Морально-етичні виклики в професійній діяльності адвоката при захисті осіб, обвинувачених у воєнних злочинах

Abstract

Сучасні реалії війни в Україні поставили перед адвокатурою надзвичайно складні завдання, пов’язані із захистом осіб, обвинувачених у військових злочинах. Постає проблема поєднання фундаментального права людини на захист, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами, з очікуваннями суспільства, що вимагає суворого та невідворотного покарання винних. У цих умовах адвокат опиняється під значним моральним і соціальним тиском, що формує специфічні етичні дилеми його професійної діяльності. Невирішеність цієї проблематики створює ризик підриву авторитету інституту адвокатури та порушення принципів верховенства права. Метою статті є комплексний аналіз морально-етичних викликів, з якими стикається адвокат у справах щодо військових злочинів, визначення меж його професійної та моральної відповідальності, а також обґрунтування необхідності гарантування незалежності адвокатської діяльності в умовах суспільного та політичного тиску. Основні результати дослідження свідчать про те, що адвокатська діяльність у справах про військові злочини супроводжується стигматизацією адвоката як «захисника ворога», що породжує тиск з боку суспільства, засобів масової інформації та навіть професійної спільноти. Це ускладнює виконання адвокатом його ключової функції – забезпечення справедливого судочинства. Встановлено, що право на захист не може бути обмежене тяжкістю інкримінованих злочинів, а адвокат не ототожнюється із вчинками свого підзахисного, а лише гарантує дотримання законності. Окрему увагу приділено проблемі внутрішнього морального конфлікту адвоката, який може суперечити його особистим переконанням і патріотичній позиції. У цьому контексті обґрунтовано право адвоката відмовитися від ведення справи з мотивів совісті, за умови забезпечення державою призначення іншого захисника. У висновках підкреслюється, що морально-етичні дилеми у справах щодо військових злочинів не є суто особистим питанням адвоката, а відображають фундаментальні принципи правової держави. Гарантування незалежності адвокатури, захист від суспільного тиску та дотримання міжнародних стандартів професійної діяльності адвокатів є необхідними передумовами забезпечення справедливого судочинства. Вирішення цих питань сприятиме не лише підвищенню довіри до адвокатури, а й зміцненню правової системи України у цілому.

The current realities of war in Ukraine have posed exceptionally complex challenges for the legal profession, particularly regarding the defense of individuals accused of war crimes. There arises the problem of reconciling the fundamental human right to defense, guaranteed by the Constitution of Ukraine and international treaties, with societal expectations demanding strict and inevitable punishment of the guilty. In these circumstances, lawyers face significant moral and social pressure, which generates specific ethical dilemmas in their professional activity. The unresolved nature of these issues creates a risk of undermining the authority of the legal profession and violating the principles of the rule of law. The aim of the article is to provide a comprehensive analysis of the moral and ethical challenges faced by lawyers in cases of war crimes, to define the limits of their professional and moral responsibility, and to justify the necessity of ensuring the independence of legal practice under societal and political pressure. The main findings of the study indicate that legal practice in war crimes cases is accompanied by the stigmatization of the lawyer as a “defender of the enemy,” creating pressure from society, the media, and even the professional community. This complicates the lawyer’s key function – ensuring fair trial proceedings. It is established that the right to defense cannot be restricted by the severity of the alleged crimes, and the lawyer should not be equated with the actions of the client but rather guarantees compliance with the law. Particular attention is paid to the problem of the lawyer’s internal moral conflict, which may contradict personal beliefs and patriotic stance. In this context, the lawyer’s right to refuse a case on grounds of conscience is justified, provided the state ensures the appointment of another defender. In conclusion, it is emphasized that moral and ethical dilemmas in war crimes cases are not merely personal issues for the lawyer but reflect fundamental principles of the rule-of-law state. Ensuring the independence of the legal profession, protection from social pressure, and compliance with international professional standards are essential prerequisites for guaranteeing a fair trial. Addressing these issues will contribute not only to increasing trust in the legal profession but also to strengthening the Ukrainian legal system as a whole.