Кримінальний аналіз кіберзлочинності

Abstract

У тезах досліджено теоретичні, методологічні та практичні засади кримінального аналізу кіберзлочинності як спеціалізованого напряму аналітичної діяльності правоохоронних органів в умовах інтенсивної цифровізації та повномасштабного збройного конфлікту в Україні. Визначено сутність та рівні (тактичний, оперативний і стратегічний) здійснення аналітичної діяльності у сфері інформаційних технологій. Окреслено методологічну основу дослідження кіберінцидентів, яку складають прийоми кримінологічного моделювання, мережевого аналізу, профілювання злочинців та аналізу цифрових слідів. Особливу увагу приділено трансформації типології кіберзлочинців, які дедалі частіше об'єднуються у транснаціональні структури та поєднують технічні компетенції із соціальною інженерією. Проаналізовано перспективність впровадження штучного інтелекту та блокчейну для верифікації цифрових доказів, а також виокремлено ключові проблеми галузі, такі як високий рівень латентності кіберзлочинів, ризики порушення прав людини та транскордонний характер правопорушень. Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку кримінального аналізу в Україні, що пов'язані з гармонізацією законодавства із нормами ЄС, посиленням міжнародного співробітництва та підготовкою кадрів із синергією юридичних і технічних знань.

This paper examines the theoretical, methodological, and practical foundations of criminal analysis of cybercrime as a specialized area of analytical activity for law enforcement agencies in the context of rapid digitalization and a full-scale armed conflict in Ukraine. The essence and levels (tactical, operational, and strategic) of analytical activities in the field of information technology are defined. The methodological framework for investigating cyber incidents is outlined, comprising techniques of criminological modeling, network analysis, offender profiling, and digital forensics. Particular attention is paid to the transformation of the typology of cybercriminals, who are increasingly organizing themselves into transnational structures and combining technical expertise with social engineering. The study analyzes the potential for implementing artificial intelligence and blockchain technology to verify digital evidence and identifies key challenges in the field, such as the high latency of cybercrimes, risks of human rights violations, and the cross-border nature of these offenses. The paper justifies strategic directions for the development of criminal analysis in Ukraine, which are linked to the harmonization of legislation with EU standards, the strengthening of international cooperation, and the training of personnel with a synergy of legal and technical knowledge.