Поняття дискреційних повноважень органів публічного адміністрування: теоретико-правовий аспект

Abstract

У статті досліджено теоретико-правова природа дискреційних повноважень органів публічної адміністрації. Визначено, що дискреційні повноваження є важливим інструментом гнучкого прийняття рішень у межах, визначених законодавством, що дозволяє ефективно адаптувати управлінську діяльність до будь-яких надзвичайних обставин. Проаналізовано історичне походження поняття «дискреція», етимологічні та доктринальні аспекти, а також ключові підходи до його розуміння у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Зазначено, що дискреційні повноваження можуть становити потенційну загрозу при здійсненні державного управління, що потребує обмеження їх правом. Розглянуто норми права, які регулюють дискреційні повноваження в Україні, зокрема в положеннях Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів. Акцентовано увагу на міжнародному досвіді, зокрема судовій практиці Європейського суду з прав людини та рекомендаціях Ради Європи. Висвітлено проблеми, пов’язані з реалізацією дискреційних повноважень, серед яких ризики перевищення повноважень, суб’єктивність під час прийняття рішень органами публічного адміністрування, недостатність механізмів контролю та юридична невизначеність. Автором підкреслено значущість прозорості, обґрунтованості та пропорційності під час прийняття рішень у межах дискреційних повноважень для уникнення корупції, зловживань і дискримінації. На підставі проведеного дослідження надано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання, запровадження чітких процедур та стандартів прийняття рішень, а також посилення механізмів судового, адміністративного та громадського контролю. Визначено, що належне використання дискреційних повноважень сприятиме підвищенню ефективності державного управління, зниженню соціальної напруги та зміцненню довіри громадян до публічної адміністрації. The article examines the theoretical and legal nature of discretionary powers of public administration bodies. It is determined that discretionary powers are an important tool for flexible decision-making within the limits established by law, which allows for effective adaptation of management activities to any emergency circumstances. The author analyzes the historical origin of the concept of “discretion”, its etymological and doctrinal aspects, as well as key approaches to its understanding in the national and foreign scientific literature. It is noted that discretionary powers may pose a potential threat in the exercise of public administration, which requires limiting them by law. The author analyzes the legal provisions governing discretionary powers in Ukraine, in particular, the provisions of the Constitution of Ukraine, the Code of Administrative Procedure and other legislative acts. The author emphasizes international experience, in particular, the case law of the European Court of Human Rights and recommendations of the Council of Europe. The author highlights the problems associated with the exercise of discretionary powers, including the risks of abuse of power, subjectivity in decision-making by public administration bodies, insufficient control mechanisms and legal uncertainty. The author emphasizes the importance of transparency, reasonableness and proportionality in decision-making within the scope of discretionary powers in order to avoid corruption, abuse and discrimination. Based on the study, the author provides recommendations for improving legal regulation, introducing clear procedures and standards for decision-making, and strengthening the mechanisms of judicial, administrative and public control. It is determined that the proper use of discretionary powers will contribute to improving the efficiency of public administration, reducing social tension and strengthening public confidence in public administration.