Цифрові платформи кримінального аналізу на основі штучного інтелекту

Abstract

У тезах досліджено науково-теоретичні, технологічні та організаційно-правові аспекти впровадження цифрових платформ кримінального аналізу на основі штучного інтелекту в діяльність правоохоронних органів. Розглянуто трансформацію сучасної системи забезпечення правопорядку під впливом транснаціональних та високотехнологічних кримінальних загроз, що зумовлює перехід до гнучких і «розумних» аналітичних інструментів. На основі системного підходу виокремлено ключові складові інтегрованих цифрових платформ (модулі збору даних, машинного навчання, обробки природної мови, візуалізації та прийняття рішень), які забезпечують обробку великих масивів інформації в режимі, близькому до реального часу. Особливу увагу приділено предиктивному аналізу злочинності, ідентифікації серійних правопорушників, аналізу соціальних мереж для розкриття структури організованих груп, а також обробці графічних даних (деобфускація номерних знаків, розпізнавання облич та аналіз зображень). Окреслено специфіку функціонування таких платформ в умовах воєнного стану в Україні. Водночас виокремлено низку концептуальних викликів: проблему якості та упередженості вхідних даних, ризики відтворення алгоритмічних перекосів, етичні обмеження, необхідність дотримання прав людини, фінансові витрати та відставання правового регулювання у сфері штучного інтелекту, що потребує дотримання балансу між ефективністю безпекових систем і захистом приватності.

This paper examines the scientific-theoretical, technological, and organizational-legal aspects of implementing AI-based digital criminal analysis platforms in the activities of law enforcement agencies. The paper examines the transformation of the modern law enforcement system under the influence of transnational and high-tech criminal threats, which is driving the transition to flexible and “smart” analytical tools. Based on a systematic approach, the paper identifies the key components of integrated digital platforms (modules for data collection, machine learning, natural language processing, visualization, and decision-making), which enable the processing of large volumes of information in near real time. Particular attention is paid to predictive crime analysis, the identification of serial offenders, the analysis of social networks to uncover the structure of organized groups, as well as the processing of graphical data (license plate deobfuscation, facial recognition, and image analysis). The specific nature of how such platforms operate under martial law in Ukraine is outlined. At the same time, a number of conceptual challenges are highlighted: the problem of input data quality and bias, the risks of reproducing algorithmic biases, ethical constraints, the need to respect human rights, financial costs, and the lag in legal regulation in the field of artificial intelligence, which requires striking a balance between the effectiveness of security systems and the protection of privacy.