Культура мовлення – успіх у професійній діяльності правознавців

Abstract

Метою статті є дослідження ролі мови як ключового інструмента професійної діяльності правознавця, зосереджуючи увагу на культурі мовлення в юридичній сфері. Методологічну основу дослідження становить аналіз наукових праць українських лінгвістів і правознавців, а також вивчення мовних норм, які регулюють юридичне спілкування. У статті визначено, що мова юриста повинна відповідати нормам граматики, логіки, переконливості та точності, адже саме через мову юрист формулює правові позиції, тлумачить законодавчі акти та взаємодіє з учасниками правового процесу. Встановлено, що стандартизація ділового мовлення правників сприяє ефективній юридичній комунікації та підвищує рівень довіри з боку суспільства. Автор підкреслює важливість дотримання мовних норм у юридичних текстах, оскільки помилки можуть спричинити правові непорозуміння або спотворення змісту норм. У висновках наголошується, що висока культура мовлення є невід’ємною складовою професійної компетенції юриста, впливає на якість його роботи та формує образ правничої професії в суспільстві. The aim of the article is to explore the role of language as a key tool in the professional activity of legal practitioners, with a focus on speech culture in the legal field. The research is based on the analysis of scholarly works by Ukrainian linguists and legal scholars, as well as the examination of linguistic norms that govern legal communication. The article emphasizes that a lawyer's language must comply with rules of grammar, logic, persuasiveness, and precision, as it serves to articulate legal positions, interpret legislation, and communicate with various participants in the legal process. It is established that the standardization of legal and business communication enhances the effectiveness of legal discourse and strengthens public trust. The author highlights the importance of linguistic accuracy in legal texts, since errors can lead to misunderstandings or misinterpretations of legal norms. The conclusion stresses that high-level speech culture is an essential component of a lawyer's professional competence, directly influencing the quality of legal work and shaping the public perception of the legal profession.