції статей, які будуть дійсні на момент прийняття. Визначено, що на відміну від злочинів, проступки, на нашу думку, насамперед мають ототожнюватися з існуванням заборонних норм, які мають чітко визначити діяння, які безспірно, визнаються суспільно шкідливими та суспільно небезпечними. Наразі виникає необхідність легального закріплення поняття «проступок», що гарантує дієві механізми, пов’язані із ефективною реалізацією громадянами їх прав, свобод та інтересів, а також убезпечить як окрему взяту особистість, так і суспільство у цілому від суспільно шкідливих подій, зумовлених протиправними діями суб’єктів.

The purpose of the article is to analyze the current Criminal Code of Ukraine, in particular crimes against property, taking into account those changes that affect the division into criminal offenses and crimes, as well as to identify patterns and shortcomings that may arise in the introduction of criminal offenses. The article analyz-es misdemeanors in the system of crimes against property in accordance with further amendments to some legisla-tive acts of Ukraine to simplify the pre-trial investigation of certain categories of criminal offenses, in particular the Criminal Code of Ukraine. General issues concerning the definition and delimitation of such concepts as mis-demeanor and crime are investigated. An analysis of crimes against property is carried out in relation to the establishment of criminal offenses in Chapter Nine of the Criminal Code of Ukraine, taking into account changes to some legislative acts of Ukraine to simplify the pre-trial investigation of certain categories of criminal offenses. Based on the analysis, it was concluded that most articles, according to sanctions, provide for liability for crimes, as well as those rules that provide for liability for both misdemeanors and crimes, increasing the severity due to qualified characteristics. It is proved that out of sixteen articles of crimes against property, five articles and four norms under the first parts can be translated into mis-demeanors. It was emphasized that the analysis was car-ried out in accordance with the current Criminal Code of Ukraine, and therefore at the time of adoption of relevant changes the system of distribution of criminal offenses may be different, taking into account the articles’ sanc-tions that will be valid at adoption time. It is determined that, in contrast to crimes, misdemeanors, in our opinion, should first of all be identified with the existence of pro-hibitive norms, which should clearly define acts that are indisputably recognized as socially harmful and socially dangerous. At present, there is a need to legally enshrine the concept of misconduct , which guarantees effective mechanisms for the effective exercise of citizens' rights, freedoms and interests, as well as protect both the indi-vidual and society as a whole from socially harmful events caused by illegal actions.