Комерційно отримана розвідка (CSINT) у сучасній системі безпеки: можливості та виклики

Abstract

Метою статті є комплексний науковий аналіз сутності, переваг, викликів та ети-ко-правових аспектів комерційно отриманої розвідки. У статті досліджується феномен комерційно отриманої розвідки (Commercially Sourced Intelligence, CSINT) як нового інструмента у сучасній системі національної та міжнародної безпеки. Автор аналізує природу та особливості CSINT у порівнянні з традиційними розвідувальними підходами, зокрема HUMINT та OSINT, акцентуючи увагу на її перевагах, викликах та ети-ко-правових дилемах. Визначено основні напрями розвитку CSINT: приватизація безпекового домену, асиметрія кіберсили, мультинаціональний характер комерційних постачальників даних та роль штучного інтелекту в аналізі великих інформаційних масивів. Окрему увагу приділено аналізу переваг CSINT для України в умовах повно-масштабної російсько-української війни. Наголошено, що доступ до високоякісних комерційних даних дозволяє компенсувати асиметрію розвідувальних можливостей, підвищити оперативність прийняття рішень та отримати доступ до передових технологій. Разом із тим розкрито ризики надмірної залежності від приватних компаній, проблеми верифікації даних, а також виклики для приватності та демократичного контролю. Зроблено висновок про необхідність розробки національних і міжнародних механізмів регулювання використання CSINT, що забезпечать баланс між безпековими інтересами держави та захистом прав людини. Дослідження демонструє, що CSINT є невід’ємним елементом сучасної безпеки, проте його ефективна інтеграція потребує чіткої правової та етичної рамки. У статті вказано, що у перспективі варто враховувати, що комерційна розвідка може стати каталізатором глибшої співпраці між державними структурами та приватним сектором, формуючи нову архітектуру глобальної безпеки. CSINT стає ключовим чинником формування нової безпекової парадигми.

The purpose of the article is a comprehensive scientific analysis of the essence, advantages, challenges, and ethical-legal aspects of commercially sourced intelligence. The article examines the phenomenon of Commercially Sourced Intelligence (CSINT) as a new tool in the modern system of national and international security. The author analyzes the nature and features of CSINT in comparison with traditional intelligence approaches, including HUMINT and OSINT, focusing on its advantages, challenges, and ethical-legal dilemmas. The main directions of CSINT development are identified: the privatization of the security domain, asymmetry of cyber power, the multinational nature of commercial data providers, and the role of artificial intelligence in analyzing large datasets. Particular attention is paid to the analysis of the advantages of CSINT for Ukraine in the context of the full-scale Russian-Ukrainian war. It is emphasized that access to high-quality commercial data allows compensating for asymmetries in intelligence capabilities, increasing the speed of decision-making, and gaining access to advanced technologies. At the same time, the risks of excessive dependence on private companies, problems with data verification, as well as challenges to privacy and democratic oversight are revealed. The conclusion is made that it is necessary to develop national and international mechanisms to regulate the use of CSINT, ensuring a balance between state security interests and the protection of human rights. The study demonstrates that CSINT is an integral element of modern security; however, its effective integration requires a clear legal and ethical framework. The article notes that in the future, it is important to consider that commercial intelligence could become a catalyst for deeper cooperation between state structures and the private sector, forming a new architecture of global security. CSINT is becoming a key factor in shaping a new security paradigm.