Особливості першої психологічної допомоги при виникненні ступору у правоохоронців-комбатантів під час їх участі у бойових діях в умовах війни

Abstract

В тезах доповіді наведено статистичні дані щодо кількості поліцейських, які беруть участь у бойових/службово-бойових діях в сучасній російсько-українській війні. Розглянуто вплив небезпечних факторів під час участі правоохоронців-комбатантів на їх психіку, розкрито основні симптоми такого стресового стану як ступор. Охарактеризовано порядок надання першої психологічної допомоги поліцейським-комбатантам, які перебувають у стані ступору, котрий включає наступні етапи: 1) встановлення контакту із поліцейським у ненав’язливій і співчутливій манері; 2) забезпечення безпеки й фізичного комфорту особи; 3) заходи щодо емоційної стабілізації травмованих правоохоронців; 4) збирання інформації про нагальні потреби потерпілих осіб та надання практичної допомоги у їх задоволенні; 5) встановлення зв’язку із джерелами соціальної підтримки; 6) надання інформації щодо стратегії подолання ступору; 7) інтеграція правоохоронців із суміжними службами та з установами, які надавали їм послуги до ураження небезпечними факторами або які необхідні в даний момент. Окремо приділено увагу обмеженням, яких необхідно дотримуватися рятівникам (психологам) у відносинах з особами при перебуванні їх у стані ступору: 1) не використовувати психологічний дебрифінг після виникнення потенційно травматичної події; 2) не проводити рутинні психологічні консультації після потенційно травматичної події. Найкращим підходом до надання психологічної допомоги правоохоронцям після отримання ними потенційно травматичного досвіду є практична та емоційна підтримка, заохочення до використання адаптивних копінг-стратегій та проведення соціальної підтримки.

The abstract of the report provides statistical data on the number of police officers participating in combat/service-combat operations in the modern Russian-Ukrainian war. The influence of dangerous factors during the participation of law enforcement officers-combatants on their psyche is considered, the main symptoms of such a stressful state as stupor are revealed. The procedure for providing first psychological aid to police officers-combatants who are in a state of stupor is described, which includes the following stages: 1) establishing contact with the police officer in an unobtrusive and sympathetic manner; 2) ensuring the safety and physical comfort of the person; 3) measures for the emotional stabilization of injured law enforcement officers; 4) collecting information about the urgent needs of the injured persons and providing practical assistance in meeting them; 5) establishing contact with sources of social support; 6) providing information on strategies for overcoming stupor; 7) integrating law enforcement officers with related services and institutions that provided them with services before being affected by dangerous factors or that are currently needed. Special attention is paid to the restrictions that rescuers (psychologists) must adhere to in their relations with individuals in a state of stupor: 1) not to use psychological debriefing after a potentially traumatic event; 2) not to conduct routine psychological consultations after a potentially traumatic event. The best approach to providing psychological assistance to law enforcement officers after they have received a potentially traumatic experience is practical and emotional support, encouragement to use adaptive coping strategies, and social support.