Запобігання домашньому насильству: сучасний стан та перспективи розвитку

Abstract

З науково-практичної точки зору розглянуто сучасний стан та перспективи розвитку запобігання як одного із основних напрямів подолання проблеми домашнього насильства. Здійснено аналіз відповідності норм національного законодавства щодо сутності та складових запобігання домашньому насильству положенням Стамбульської конвенції. Визначено, що в цілому національне законодавство відображає ключові положення Стамбульської конвенції, однак Окремі складові недопущення (запобігання) в розумінні Стамбульської конвенції поки що не знайшли своє відображення в національних нормах права, зокрема лікувальні програми та участь приватного сектора. Наголошено на доцільності вивчення закордонного досвіду з метою відображення в національному законодавстві лікувальних програм та участі приватного сектора як складових запобігання домашньому насильству. З врахуванням результатів проведених авторками соціального експерименту «Що обереш ти?» та моніторингу стану висвітлення інформації, спрямованої на запобігання домашньому насильству, в м. Одеса розглянуто стан практичної реалізації підвищення обізнаності та підготовки спеціалістів як складових запобігання домашньому насильству. Серед перспектив розвитку запобігання домашньому насильству визначено доцільність використання різноманітних форм підвищення обізнаності населення з фокусами уваги на різних категоріях учасників випадку насильства (постраждалі особи, кривдники, свідки); удосконалення підготовки спеціалістів, зокрема шляхом розробки єдиних стандартів підготовки фахівців та впровадження декількарівневої системи підготовки з обов’язковими навчальними модулями, присвяченими особливостям здійснення запобігання домашньому насильству; активізації інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на навчання громадськості ненасильницьким практикам виховання дітей; посилення інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на підвищення обізнаності свідків щодо стратегій безпечного втручання та реагування на випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

From a scientific and practical point of view, the current state and prospects for the development of prevention as one of the main directions of overcoming the problem of domestic violence are considered. An analysis of the conformity of the norms of national legislation regarding the essence and components of domestic violence prevention with the provisions of the Istanbul Convention was carried out. It was determined that, in general, the national legislation reflects the key provisions of the Istanbul Convention, however, individual components of prevention (prevention) in the sense of the Istanbul Convention have not yet been reflected in national legal norms, in particular, treatment programs and the participation of the private sector. Emphasis is placed on the expediency of studying foreign experience in order to reflect in the national legislation treatment programs and the participation of the private sector as components of domestic violence prevention. Taking into account the results of the authors of the social experiment "What will you choose?" and monitoring the state of coverage of information aimed at preventing domestic violence, the state of practical implementation of raising awareness and training specialists as components of domestic violence prevention in Odesa was considered. Among the prospects for the development of prevention of domestic violence, the expediency of using various forms of raising public awareness with focus on different categories of participants in the case of violence (victims, offenders, witnesses) has been identified; improving the training of specialists, in particular through the development of uniform standards for the training of specialists and the implementation of a multi-level training system with mandatory training modules dedicated to the specifics of the prevention of domestic violence; activation of information and educational work aimed at teaching the public non-violent practices of raising children; strengthening information and educational work aimed at increasing the awareness of witnesses regarding strategies for safe intervention and response to cases of domestic violence and gender-based violence.