Мова права як функціональний різновид літературної мови: науковий підхід

Abstract

У статті досліджено мову права як складову офіційно-ділового стилю української літературної мови. Визначено її структурні, семантичні й прагматичні особливості, а також функції, які вона виконує в правовій сфері. Особливу увагу приділено лексико-семантичним рисам мови права, зокрема термінологічній точності, наявності архаїзмів, інтернаціоналізмів та канцеляризмів, що формують спеціалізовану правову лексику. Проаналізовано синтаксичну специфіку правових текстів: складні конструкції, пасивні форми, структурованість. У роботі підкреслено, що мова права виконує регулятивну, комунікативну та інтерпретаційну функції, забезпечуючи ефективність правової комунікації. Зроблено висновок, що мова права не лише описує, а й формує правову дійсність, будучи необхідним засобом правового регулювання в суспільстві. Науковий підхід до аналізу мови права дозволяє визначити напрямки її вдосконалення й адаптації до сучасних комунікативних потреб. The article explores legal language as a functional subtype of the official-business style of the Ukrainian literary language. It identifies the structural, semantic, and pragmatic features of legal language and examines its crucial role in the legal system. The study focuses on the lexical and semantic characteristics of legal texts, particularly the use of precise terminology, archaisms, internationalisms, and bureaucratic expressions that define the legal lexicon. It also analyzes syntactic features such as complex sentence constructions, passive voice, and logical structuring that enhance the accuracy and objectivity of legal documents. The article emphasizes the regulatory, communicative, and interpretative functions of legal language, which ensure effective legal communication. The conclusion highlights that legal language not only reflects but also shapes legal reality, serving as a key instrument of legal regulation in society. A scientific approach to the analysis of legal language provides a foundation for its further development and adaptation to modern communicative demands.