Чинники професійного становлення майбутніх адвокатів

Abstract

У статті представлено теоретико-емпіричні результати дослідження чинників, що впливають на професійне становлення майбутніх адвокатів. Серед основних факторів успішного професійного розвитку адвокатів у літературі виокремлюють високий рівень самоконтролю, здатність до емоційної саморегуляції та стійкість у стресових ситуаціях. Здатність до саморефлексії та постійного професійного самовдосконалення є важливими складниками успішного професійного становлення, оскільки вони сприяють адаптації до змін у правовому середовищі та розвитку глибокого розуміння етичних і моральних аспектів адвокатської діяльності. Водночас наявність таких рис, як низький рівень моральності, психологічна нестабільність, підвищена тривожність, імпульсивність, грубість, агресивність і жорстокість, може свідчити про професійну непридатність до адвокатської діяльності. Відсутність контролю над емоціями та етичних принципів може призводити до порушення правових норм, конфліктності в професійному середовищі та втрати довіри клієнтів, що, своєю чергою, негативно позначається на якості правозахисної діяльності загалом. Підвищення рівня стійкості до стресу та здатності до емоційної саморегуляції допомагає адвокату зберігати психологічну рівновагу в умовах професійних викликів, забезпечуючи тим самим високу якість юридичних послуг. Для дослідження використано методику «Домінантний стан (ДС-8)» та опитувальник регуляції емоцій ERQ (Emotion Regulation Questionnaire). Вибірку дослідження становили 346 осіб. За допомогою методу «асів» виокремлено групи осіб з високими (ПСЗmax, n=112) та низькими (ПСЗmin, n=73) показниками загального рівня професійного становлення. Результати аналізу цих груп допомогли виявити не лише індивідуальні особливості, а й загальні тенденції, які впливають на успішність професійного становлення в цій сфері діяльності. Також дослідження дало змогу визначити ключові чинники, які сприяють або, навпаки, перешкоджають ефективній самореалізації в обраній професії.