Фізична активність як засіб соціальної реабілітації трамвованих учасників бойових дій

Abstract

Тривала історія та сучасне втілення соціальної реабілітації травмованих учасників бойових дій у багатьох розвинених країнах світу з свідчить про активне використання можливостей фізичної активності. Основною метою таких програм соціальної реабілітації військовослужбовців є послаблення негативних наслідків соціальних ризиків після поранення чи травмування, підвищення якості життя, зміцнення здоров’я, соціальної інтеграції та адаптації до інвалідності. У статті наведено результати аналізу зарубіжних публікацій щодо оцінки ефективності програм соціальної реабілітації учасників бойових дій за допомогою адаптивної фізичної активності. З’ясовано, що успішність соціальної реабілітації залежить від правильного підбору комплексу фізичних вправ, а також залучення до заняття адаптивним спортом з урахуванням тяжкості поранення та травми. Зроблено висновок, що соціальна реабілітація на основі фізичної активності є ефективним способом відновлення не тільки фізичного, але й психологічного здоров’я, а також повернення травмованих військових до активного суспільного життя. Надано інформацію про використання елементів адаптивної фізичної активності при реалізації програм соціальної реабілітації травмованих військовослужбовців на базі Одеського державного університету внутрішніх справ. Окрім цього зроблені висновки, що через заняття фізичною активністю можна здобути соціальне визнання, інтегруватися в громадянське суспільство та стати активним учасником суспільного життя. Успішність соціальної реабілітації залежить від правильного підбору комплексу фізичних вправ, урахування тяжкості травми та виконання інших умов. Заняття адаптивною фізичною активністю має виступати позитивним, продуктивним і творчим процесом, що приносить задоволення військовослужбовцям з інвалідністю. Важливою є своєчасність, комплексність, наукова обґрунтованість та повнота проведення соціальних реабілітаційних заходів на основі фізичної активності. Загальне усвідомлення всіма членами громадянського суспільства відчуття обов’язку перед тими, хто отримав травму при захисті Батьківщини, має сприяти соціальній реабілітації інвалідів на основі занять фізичною активністю із широкою суспільною підтримкою. The long history and modern implementation of social rehabilitation of injured combatants in many developed countries of the world indicates the active use of opportunities for physical activity. The main goal of such programs of social rehabilitation of servicemen is to reduce the negative consequences of social risks after injury or trauma, to improve the quality of life, to strengthen health, social integration and adaptation to disability. The article presents the results of the analysis of foreign publications regarding the evaluation of the effectiveness of programs of social rehabilitation of participants in hostilities with the help of adaptive physical activity. It was found that the success of social rehabilitation depends on the correct selection of a complex of physical exercises, as well as involvement in adaptive sports, taking into account the severity of the injury and trauma. It was concluded that social rehabilitation based on physical activity is an effective way of restoring not only physical, but also psychological health, as well as returning wounded soldiers to active social life. Information is provided on the use of elements of adaptive physical activity in the implementation of social rehabilitation programs for wounded servicemen on the basis of the Odessa State University of Internal Affairs. In addition, it was concluded that through physical activity, one can gain social recognition, integrate into civil society and become an active participant in social life. The success of social rehabilitation depends on the correct selection of a set of physical exercises, taking into account the severity of the injury and fulfilling other conditions. Adaptive physical activity should be a positive, productive and creative process that brings satisfaction to military personnel with disabilities. The timeliness, comprehensiveness, scientific validity and completeness of social rehabilitation measures based on physical activity are important. The general awareness of all members of civil society of a sense of duty to those who were injured while defending the Motherland should contribute to the social rehabilitation of disabled people based on physical activity with broad public support.