Волонтерська діяльність у змісті предмету права соціального забезпечення

Abstract

Визначено, що право соціального забезпечення здійснює регулювання суспільних відносин, пов’язаних з наданням матеріального забезпечення, соціальних послуг, допомоги особам, які знаходяться в умовах дії екстраординарних обставин, що сприяють доповненню правового статусу таких осіб низкою додаткових прав, унормованих в межах положень даної галузі права. Зазначено, що поряд з органами публічної адміністрації до реалізації соціальної функції держави залучені також і громадські організації та окремі особи. Основною діяльністю останніх є надання соціальних послуг, що забезпечує реалізацію соціальної функції держави у всіх сферах суспільного буття, зокрема в межах реалізації змісту суспільних відносин, що є предметом права соціального забезпечення. У предметі права соціального забезпечення диференційовано сервісні суб’єкти права соціального забезпечення, які наділені відповідною соціально-забезпечувальною правосуб’єктністю, що реалізується у формі надання відповідних соціальних послуг особам, які входять в число таких, що потребують соціальної допомоги та відповідного соціального забезпечення. Наголошено, що волонтерська діяльність є формою благодійництва й охоплюється такими ознаками: добровільність, соціальна спрямованість, безоплатність, неприбутковість, здійснюється суб’єктом зі спеціальним правовим статусом, ґрунтується на договірних засадах, має допоміжний або представницький характер, має певні винятки за суб’єктом та сферою здійснення. Звернена увага, що така діяльність в українському суспільстві відзначається наступними рисами: висока самоорганізація; відтворює високий рівень формування громадянського суспільства, оперативність; корелятивність з відповідною підприємницькою діяльністю у тій чи іншій сфері; перехід від тимчасового до постійного характеру як соціального інституту. Особа, яка здійснює волонтерську діяльність, стає суб’єктом реалізації соціальної функції публічної адміністрації, тим самим забезпечуючи підміну останньої інституціями громадянського суспільства. Відзначено, що в межах предмету права соціального забезпечення частина напрямів волонтерської діяльності займає гідне місце, що обґрунтоване релевантними повноваженнями таких суб’єктів й спрямованістю їх роботи в межах чинного законодавства.

The author determines that social security law regulates social relations related to the provision of material support, social services, and assistance to persons who find themselves in extraordinary circumstances, contributing to the legal status of such persons with a number of additional rights regulated within the provisions of this branch of law. It is noted that, along with public administration bodies, public organizations and individuals are also involved in the implementation of the social function of the state. The main activity of the latter is the provision of social services, which ensures the implementation of the social function of the state in all spheres of public life, in particular within the framework of the implementation of social relations, which are the subject of social security law. The subject of social security law differentiates between social security service providers that have the relevant social security legal capacity, which is exercised in the form of providing relevant social services to persons who are in need of social assistance and relevant social security.It is emphasized that volunteer activity is a form of charity and is characterized by the following features: voluntariness, social orientation, gratuitousness, non-profitability, carried out by an entity with special legal status, based on contractual principles, has an auxiliary or representative nature, and has certain exceptions depending on the entity and sphere of implementation. It is noted that such activities in Ukrainian society are characterized by the following features: high self-organization; reproduction of a high level of civil society formation, efficiency; correlation with relevant entrepreneurial activities in one sphere or another; transition from temporary to permanent nature as a social institution. A person who carries out volunteer activities becomes a subject of the social function of public administration, thereby ensuring the replacement of the latter by civil society institutions. It has been noted that within the subject of social security law, some areas of volunteer activity occupy a worthy place, which is justified by the relevant powers of such entities and the focus of their work within the framework of current legislation.