Адміністративно-територіальний та правовий устрій українських військових поселень у ХІХ столітті на Луганщині

Abstract

В роботі встановлено причини, які обумовили утворення військових поселень на початку XIX століття в Україні. Проаналізовано вплив аракчеєвських реформ на уклад українських громад, які переходили під юрисдикцію військового відомства. Названо фактори, що спонукали військових поселян до скоєння актів непокори, які іноді переходили у відкритті повстання проти військового командування та уряду. Встановлено правові наслідки для військових поселян-втікачів. Зазначено, що на Луганщині у 1820-х рр. було організовано військові поселення. У 1837 р. на території Куп’янського та Старобільського повітів Харківської губернії було утворено 4 округи Українського військового поселення, де розміщувалися Катеринославський, Астраханський, Глухівський та Псковський кірасирські полки. Звернено увагу на етапи реформування військових поселень протягом їх існування. Встановлено адміністративно-територіальні перетворення, які проходили у військових поселеннях кірасирських полків. Проаналізовано правовий стан населення, що опинилось під владою військового командування й було зобов’язане нести військові повинності. Звернено увагу на особливості застосування на території військових поселень військового законодавства. Визначено структуру органів управління у 1-му – 4-му округах Українського військового поселення. З’ясовано передумови ліквідації інституту військових поселень. Розглянуто правовий статус «південних поселян» після скасування у 1850-х рр. військових поселян на території України та наслідки їх прирівнювання до удільних селян. The paper identifies the reasons that led to the formation of military settlements at the beginning of the 19th century in Ukraine. The impact of the Arakcheev reforms on the structure of Ukrainian communities that came under the jurisdiction of the military department is analyzed. The factors that prompted military settlers to commit acts of disobedience, which sometimes turned into open rebellions against the military command and government, are named. Legal consequences for military settlers-fugitives are established. It is noted that in the Luhansk region in the 1820s. military settlements were organized. In 1837, 4 districts of the Ukrainian military settlement were created on the territory of the Kupyansk and Starobilsk counties of the Kharkiv province, where the Katerynoslav, Astrakhan, Glukhiv and Pskov cuirassier regiments were located. Attention is paid to the stage ofreforming military settlements in the process of theirimplementation. The administrative and territorial transformations that took place in the military settlements of the cuirassier regiments are established. The legal status of the population that found itself under the authority of the military command and was obliged to perform military service is analyzed. Attention is paid to the peculiarities of the application of military legislation on the territory of military settlements. The structure of the governing bodies in the 1st – 4th districts of the Ukrainian military settlement is determined. The prerequisites for the liquidation of the institution of military settlements are clarified. The legal status of “southern settlers” after the abolition of military settlers in the territory of Ukraine in the 1850s and the consequences of their equating to individual peasants are considered.