Суд присяжних в Україні: окремі питання теорії та законодавства

Abstract

Створення суду присяжних є невід’ємною складовою реформування кримінального судочинства у напрямку забезпечення справедливого та прозорого судового процесу при розгляді особливо тяжких діянь, поглиблення його змагальної сутності. Поширення в кримінальному судочинстві сфери волевиявлення та дотримання інтересів винної особи як учасника кримінального провадження свідчать про посилення гуманістичної та правозахисної складової кримінального правосуддя, зміцнення процесуальних гарантій обвинуваченого. Що у підсумку спрацює на підвищення довіри громадян до судової системи, загалом. Оскільки суд присяжних в Україні – це нова сфера вирішення кримінально-правового конфлікту, яка за змістом та сутністю відтворюється у нових кримінально-правових та кримінально-процесуальних відносинах, – проблема удосконалення правового регулювання цієї сфери лише набуває своєї актуальності та значення. Дослідження результатів впровадження суду присяжних в Україні за декілька останніх років доводять наявність значної кількості проблем теоретичного та правового характеру. Ці проблеми, які в більшій мірі є предметом наукової дискусії, засвідчують новизну та складність процесу, відсутність вітчизняних напрацювань в законодавстві та правозастосуванні, необхідність подальшого більш поглибленого вивчення зарубіжного законодавчого досвіду, посиленої роз’яснювальної роботи серед населення. Саме практичне застосування норм, що регламентують порядок функціонування суду присяжних, має надати можливість виявити переваги і недоліки чинного кримінально-процесуального законодавства, віднайти шляхи для його вдосконалення. Безумовним є те, що інститут присяжних потребує своїх подальших змін в рамках загальної судової реформи. Оновлення вітчизняної законодавчої бази має відбуватися з урахуванням кращого зарубіжного досвіду, переваг світових моделей формування та функціонування суду присяжних. На порядок денний постали проблеми, які практично стосуються більшості аспектів формування та реалізації повноважень суду присяжних в Україні: порядку та кількості відбору кандидатів на лаву присяжних; вікових, освітніх, професійних та особистісних властивостей присяжних; забезпечення незалежності присяжних від професійних суддів тощо. Важливе місце посідає питання доцільної кількості присяжних. Ця проблема має вирішуватися на тлі врахування декількох складових: залежно від того, яку модель формування та функціонування присяжного суду Україна обере в майбутньому; від організаційних та фінансових можливостей держави; впровадження новітнього підходу щодо диференціації кількісного показника (як присяжних, так і професійних суддів) залежно від типової тяжкості вчиненого діяння.

The creation of a jury trial is an integral part of the reform of criminal justice in the direction of ensuring a fair and transparent trial when considering especially serious acts, deepening its adversarial nature. The expansion of the scope of the expression of will and observance of the interests of the guilty person as a participant in criminal proceedings in criminal proceedings indicates the strengthening of the humanistic and human rights component of criminal justice, the strengthening of procedural guarantees of the accused. Which will ultimately work to increase citizens' trust in the judicial system in general. Since the jury trial in Ukraine is a new area of resolving criminal-legal conflicts, which in content and essence is reproduced in new criminal-legal and criminal-procedural relations, the problem of improving the legal regulation of this area is only gaining relevance and importance. Studies of the results of the introduction of a jury trial in Ukraine over the past few years prove the presence of a significant number of problems of a theoretical and legal nature. These problems, which are largely the subject of scientific discussion, testify to the novelty and complexity of the process, the lack of domestic developments in legislation and law enforcement, the need for further in-depth study of foreign legislative experience, and increased explanatory work among the population. It is the practical application of the norms regulating the procedure for the functioning of the jury that should provide an opportunity to identify the advantages and disadvantages of the current criminal procedural legislation and find ways to improve it. It is undeniable that the institution of the jury requires further changes within the framework of the general judicial reform. The updating of the domestic legislative framework should take place taking into account the best foreign experience and the advantages of world models of the formation and functioning of the jury. Problems that practically concern most aspects of the formation and implementation of the powers of the jury in Ukraine have appeared on the agenda: the procedure and number of candidates for the jury bench; age, educational, professional and personal characteristics of the jurors; ensuring the independence of jurors from professional judges, etc. An important place is occupied by the issue of the appropriate number of jurors. This problem should be solved against the background of taking into account several components: depending on what model of formation and functioning of the jury court Ukraine will choose in the future; on the organizational and financial capabilities of the state; the introduction of a new approach to the differentiation of the quantitative indicator (both jurors and professional judges) depending on the typical gravity of the committed act. Issues related to the organization and conduct of the procedure for the election of candidates for jurors, the number of such candidates depend on the number of jurors as such determined by law. An increase in their number will lead to a significantly larger number of candidates for each court. Therefore, the need for the local government to form a list of candidates for jury service on the basis of the list of voters of the administrative-territorial unit on whose territory the local court operates is rightly discussed, in accordance with the requirements imposed by law on the jury, and therefore in accordance with the quantitative composition of the main and reserve jury, as well as the material capabilities of ensuring the proper and effective functioning of the jury.