Державна політика підтримки жіночої зайнятості в умовах воєнного стану

Abstract

У статті досліджено державну політику підтримки жіночої зайнятості в умовах воєнного стану, зокрема виклики, які постали перед жінками на ринку праці через військові дії, економічну нестабільність і вимушене переселення. Досліджено законодавчі ініціативи, спрямовані на захист прав жінок, забезпечення рівних можливостей у сфері праці, створення гнучких умов роботи та стимулювання розвитку жіночого підприємництва. Розглянуто програми професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації, які надають жінкам нові можливості працевлаштування у сферах зростаючого попиту, таких як інформаційні технології, дистанційна робота, соціальні послуги та мікропідприємництво. Висвітлено заходи фінансової підтримки жінок-підприємців, включаючи грантові програми, пільгове кредитування та міжнародну допомогу у започаткуванні бізнесу. Проаналізовано міжнародний досвід, зокрема, практики країн Європейського Союзу, що стосуються забезпечення рівних можливостей для жінок, які перебувають у складних соціально-економічних умовах. Особлива увага приділена досвіду Німеччини щодо забезпечення безпечних умов праці для вагітних жінок та молодих матерів, включаючи правовий захист від звільнення, державне фінансування декретних виплат, гнучкі форми зайнятості та програми професійної адаптації після пологів. Окреслено необхідність адаптації європейських стандартів до українських реалій, що сприятиме зниженню рівня безробіття серед жінок та покращенню їх соціального захисту. Доведено, що ефективна політика підтримки жіночої зайнятості повинна ґрунтуватися на комплексному підході, що включає економічні стимули, соціальні гарантії та правове забезпечення. Узагальнено рекомендації щодо вдосконалення державної політики в Україні з метою посилення соціально-економічного захисту жінок в умовах війни та сприяння їхньому залученню до активної економічної діяльності. The article examines the state policy of supporting women’s employment under martial law, in particular the challenges faced by women in the labor market due to military operations, economic instability, and forced displacement. Legislative initiatives aimed at protecting women’s rights, ensuring equal opportunities in the labor market, creating flexible working conditions, and stimulating the development of women’s entrepreneurship are examined. Professional retraining and advanced training programs that provide women with new employment opportunities in areas of growing demand, such as information technology, remote work, social services, and micro-entrepreneurship are examined. Financial support measures for women entrepreneurs are highlighted, including grant programs, soft loans, and international assistance in starting a business. International experience is analyzed, in particular, the practices of European Union countries regarding ensuring equal opportunities for women in difficult socioeconomic conditions. Particular attention is paid to the experience of Germany in ensuring safe working conditions for pregnant women and young mothers, including legal protection against dismissal, state financing of maternity benefits, flexible forms of employment and programs of professional adaptation after childbirth. The need to adapt European standards to Ukrainian realities is outlined, which will contribute to reducing the unemployment rate among women and improving their social protection. It is proven that an effective policy to support women’s employment should be based on a comprehensive approach, including economic incentives, social guarantees and legal security. Recommendations are summarized for improving state policy in Ukraine in order to strengthen the socio-economic protection of women in war conditions and promote their involvement in active economic activity