Теоретичні підходи до аналізу проблеми психологічної сепарації у вітчизняній та зарубіжній психології

Abstract

У статті розглядається феномен психологічної сепарації як ключовий чинник формування автономії та особистісної зрілості індивіда. Аналізуються теоретичні підходи до вивчення процесу психологічного відокремлення вітчизняними та зарубіжними дослідниками. У статті проведено комплексний аналіз теоретичних підходів до розуміння сутності, структури та механізмів психологічної сепарації. Доведено, що психологічна сепарація є багатовимірнем явищем, що включає когнітивні, емоційні та комунікативні компоненти. Когнітивно-поведінкова складова охоплює формування ідентичності, автономії аттитюдної та функціональної незалежності; емоційна – розвиток здатності до подолання тривоги, провини та залежності від схвалення; комунікативна – трансформацію стосунків та формування нової якості взаємодії, яка базується на визнані іншого як окремої особистості. Розглянути етапність сепарації в онтогенезі, починаючи від симбіотичного періоду і ранньої біологічної сепарації, рухової та комунікативної автономії, когнітивного відокремлення в підлітковому віці до соціальної сепарації в дорослому житті. Окремо увагу приділено класифікації типів сепарації: амбівалентна, успішна, кризова (залежність від близьких) та конфліктна сепарація. Визначено їхній вплив на розвиток автономії, рівень емоційної стабільності та соціальну адаптацію підлітків і молоді. У статті підкреслюється роль сімейного середовища, стилю виховання та емоційної близькості у забезпеченні успішного психологічного відокремлення, а також значення освітніх і соціальних інститутів у формуванні самостійності, відповідальності та здатності до самовизначення. Загалом, представлені матеріали підтверджують що завершений процес психологічної сепарації забезпечує гармонійний розвиток особистості, сприяє формуванню автономії та здатності до рефлексії, прийняття рішень і встановлення здорових міжособистісних стосунків у дорослому віці. The article examines the phenomenon of psychological separation as a key factor in the formation of an individual's autonomy and personal maturity. Theoretical approaches to the study of the process of psychological separation by domestic and foreign researchers are analyzed. The article provides a comprehensive analysis of theoretical approaches to understanding the essence, structure, and mechanisms of psychological separation. It is shown that psychological separation is a multidimensional phenomenon that includes cognitive, emotional, and communicative components. The cognitive-behavioral component encompasses the formation of identity, autonomy, attitudinal and functional independence; the emotional component involves the development of the ability to overcome anxiety, guilt, and dependence on approval; the communicative component entails the transformation of relationships and the formation of a new quality of interaction based on recognizing the other as a separate individual. The stages of separation in ontogenesis are considered, starting from the symbiotic period and early biological separation, motor and communicative autonomy, cognitive separation in adolescence, to social separation in adulthood. Special attention is paid to the classification of types of separation: contradictory (ambivalent), successful, crisis (dependence on close ones), and conflictual separation. Their influence on the development of autonomy, the level of emotional stability, and social adaptation of adolescents and youth is shown. The article emphasizes the role of the family environment, parenting style, and emotional closeness in ensuring successful psychological separation, as well as the importance of educational and social institutions in fostering independence, responsibility, and the capacity for selfdetermination. Overall, the presented materials confirm that a completed process of psychological separation ensures the harmonious development of the personality, contributes to the formation of autonomy, the capacity for reflection, decision-making, and the establishment of healthy interpersonal relationships in adulthood.