Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом: проблеми кримінально-правової кваліфікації

Abstract

У роботі проаналізовано урядові документи, які визначають напрямки державно-правової політики щодо запобігання, виявлення й припинення легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Зазначено ступінь небезпечності відмивання «брудного» капіталу та його потрапляння до легальної економіки. Звернуто увагу на особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак легалізації (відмивання) злочинно здобутого майна. Досліджено питання щодо підстав притягнення до кримінальної відповідальності за відмивання злочинних доходів. Розглянуто проблеми преюдиціональності при відмиванні майна, одержаного злочинним шляхом, та зроблено висновок про необов’язковість наявності обвинувального вироку суду стосовно зазначеного злочину. Визначена правова природа кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209 та 198 КК України, та критерії їх розмежування. Зазначено, що заздалегідь не обіцяне відмивання, придбання, отримання, зберігання або збут майна, одержаного злочинним шляхом, є формами причетності до кримінальних правопорушень. Основним критерієм розмежування зазначених кримінальних правопорушень є статус майна, яке винна особа відмиває, зберігає або використовує у подальшій діяльності. Вказано на значимість предикатного злочину для кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 198, 209, 306 КК України. Встановлено, що при конкуренції ст. 209 та ст. 306 КК України, остання буде спеціальною по відношенню до загальної норми – ст. 209 КК України. Зазначено можливості кваліфікації фінансування тероризму за правилами сукупності злочинів, передбачених ст.ст. 209 та 258-5 КК України. The paper analyzes government documents that determine the directions of state and legal policy on preventing, detecting and stopping the legalization (laundering) of property obtained by crime. The degree of danger of laundering «dirty» capital and its entry into the legal economy is indicated. Attention is drawn to the features of the objective and subjective signs of legalization (laundering) of property obtained by crime. The issue of the grounds for bringing to criminal liability for laundering criminal proceeds is investigated. The problems of prejudiciality in laundering property obtained by crime are considered, and a conclusion is made about the non-requirement of a court conviction in relation to the specified crime. The legal nature of criminal offenses provided for in Articles 209 and 198 of the Criminal Code of Ukraine and the criteria for their differentiation are determined. It is noted that the previously unpromised laundering, acquisition, receipt, storage or sale of property obtained by criminal means are forms of involvement in criminal offenses. The main criterion for distinguishing the specified criminal offenses is the status of the property that the guilty person launders, stores or uses in further activities. The significance of the predicate crime for criminal offenses provided for in Articles 198, 209, 306 of the Criminal Code of Ukraine is indicated. It is established that in the event of competition between Articles 209 and 306 of the Criminal Code of Ukraine, the latter will be special in relation to the general norm - Article 209 of the Criminal Code of Ukraine. The possibilities of qualifying terrorist financing according to the rules of the set of crimes provided for in Articles 209 and 258-5 of the Criminal Code of Ukraine are indicated.