Апеляційна скарга з галюцинаціями штучного інтелекту: висновки на майбутнє з одного кейсу у кримінальному провадженні

Abstract

Розвиток штучного інтелекту та вже наявні практики його використання у правничій діяльності за відсутності нормативної регламентації породжує нові виклики для судів та учасників кримінальних проваджень. Зокрема, ці стосується використання штучного інтелекту при підготовці процесуальних документів, які подаються до суду. Тому важливим є формування доктринальних підходів щодо реагування судами на недоліки процесуальних документів, ідентифіковані як випадки невідповідального використання ШІ на основі наявної судової практики у кримінальному провадженні.У статті розглянуто питання відповідального використання штучного інтелекту у процесуальних документах на прикладі ситуації, коли суд апеляційної інстанції вказав на наявність галюцинацій штучного інтелекту у апеляційній скарзі. На основі зарубіжної практики, наукових досліджень та рекомендацій щодо використання штучного інтелекту зроблено висновок, що визначення меж реагування судами на недоліки процесуальних документів, ідентифіковані як випадки невідповідального використання штучного інтелекту потребує урахування таких аспектів: чи мало місце повідомлення про використання штучного інтелекту (що не є обов’язковим та і взагалі передбаченим станом на день підготовки статті); урахуванням можливостей галюцинацій штучного інтелекту у тому числі у контексті викривленого змісту нормативних актів, судової практики, та вигадування норм права та судової практики; обережності констатації неналежного виконання професійних обов`язків правником та неповаги до суду чи зловживанням у процесі через ризики стигматизації правника неправильною ідентифікацією використання штучного інтелекту. Відсутність визнаних політик використання штучного інтелекту у професійних спільнотах загалом не заважають відповідально використовувати штучний інтелект, виходячи з більш загальних норм, у тому числі етичних, щодо належного виконання професійних обов’язків. Утім, досвід зарубіжних країн вказує на перспективи їх можливого запровадження задля відповідального використання штучного інтелекту суддями, адвокатами, прокурорами.