Інститут соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Abstract

В статті здійснено аналіз інституту соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виявлені прогалини чинного законодавства та запропоновано власне бачення їх усунення. У сучасному суспільстві питання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, набуває особливої значущості в контексті забезпечення їх прав та законних інтересів. Відсутність належної батьківської опіки та підтримки створює низку соціальних, правових і економічних викликів, що потребують комплексного правового регулювання та ефективного державного втручання. Одним із ключових завдань правової держави є забезпечення соціального захисту найуразливіших категорій населення, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Важливу роль у цьому відіграють норми загального трудового права, сімейного права та права соціального забезпечення, які регулюють як механізми матеріальної підтримки таких дітей, так і способи їх соціальної адаптації. Діти є основою та майбутнім будь-якої держави та найбільш вразливою категорією осіб. Держава, відповідно до міжнародних зобов’язань та національного законодавства, має обов’язок створювати сприятливі умови для виховання та розвитку дітей, які залишилися без батьківської опіки. Це включає заходи щодо забезпечення житлом, освітою, медичною допомогою, професійною підготовкою та інтеграцією в суспільство. Водночас, сучасні виклики, зокрема соціально-економічні кризи, збройні конфлікти та міграційні процеси, вимагають удосконалення механізмів правового захисту таких дітей, адаптації їх до нових реалій і розробки додаткових гарантій. Останнім часом у законодавстві України відбулися певні зміни в частині зміцнення державної підтримки сімей, які виявили бажання усиновити дитину. Зроблено висновок, що для підвищення ефективності соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, необхідно вдосконалити законодавче регулювання та механізми реалізації їхніх прав, посилити державний контроль за дотриманням гарантій у сфері освіти, працевлаштування та соціального забезпечення, а також розширити співпрацю з громадянським суспільством та міжнародними організаціями. The article analyzes the institution of social protection of orphans and children deprived of parental care, identifies gaps in current legislation, and proposes its own vision of eliminating them. In modern society, the issue of social protection of orphans and children deprived of parental care is of particular importance in the context of ensuring their rights and legitimate interests. The lack of proper parental care and support creates a number of social, legal, and economic challenges that require comprehensive legal regulation and effective state intervention. One of the key tasks of the rule of law is to ensure social protection for the most vulnerable categories of the population, in particular orphans and children deprived of parental care. An important role in this is played by the norms of general labor law, family law, and social security law, which regulate both the mechanisms of material support for such children and the methods of their social adaptation. Children are the foundation and future of any state and the most vulnerable category of persons. The state, in accordance with international obligations and national legislation, has a duty to create favorable conditions for the upbringing and development of children left without parental care. This includes measures to provide housing, education, medical care, vocational training, and integration into society. At the same time, modern challenges, in particular socio-economic crises, armed conflicts, and migration processes, require improving the mechanisms for legal protection of such children, adapting them to new realities, and developing additional guarantees. Recently, certain changes have occurred in the legislation of Ukraine in terms of strengthening state support for families who have expressed a desire to adopt a child. It was concluded that in order to increase the effectiveness of social protection of orphans and children deprived of parental care, it is necessary to improve legislative regulation and mechanisms for the implementation of their rights, strengthen state control over compliance with guarantees in the fields of education, employment and social security, as well as expand cooperation with civil society and international organizations.